Жук Ю.І.
Матеріали Х Міжнар. наук.-практ. конф.
«Гостинність, сервіс, туризм: досвід, проблеми,
інновації» (м. Київ, 6-7 квітня 2023 р.)
К.: КНУКІМ, 2023. 478 с. С.320-323.

Готельний бізнес України під час війни: пошук нових сенсів в умовах сучасних викликів

З урахуванням реалій сучасності ситуація на готельному ринку України цілком залежить від географічного розташування регіону. Тобто те, як надалі працюватимуть заклади розміщення визначається віддаленістю їх знаходження від зон ведення бойових дій.

Найкращі показники щодо роботи національних готелів наразі можна спостерігати на Заході країни - Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська та Закарпатська області. Саме там здійснюється повноцінне функціонування готелів і передумови щодо їх закриття чи тимчасової зупинки відсутні.

Окремо варто позиціонувати роботу готелів, міжнародних брендів. Переважно такі типи закладів розміщення поширені в урбанізованих зонах України і змушені були на початку війни припинити свою діяльність. Дана тенденція була зумовлена політикою безпеки та стандартами іноземного менеджменту. Окрім того в більшості випадків клієнти таких готелів - іноземці, які зараз не відвідують Україну. Позитивним фактом є те що до кінця 2022 року у Києві відновили роботу такі міжнародні готелі як Hilton Kyiv, InterContinental Kyiv, обидва об’єкти Radisson Blu Hotel, а також Fairmont Grand Hotel Kyiv, Mercure Kyiv Congress, Holiday Inn Kyiv та інші.

Готелі, які не продовжували свою роботу у перші дні повномасштабного вторгнення, зважаючи на обставини перебудували свої бізнес-процеси у принципово нові робочі формати. У той час комплексно потрібно було забезпечити клієнтів звичним сервісом та безпекою, підтримати співробітників готелів та їхні родини, займатися волонтерською діяльністю (надавати укриття, приймати переселенців, організовувати гуманітарну допомогу тощо).

У перші дні війни ключовим питанням практично для усіх закладів розміщення було збереження персоналу. На сьогодні ж після року бойових дій основним завданням є завантаження команди працівників в умовах зниженого попиту та невеликої кількості гостей. Така ситуація зумовлена тим, що готельний бізнес фактично зупинився протягом перших місяців після вторгнення рф. До прикладу, у південних, центральних та східних регіонах країни показник відмов від бронювання склав 85-98%.

Рятуючись від небезпеки сотні тисяч вимушених переселенців шукали прихистку на заході України, тому там готелі були переповнені. У інших регіонах готельні заклади, або працювали в збиток, або ж закривалися.

Ще один виклик для готелів був пов’язаний із порушенням ланцюгів постачання. Через брак палива та інші вагомі причини було зруйновано налагоджені процеси логістики закладів, що мало негативний вплив на забезпеченням об’єктів для налагодження робочих процесів. Наприклад, у Ribas Hotels Group порушення логістики вплинуло на готелі, що знаходилися у стадії будівництва.

Введення комендантської години також внесло суттєві корективи у роботу готелів. Так, обмеження в часі значно ускладнює процес поселень і виселень, тому основне навантаження припадає на денні зміни. Встановлено обмежені графіки роботи для ресторанів та барів, SPA-зон що є причиною зниження прибутку закладів, які надають додаткові послуги при готелях. Також певні послуги готелів з міркувань безпеки стали недоступними під час повітряних тривог.

Сучасний стан готельної індустрії України можна позиціонувати як відсутність ринку, оскільки зараз не функціонують такі невід’ємні сегменти успішної роботи готельного бізнесу я туристичний і корпоративний. Виняток становлять лише деякі регіони на заході країни [2].

Дослідження сучасного національного готельного ринку здійснені наприкінці 2022 року демонструють, що ситуація поступово стабілізується, готелі незважаючи на складнощі працюють, обслуговують клієнтів, отримують прибутки і вчасно сплачують податки, таким чином, підтримуючи українську економіку.

Зростання попиту на готельні послуги у західних областях України стало поштовхом для забудовників поновити роботу та розпочати нові проекти [1].

Готельний бізнес попри труднощі все одно продовжує залишатися перспективним об’єктом для вкладення інвестицій. Згідно прогнозів аналітиків журналу Forbes, вкладаючи кошти в будівництво закладів розміщення вже зараз можна розраховувати на дохідність 10-15% річних. При цьому, середня окупність таких проектів у часі - 7-8 років, при дотриманні умов заповнюваності закладів такого типу на рівні 55-65%.

Головним чинником інвестиційних ризиків є безпекова ситуація в Україні. Тому основними локаціями для інвесторів готельного бізнесу є Київ, Львів, Буковель.

Головним пріоритетом для готелів незалежно від регіону на даний час виступає безпека гостей та персоналу, тому обов’язковим є впровадження таких без-пекових заходів як: збільшення чисельності персоналу служби безпеки готелів; посилена увага за контролем доступу у готелях; ретельна перевірка особистих даних клієнтів під час здійснення бронювання; застосування локальних систем сповіщення про повітряну тривогу.

Усі інші загрози зумовлені війною нейтралізуються за допомогою таких дієвих інструментів як формування професійної команди проект-менеджерів, підрядниками, що мають добру репутацію, та надійним готельним оператором, що є гарантом успішності бізнесу.

Вдалим прикладом успішної адаптації до реалій війни є робота готелю Leo-polis у Львові. Готель оперативно відновив роботу звичному режимі. На місці сигарного залу у підвальному приміщенні закладу облаштовано комфортне укриття. Зимові блекатути було компенсовано придбанням генератора та високим рівнем якості надання послуг гостям.

Менеджмент готелю Leopolis розглядає можливість на деякий час відмовитися від функціонування ресторану при готелі, залишивши робочою тільки внутрішню кухню, що забезпечує потреби клієнтів - такий крок став дієвим способом оптимізації роботи. Концепцію готелю Leopolis можна вважати еталонною - незважаючи на виклики втримати рівень надання послуг на високому рівні. Для цього іноді необхідно пожертвувати завантаженістю і менеджмент підготований до таких кроків [4].

Зазвичай іноземні клієнти готельних закладів України здивовані високим рівнем надання послуг та співвідношенням ціни і якості, оскільки як правило, більшість з гостей мали занижені сподівання від країни, де триває війна.

Важливим напрямком роботи готельних закладів на сьогодні є розширення проактивних зовнішніх комунікацій, що забезпечують стабільне отримання благодійних внесків від іноземних партнерів і колег. Розповідати про ситуацію, в якій опинилася готельна індустрія України внаслідок війни у ЗМІ та соціальних мережах є запорукою успішного відновлення сфери в майбутньому.

Попри нестабільні та непрогнозовані ситуації пов’язані з воєнними діями в Україні відкриваються нові готелі і це є позитивною тенденцією. З іншого боку, власники готельного бізнесу мають проаналізувати яких змін зазнає позиціонування тих чи інших міст і дестинацій, адже вже є чітке розуміння того, що кожен з регіонів України матиме власний унікальний досвід. До прикладу Закарпатська область вже поступово перетворюється у діловий, сервісний і промисловий потужний хаб. Натомість, Слобожанщина та Чернігівщина, які вирізнялися високою туристичною привабливістю у найближчі роки швидше за все стануть національними осередками dark tourism. Більшість туристів прибуватиме туди не з метою дозвілля, їх ціллю стане вшанування пам’яті жертв війни та розширення свого громадського світогляду [3].

Вагомим кроком щодо відновлення роботи готелів стала інституційна підтримка закладів Державного агентства розвитку туризму України, який приєднався до проекту «Росія заплатить», організованого KSE Institute. Мета проекту - фіксація, перевірка, аналіз та оцінка втрат, яких зазнала українська інфраструктура внаслідок війни. Бути залученими у проект для українських готелів означає мати змогу системно комунікувати з міжнародними фондами, напрямком роботи яких є відновлення комерційної нерухомості. Важливість такої співпраці на думку експертів готельного бізнесу полягає в тому, що після Перемоги над росією багато міст України змінить свій туристичний статус. Міста-герої викликатимуть зацікавлення у багатьох потенційних туристів, в тому числі й іноземних, що стане стимулом для міжнародних інвесторів вкладати кошти у розвиток готельної справи на цих територіях.

Попри наслідки війни готельний бізнес України продовжує працювати, важливу роль тут відіграє командна робота, вдале застосування інструментів антикризового менеджменту і ефективні комунікації, що забезпечують дієву підтримку від іноземних стейкхолдерів.

Список використаних джерел

1. Лупашко А. На початку війни готельний бізнес України обвалився на 90%. Чи є надія на відновлення. URL: https://forbes.ua/company/na-pochatku-viyni-gotelniy-biznes-ukraini-obvalivsya-na-90-chi-e-nadiya-na-vidnovlennya-14102022-9033.
2. Антонюк Т., Паралюш М. Встояти під час війни: як працюють готелі України. URL: https://commercialproperty.ua/analitics/vstoyati-pid-chas-viyni-yak-pratsyuyut-goteli-ukraini/.
3. Ірина Сідлецька, Vertex Hotel Group, UHRA: «Кожен регіон матиме власну долю з погляду туристичної та бізнес-активності». URL: https://commercialproperty.ua/interview/irina-sidletska-kozhen-region-matime-vlasnu-dolyu-z-poglyadu-turistichnoi-ta-biznes-aktivnosti/.
4. Чому іноземці продовжують вкладати у Львів. Кейс готелю LEOPOLIS. URL: https://www.lvivconvention.com.ua/chomu-inozemni-prodovzhuiut-vkladaty-u-lviv-keys-hoteliu-leopolis/.