Андрушко А.В.
Матеріали III Міжнар. наук.-практ. конф.
«Туристично-рекреаційна сфера: виклики
сучасності» (м. Хмельницький, 22 квітня 2026 р.)
Хмельницький: Хмельницький: Хмельницький
університет управління та права імені
Леоніда Юзькова, 2026.231 с. С.4-5.
Правове регулювання трудових відносин у сфері туризму в умовах воєнного стану
В умовах запровадження воєнного стану в Україні суттєво трансформуються підходи до правового регулювання трудових відносин, що особливо відчутно у сферах, чутливих до безпекових та економічних коливань, зокрема у туристично-рекреаційній галузі. Туризм як вид економічної діяльності зазнав значного скорочення, що спричинило зміну структури зайнятості, поширення нестандартних форм праці та зниження рівня соціальних гарантій працівників. Водночас поступове відновлення внутрішнього туризму зумовлює необхідність формування нових правових підходів до організації праці у цій сфері.
Правове регулювання трудових відносин у зазначеній сфері здійснюється з урахуванням положень Кодексу законів про працю України [1], а також спеціальних актів, прийнятих у період воєнного стану, зокрема Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» [2]. Вказаний нормативно-правовий акт запроваджує низку відступів від загальних гарантій трудового законодавства, що обумовлено необхідністю забезпечення функціонування економіки та обороноздатності держави, зокрема щодо режиму робочого часу, порядку укладення та припинення трудових договорів, надання відпусток.
Однією з ключових тенденцій є розширення застосування гнучких форм зайнятості, зокрема дистанційної роботи, неповного робочого часу, строкових трудових договорів [1]. У сфері туризму це пов’язано із сезонністю діяльності, нерівномірністю попиту на послуги, а також необхідністю швидкого реагування на безпекові виклики. Водночас така гнучкість нерідко супроводжується зменшенням рівня захищеності працівників, що потребує додаткового правового врегулювання та посилення гарантій реалізації трудових прав.
Особливу увагу слід приділити питанням забезпечення права на працю та недопущення дискримінації у сфері зайнятості. В умовах воєнного стану зростає ризик порушення трудових прав окремих категорій працівників, зокрема внутрішньо переміщених осіб, жінок, молоді [3]. У туристичній сфері, яка традиційно характеризується високою часткою неформальної зайнятості, ці проблеми набувають особливої актуальності, що потребує посилення державного контролю та удосконалення механізмів правового захисту.
Крім того, важливим аспектом є забезпечення безпечних умов праці. Воєнні дії, загроза ракетних обстрілів, обмеження у пересуванні безпосередньо впливають на організацію праці у туристичній галузі, що зумовлює необхідність адаптації механізмів охорони праці до нових ризиків [4]. Роботодавці повинні враховувати вимоги безпеки при організації роботи, а держава - забезпечувати належний рівень нормативного регулювання у цій сфері.
Важливим напрямом розвитку трудових відносин у сфері туризму в умовах воєнного стану є цифровізація процесів організації праці. Використання електронного документообігу, дистанційних форм комунікації, онлайн-платформ для надання туристичних послуг сприяє трансформації традиційних моделей зайнятості. Це, у свою чергу, потребує належного правового врегулювання питань електронних трудових договорів, захисту персональних даних працівників, а також визначення правового статусу осіб, які працюють через цифрові платформи.
Окремої уваги заслуговує проблема правового регулювання неформальної та тіньової зайнятості у сфері туризму, яка в умовах воєнного стану має тенденцію до зростання. Відсутність належного оформлення трудових відносин призводить до порушення прав працівників, зокрема щодо соціального захисту, оплати праці та гарантій зайнятості. У зв’язку з цим актуальним є посилення контролю з боку державних органів та впровадження стимулів для легалізації зайнятості [3].
Крім того, важливим є врахування міжнародних стандартів праці у процесі вдосконалення національного законодавства. Орієнтація на норми Європейського Союзу та рекомендації Міжнародної організації праці сприятиме гармонізації трудового законодавства України та підвищенню рівня захисту прав працівників туристичної сфери. Це є особливо актуальним у контексті євроінтеграційних процесів та майбутнього відновлення туристично-рекреаційної галузі.
Отже, правове регулювання трудових відносин у сфері туризму в умовах воєнного стану характеризується поєднанням гнучкості та обмеження трудових гарантій, що зумовлено об’єктивними обставинами. Водночас актуальним залишається завдання забезпечення балансу між інтересами роботодавців і працівників, а також удосконалення законодавства з урахуванням європейських стандартів праці та перспектив післявоєнного відновлення туристично-рекреаційної сфери України.
Література
1. Кодекс законів про працю України в ред. від 01.01.2026 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08.
2. Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану: Закон України від 15.03.2022 р. №2136-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20.
3. Про зайнятість населення: Закон України в ред. від 12.09.2025 р. №5067-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17.
4. Про охорону праці: Закон України в ред. від 12.09.2025 р. №2694-XII URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12.
