<<< назад | зміст | вперед >>>

Король О.Д. Міжнародні туристичні потоки: суспільно-географічні аспекти формування та геопросторовий розподіл

Передмова

На відміну від звичайного експорту, коли між країнами відбувається рух товарів, міжнародний туризм передбачає переміщення споживачів, тому його ще називають невидимим експортом. Сьогодні у світі щороку фіксується більше мільярда іноземних туристів, які формують потужні валютні потоки між країнами їхнього походження і призначення. Завдяки цьому міжнародний туризм посідає вагоме місце в зовнішньоекономічних зв’язках багатьох країн і має велике значення для їхнього торговельного балансу. Позитивний вплив на економіку дестинацій має й те, що грошові надходження від іноземного туризму внаслідок мультиплікативного ефекту стимулюють розвиток інших галузей: будівництва, торгівлі, сільського господарства, виробництва товарів широкого вжитку, внутрішнього транспорту та зв’язку тощо.

Більше того, значення туризму не можна оцінювати тільки економічними вигодами. Він є однією з форм епізодичних міграцій, що сприяє встановленню й розширенню міжнародних культурних зв’язків між країнами, зміцненню дружби й співробітництва народів світу. Для самих же туристів подорожі за кордон - чудова нагода відпочити, пізнати світ, відвідати родичів і знайомих та ін.

На передній план у цьому виданні поставлена географічна сутність туризму як форми епізодичної міграції населення, що ґрунтується на подоланні геопростору, пов’язана з територією та її відмінностями від місця до місця. У цьому контексті саме географам належить значний доробок у дослідженнях туризму, висвітлений у працях В.С. Преображенського, Ю.О. Вєдєніна, І.В. Зорина, М.А. Ананьєва, Н.П. Зачиняєва, Н.С. Фальковича, Є.А. Котлярова та інших дослідників минулих часів, а в Україні - М.П. Крачила, О.О. Любіцевої, О.О. Бейдика. З-поміж останніх вагомих наукових викладів, присвячених міжнародному туризму, можна виділити роботи А.Ю. Александрової (2002 р.) [3], О.О. Любіцевої (2002 р.) [114], в яких охарактеризовані основні поняття міжнародного туризму, проаналізована географія туристського попиту за регіонами світу, відображені останні тенденції та процеси глобалізації в цій галузі. Однак сучасні наукові вишукування міжнародного туризму мало торкаються питань, у яких би розглядалися особливості формування та розподілу туристичних потоків у географічному просторі, висвітлювалися закономірності цього просторового процесу, обґрунтовувалися чинники, які на це впливають.

Тому метою роботи став аналіз зарубіжного (виїзного) та іноземного (в’їзного) туризму за окремими країнами світу задля виявлення чинників і закономірностей формування та розподілу міжнародних туристичних потоків, що дозволить змоделювати цей процес у географічному просторі з огляду на такі його властивості, як протяжність і строкатість.

Об’єктом дослідження є міжнародні туристичні потоки світу, а предметом - формування та розподіл цих потоків у географічному просторі. При дослідженні формування міжнародних туристичних потоків увага приділятиметься їх зарубіжному (виїзному) напрямку, зокрема оцінці цих потоків за країнами походження та аналізу суспільно-географічних чинників, які на них впливають. Для з’ясування особливостей розподілу міжнародних туристичних потоків у географічному просторі розглядатиметься, насамперед, іноземний (в’їзний) напрямок туризму за країнами призначення, у т.ч. вивчатимуться чинники, які визначають привабливість тієї чи іншої дестинації.

Для виявлення чинників валові показники міжнародних туристичних потоків не зовсім підходять, адже кількість туристів та їхні витрати можуть залежати від масштабу країни. Тому були запропоновані комплексні відносні величини, які включають натуральні та вартісні показники, зокрема індекс зарубіжної туристичної активності (ЗТА) як мірило залучення населення країни та їх споживчих витрат до виїзного туризму, а для в’їзного - індекс ІТА, який дозволяє оцінити іноземну туристичну привабливість (атрактивність) тієї чи іншої країни незалежно від того, наскільки вона велика чи мала.

Виходячи з предмета дослідження та задля досягнення мети, були сформульовані такі завдання:

- визначення основних теоретичних засад суспільно-географічного дослідження міжнародного туризму та методологічної і статистичної бази аналізу міжнародних туристичних потоків;
- окреслення й обґрунтування основних чинників формування та розподілу міжнародних туристичних потоків;
- статистична оцінка й аналіз натуральних і вартісних показників зарубіжних (виїзних) та іноземних (в’їзних) туристичних потоків як загалом для світу, так і за окремими країнами;
- визначення зарубіжної туристичної активності населення країн світу та аналіз чинників, які на неї впливають;
- виявлення іноземної туристичної привабливості (атрактивності) країн світу та аналіз чинників, які на неї впливають;
- розробка та теоретичне обґрунтування моделі формування та розподілу міжнародних туристичних потоків у географічному просторі.

Дослідження побудоване на статистичній базі та методології Світового банку і Всесвітньої туристичної організації, застосовувалися методи математичної статистики, у т.ч. з використанням програмного забезпечення Statistica 10. Як теоретичні положення, так і сама модель, які висвітлені в цій роботі, отримані в результаті статистичного аналізу міжнародних туристичних потоків як загалом для світу за період 1996-2009 рр., так і для більше 100 країн світу за три маркерні роки: 1999 р., 2004 р. і 2008 р. Такий вибір обґрунтовується тим, що впродовж цих років у світі спостерігалася більш-менш стала політична та економічна ситуація, яка встановилася після розпаду СРСР і проіснувала до початку світової фінансової кризи, після якої світ увійшов у часи «турбулентності». В 2009 році світовий ВВП уперше від часів Другої світової війни показав негативну динаміку. До того ж рекордно, більш ніж на 10%, скоротилася світова торгівля, яка відновила свої обсяги лише у 2011 р. Однак її темпи росту не змогли повернутися до рівня, який був до кризи. Хоча спад економіки США і Єврозони закінчився в другому кварталі 2009 року, у 2011 році в Єврозоні почалася друга рецесія, яка мала місце до 2013 року й стала найтривалішою в її історії. Тому останнім роком дослідження обраний 2008 р.

<<< назад | зміст | вперед >>>