Жукова Олена
Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф.
«Сакральне та туризм» (м. Київ, 28 квітня 2023 р.)
К.: ТОВ «Геопринт», 2023. 325 с. С.179-182.

Посилення впливів руїнованих культових пам’яток на стійкість туризму (з досвіду Готланду, Швеція)

Певна частина пам’яток сакральної архітектури національного значення в Україні знаходиться в напівзруйнованому стані. Стадія архітектурної руйнації часто супроводжується деградованим навколишнім середовищем і навіть небезпекою перебування на території такого об’єкту.

Не зважаючи на руйнації, ці пам’ятки володіють високою історико-культурною цінністю і туристичною привабливістю, є композиційними центрами чи архітектурними домінантами населених пунктів, їх своєрідними символами та розглядаються місцевою владою, громадським активом як ресурс громади та туристичний магніт. Про низькі соціальні, культурні ролі такої спадщини свідчать Фарний костел Івана Хрестителя 1599 р. в Ізяславі (рис. 1), Троїцький костел 1634 р. в Підгайцях, руїни Домініканського костелу 1613 р. в Старокостянтинові, костел Успіння Діви Марії 1590 р. в Язловці, синагога п. XVII ст. у Гримайлові (рис. 2) та десятки інших. Вказані пам’ятки сакральної архітектури цілком серйозно пропонуються як об’єкти туристичного огляду та розглядаються як туристичний ресурс в чисельних путівниках і довідниках [1; 2].

Рис. 1. Фарний костел Івана Хрестителя 1599 р. в Ізяславі	Рис. 2. Руїни синагоги, Гримайлів

Але, деградована спадщина слабо корелює з завданнями сталого розвитку туризму. При цьому, єдиний варіант посилення впливів такої спадщини, про який говорять місцеві органи влади - реставрація - не завжди є доцільним, економічно обґрунтованим та ефективним рішенням.

Сучасне пам’яткознавство має широкий набір інструментів та технологій посилення впливів руїнованих культових пам’яток на стійкість туризму. Ці технології не лише в рази дешевші, ніж архітектурна реставрація, а й спрямовані на інтеграцію руїн культових споруд до сучасного соціального та культурного життя громади, посилюючи тим самим політичні, економічні, соціальні та культурні впливи спадщини.

Яскравим прикладом використання руїнованих культових пам’яток задля стійкості туризму є досвід о. Готланд (Швеція). Безперечним свідченням багатства Готланду стало спорудження 110 кам’яних церков у період між 1100 та 1400 роками (92 з цих церков повністю збереглися донині й вражають своїми розмірами та вправністю).

Вже в ХІІ ст. тут розпочалося будівництво кам’яних церков, яке було досить коротким: у сільській місцевості кам’яні церкви були зведені між початком ХІІ та серединою XIV століть, у Вісбю останні церкви були відкриті на поч. XV ст.

Після Чорної смерті і битви при Вісбю в 1361 р., а також загального скорочення торгівлі Готланд вступив у період занепаду. Тож з 1361 р. будівельна активність впала. Коли війська з Любека пограбували місто в 1525 р. та зруйнували кілька церков, соціальне та економічне обґрунтування їх підтримки зникло. З приходом Реформації зникає й релігійна причина підтримувати стан багатьох церков. Всі монастирі були скасовані, а всі церкви в межах міських стін, крім однієї (сучасний собор Вісбю), були занедбані та зруйновані. У наступні століття руїни деяких церков використовувалися як каменоломні. 1805 року руїни були захищені законом, завдяки чому вдалося зупинити руйнування храмів Вісбю.

Але до ХХІ ст. з 11 церков Вісбю - 10 це руїни, які не підлягають реставрації. Задля посилення стійкості туризму була реалізована низка заходів, спрямованих на віталізацію церковних руїн.

У відповідності до вимог сталого розвитку, руїни сакральних пам’яток набувають нових ролей:

1. Руїни храму - відпочинковий публічний простір. Це місце, де релаксують місцеві жителі, вихованці дитячих садочків, батьки з малими дітьми. Заглиблений об’єм храмової споруди, периметральне збереження фундаментів та залишків стін, клуатру без збережених перекриттів формують замкнутий простір просто неба, певний міський скверик, що відокремлює внутрішній об’єм від активного міського простору навколо. Приклад - руїни собору Святого Петра (рис. 3) і собору Святого Ганса, з’єднані разом, що утворює єдиний комплекс. Обидві церкви в XVІ - XVІІІ ст. використовувалися як кар’єри для видобутку вапняку, тому дійшли до нас у вигляді фрагментів руїн.
2. Руїни храму - концертний майданчик, до якого пристосована церква Святого Миколая (рис. 4). Сант-Ніклас належала до домініканського абатства, заснованого 1230 р. Церква та абатство були зруйновані військами з Любека у 1525 р. Сьогодні руїни законсервовані та пристосовані до функцій концертного залу: склепіння мають часткове легке перекриття, в центральному нефі лавки, на заході в руїнах збудовано сцену. В Сант-Ніклас влітку виступають різноманітні музичні групи, проводиться мюзикл «Петрус де Дачія».
3. Руїни храму - пункт відпочинку на екскурсійному маршруті, коли пам’ятки мають рекреаційні зони в своєму об’ємі. Це - Королівська Церква ХІІ ст., присвячена Святій Трійці, яка називалася Дроттен (давньоскандинавське «король»); церква Святого Духу ХІІІ ст., церква Святого Йорана, побудована як церква для прокажених в 1215-1220 рр. за межами тодішнього Вісбю.
4. Руїни храму - літнє кафе, коли внутрішні простори та навколишнє середовище храмових руїн використовується для розміщення столиків в теплий період року. Це одна з найстаріших церков Вісбю - храм Св. Клеменса, 1060 р. та руїни церкви Святого Олофа 1240 р. на південній околиці Ботанічного саду.
5. Руїни храму мають внутрішню експозиційну розповідь, коли у внутрішньому об’ємі храму створений самостійний направлений екскурсійний маршрут, що дозволяє оглянути елементи пам’яток. Це церква Святої Катерини францисканського монастиря 1412 р. на ринковій площі Вісбю. Та церква святого Ларса, 1210-1220 рр., з лабіринтом подорожі всередині.

Рис. 3. Міський скверик в об’ємах собора св. Петра, Вісбю	Рис. 4. Концертний майданчик в об’ємах собора св. Миколая, Вісбю

Збереження та віталізація руїн сакральних пам’яток - це спільна відповідальність спільноти «Церкви Швеції» та єпархії Вісбю, які з цією метою ініціювала Готландське співтовариство церков. Витрати на догляд за руїнами несуть однаково члени громади та Готландського співтовариства церков [3].

Церкви на Готланді - це набагато більше, ніж культурне надбання. Збереження та інтеграція до соціального та культурного життя громади сакрального спадку регіону сформувало туристичний бренд Готланду як острову ста церков. Бренд «Острів ста церков» працює на залучення туристів та відображається на економічному житті цього відокремленого регіону Швеції.

Література

1. IGotoWorld: онлайн путівник по Україні. URL: https://ua.igotoworld.com/.
2. List.in.ua: сервіс вибору місць та послуг. URL: https://list.in.ua/.
3. Mitt Visby. URL: https://www.mittvisby.se/.