Єскіна Г.О.
Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф.
«Педагогічні та рекреаційні технології
в сучасній індустрії дозвілля» (м. Київ,
4-6 червня 2004 р.). К.: КНУКіМ, 2004. C.36-37.

Аксіологічний підхід у педагогіці дозвілля

Глобалізаційні процеси, що відбуваються сьогодні у світі, вносять принципові корективи в осмислення проблематики педагогіки дозвілля.

Про актуальність цієї проблематики свідчить той факт, що Міжнародна академія досліджень майбутнього акцентує увагу на різкому зростанні бюджету вільного часу населення розвинених країн світу в перше десятиліття XXI століття, що суттєво відобразиться на сфері дозвілля. За допомогою комп’ютерно-інформаційних технологій процес інтеграції рекреаційної і розвиваючої функцій дозвілля набуває нового змісту і сприяє залученню особистості до загальнолюдських і національних культурних цінностей, забезпечує особистісно значуще спілкування, розширюючи сферу виявлення особистісних якостей, сприяючи самореалізації творчого потенціалу індивіда. Враховуючи полікультурний характер сучасного суспільства в контексті діалогу культур і цивілізацій, упереджуючи можливість їх зіткнення (С.Хантінгтон), «ціннісний підхід» набуває особливої актуальності в педагогіці дозвілля.

Як відомо, дозвіллєва діяльність є поліваріативною за своєю природою і передбачає різні способи її виявлення. Ефективність організації цієї діяльності визначити досить складно, оскільки остання може бути виявом різноманітних суб’єктивних цінностей, що важко піддаються діагностуванню.

У зв’язку з цим дослідження ціннісних орієнтацій, ідеалів, культурних інтересів суб’єктів дозвіллєвої діяльності в контексті аксіологічного підходу є необхідною умовою розробки багатоцільових соціально-культурних програм.

Концептуальні питання професійної підготовки менеджерів дозвіллєвої діяльності

В контексті входження в Європейський простір українській освітній системі необхідно узгодити свої стандарти і принципи навчання з Болонською конференцією. Нині в Україні відбувається вдосконалення навчальних програм системи освіти через зміни у законодавчому середовищі та з врахуванням розвитку інформаційних технологій. На жаль, далеко не всі українські навчальні заклади відповідають вимогам часу в ракурсі адаптації їх до європейських норм.

Ринкові умови господарювання вносять серйозні корективи у професійну підготовку фахівців у галузі дозвілля. Менеджер дозвіллєвої діяльності сьогодні — це професіонал, який має досконало володіти теоретичними знаннями з національної та світової культури, практичними навичками організації і проведення дозвіллєвих заходів, а також бути особистістю, здатною до творчих нестандартних рішень.

Саме тому кафедра прикладної культурології Київського національного університету культури і мистецтв спрямовує свої зусилля на вирішення таких основних завдань:

- вдосконалення змісту навчання, забезпечення наступності різних рівнів і ступенів освіти;
- створення умов для широкого залучення до педагогічної діяльності провідних вчених і практиків у галузі культури і мистецтва;
- розгортання наукових та прикладних досліджень з проблем культурології, психології, педагогіки та рекреалогії;
- приведення рівня професійної підготовки студентів відповідно до вимог сучасного розвитку європейської освіти;
- підвищення соціального статусу викладачів.

Для вирішення цих завдань необхідно розробити ефективну систему підвищення кваліфікації викладачів, адже професорсько — викладацький склад є найціннішим надбанням навчального закладу, від якого залежить успіх будь-якої освітньої діяльності. Система підвищення кваліфікації має включати такі елементи:

- конкурсний відбір кращих кандидатів на посади викладачів;
- постійне підвищення рівня знань і навичок відповідно до розвитку нової інформації й нових технологій;
- запровадження прозорого моніторингу та системи оцінки роботи викладачів;
- створення механізму компенсацій, який буде сприяти закріпленню викладачів високого професійного рівня.

Саме в такому контексті можуть бути вирішені концептуальні питання професійної підготовки менеджерів дозвіллєвої діяльності у вищій школі.