<<< назад | зміст | вперед >>>

Семенов В.Ф., Герасименко В.Г., Горбань Г.П., Богадьорова Л.М. Управління регіональним розвитком туризму

Тема 8. Розробка та економічне обґрунтування регіональних програм розвитку туризму

8.5. Програмування розвитку туризму в регіоні АР Крим

В Кримському регіоні управління розвитком туризмом базується на програмному забезпеченні, яке розглядає санаторно-курортний і туристський (рекреаційний) комплекс невідривно від інших видів господарської діяльності, що передбачає узгодження його розвитку з програмами розвитку інших галузей.

Функціонування туристського (рекреаційного) комплексу Криму тісно пов'язане з розвитком промисловості, сільського господарства, транспорту, водним та лісовим господарствами, сферою послуг та іншими галузями господарства. Цей взаємозв'язок визначає формування єдиного соціально-економічного комплексу Криму. Невідповідність наявного в регіоні природно-ресурсного та історико-культурного потенціалу типу його функціонального використання є найважливішою проблемою соціально-економічного розвитку Криму. Подолання цього протиріччя має призвести до зміни ролі і спеціалізації регіону в системі міжрайонного та міжнародного поділу праці. Туристський комплекс може стати одним з основних чинників подальшого соціально-економічного розвитку Криму.

При плануванні розвитку туристського комплексу Криму питання його взаємодії з іншими елементами господарського комплексу вирішуватися шляхом розробки заходів у рамках регіональних програм - "Забезпечення водними ресурсами рекреаційних районів", "Рекреаційне використання лісів Криму", "Розвиток транспортної та інженерної інфраструктури рекреаційних районів", "Оптимізація стану геологічного середовища рекреаційних районів", "Охорона, відновлення та реставрація об'єктів культурної спадщини", "Розвиток житлово-комунального господарства в рекреаційних районах", "Екологічний моніторинг рекреаційних зон та об'єктів" тощо.

Основні напрямки розвитку рекреаційного комплексу Криму реалізуються шляхом складання республіканської програми розвитку санаторно-курортного і туристського (рекреаційного) комплексу Автономної Республіки Крим до 2010 року, а також програм, що розробляються:

- за територіальною ознакою - Крим у цілому, курортний регіон, міста-курорти, рекреаційні об'єкти;
- складовим рекреаційного комплексу - санаторно-курортний розвиток, розвиток туризму, рекреаційні ресурси, санаторно-курортні медичні установи, туристичні підприємства, об'єкти інфраструктури, система управління і ін.;
- нормативно-правового, організаційно-фінансового, рекламно-інформаційного, науково-методичного, еколого-економічного та інженерно-інфраструктурного забезпечення рекреаційного комплексу;
- термінами реалізації - довгострокові, середньострокові і короткострокові.

Зараз в Автономній Республіці Крим реалізується декілька державних і республіканських програм, спрямованих на розвиток галузі:

- Програма розвитку Криму як цілорічного загальнодержавного та міжнародного курортно-рекреаційного і туристського центру, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року № 133.

- Комплексна програма соціально-економічного розвитку Великої Ялти як курорту загальнодержавного значення, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 5 січня 1998 року № 9.

- Першочергові заходи щодо виконання у 2001-2005 роках Комплексної програми соціально-економічного розвитку Великої Ялти як курорту загальнодержавного значення, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 18 вересня 2001 року № 1206.

- Програма розвитку автотуризму в Автономній Республіці Крим, затверджена Постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 16 травня 2001 року № 1810-2/01.

- Заходи щодо розвитку культурно-етнографічного туризму в Криму до 2005 року, затверджені Постановою Ради міністрів Автономної Республіки Крим від 18 грудня 2001 року № 489.

Виконання вищезазначених програм передбачено завершити у 2005 році. У зв'язку з цим реалізація даних Основних напрямів має проходити в 2 етапи.

На першому етапі (2003-2005 роки) передбачається закінчення виконання заходів, включених до чинних програми, а також розробка і затвердження програми розвитку санаторно-курортного і туристського (рекреаційного) комплексу Автономної Республіки Крим на період 2005-2010 роки та відповідних регіональних програм.

На другому етапі (2006-2010 роки) передбачається реалізація програми розвитку санаторно-курортного і туристського (рекреаційного) комплексу Автономної Республіки Крим на період 2005-2010 роки та відповідних регіональних програм.

Власне прогнозування здійснюється, виходячи з таких основних принципів:

- історичності: передбачає застосування генетичного підходу до вивчення особливостей розвитку районів; для складання прогнозу слід визначити, на якому етапі розвитку знаходиться район (піднесення, розквіту, спаду, стагнації), оцінити рівень комплексності;
- інерційності: передбачає виявлення стійких напрямів, темпів і пропорцій у розвитку економічних процесів;
- системності: передбачає проведення прогнозування з урахуванням всіх взаємозв'язків у межах регіону; прогнозування розвитку території передбачає дотримання певних пропорцій: територіальних, галузевих та ін.;
- неперервності прогнозування: полягає у постійному коригуванні прогнозів по мірі отримання нових даних про об'єкт прогнозування чи прогностичний фон;
- аналогій (порівнянь, корпоративності, співставлень): передбачає можливість урахування вже пройденого шляху (досвіду) більш розвинених систем (наприклад, країн та регіонів Західної та Центральної Європи);
- взаємозалежності та узгодженості: відповідно до нього прогноз має розроблятись з урахуванням впливу зовнішніх і внутрішніх чинників на соціально-економічний розвиток регіону; крім цього, прогноз розвитку регіону повинен узгоджуватись з прогнозами розвитку галузей економіки та країни в цілому.

Прогнози різняться за такими ознаками:

- рівнем узагальнення: інтегральні (прогнози соціально-економічного розвитку України та окремих регіонів) і галузеві (прогнози розвитку металургії, машинобудування, металургії та інших галузей);
- просторовими масштабами: прогнози розвитку країни в цілому, АРК, областей, районів, міст;
- величиною прогнозного горизонту: довго-, середньо- та короткострокові; довгостроковими визначені прогнози з прогнозним періодом понад 5 років, середньостроковими - від 1 до 5 років; короткостроковими - на 1 рік;
- формою виразу результатів: кількісні (з обчисленими параметрами) та якісні (без кількісного виразу);

- кількістю використаних методів: симплексні (з використаним одного методу) та комплексні (з використанням багатьом методів).

При проведенні прогнозування використовують різні способи: екстраполяційний, інтерполяційний та комбінований. Екстраполяційний спосіб передбачає розробку прогнозу на основі виявлених тенденцій соціально-економічного розвитку у минулому. Такий прогноз буде точним за умови збереження сили впливу основних чинників на розвиток регіону. Регіональний розвиток зараз відбувається в умовах невизначеності, що обумовлюється процесами глобалізації та регіоналізації, розвитком ринкових відносин та впливом транснаціональних компаній. Тому прогнози, виконані способом екстраполяції, не мають бути довгостроковими. Інтерполяційний спосіб передбачає виявлення шляхів досягнення бажаного стану процесів на основі наперед заданих критеріїв (норм). Комбінований спосіб поєднує перші два способи та дає можливість розробляти варіантний прогноз (оптимістичний, песимістичний та реалістичний).

Про точність прогнозу свідчить величина його похибки, розходження прогнозних і реальних характеристик процесів і явищ. Найбільш простим способом перевірки точності прогнозу є ретроспективний прогноз, який розраховується для минулого періоду і отримані результати порівнюються з фактичною динамікою.

При прогнозуванні соціально-економічних процесів використовуються методи: статистичні, математичного моделювання, теорії ймовірностей та ін. Для прогнозування регіонального розвитку найчастіше користуються математико-статистичними, оптимізаційними, балансовими моделями. Зі зростанням невизначеності у розвитку регіонів все більшого застосування знаходять методи синергетики та теорії ймовірностей. Часто при прогнозуванні використовуються методи експертної оцінки: методи Делфі, «мозкової атаки» та ін. Вони дозволяють систематизувати відповіді експертів на низку запитань стосовно тенденцій розвитку території.

Контрольні запитання

1. В чому полягає зміст планування економічного та соціального розвитку регіону?
2. Які нормативно-правові документи визначають порядок складання прогнозів, програм, планів соціально-економічного розвитку регіонів?
3. Які види діяльності є об'єктами прогнозування та планування на регіональному рівні?
4. Охарактеризуйте види планів, що розробляються на регіональному рівні.
5. Дайте визначєння дирєктивного та індикативного планування.
6. Розкрипте зміст принципів, на яких грунтується розроблення планів економічного та соціального розвитку регіону.
7. Які показники використовують при обгрунтуванні программ регіонального соціально-економічного розвитку?
8. Розкрийте зміст та сфєру застосування системного методу в регіональному плануванні.
9. Розкрипте зміст та сферу застосування балансового методу в регіональному плануванні.
10. Розкрийте зміст та сферу застосування нормативного методу в регіональному плануванні.
11. Дайте визначення стратегічного, сєредньострокового та поточного (тактичного) планування.
12. Розкрийте напрями вдосконалення методів планування регіонального розвитку
13. Назвіть етапи складання регіональних комплексних програм.

<<< назад | зміст | вперед >>>