Запорожченко О.О.
Матеріали Всеукраїнської науково-практичної
конференції "Туристичний та готельно-ресторанний
бізнес: світовий досвід та перспективи розвитку
для України" (м. Одеса, 10 квітня 2019 р.)
Одеса: ОНЕУ, 2019. 881 с. С.219-223.

Особливості розвитку фестивального туризму

Сучасний стан розвитку туристичної сфери в нашій країні продовжує переживати перехідний період. Це поступальний процес відродження і розбудови галузі, активізація соціальної політики у регіонах і на місцевому рівні дають сподівання, що труднощі є подоланими. Слід зазначити, що адекватне і випереджаюче вирішення проблем - вже наявних і таких, що виникатимуть, сприятиме створенню ефективної туристичної інфраструктури та покращенню життєзабезпечення населення до рівня мінімальних світових вимог та стандартів. Україна на новому етапі розвитку стане конкурентоздатним партнером, займе гідне місце на карті міжнародної рекреаційно-туристичної діяльності.

Для сучасного туризму характерною ознакою є його диверсифікація відповідно до урізноманітнення потреб туристів. Якщо наприкінці ХХ ст. найпопулярнішою концепцією була концепція трьох «S» (Sun - Sea - Sand), то в новому тисячолітті їй на зміну приходить концепція трьох «L» (Landscape - Lore - Leisure). Найбільш вдалою реалізацією такого трактування туризму є організація дозвілля у вигляді традиційних та сучасних свят та обрядів, характерних для корінних етносів, у мінімально перетвореному антропогенному ландшафті. У цьому контексті особливої уваги заслуговують фестивалі та організований на їх підґрунті фестивальний туризм.

Поняття «фестивального туризму» чи «фестивального туру» все частіше з’являються у переліку пропонованих туристичних послуг і завойовують все ширшу аудиторію. Однак у розробках відомих вітчизняних вчених України не вдалося віднайти відповідних тлумачень цих термінів.

На нашу думку, фестивальний туризм - це організація короткотривалих пізнавальних подорожей терміном на 5-7 днів із метою відвідування певних подій (від концертів сучасної західної музики до релігійних святкувань, від етнічних карнавалів до парадів сучасних субкультур), з періодичністю 1 раз на рік.

Термінологічно фестивальний туризм поки не є загальноприйнятим різновидом туристичної діяльності. Деякими дослідженнями пропонується встановлення місця і ролі цього напряму у туристичному спектрі пріоритетів. За результатами дослідження фестивальний туризм може розглядатися як різновид культурно-пізнавального туризму, що проявляється у декількох сутнісних формах (рис. 1).

Рис.1. Типізація фестивального туризму

До етнічних фестивалів належать:

• різноманітні свята, пов’язані з язичницькими віруваннями (Африканські фестивалі, Івана Купала, Маланка);
• святкування християнських обрядів та свят (Масляна);
• свята, які були започатковані ще в Дохристиянські часи, але під впливом релігії дещо видозмінилися, набувши статусу християнських (Венеціанський карнавал);
• святкування Нового року у різних народів;
• сучасні «збірні» етнічні фестивалі («Фольклорум» Німеччина).

До релігійних фестивалів належать:

• фестивалі, пов’язані зі світовими релігіями (Християнство, Буддизм, Іслам);
• фестивалі, пов’язані з національними релігіями (Іудаїзм, Зороастризм, Індуїзм);
• фестивалі, пов’язані з місцевими віруваннями (тотеїзм, фетишизм, магія, віра в духів предків і т.д.).

До музичних фестивалів належать:

• фестивалі (концерти) етнічної музики;
• фестивалі (концерти) класичної музики;
• фестивалі (концерти) сучасної музики.

До фестивалів сучасних субкультур належать:

• фестивалі та паради представників нетрадиційної сексуальної орієнтації;
• фестивалі кохання;
• різноманітні свята субкультур (Хіпі, Панк, Рок та ін.);
• кінофестивалі;
• фестивалі (покази) сучасної моди.

До гастрономічних фестивалів належать:

• фестивалі, пов’язані зі збором урожаю (Свято винограду);
• фестивалі, пов’язані певною національною стравою (Фестиваль бринзи);
• фестивалі, присвячені певному напою («Октоберфест», Свято молодого вина (Грузія).

До спортивних фестивалів належать:

• фестивалі, пов’язані зі святкуванням спортивних подій (відкриття-закриття Олімпійських ігор);
• проведення різноманітних чемпіонатів (Чемпіонати світу з футболу, хокею та ін.)

Таблиця 1. Класифікація фестивального туризму за масштабом проведення

Характерними особливостями фестивалів за масштабами залучення туристів є їх функціонування на декількох рівнях: міжнародному, міжрегіональну (регіональному) і локальному. Відсутність національного рівня фестивалів у цій ієрархії пояснюється організацією таких фестивалів: практично для цього рівня стає безальтернативним залучення учасників не тільки своєї країни, але й представників сусідніх та інших країн з престижних і фахових міркувань та маркетингу. Це пояснюється також сучасними інформаційними технологіями та фінансово-інвестиційними ресурсами, необхідними для організації та підтримання престижу відповідних подій.

Безумовно, фестивальний туризм - це також різновид подієвого туризму, який часто фігурує у класифікаціях туристичної діяльності.

Проведені узагальнення дають підстави вважати фестивальний туризм окремим видом туризму, що підтверджує виокремлення його специфічних ознак та аналіз місця фестивального туризму у структурі рекреаційно-туристської діяльності. Спроба типізації та класифікації фестивального туризму дає можливість перспективних досліджень у цій галузі. Такий підхід до поняття «фестивальний туризм» дозволить розширити існуючі види туризму, розробити концепцію подальшого розвитку туризму та місця фестивалів в економіці регіонів, де вони проводяться.

Список використаних джерел

1. Бейдик О.О. Рекреаційно-туристичні ресурси України: методологія та методика аналізу, термінологія, районування. К.: ВПЦ «Київський університет», 2001. 304 с.
2. Білоцерківська Т.М. Значення народних звичаїв та традицій для розвитку фестивального туризму в Україні // Сфера розваг - важлива складова у підвищенні ефективності туристичного бізнесу: Зб. наук. праць. Донецьк, 2006. С.224-228.
3. Давиденко І.В. Культурно-історична спадщина як основна складова розвитку культурного туризму в Україні // The Global Competitive Environment: Development of Modern Social and Economic Systems. Chisinau: Baltija Publishing, 2017. P.20-22.
4. Давиденко І.В. Культурний туризм як сучасний напрямок використання та збереження історико-культурної спадщини Одеського регіону // Економічний вісник Запорізької державної інженерної академії. 2017. Вип.2(08). Ч.2. С.49-53.
5. Давыденко И.В. Доминанты рынка событийного туризма // Перспективы развития науки в современном мире: материалы междун. начно-практич. конф. Краков, 2012. С.97-103.
6. Давиденко І.В. Шляхи оптимізації використання потенціалу регіональної рекреаційної системи // Вісник соціально-наукових досліджень. 2002. Вип.12. С.19-23.
7. Грицку-Андрієш Ю.П., Бучко Ж.І. Фестивальний туризм у системі рекреаційно-туристської діяльності // Науковий вісник Чернівецького університету. Географія. 2010. Вип.519-520. - С.56-60.
8. Олійник В.В., Шикіна О.В. Сучасний стан та перспективи розвитку подієвого туризму на території України // Глобальні та національні проблеми економіки. 2016. Вип.14. С.460-463.
9. O’Sullivan D., Jakson Marion J. Festaval Tourism: A Contributor to Sustainable Local Economic Development // Jornal of Sustanable Tourism. 2002. Vol.10. №4.