<<< назад | зміст | вперед >>>

Семенов В.Ф., Герасименко В.Г., Горбань Г.П., Богадьорова Л.М. Управління регіональним розвитком туризму

Тема 4. Туристичний потенціал регіонів

4.2. Оцінка потенціалу природно-рекреаційних ресурсів

Природні рекреаційні ресурси (ПРР) як матеріальна база управління регіональним розвитком туризму і функціонування його організаційних форм відносяться до групи ресурсів невиробничої сфери. Існують різні підходи до класифікації та економічної оцінки природних рекреаційних ресурсів. Найбільш прийнятним є природно-функціональний підхід, що дозволяє виділити дві основні групи природних рекреаційних ресурсів - природні ресурси санаторно-курортного лікування (лікувальні) і природні ресурси туризму і відпочинку.

По взаємодії видів використання природні рекреаційні ресурси поділяються на ресурси спеціалізованого, або цільового (суто рекреаційного), і багатоцільового використання. До ресурсів спеціалізованого використання відносяться запаси мінеральних

вод і лікувальних грязей. Серед ресурсів багатоцільового використання виділяються ресурси комплексного (кліматичні, водні) і конкуруючого використання. До останніх відносяться ресурси, освоєння яких в не рекреаційних цілях знижує або виключає можливість їх використання для відпочинку, туризму, лікування і оздоровлення.

Ресурси санаторно-курортного лікування, як правило, мають вузьколокалізоване розповсюдження. Показником їх кількості є запаси, які вимірюються в різних одиницях. Відновлювальні ресурси - мінеральні води (м³/сутки), невідновлювальні - торф'яні грязі (м³), озокерит (т). В цілому питання якісно-кількісної оцінки ресурсів санаторно-курортного лікування - мінеральних вод, грязей і озокериту - і теоретично, і практично достатньо розроблені, видані каталоги мінеральних вод і лікувальних грязей.

Важливим природним лікувальним чинником є клімат. Кількісними показниками, що дозволяють говорити власне про кліматолікувальні ресурси, виступає число доби із сприятливою для кліматолікування погодою за певний період і головним чином тривалість сприятливих для лікування кліматичних періодів на конкретній території.

Основними якісними вимогами, яким повинні відповідати території, які мають бути використаними для рекреаційних цілей є естетичність, оздоровчі властивості, слабка антропогенна змінність на території регіону. Їх площа, стійкість до рекреаційних навантажень, а також тривалість сприятливих для рекреаційної діяльності кліматичних періодів визначають кількісну оцінку ресурсів рекреації. Але характеристики складу рекреаційних ресурсів, їх якісних показників і запасів (площі) недостатньо з погляду аналізу можливостей і виявлення перспектив розвитку ТРК. Для цього необхідна економічна оцінка як окремих ПРР, так і сукупності природних ресурсів розвитку рекреації в регіоні -природного рекреаційного потенціалу (ПРП). Важливість економічної оцінки рекреаційного потенціалу можна пояснити все зростаючою роллю рекреаційного природокористування в країні, а також значущими втратами рекреаційних ресурсів унаслідок постійного зростання ресурсокористування у сфері матеріального виробництва.

Інтенсивна рубка гірських лісів, порушення надр при видобутку корисних копалин ведуть до скорочення запасів рекреаційних ресурсів, знижують естетичність ландшафтів, ніж також виводять їх з розряду рекреаційно цінних. В цьому відношенні важливе значення має соціально-економічне обґрунтування пріоритетності рекреаційного або нерекреаційного освоєння територій. Економічна оцінка їх рекреаційного потенціалу, встановлення цінності останнього як складовій національного багатства країни дозволяють здійснювати таке обґрунтування на об'єктивній базі. Окрім цього, економічна оцінка ПРП регіону дозволить визначити місце регіону в рекреаційній системі країни, сприяє розкриттю максимально можливого рівня розвитку різних субгалузей рекреації в регіоні. Складність і порівняльна новизна проблем, обумовлених прискореним розвитком рекреації, зумовили існування пропусків в науковому обґрунтуванні рекреаційних процесів і їх оцінці. Цим пояснюється недостатня розробка питання економічної оцінки ПРП. Про це свідчить відсутність чіткого визначення економічної суті поняття «природний рекреаційний потенціал», недостатнє обґрунтування вибору критеріїв і показників його оцінки.

Виходячи з подвійності розуміння суті поняття «рекреація» поняття «природний рекреаційний потенціал»- можна розглядати також двояко - і з позицій рекреанта, і з позицій

рекреаційної галузі. У першому випадку його характеризує ступінь сприятливості природних умов для різних видів рекреаційної діяльності, в другому - кількісні показники оцінки природно-ресурсної бази рекреації. ПРР визначають можливості розвитку в регіоні рекреаційної галузі господарства, тому тільки по відношенню до ним є сенс говорити про економічну оцінку природного рекреаційного потенціалу. Тільки у такому разі розглядаються економічні відносини в системі «ресурси - споживання».

Об'єктом економічної оцінки ПРР є природні рекреаційні ресурси. Природні ресурси включають ті частини цілого, які реально використовуються (будуть використовуватися в недалекому майбутньому) як суспільна споживна вартість. У цьому їх відмінність від природних умов рекреаційної діяльності, які тільки доводять придатність компонентів і властивостей природного середовища як споживчої вартості по різних параметрах, але не вказують на реальність їх використання в якості останніх. Отже, природний рекреаційний потенціал потрібно визначати як окрему складову економічного природно-ресурсного потенціалу.

Конкретизуючи суть поняття «природний рекреаційний потенціал регіону», характеризуємо його як максимальну сукупну продуктивну здатність природних рекреаційних ресурсів певного регіону і народногосподарську цінність ПРР території регіону, що визначається продуктивністю і споживчими властивостями природно-

рекреаційних ресурсів.

При цьому слід розрізняти поняття «природний рекреаційний потенціал» і «природний потенціал рекреаційної діяльності»: останній характеризує не тільки сукупність існуючих споживчих рекреаційних властивостей природного середовища, але і її продуктивну здатність.

У завдання економічної оцінки ПРП регіону входить визначення сукупної продуктивності наявних в регіоні природних рекреаційних ресурсів і, таким чином, з одного боку, виявлення максимальних можливостей їх використання рекреаційною галуззю, а з іншої - визначення народногосподарської цінності рекреаційних ресурсів. Відповідно до завдань слід визначити критерії економічної оцінки ПРП. У першому випадку -продуктивність рекреаційних ресурсів, в другому - народногосподарський ефект їх використання.

Продуктивність рекреаційних ресурсів виражається за допомогою науково і практично обґрунтованих норм споживання ПРР кількістю чоловік, для лікування і відпочинку яких в певний період часу достатньо запасів тих або інших рекреаційних ресурсів. Всі види ПРР в певній кількості використовуються людиною безпосередньо, без проміжних технологічних операцій, що змінюють їх природний об'єм (за винятком випадків розбавлення лікувальних розсолів до необхідних концентрацій). Норми споживання того або іншого виду ПРР відомі. Вони різні, залежать від специфіки ресурсів, тривалості лікування або відпочинку, але представляють той знаменник, який дозволяє кількісно порівняти якісно різні види ПРР.

Показником продуктивності природних рекреаційних ресурсів і, таким чином, економічної оцінки їх потенціалу виступає кількість чоловік, для яких можна надати лікування і відпочинок, туристські послуги, виходячи із запасів ПРР регіону за певний

період, як який вибрано 1 рік. Цей показник дозволяє не тільки кількісно порівняти рекреаційні ресурси, але і виразити можливості рекреаційного використання як різних видів ПРР, так і їх суми. Кількісний вираз можливостей рекреаційного використання природних ресурсів регіону свідчить про величину його природного рекреаційного потенціалу.

Оцінка ПРП, проведена за допомогою інтегрального натурального показника, дозволяє вирішувати ряд завдань, пов'язаних з перспективним плануванням розвитку субгалузей рекреації, аналізувати їх розвиток. Але її недостатньо для того, щоб визначити роль ПРП в природно-ресурсному потенціалі регіону, його місце в сукупному економічному потенціалі і національному багатстві, що можливо тільки при оцінці у вартісних, грошових показниках.

Економічна оцінка ПРП за допомогою вартісних показників повинна відображати не тільки галузевий ефект (прибуток) освоєння окремих зосереджень ресурсів, а повний інтегральний народногосподарський ефект, що отримується унаслідок рекреаційного використання ресурсів. Він виявляється і в матеріальному виробництві, і в невиробничій сфері за допомогою скорочення трудовтрат унаслідок захворюваності, підвищення продуктивності праці, економії засобів на державне соціальне страхування, стаціонарне і амбулаторне лікування і так далі Критерієм оцінки, таким чином, є соціально-економічний ефект рекреаційного використання природних ресурсів, а показником - грошовий вираз цього ефекту.

Методика оцінки природного рекреаційного потенціалу передбачає початкову його структуризацію і ранжирування:

- сукупний ПРП регіону;
- потенціали субгалузей рекреації рангу I (санаторно-курортне лікування, туризм і відпочинок);
- потенціали субгалузей рекреації рангу II (бальнепитне, грязе-, озокеріто-, кліматолікування, тривалий відпочинок і туризм, короткочасний відпочинок);
- потенціали окремо узятих родовищ рекреаційних ресурсів, рекреаційних місцевостей.

Методика оцінки ПРП в натуральних показниках включає декілька етапів. Спочатку проводиться оцінка потенціалів родовищ рекреаційних ресурсів, зон туризму і відпочинку. Підсумовуванням отриманих результатів визначаються потенціали субгалузей рекреації різних рангів і сукупний ПРП регіону. Оцінка потенціалів окремих родовищ природних рекреаційних ресурсів або груп родовищ одноякісних ресурсів (мінеральних вод одного бальнеологічного типу, однотипних лікувальних грязей і т. д.) проводиться по формулі:

Р_i=Q_j/ п_i (4.1)

де Р_i - природний потенціал родовища або групи родовищ ПРР i-го вигляду, чол./рік, (Q_j - сумарні запаси ПРР i-го вигляду, осіб./рік; п_i - норма споживання ПРР i-го вигляду на один курс лікування. Як початкові дані оцінки потенціалів родовищ лікувальних рекреаційних ресурсів виступають показники об'єму балансових експлуатаційних запасів родовищ лікувальних мінеральних вод, грязей.

Норми споживання рекреаційних ресурсів на курс лікування усереднені і складають один курс лікування із застосуванням вод питного призначення - 0,036 м³, один курс лікування із застосуванням вод бальнеологічного призначення (ванни) - 2,5 м³, курс лікування із застосуванням вод бальнеопитного призначення - 2,536 м³; курс грязелікування -0,12 м³. Високомінералізовані і розсольні води розбавляються до середньої або малої мінералізації. При оцінці потенціалів родовищ таких вод застосовують коефіцієнти розбавлення. Початковими даними для визначення потенціалів кліматолікування, туризму і відпочинку служать показники площі територій, придатних для відповідних видів рекреаційного використання в регіоні до них відносяться лісові масиви і гірські луги (полонини) і так далі Серед них виділяються різні функціонально-рекреаційні групи. Р₀=(S_p *N_p + S_{h *}- N_h) t_, (4.2)

де Р₀ - природний потенціал короткочасного відпочинку, осіб./рік; Sp, Sh - площа лісопаркової і лісогосподарської частин лісів зелених зон, га; Np, Nh - норми допустимих навантажень на ландшафти лісопаркової і

лісогосподарської частин зелених зон, чол./га;

t - кількість вихідних і святкових днів за теплий період року, днів/рік.

Р_T = ЕТ/d, (4.3)

де Р_T - потенційна місткість туристських зон регіону (ПРП туризму), чол./рік; Е - оптимальна одноразова рекреаційна ємкість ландшафтів, виступаючих як угіддя туризму, чол.; T - тривалість сприятливого періоду, днів/рік; d - середня тривалість перебування

туриста в межах регіону, днів.

Сумарна рекреаційна ємкість туристських угідь визначалася по формулі:

Е= S₁ N₁ + S₂ N₂ + ... + S_n N_n (4.4)

де Е - рекреаційна ємкість ландшафтів, виступаючих в ролі туристських угідь, чіл.; S₁, S₂... S n - площі ландшафтів, для яких допустимі рівні показники рекреаційних навантажень, га; N₁, N₂... N n - норми допустимих рекреаційних навантажень, чол./га.

Натуральні показники оцінки ПРП, а також показники соціально-економічного ефекту, що отримуються унаслідок рекреаційного освоєння природних ресурсів, служать основою вартісної оцінки ПРП.

n

P_c=∑ Р_i*Э_i (4.5)

i=1

де P_c - величина ПРП у вартісному виразі;

Р_i - величина ПРП i-го виду рекреації в натуральному виразі;

Э_i - соціально-економічний ефект i-го виду рекреації.

Наведена економічна оцінка природного рекреаційного потенціалу регіону дозволяє визначити його сумарну величину, а також галузеву і територіальну структуру.

<<< назад | зміст | вперед >>>