Безрученков Ю.В., Момотюк С.В.
Матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф.
«Сталий розвиток туризму на засадах
партнерства: освіта, наука, практика»
(м. Львів, 27-29 жовтня 2021 р.)
Львів: ЛТЕУ, 2021. 202 с. С.171-174.

Урбаністичний туризм: стан та перспективи

Урбаністичний туризм - це один з типів туристичної діяльності, який виконується в межах міського середовища з атрибутами, що характеризують останнє. Перш за все вони не пов’язані з сільськогосподарською економікою. До них відноситься адміністрація, виробництво, торгівля та надання послуг, а також вузлові транспортні пункти.

Міські туристичні напрямки пропонують широкий та різносторонній спектр культурних, архітектурних, соціальних та природних вражень, а також послуг, що задовольняють потреби мешканців та гостів у відпочинку та бізнесу.

Міські туристи можуть відвідувати будівлі у межах міста, такі як музеї та художні галереї, релігійні храми, хмарочоси та споруди з деяким історичним інтересом, пам’ятники та меморіали, кладовища тощо. Існує також інший спосіб здійснення міського туризму, пов’язаний з відвідуванням масових заходів, таких як фестивалі, концерти, паради, конференції, демонстрації та акції протесту [1]. Туристична діяльність, пов’язана з нічним життям та культурними подіями, також є типовою для міського туризму, через те, що існує переважно в найбільш населених районах країн. Вчені відзначають існування кореляції між міським туризмом та шопінговим туризмом, що стосується перш за все людей із менших міст або сільської місцевості, які користуються перевагами від покупок у великий населених пунктах.

У відповідності до даних ООН, в 2015 році близько 54% населення світу проживало в міських районах. Експерти очікують, що до 2030 року цей показник досягне 60%. Такі дані свідчать про поступово зростання попиту на міський туризм уже в середньостроковій перспективі.

Міський туризм може стати рушійною силою в розвитку населених пунктів та країн. Для цього важливо зробити населені пункти відкритими, безпечними, життєздатними та стійкими. Туризм тісно пов’язаний з тим, як розвиваються міста, тому може забезпечити кращі умови життя не тільки їхнім гостям (туристам), але і безпосередньо самим жителям.

Розвиток урбаністичного туризму в світі і Україні зокрема потребує підвищеної уваги зі сторони міських адміністрацій. Багато населених пунктів, що приймають велику кількість туристів щороку, стикаються з проблемами відсутності потрібної для них інфраструктури через значний тиск на наявну ресурсну базу. Це призводить до зменшення туристичної привабливості багатьох об’єктів, відновлення яких потребує не тільки значних капіталовкладень, але й відповідного часу на це. Саме тому потрібно розробляти концепції сталого розвитку туризму як в крупних, так і досить невеликих містах країни.

Дослідження показали, що з початку ХХІ століття туризм став одним із ключових факторів розвитку міського середовища по всьому світу. Його можна розділити на два напрямки: короткостроковий та довгостроковий. Основною особливістю урбаністичного туризму є його всесезонність. У зв’язку з цим вплив місяців року на туристичний потік міст досить слабо виражений. При цьому відвідуваність населених пунктів зростає під час святкових днів, що дозволяє бізнесу заробляти додаткові кошти, частина яких у вигляді податків іде в місцеві бюджети [2].

Туристичне навантаження міст приводить, в тому числі, і до значного збільшення кількості відходів в них. З цією проблемою в свій час стикнувся Львів, котрий не зміг справитися з великими об’ємами сміття, що у ньому накопичувалися. Для того щоб попередити подібні проблеми, потрібно завчасно прогнозувати можливі наслідки збільшення кількості туристичних потоків та передбачати кошти на їх подолання в разі виникнення труднощів.

Розвиток урбаністичного туризму призводить до необхідності знаходження відповідей на ряд важливих питань. Перш за все варто вирішити те, яким чином побороти антитуристичні настрої жителів деяких міст, які часто виникають на хвилі популяризації конкретних населених пунктів. У зв’язку з цим потрібно розробляти стійкі стратегії розвитку, в основі яких будуть лежати переваги від збільшення кількості туристів, а в результаті їх реалізації - користь для місцевих. Також варто розробляти плани розподілення туристичних потоків в місті таким чином, щоб вони не були зосереджені лише в одній місцевості. В цьому плані, наприклад, варто відзначити здобутки Львова, котрі направлені на прокладання велопішохідних маршрутів між сучасною площею Ринок та мікрорайоном Підзамче, в якому зосереджувався центр міста у період Русі.

Туроператори мають різноманітні пропозиції туристичних пакетів, передбачають відвідування певного міста, а також кількох міст країни чи континенту. Крім того, у містах з великим напливом туристів доступні експертні туристичні путівники.

На меті вони мають надати гостям населених пунктів необхідної інформації для можливості повноцінного пересування між цікавими для них об’єктами з мінімальною потребою в комунікації з місцевими жителями.

Міський простір після Другої світової війні поступово став «полем битви» між місцевими жителями та туристами, зі зміною уявлень про останніх через сприйняття їх в якості співкористувачів публічних та приватних міських просторів. Гості населених пунктів можуть не тільки впливати на місцеву економіку, але й бути їхньою основою.

Для популяризації урбаністичного туризму останні десятиліття широко застосовуються ресурси в мережі Інтернет, що дозволяють поширювати інформацію про населені пункти, сприяючи збільшенню кількості гостей з-за кордону. В часи обмежень, викликаних пандемією коронавірусної інфекції, цим вдало скористалася Україна і зокрема Львів. Популяризація визначних пам’яток країни на Близькому Сході, а також відкриття прямих авіарейсів з Саудівської Аравії та ОАЕ, дозволили прийняти велику кількість туристів з арабських країн, котрі не могли потрапити на відпочинок в Європейський Союз.

Список використаних джерел

1. Гладкий О.В. Сутність та теоретичні засади формування міського туризму // Туризм і гостинність: вчора, сьогодні, завтра: матеріали III Міжнар. наук.-практ. конф. Черкаси, 2016. С.14-16.
2. Туризм і місто: досвід, проблеми та перспективи: монографія / за заг. ред. І. Писаревського. Харків: ХНАМГ, 2011. 284 с.