Єремян О.М., Шаля Ю.О.
Матеріали IX Міжнар. наук.-практ. конф.
«Інновації в управлінні асортиментом, якістю та безпекою
товарів і послуг» (м. Львів, 9 грудня 2021 р.)
Львів: Растр-7, 2021. 280 с. С.210-213.

Оподаткування готельного бізнесу

Готельна сфера як одна з високорентабельних галузей світової економіки у ХХІ ст. стає провідним напрямом економічного і соціального розвитку України, адже необхідною передумовою активного та успішного просування цієї галузі на ринок держави є сучасна туристична інфраструктура. Готельний бізнес містить у собі цілий комплекс послуг для туристів і є ключовим чинником, що визначає перспективи розвитку туризму. Туристичні послуги віднесені до соціально-культурних послуг і будуються на принципах сучасної гостинності та якісного надання послуг. Сьогодні туризм формує економіку багатьох держав, регіонів, стає важливим чинником стабільного розвитку світової індустрії гостинності.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про туризм», готель - це підприємство будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, що складається із шести і більше номерів та надає готельні послуги з тимчасового проживання з обов’язковим обслуговуванням [1].

Підприємства готельного бізнесу України сплачують загальнодержавні та місцеві податки і збори (таблиця 1).

Таблиця 1. Податки готельного бізнесу в Україні

Загальнодержавні податки і обов'язкові платежі Основні місцеві податки і збори
- податок на додану вартість;
- акцизний збір
- податок на прибуток підприємства
- податок на доходи фізичних осіб
- мито
- державне мито
- плата (податок) за землю
- податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів
- відрахування на соціальні заходи від фонду оплати праці
- плата за торговий патент та на деякі види підприємницької діяльності
1. До місцевих податків відносять:
- податок з реклами
- комунальний податок
2. До місцевих зборів відносять:
- готельний збір
- збір за паркування автотранспорту

Розроблено на основі джерел [2; 3].

На законодавчому рівні усім суб’єктам готельного бізнесу надається право вибору системи оподаткування. Готелі, як і будь-які інші підприємства, можуть на власний розсуд обрати систему оподаткування, які зображені на рис.1.

Системи оподаткування суб’єктів готельного бізнесу в Україні
Рис. 1. Системи оподаткування суб’єктів готельного бізнесу в Україні

Розроблено на основі джерела [3].

Якщо готель зареєстровано у формі «фізична особа-підприємець», підприємство може бути платником Єдиного податку ІІ або ІІІ групи (залежно від кількості найманих працівників та обсягу річного доходу). Тоді ставка податку складає до 20% мінімальної заробітної плати або 3% доходу (5% для тих, хто не сплачує ПДВ) відповідно. Юридичні особи можуть бути платниками Єдиного податку лише ІІІ групи, якщо їх річний дохід не перевищує 5 млн. грн.

Перевагами спрощеної системи оподаткування є, по-перше, спрощений облік, тобто зменшення кількості та складності необхідної документації. Зменшується кількість податків, які має сплатити підприємство, і податковий тягар на підприємство. Відповідно, зникає необхідність стежити за усіма змінами податкового законодавства, які відбуваються досить часто. По-друге, підприємство само вирішує, чи реєструвати себе платником ПДВ. До того ж, для фізичних осіб-підприємців необов’язковим є використання РРО (якщо дохід не перевищує 1 млн. грн.). Але спрощена система накладає на підприємства певні обмеження (кількість працівників, річний обсяг доходу, способи сплати податку). Єдиний податок сплачується підприємством авансом, тобто не маючи гарантії отримання доходу у наступному періоді [4].

Якщо підприємство є платником податків на загальній системі, то воно сплачує, в першу чергу, податок на прибуток підприємств, податок на додану вартість, єдиний соціальний внесок, а також військовий збір, податок на землю, туристичний збір (якщо останній встановлений органами місцевої влади).

Перевагою загальної системи оподаткування перед спрощеною є визначення бази оподаткування - чистого дохід - доходу за вирахуванням витрат. Тобто, якщо підприємство не має прибутку або є збитковим, воно не буде сплачувати податок на прибуток. Платники Єдиного податку мають його сплатити незалежно від результатів діяльності підприємства. До того ж, немає обмежень щодо обсягу річного доходу, кількості найманих працівників, видів діяльності, форми розрахунків та суб'єктів, яким продаються товари або надаються послуги.

У таблиці 2 розглянемо особливості обкладання деякими видами податків суб’єктів готельного бізнесу.

Таблиця 2. Особливості обкладання податками суб’єктів готельного бізнесу

Назва податку Особливості обкладання
Податок на прибуток Готельний бізнес оподатковується податком на прибуток за загальними правилами, передбаченими в ПКУ. Зокрема, "малодохідні" платники податку на прибуток (у яких дохід за минулий рік не перевищує 40 млн. грн.), які поставили в податковій декларації з податку на прибуток підприємств відмітку про непроведення коригування фінансового результату, відображають такі операції виключно на підставі даних бухгалтерського обліку (пп. 134.1.1 ПКУ). "Високодохідні" платники податку на прибуток (із доходом за минулий рік понад 40 млн. грн.) та особи, які не поставили відповідну відмітку в "прибутковій" декларації, коригують фінансовий результат на різниці, передбачені в ПКУ. Зокрема, такі особи застосовують коригування, установлені ст. 138 ПКУ для необоротних активів.
Податок на додану вартість Суб’єкти господарської діяльності, що надають готельні послуги, сплачують ПДВ на загальних підставах, окрім тих, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, яка не передбачає сплату ПДВ. Готелі не виписують податкових накладних, а право на податковий кредит покупець одержує на підставі готельного рахунку і чеку.
Туристичний збір Ставки збору прив’язані до показника «мінімальна заробітна плата , встановлена законом на 1 січня звітного (податкового) року». З 01.01.2019 року запроваджено диференціацію граничних ставок збору за категорією споживача туристичної послуги - внутрішній (від 0 до 0,5%) або в’їзний ( від 0 до 5%) туризм. Базою оподаткування є показник «кількість діб проживання». Передбачено право рад на запровадження авансових внесків із сплати збору, реалізація якого фіксується у відповідному рішенні ради.

Розроблено на основі джерела [5].

З метою державної підтримки розвитку готельного бізнесу в Україні введені податкові пільги для суб’єктів господарської діяльності, що надають готельні послуги.

З 1 січня 2021 року запроваджена знижена ставка податку на додану вартість у розмірі 7% до операцій з постачання послуг з тимчасового розміщення (проживання), що надаються готелями та подібними засобами тимчасового розміщення (клас 55.10 групи 55 КВЕД ДК 009:2010).

На операції з постачання послуг з тимчасового розміщування (проживання) в інших об’єктах (засобах) тимчасового розміщення, зокрема, в таких, що перераховані в інших класах групи 55 (55.2, 55.3, 55.9) застосування зниженої ставки ПДВ у розмірі 7% не поширюється і до таких операцій застосовується основна ставка ПДВ у розмірі 20 відсотків [5].

Так, ДК 009:2010 відносить до класу 55.10 групи 55 КВЕД діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування. Такий клас включає надання місць для переважно короткострокового проживання гостей і відвідувачів зазвичай на добовій або тижневій основі. Ця діяльність включає надання упорядженого житла в гостьових кімнатах або номерах люкс. Послуги включають щоденне прибирання та заміну постільної білизни. Також можливе надання широкого переліку додаткових послуг, таких як забезпечення харчуванням і напоями, паркування, послуги пралень, басейнів і тренажерних залів, місць для відпочинку та розваг, а також конференц-залів і місці для проведення нарад. Такий клас включає діяльність з розміщування у готелях; курортних готелях; готелях класу люкс; мотелях. Такий клас не включає надання в оренду будинків, упоряджених або не упоряджених квартир чи апартаментів для постійного проживання зазвичай на місячний або річний термін.

Отже, готельний бізнес є невід’ємною частиною сфери обслуговування у ринковій економіці. Його роль, значення, а також обсяг послуг зростає з пришвидшенням загального соціально-економічного розвитку держави та її інтеграції у міжнародний простір. Підприємства готельного господарства сплачують основні загальнодержавні податки і обов’язкові платежі. На законодавчому рівні усім суб’єктам готельного бізнесу надається право вибору системи оподаткування. З метою державної підтримки розвитку готельного господарства в Україні введені податкові пільги для суб’єктів господарської діяльності, що надають готельні послуги.

Список використаних джерел

1. Закон України «Про туризм» від 16.10.2020 №324/95-ВР (зі змінами і доповненнями). URL: https://tourlib.net/zakon/pro_turyzm.htm.
2. Напрями вдосконалення оподаткування підприємств готельного господарства. URL: https://buklib.net/books/26590/.
3. Податковий кодекс України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17.
4. Іотова К.О. Особливості оподаткування суб’єктів готельного бізнесу в Україні. URL: https://confcontact.com/2017-ekonomika-i-menedzhment/7_iotova.htm.
5. Особливості організації та оподаткування готельного бізнесу. URL: https://news.dtkt.ua/taxation/common/18905.