<<< назад | зміст | вперед >>>

Мельниченко О.А., Шведун В.О. Особливості розвитку індустрії туризму в Україні

Розділ 3. Шляхи розвитку вітчизняної індустрії туризму

3.4. Подальше вдосконалення впливу держави на розвиток індустрії туризму

Перспективним напрямом розвитку міжнародного туристичного співробі­тництва на найближче десятиріччя є активне створення в Україні різноманітних недержавних громадських туристичних організацій, їх входження у світові об’єднання, міжнародні організації та асоціації різного спрямування. Результа­том має стати розширення обріїв, запровадження міжнародних стандартів якос­ті туристичних послуг, розвиток рекламної діяльності та бізнесових партнерсь­ких стосунків [115].

До перспективних напрямів державного регулювання розвитку туристич­ної індустрії належить розвитку оздоровчих і лікувально-профілактичних за­кладів, упровадженню нових наукоємних технологій рекреації, лікування, реа­білітації, сервісу, екологічним і санітарно-епідеміологічним дослідженням, професійному навчанню персоналу та підвищенню ефективності управління рекреаційною індустрією в регіоні [57].

Причорноморський ресурсно-рекреаційний район (АР Крим, Миколаївсь­ка, Одеська, Херсонська області). Зважаючи на приморське розташування, по­дальшого розвитку набуватимуть круїзний морський туризм, яхтинг, інтенсифікаціія використання "актуальної смуги" - її забудова закладами розміщення, а наявність гірських, передгірських (Крим) і річкових (Нижній Дніпро, Півден­ний Буг, Нижній Дунай) ландшафтів сприятиме розширенню мережі маршрутів екотуризму. Завдяки наявності ряду унікальних спелеоб’єктів і значній закарстованості території (її площа становить 41 тис. км²) розвиватиметься спелеоту­ризм.

Карпатсько-Подільський ресурсно-рекреаційний район (Вінницька, Зака­рпатська, Івано-Франківська, Львівська, Тернопільська, Хмельницька, Черніве­цька). Враховуючи гірське та передгірське розташування, особливості гірдрографічної мережі району, наявність спелеоб’єктів світового значення (печера Оптимістична) та значну закарстованість території (її площа становить 27,4 тис. км²), подальшого розвитку набуватимуть пішохідний, спелеотуризм і водні ви­ди туризму у літній сезон та гірськолижний - у зимовий, інтенсифікаціія вико­ристання орографічних рекреаційних ресурсів (спорудження підйомників, бугельних трас, закладів розміщення).

Полісько-Столичний ресурсно-рекреаційний район (Волинська, Житомир­ська, Київська, Полтавська, Рівненська, Черкаська, Чернігівська області). Зва­жаючи на прирічкове розташування, подальшого розвитку набуватимуть круїзи по Дніпру, яхтинг, водний туризм, реконструкція закладів розміщення та інтен­сифікація берегової забудови.

Придніпровсько-Донецький ресурсно-рекреаційний район (Дніпропетров­ська, Донецька, Запорізька, Кіровоградська, Луганська області). Зважаючи на приморське та прирічкове розташування, подальшого розвитку набуватимуть круїзне освоєння Дніпровського "рекреаційного коридору", яхтинг, реконстру­кція та інтенсифікація берегової забудови (особливо це стосується приморських курортів).

Харківський ресурсно-рекреаційний район (Харківська, Сумська області). Враховуючи незначне забезпечення району рекреаційно-туристськими ресур­сами, прогнозується розвиток оздоровчої рекреації на берегах водосховищ Хар­ківської обл., а також помітна міграція рекреантів в інші, більш привабливі в ресурсно-туристському відношенні, райони [17].

Для більш ефективного використання ресторанної інфраструктури в тури­змі та прискорення впровадження кулінарних турів в Україні доцільними вва­жаємо такі напрями: проведення тематичних кулінарних фестивалів і конкурсів (свято врожаю, пива, медовухи, молодого вина, фруктові та овочеві фестивалі тощо) з використанням місцевої сировини, продуктів харчування та напоїв; ви­користання кулінарних традицій у концепціях (тематиці, стилі, дизайні, формах і методах обслуговування) закладів ресторанного господарства; формування національних брендів швидкого харчування, розробка мікрокластерів кулінар­ного туризму, які включають заклади туризму, культури та ресторанного гос­подарства (тематичні парки, музеї, палаци, рекреаційні зони, об’єкти сільського туризму) [202].

Щоб підвищити рівень інноваційної діяльності в музейній сфері, необхід­но:

- сприяти прискоренню модернізації туристичної сфери;
- розробити механіз­ми оптимізації фінансування передусім музеїв і пам’яткоохоронної сфери;
- сфо­рмувати в Україні інститут благодійництва, активно залучаючи для цього кош­ти меценатів і спонсорів [221];
- заснувати культурні центри шляхом інтеграції ресурсів і зусиль великих музеїв, кінотеатрів, бібліотек;
- комплексно покращити інфраструктуру виставкових центрів;
- створити тематичні парки на базі парків відпочинку, що є у кожному обласному центрі, використовуючи оригінальні національні ідеї;
- відкрити екомузеї на базі музеїв під відкритим небом, агросадиб, осель у покинутих чи вимираючих селах;
- створити інтерактивні дитячі му­зеї;
- урізноманітнити послуги, що надаються музеями (відкриття кафе при літе­ратурно-меморіальних, історико-етнографічних і краєзнавчих музеях з ураху­ванням тематичного напрямку, особливостей місцевої кухні або улюблених страв осіб, пам’яті яких присвячено музей; організація театралізованих дійств, які відображають давні події або обряди та звичаї, у палацово-паркових ком­плексах і музеях) [23].

Пропонується рекреаційну політику спрямовувати, в першу чергу, на:

- за­безпечення екологічної безпеки рекреаційного освоєння території;
- зонування рекреаційних територій з виділенням освоєних, перспективних і резервних те­риторій;
- соціальну необхідність (тобто відповідність наявної бази рекреаційної сфери реальним потребам в оздоровленні, її здатність задовольняти попит насе­лення на рекреаційні послуги в регіоні);
- економічну доцільність (прибутковість діяльності об’єктів рекреаційної галузі й соціально-економічну вигоду для те­риторії);
- розвиток екологічно чистих видів рекреаційного господарювання й за­лучення широких верств населення до рекреаційного підприємництва… [159].

До пріоритетних напрямів державного регулювання розвитку вітчизняної індустрії туризму належать наступні:

- забезпечення "внутрішньої конвертованості" послуг туризму шляхом підвищення їх якості та розширення асортименту, поліпшення сервісних умов обслуговування;
- організація виробництва екологічно чистої сільськогосподарської про­дукції для задоволення потреб відпочивальників у високоякісних продуктах ха­рчування;
- концентрація коштів і ресурсів на об’єктах інфраструктури;
- створення відповідного сервісу обслуговування й надання послуг тури­зму, що користуються попитом на міжнародному ринку;
- активне залучення приватного сектора (особливо в гірській місцевості) до туристського бізнесу;
- налагодження потужної реклами, випуск високоякісного інформаційно-довідкового матеріалу [94];
- удосконалення правових засад регулювання відносин у сфері туризму;
- забезпечення становлення туризму як високорентабельної галузі еконо­міки України, заохочення національних та іноземних інвестицій у розвиток ін­дустрії туризму, створення нових робочих місць;
- розвиток в’їзного та внутрішнього туризму, сільського (зеленого), еко­логічного туризму;
- розширення міжнародного співробітництва, утвердження України на світовому туристському ринку;
- спрощення та гармонізації податкового, валютного, митного, прикор­донного та інших видів регулювання;
- забезпечення доступності туризму та екскурсійних відвідувань для ді­тей, молоді, людей похилого віку, інвалідів і малозабезпечених громадян шля­хом запровадження пільг стосовно цих категорій осіб;
- збереження, відновлення та раціональне використання рекреаційно-туристських ресурсів України, які є чинником реалізації цих напрямів, покликані регіональні та інші програми розвитку туризму та рекреації [17];
- сприяння у просуванні турпродукту на внутрішній та світовий ринок;
- забезпечення безпеки, захисту прав та інтересів туристів;
- встановлення правил в’їзду, виїзду та пересування на території України з урахуванням розвитку туризму;
- розвиток наукових досліджень у сфері туризму;
- створення інформаційної аналітичної бази в туризмі;
- забезпечення професійних кадрів для туристичної діяльності;
- сприяння участі в міжнародних туристичних програмах;
- модернізація діючих туристичних об’єктів і курортно-рекреаційних за­кладів, створення та функціонування високорентабельних туристичних і курор­тно-рекреаційних підприємств на базі впровадження сучасних технологій сві­тового туризму, збільшення кількості готелів і створення лікувальних центрів, які надаватимуть платні послуги;
- стимулювання розвитку перспективних тематичних напрямів туризму;
- освоєння нових рекреаційно-курортних зон і територій, які мають тури­стичний потенціал, та розробка нових екскурсійних маршрутів з урахуванням історико-культурних цінностей регіону;
- підвищення якості та асортименту туристичних послуг, нарощування обсягів надання туристичних та оздоровчих послуг за рахунок розширення в’їзного та внутрішнього туризму;
- створення високоякісної рекламної кампанії регіонального туристично­го продукту на внутрішньому та міжнародному ринках, підготовка необхідної інформації про рекреаційно-туристичний потенціал регіону [84];
- формування конкурентоспроможного національного турпродукту через забезпечення високої якості складових туристичного продукту;
- розвиток туристичної інфраструктури;
- гармонізація розвитку туризму на певних територіях зі стилем життя, традиціями та культурою місцевого населення з метою збереження його автен­тичності;
- інтеграція регіональних туристичних пропозицій та продуктів;
- удосконалення системи управління туристичним простором;
- розвиток підприємництва та діяльності суб’єктів індустрії туризму;
- розроблення схеми та генерального плану розвитку туристичних тери­торій України;
- покращання туристичної доступності регіонів;
- розробка й впровадження прогресивних методів і стандартів туристично­го обслуговування;
- розвиток малого та середнього підприємництва в сфері туризму;
- підвищення ефективності використання рекреаційних ресурсів та об’єктів культурної спадщини;
- зміцнення матеріально-технічної бази туризму;
- вдосконалення інформаційного та рекламного забезпечення туризму;
- поліпшення кадрового забезпечення в сфері туризму;
- розвиток виставково-ярмаркової діяльності в сфері туризму;
- широкомасштабне проведення рекламно-інформаційної кампанії в ЗМІ;
- організація презентацій туристичних можливостей України за кордо­ном;
- формування сучасної статистики туризму, що відповідає міжнародним вимогам і враховує мультиплікативний ефект розвитку даної сфери;
- створення мережі інформаційних центрів для іноземних туристів всере­дині країни [115];
- визначення пріоритетні види вітчизняного туризму з урахуванням існу­ючих ресурсів і традицій народу та спрямувати фінансові потоки на їх розви­ток;
- проведення диверсифікації асортименту туристичних послуг і підвищи­ти якість обслуговування туристів [44];
- полегшення доступу туристичних підприємств до кредитних ресурсів;
- посилення взаємодії органів державної влади з громадськими організа­ціями в сфері туризму;
- підвищення рівня зайнятості місцевих жителів шляхом створення нових робочих місць на підприємствах туристичного бізнесу;
- зменшення бар’єрів входу суб’єктів туристичної діяльності до туристи­чної сфери;
- посилення системи примусу дотримання державних екологічних стан­дартів [33];
- здійснення науково обґрунтованого туристичного районування терито­рії України;
- створення єдиної системи маркетингу в індустрії туризму;
- формування інформаційного простору сфери туризму;
- поглиблення міжнародного співробітництва [105];
- проведення структурної перебудови економіки на базі енерго- і ресурсо­зберігаючих технологій. Основним пріоритетом має стати першочергове задо­волення потреб курортно-рекреаційної сфери, збереження і відтворення тери­торій, що зазнали негативних змін у результаті господарської діяльності, зі спе­цифічними природними умовами (створення нових заповідних територій, запо­відників, розширення лісів, водоохоронних зон тощо);
- збереження ресурсів природного заповідного фонду як території, що по­требує особливого захисту;
- перехід до практичних заходів щодо створення природних національних парків, збереження лісів, гір, рік, урочищ;
- формування системи державного управління сферою рекреаційного об­слуговування з метою координування дій власників її складових і розробити нормативно-правову базу для інтегрування складових сфери рекреаційного об­слуговування в єдине ціле стосовно створення туристських послуг;
- формування оптимальної територіальної структури природних й госпо­дарсько-економічних систем (рекреаційних, виробничих, транспортних, сільсь­когосподарських, заповідних тощо);
- забезпечення розвитку тільки адаптовані до природи ресурсозберігаючі технології сільськогосподарського виробництва, орієнтовані на найбільш повне використання унікального природного і біокліматичного потенціалу;
- забезпечення відповідності ціноутворення на рекреаційно-туристичні послуги рівню оплати праці широких верств працюючого населення України з метою їх споживання й підтримки здоров’я цього населення на потрібному рів­ні;
- конкретизація вимог до створення туристичного продукту світового рі­вня для забезпечення конкуренції на ринку рекреаційно-туристичних послуг і відмови від пропонування радянських форм відпочинку за високу ціну;
- розширення обсягів і видів послуг, які надаються установами цієї сфери;
- установлення юридичним шляхом норм співвідношення централізації і децентралізації в управлінні сферою рекреаційного обслуговування органам державного управління;
- модернізація матеріальної бази сфери рекреаційного обслуговування;
- створення власної індустрії відпочинку, що включає виробництво устат­кування та технічних засобів, сувенірну промисловість;
- організації виробництва ефективних медичних препаратів із викорис­танням місцевої рослинної та мінеральної сировини;
- конверсії підприємств військово-промислового комплексу, металургій­ної та хімічної промисловості, важкого машинобудування;
- оптимізації будівельної індустрії та мінерально-сировинного комплексу;
- створення сучасної транспортної індустрії, підпорядкування єдиній меті діяльності всіх видів транспорту;
- забезпечення якісного середовища на курортах й санітарно-гігієнічних умов на рівні міжнародних стандартів [239];
- створення нових туристичних продуктів (туристичної пропозиції) різнопланового тематичного характеру: сільський, зелений, інформаційно-навчальний, ностальгічний туризм та агротуризм; розбудова готельного господарства (розвитку мережі готелів різного рівня комфортності;
- впровадження міжнародних стандартів якості обслуговування в готель­них закладах;
- ремонт та облаштування автошляхів;
- проведення робіт з реконструкції, переобладнання та оновлення існую­чого готельного фонду області;
- розвиток і вдосконалення туристичної транспортної інфраструктури (розробка генеральної схеми транспортного забезпечення туристичних марш­рутів і об’єктів в ув’язці з міжнародною транспортною мережею;
- розбудова міжнародних транспортних коридорів і пунктів перетину державного кордону;
- покращання кадрового забезпечення рекреації і туризму (підготовка кваліфікованих кадрів для рекреаційно-туристичного комплексу);
- активізації маркетингової діяльності, рекламного та інформаційного за­безпечення (проведення рекламних і РR-кампаній у вітчизняній і зарубіжній пресі, на радіо і телебаченні з метою формування позитивного іміджу туристи­чного регіону; підготовка, друк і розповсюдження серії рекламно-інформацій-них довідників і путівників; створення туристичних сайтів і порталів в мережі Інтернет);
- забезпечення юридичного захисту місцевих фірм проти численних пе­ревірок, контролю з боку адміністративних установ; розробка ефективної про­цедури обслуговування на митниці з метою скорочення черг;
- попередження практики "ускладнення відносин" з податковими органа­ми для місцевих туристичних підприємств (забезпечення "незалежності" суб’єкта туристичної діяльності) [160].

Реалізація вказаних заходів дасть змогу посилити темпи розвитку індуст­рії туризму, проводити активну загальнодержавну політику в цій важливій складовій національної економіки, забезпечити дієву координацію заходів центральних і місцевих органів виконавчої влади, громадських організацій, що сприятиме збільшенню туристичних потоків на внутрішньому ринку туристич­них послуг, створенню необхідних умов для швидкого розвитку суміжних галу­зей, організації нових робочих місць, збільшенню надходжень до бюджетів усіх рівнів.

<<< назад | зміст | вперед >>>