Юхновська Ю.О.
Матеріали Всеукраїнської науково-практичної
конференції "Туристичний та готельно-ресторанний
бізнес: світовий досвід та перспективи розвитку
для України" (м. Одеса, 10 квітня 2019 р.)
Одеса: ОНЕУ, 2019. 881 с. С.150-153.

Синергетична стратегія як основа управління розвитком потенціалу туристичної галузі України

Синергізм відіграє значну роль в системах розвитку туристичної галузі різних країн в тому числі України та її регіонів. Закон синергії стверджує, що будь-яка складна динамічна система прагне отримати максимальний ефект за рахунок своєї цілісності; прагне максимально використовувати можливості кооперування для досягнення ефектів.

Синергетична стратегія управління розвитком туристичним потенціалом в регіонах України малодосліджене явище. Вивчення цих можливостей дає можливість враховувати вплив невизначеності на результати господарської діяльності туризму.

Основою синергетичного ефекту туристичної галузі є оптимальне поєднання елементів економічної системи, ефективність їх взаємодії та якість. Синергетичний ефект в економіці характеризує можливість отримати більший економічний ефект у разі поєднання елементів туристичної галузі, ніж сума окремо взятих елементів.

Синергетичний економічний ефект проявляється шляхом поєднання або комбінації факторів виробництва: праці, науково-технічних розробок, основних та оборотних фондів, природних, фінансових ресурсів, організаційних та управлінських дій, алгоритму фінансування та ін. Найбільший вплив на створення позитивного синергетичного ефекту має ефективне використання таких важливих факторів, як ресурси. Це призводить до зниження трансакційних витрат, зовнішніх та внутрішніх ризиків, підвищення конкурентоздатності галузі. Підприємства у таких випадках мають можливість заповнити більш вигідну конкурентну нішу на ринку, домогтися конкурентних переваг, знизити ціни, у результаті чого зайняти левову частку ринку, підвищити рентабельність і залучити інвестиційний капітал.

Ключові прояви синергетичного ефекту розвитку потенціалу туристичної галузі регіонів України виступають як підсумки корисного результату дії зовнішніх факторів (географічне положення регіону; політичні відносини між країнами; міжнародний розподіл праці; рівень цін на міжнародному ринку та в різних країнах; співвідношення валют; державні та світові стандарти екологічної політики; здійснення інноваційної, фінансової, інвестиційної політики держави) та внутрішніх факторів (природно-географічні особливості й кліматичні умови країни; наявність та якість природних ресурсів і можливість їх зручного використання; економічна ситуація в країні; внутрішня політика країни, політична стабільність; суспільний лад, рівень розвитку продуктивних сил, структура і рівень добробуту населення), задіяних для їх отримання внаслідок ефективного поєднання взаємодії цих факторів.

Головним проявом синергетичного ефекту в управлінні потенціалом туристичної галузі слід вважати інформацію [1]. Одна з характеристик синергії туристичної галузі країни є канали інформації та широта її поширення, контроль за її якістю та достовірністю.

Проявом синергії є туристичний продукт, який включає блага, які формуються супутніми галузями: транспортна інфраструктура, сфера послуг, торгова діяльність, фінансова сфера, пізнавально-культурна та історична спадщина тощо, а інформація становить сполучною ланкою всіх супутніх благ [2].

Сьогодні туристичний ринок України характеризується жорсткою конкурентною боротьбою за клієнтів, ринки збуту та сфери впливу. З кожним роком на українському ринку збільшується кількість підприємств, які займаються туристичною діяльністю. Головними проблемами в Україні та її регіонах є велика кількість туристичних підприємств, які працюють в умовах тіньової економіки, відсутність достатнього досвіду, знань, фінансових можливостей, державної підтримки на всіх рівнях управління.

Змінити несприятливу ситуацію можливо застосовуючи стратегію синергізму, тобто шляхом створення нових моделей організації і управління туристичної галуззю, які увібрали в себе останні досягнення теорії і практики глобального господарювання та управління. Стратегія синергізму передбачає на відміну у організації конкурентної переваги за рахунок спільного використання ресурсів (стратегія технологій і витрат), ринкової інфраструктури (спільний збут) або сфер діяльності (синергія планування і управління). Значення стратегії синергізму полягає в тому, що вона допомагає отримати більш високу рентабельність виробництва при взаємозв’язку організацій, ніж в ситуації, коли вони управляються роздільно.

В основі інтеграції часто лежить принцип обсягів об’єднання власності, ресурсів, сфер діяльності. Організаційні форми об’єднань різноманітні і залежать від специфіки управління того чи іншого регіону. Основними факторами, що впливають на різноманіття форм об’єднань, є відношення власності, а також виробнича і контрактна кооперація.

Економічний ефект концентрації полягає в поліпшенні техніко-економічних показників виготовлення продукції в результаті збільшення обсягів виробництва та підприємств. Зосередження великих виробничих потужностей, матеріальних і трудових ресурсів на одному підприємстві дозволяє більш ефективно і економічно використовувати всі основні елементи виробництва і на цій основі знизити собівартість продукту.

Великі підприємства забезпечують більш високу ефективність виробництва (тому готельні підприємства, наприклад, прагнуть до об’єднання в готельні ланцюги). Структура туристського ринку також значною мірою визначається масштабами виробництва (концентрацією виробництва).

У туризмі інтегровані маркетингові канали отримали широке поширення. Ініціатива їх створення часто виходить від великих туроператорів, які відкривають власні агентські представництва, або від постачальників туристичних послуг. Підвищену активність тут виявляють авіакомпанії. Вони проникають в суміжні області, розсовуючи рамки виробничо-збутового процесу в «прямому напрямку», до ринку споживачів (придбання туроператора або турагентства), або в «зворотному напряму» до джерел сировини (покупка постачальниками продуктів харчування для авіапасажирів). В кінцевому рахунку, авіакомпанії зосереджують у своїх руках управління всім технологічним процесом виробництва і реалізації туристичного продукту.

Отже, урахування прояву синергетичного ефекту в системі управління розвитком потенціалу туристичної галузі України та її регіонів допомагає виявляти та нарощувати позитивні наслідки взаємодії внутрішніх та зовнішніх чинників формування фінансового результату діяльності, таким чином поєднати виробництво продукту та його обслуговування, щоб максимізувати можливий синергетичний ефект туристичної галузі. Відповідно, це забезпечить вихід галузі на більш якісний та ефективний рівень господарювання, дасть змогу покращити і економічну, і екологічну, і соціальну компоненту.

Список використаних джерел

1. Шарко М.В., Донева Н.М. Методические подходы к трансформации оценок туристической привлекательности регионов в стратегические управленческие решения // Актуальні проблеми економіки. 2014. №8(158). С.224-229.
2. Чмут А.В. Синергетичний ефект як фактор підвищення конкурентоспроможності інтегрованих підприємств // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства. Серія «Економічні науки». 2010. Вип.97.