<<< назад | зміст | вперед >>>
Мельниченко О.А., Шведун В.О. Особливості розвитку індустрії туризму в Україні
Розділ 3. Шляхи розвитку вітчизняної індустрії туризму
3.4. Подальше вдосконалення впливу держави на розвиток індустрії туризму
Перспективним напрямом розвитку міжнародного туристичного співробітництва на найближче десятиріччя є активне створення в Україні різноманітних недержавних громадських туристичних організацій, їх входження у світові об’єднання, міжнародні організації та асоціації різного спрямування. Результатом має стати розширення обріїв, запровадження міжнародних стандартів якості туристичних послуг, розвиток рекламної діяльності та бізнесових партнерських стосунків [115].
До перспективних напрямів державного регулювання розвитку туристичної індустрії належить розвитку оздоровчих і лікувально-профілактичних закладів, упровадженню нових наукоємних технологій рекреації, лікування, реабілітації, сервісу, екологічним і санітарно-епідеміологічним дослідженням, професійному навчанню персоналу та підвищенню ефективності управління рекреаційною індустрією в регіоні [57].
Причорноморський ресурсно-рекреаційний район (АР Крим, Миколаївська, Одеська, Херсонська області). Зважаючи на приморське розташування, подальшого розвитку набуватимуть круїзний морський туризм, яхтинг, інтенсифікаціія використання "актуальної смуги" - її забудова закладами розміщення, а наявність гірських, передгірських (Крим) і річкових (Нижній Дніпро, Південний Буг, Нижній Дунай) ландшафтів сприятиме розширенню мережі маршрутів екотуризму. Завдяки наявності ряду унікальних спелеоб’єктів і значній закарстованості території (її площа становить 41 тис. км2) розвиватиметься спелеотуризм.
Карпатсько-Подільський ресурсно-рекреаційний район (Вінницька, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька). Враховуючи гірське та передгірське розташування, особливості гірдрографічної мережі району, наявність спелеоб’єктів світового значення (печера Оптимістична) та значну закарстованість території (її площа становить 27,4 тис. км2), подальшого розвитку набуватимуть пішохідний, спелеотуризм і водні види туризму у літній сезон та гірськолижний - у зимовий, інтенсифікаціія використання орографічних рекреаційних ресурсів (спорудження підйомників, бугельних трас, закладів розміщення).
Полісько-Столичний ресурсно-рекреаційний район (Волинська, Житомирська, Київська, Полтавська, Рівненська, Черкаська, Чернігівська області). Зважаючи на прирічкове розташування, подальшого розвитку набуватимуть круїзи по Дніпру, яхтинг, водний туризм, реконструкція закладів розміщення та інтенсифікація берегової забудови.
Придніпровсько-Донецький ресурсно-рекреаційний район (Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Кіровоградська, Луганська області). Зважаючи на приморське та прирічкове розташування, подальшого розвитку набуватимуть круїзне освоєння Дніпровського "рекреаційного коридору", яхтинг, реконструкція та інтенсифікація берегової забудови (особливо це стосується приморських курортів).
Харківський ресурсно-рекреаційний район (Харківська, Сумська області). Враховуючи незначне забезпечення району рекреаційно-туристськими ресурсами, прогнозується розвиток оздоровчої рекреації на берегах водосховищ Харківської обл., а також помітна міграція рекреантів в інші, більш привабливі в ресурсно-туристському відношенні, райони [17].
Для більш ефективного використання ресторанної інфраструктури в туризмі та прискорення впровадження кулінарних турів в Україні доцільними вважаємо такі напрями: проведення тематичних кулінарних фестивалів і конкурсів (свято врожаю, пива, медовухи, молодого вина, фруктові та овочеві фестивалі тощо) з використанням місцевої сировини, продуктів харчування та напоїв; використання кулінарних традицій у концепціях (тематиці, стилі, дизайні, формах і методах обслуговування) закладів ресторанного господарства; формування національних брендів швидкого харчування, розробка мікрокластерів кулінарного туризму, які включають заклади туризму, культури та ресторанного господарства (тематичні парки, музеї, палаци, рекреаційні зони, об’єкти сільського туризму) [202].
Щоб підвищити рівень інноваційної діяльності в музейній сфері, необхідно:
- сприяти прискоренню модернізації туристичної сфери;
- розробити механізми оптимізації фінансування передусім музеїв і пам’яткоохоронної сфери;
- сформувати в Україні інститут благодійництва, активно залучаючи для цього кошти меценатів і спонсорів [221];
- заснувати культурні центри шляхом інтеграції ресурсів і зусиль великих музеїв, кінотеатрів, бібліотек;
- комплексно покращити інфраструктуру виставкових центрів;
- створити тематичні парки на базі парків відпочинку, що є у кожному обласному центрі, використовуючи оригінальні національні ідеї;
- відкрити екомузеї на базі музеїв під відкритим небом, агросадиб, осель у покинутих чи вимираючих селах;
- створити інтерактивні дитячі музеї;
- урізноманітнити послуги, що надаються музеями (відкриття кафе при літературно-меморіальних, історико-етнографічних і краєзнавчих музеях з урахуванням тематичного напрямку, особливостей місцевої кухні або улюблених страв осіб, пам’яті яких присвячено музей; організація театралізованих дійств, які відображають давні події або обряди та звичаї, у палацово-паркових комплексах і музеях) [23].
Пропонується рекреаційну політику спрямовувати, в першу чергу, на:
- забезпечення екологічної безпеки рекреаційного освоєння території;
- зонування рекреаційних територій з виділенням освоєних, перспективних і резервних територій;
- соціальну необхідність (тобто відповідність наявної бази рекреаційної сфери реальним потребам в оздоровленні, її здатність задовольняти попит населення на рекреаційні послуги в регіоні);
- економічну доцільність (прибутковість діяльності об’єктів рекреаційної галузі й соціально-економічну вигоду для території);
- розвиток екологічно чистих видів рекреаційного господарювання й залучення широких верств населення до рекреаційного підприємництва… [159].
До пріоритетних напрямів державного регулювання розвитку вітчизняної індустрії туризму належать наступні:
- забезпечення "внутрішньої конвертованості" послуг туризму шляхом підвищення їх якості та розширення асортименту, поліпшення сервісних умов обслуговування;
- організація виробництва екологічно чистої сільськогосподарської продукції для задоволення потреб відпочивальників у високоякісних продуктах харчування;
- концентрація коштів і ресурсів на об’єктах інфраструктури;
- створення відповідного сервісу обслуговування й надання послуг туризму, що користуються попитом на міжнародному ринку;
- активне залучення приватного сектора (особливо в гірській місцевості) до туристського бізнесу;
- налагодження потужної реклами, випуск високоякісного інформаційно-довідкового матеріалу [94];
- удосконалення правових засад регулювання відносин у сфері туризму;
- забезпечення становлення туризму як високорентабельної галузі економіки України, заохочення національних та іноземних інвестицій у розвиток індустрії туризму, створення нових робочих місць;
- розвиток в’їзного та внутрішнього туризму, сільського (зеленого), екологічного туризму;
- розширення міжнародного співробітництва, утвердження України на світовому туристському ринку;
- спрощення та гармонізації податкового, валютного, митного, прикордонного та інших видів регулювання;
- забезпечення доступності туризму та екскурсійних відвідувань для дітей, молоді, людей похилого віку, інвалідів і малозабезпечених громадян шляхом запровадження пільг стосовно цих категорій осіб;
- збереження, відновлення та раціональне використання рекреаційно-туристських ресурсів України, які є чинником реалізації цих напрямів, покликані регіональні та інші програми розвитку туризму та рекреації [17];
- сприяння у просуванні турпродукту на внутрішній та світовий ринок;
- забезпечення безпеки, захисту прав та інтересів туристів;
- встановлення правил в’їзду, виїзду та пересування на території України з урахуванням розвитку туризму;
- розвиток наукових досліджень у сфері туризму;
- створення інформаційної аналітичної бази в туризмі;
- забезпечення професійних кадрів для туристичної діяльності;
- сприяння участі в міжнародних туристичних програмах;
- модернізація діючих туристичних об’єктів і курортно-рекреаційних закладів, створення та функціонування високорентабельних туристичних і курортно-рекреаційних підприємств на базі впровадження сучасних технологій світового туризму, збільшення кількості готелів і створення лікувальних центрів, які надаватимуть платні послуги;
- стимулювання розвитку перспективних тематичних напрямів туризму;
- освоєння нових рекреаційно-курортних зон і територій, які мають туристичний потенціал, та розробка нових екскурсійних маршрутів з урахуванням історико-культурних цінностей регіону;
- підвищення якості та асортименту туристичних послуг, нарощування обсягів надання туристичних та оздоровчих послуг за рахунок розширення в’їзного та внутрішнього туризму;
- створення високоякісної рекламної кампанії регіонального туристичного продукту на внутрішньому та міжнародному ринках, підготовка необхідної інформації про рекреаційно-туристичний потенціал регіону [84];
- формування конкурентоспроможного національного турпродукту через забезпечення високої якості складових туристичного продукту;
- розвиток туристичної інфраструктури;
- гармонізація розвитку туризму на певних територіях зі стилем життя, традиціями та культурою місцевого населення з метою збереження його автентичності;
- інтеграція регіональних туристичних пропозицій та продуктів;
- удосконалення системи управління туристичним простором;
- розвиток підприємництва та діяльності суб’єктів індустрії туризму;
- розроблення схеми та генерального плану розвитку туристичних територій України;
- покращання туристичної доступності регіонів;
- розробка й впровадження прогресивних методів і стандартів туристичного обслуговування;
- розвиток малого та середнього підприємництва в сфері туризму;
- підвищення ефективності використання рекреаційних ресурсів та об’єктів культурної спадщини;
- зміцнення матеріально-технічної бази туризму;
- вдосконалення інформаційного та рекламного забезпечення туризму;
- поліпшення кадрового забезпечення в сфері туризму;
- розвиток виставково-ярмаркової діяльності в сфері туризму;
- широкомасштабне проведення рекламно-інформаційної кампанії в ЗМІ;
- організація презентацій туристичних можливостей України за кордоном;
- формування сучасної статистики туризму, що відповідає міжнародним вимогам і враховує мультиплікативний ефект розвитку даної сфери;
- створення мережі інформаційних центрів для іноземних туристів всередині країни [115];
- визначення пріоритетні види вітчизняного туризму з урахуванням існуючих ресурсів і традицій народу та спрямувати фінансові потоки на їх розвиток;
- проведення диверсифікації асортименту туристичних послуг і підвищити якість обслуговування туристів [44];
- полегшення доступу туристичних підприємств до кредитних ресурсів;
- посилення взаємодії органів державної влади з громадськими організаціями в сфері туризму;
- підвищення рівня зайнятості місцевих жителів шляхом створення нових робочих місць на підприємствах туристичного бізнесу;
- зменшення бар’єрів входу суб’єктів туристичної діяльності до туристичної сфери;
- посилення системи примусу дотримання державних екологічних стандартів [33];
- здійснення науково обґрунтованого туристичного районування території України;
- створення єдиної системи маркетингу в індустрії туризму;
- формування інформаційного простору сфери туризму;
- поглиблення міжнародного співробітництва [105];
- проведення структурної перебудови економіки на базі енерго- і ресурсозберігаючих технологій. Основним пріоритетом має стати першочергове задоволення потреб курортно-рекреаційної сфери, збереження і відтворення територій, що зазнали негативних змін у результаті господарської діяльності, зі специфічними природними умовами (створення нових заповідних територій, заповідників, розширення лісів, водоохоронних зон тощо);
- збереження ресурсів природного заповідного фонду як території, що потребує особливого захисту;
- перехід до практичних заходів щодо створення природних національних парків, збереження лісів, гір, рік, урочищ;
- формування системи державного управління сферою рекреаційного обслуговування з метою координування дій власників її складових і розробити нормативно-правову базу для інтегрування складових сфери рекреаційного обслуговування в єдине ціле стосовно створення туристських послуг;
- формування оптимальної територіальної структури природних й господарсько-економічних систем (рекреаційних, виробничих, транспортних, сільськогосподарських, заповідних тощо);
- забезпечення розвитку тільки адаптовані до природи ресурсозберігаючі технології сільськогосподарського виробництва, орієнтовані на найбільш повне використання унікального природного і біокліматичного потенціалу;
- забезпечення відповідності ціноутворення на рекреаційно-туристичні послуги рівню оплати праці широких верств працюючого населення України з метою їх споживання й підтримки здоров’я цього населення на потрібному рівні;
- конкретизація вимог до створення туристичного продукту світового рівня для забезпечення конкуренції на ринку рекреаційно-туристичних послуг і відмови від пропонування радянських форм відпочинку за високу ціну;
- розширення обсягів і видів послуг, які надаються установами цієї сфери;
- установлення юридичним шляхом норм співвідношення централізації і децентралізації в управлінні сферою рекреаційного обслуговування органам державного управління;
- модернізація матеріальної бази сфери рекреаційного обслуговування;
- створення власної індустрії відпочинку, що включає виробництво устаткування та технічних засобів, сувенірну промисловість;
- організації виробництва ефективних медичних препаратів із використанням місцевої рослинної та мінеральної сировини;
- конверсії підприємств військово-промислового комплексу, металургійної та хімічної промисловості, важкого машинобудування;
- оптимізації будівельної індустрії та мінерально-сировинного комплексу;
- створення сучасної транспортної індустрії, підпорядкування єдиній меті діяльності всіх видів транспорту;
- забезпечення якісного середовища на курортах й санітарно-гігієнічних умов на рівні міжнародних стандартів [239];
- створення нових туристичних продуктів (туристичної пропозиції) різнопланового тематичного характеру: сільський, зелений, інформаційно-навчальний, ностальгічний туризм та агротуризм; розбудова готельного господарства (розвитку мережі готелів різного рівня комфортності;
- впровадження міжнародних стандартів якості обслуговування в готельних закладах;
- ремонт та облаштування автошляхів;
- проведення робіт з реконструкції, переобладнання та оновлення існуючого готельного фонду області;
- розвиток і вдосконалення туристичної транспортної інфраструктури (розробка генеральної схеми транспортного забезпечення туристичних маршрутів і об’єктів в ув’язці з міжнародною транспортною мережею;
- розбудова міжнародних транспортних коридорів і пунктів перетину державного кордону;
- покращання кадрового забезпечення рекреації і туризму (підготовка кваліфікованих кадрів для рекреаційно-туристичного комплексу);
- активізації маркетингової діяльності, рекламного та інформаційного забезпечення (проведення рекламних і РR-кампаній у вітчизняній і зарубіжній пресі, на радіо і телебаченні з метою формування позитивного іміджу туристичного регіону; підготовка, друк і розповсюдження серії рекламно-інформацій-них довідників і путівників; створення туристичних сайтів і порталів в мережі Інтернет);
- забезпечення юридичного захисту місцевих фірм проти численних перевірок, контролю з боку адміністративних установ; розробка ефективної процедури обслуговування на митниці з метою скорочення черг;
- попередження практики "ускладнення відносин" з податковими органами для місцевих туристичних підприємств (забезпечення "незалежності" суб’єкта туристичної діяльності) [160].
Реалізація вказаних заходів дасть змогу посилити темпи розвитку індустрії туризму, проводити активну загальнодержавну політику в цій важливій складовій національної економіки, забезпечити дієву координацію заходів центральних і місцевих органів виконавчої влади, громадських організацій, що сприятиме збільшенню туристичних потоків на внутрішньому ринку туристичних послуг, створенню необхідних умов для швидкого розвитку суміжних галузей, організації нових робочих місць, збільшенню надходжень до бюджетів усіх рівнів.
<<< назад | зміст | вперед >>>
