Бордун О.Ю.
Наука й економіка. 2016. №1(41). C.78-85.

Медичний туризм міста Львова: соціально-економічні можливості для розвитку

У статті аналізуються теоретичні та практичні особливості медичного туризму на прикладі розвитку ринку медичного туризму міста Львова. В процесі дослідження сформувався методичний комплекс аналізу медичного ринку, що складається з наступних методів: спостереження, порівняння, абстрактно-логічного методу (теоретичні узагальнення і формулювання висновків), анкетування та соціологічних досліджень. Проведений аналіз ринку медичного туризму Львова показав існування взаємовигідного процесу обміну медичними послугами для всіх учасників. Іноземні клієнти заощаджують свої кошти, отримуючи високо професійні стоматологічні послуги та послуги репродуктивної медицини в українських клініках за набагато нижчою ціною, ніж у власних країнах, а українські медичні заклади отримують прибуток від діяльності. Окрім цього стимулюється розвиток усієї туристичної індустрії, що бере участь в обслуговуванні клієнтів медичних закладів.

Ключові слова: медичний туризм, лікувальний туризм, туристична індустрія, медичні клініки.

Постановка проблеми. Медичний туризм є досить новим поняттям, яке з’явилося відносно недавно та стало ще одним наслідком глобалізації. Та з кожним роком медичний туризм набирає обертів, і все більше і більше людей у всьому світі відкривають для себе пов’язані з цим нові можливості. Таким чином медичний туризм виконує в першу чергу важливі соціальні функції, пов’язані із лікуванням та профілактикою захворювань, а також різноманітними заходами, спрямованими на охорону здоров’я населення. З економічної точки зору, для держави впровадження нових видів туризму - це те, що дає змогу виходити на нові ринки туристичних послуг та, відповідно, отримувати більші доходи. Проте, не дивлячись на те, що в Україні, а зокрема у Львівській області, існують усі передумови та фактори розвитку медичного туризму, ця сфера ще не є достатньо дослідженою та проаналізованою. Саме така складність теми та її невивченість у повній мірі зумовила такий вибір, що підтверджує її актуальність.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Останні дослідження здійснені світовою науковою спільнотою на потребу практикам з медичного та оздоровчого туризму. З 2007 року діє Асоціація медичного туризму із центром у Західному Палм Біч у Флориді та численними регіональними центрами у світі (з 2009 року в Україні). У Сан-Антоніо (Техас) під керівництвом Девіда Г. Веквіста працює Центр дослідження медичного туризму. Результати досліджень публікуються у журналі «Medical Tourism Magazine» та в електронному онлайн журналі «Health Tourism Magazine». Реалізується соціальний онлайн проект «Medical Tourism City». Українські вчені, такі як В. Малімон, О. Громов, С. Деркач та інші, аналізують у своїх статтях розвиток медичного туризму в світі. Однак, з точки зору перспектив розвитку, оцінки потенціалу, територіальної організації, медичний туризм ще недостатньо вивчений.

Постановка завдання. Мета статті - дослідження організаційних засад та доцільності функціонування медичного туризму як перспективного, ефективного та конкурентоздатного туристичного виду діяльності у Львові. Досягнення цієї мети здійснюється через виконання ряду завдань:

  • вивчення теоретичних засад медичного туризму;
  • аналіз тенденцій, що характеризують стан ринку медичного туризму в Україні та світі;
  • дослідження факторів, що формують передумови для успішного розвитку медичного туризму в Львові;
  • аналіз проблематики та перешкод на шляху успішного становлення ринку медичного туризму;
  • формулювання ідей щодо подолання проблем, які існують у сфері медичного туризму Львова та України, а також вироблення рекомендацій по покращенню існуючого стану.

Виклад основного матеріалу. З кінця ХІХ - початку ХХ століття спостерігається інтенсивний ріст комерційної активності в сфері медичних послуг, а транскордонні поїздки «за здоров’ям» викристалізувалися в новий напрям туристичної індустрії - медичний (клінічний) туризм, який передбачає отримання медичних послуг, що надаються поза межами звичного середовища пацієнта в спеціалізованих лікувальних закладах (лікарнях, госпіталях, клініках, медичних центрах). Характерною особливістю медичного туризму є існування однієї чи кількох взаємопов’язаних медичних маніпуляцій, спрямованих на лікування конкретного захворювання, що є первинною ціллю всього туру. Медичний туризм знаходиться в структурі лікувально-оздоровчого туризму, як підвид лікувального туризму.

Структура лікувально-оздоровчого туризму
Рис. 1. Структура лікувально-оздоровчого туризму

Лікувально-оздоровчий туризм як окремий вид туризму виділяється в Законі України «Про туризм», але, на жаль, визначення цього виду в законі не наведено. А. Бабкін визначає лікувально-оздоровчий туризм як діяльність, що характеризується переміщенням резидентів і нерезидентів у межах чи за межі державних кордонів на термін не менше 20 годин і не більше 6 місяців в оздоровчих цілях, цілях профілактики різноманітних захворювань організму людини.

Отже, медичний туризм - це один із нових, ще мало досліджених видів туристичної діяльності, який має спільні риси з лікувально-оздоровчим, курортно-рекреаційним туризмом, але й має певні відмінності та особливості і становить самостійний напрям туризму.

На відмінності між оздоровчим та медичним туризмом указує в своїх дослідженнях Хелен Косбурн, чітко асоціюючи медичний туризм з хірургією та хірургічною допомогою (загальна, ортопедична, нейрохірургія, кардіохірургія, косметична хірургія, трансплантація та ін.), стоматологічними процедурами, діагностикою, лікування безпліддя, пластичною хірургією, хіміотерапією і лікування раку, діаліз, стаціонарним лікуванням, лікарськими консультаціями, лікуванням та медичною допомогою поза межами звичного проживання [6].

Загалом, темпи зростання глобального ринку медичного туризму становлять, за різними оцінками, від 15% до 30%. Нині найбільш престижним методом оцінки якості та організації медичного обслуговування на міжнародному рівні, зокрема і у сфері медичного туризму, вважається акредитаційна система JCI, так званий «золотий стандарт охорони здоров’я», отримання якого є свідченням найвищої якості медичного обслуговування, безпеки пацієнтів, застосування правильних методів лікування та управління в медичній установі. Система оцінювання JCI включає 197 основних стандартів, 368 загальних стандартів і 1032 додаткових показників [4].

Дана акредитаційна система представлена більше, ніж у 80 країнах світу, і кількість акредитованих медичних закладів постійно збільшується. Зокрема, в 2005 р. цей показник становив 75 закладів, в 2008 році - 200 закладів, а за результатами 2011 наблизився до 500. Оскільки стандарт JCI є американським, то більшість закладів США проходять даний вид акредитації для правового функціонування одночасно як на національному, так і на глобальному ринку медичних послуг. За кордоном за кількістю акредитованих JCI медичних закладів лідером є Об’єднані Арабські Емірати, Туреччина та Саудівська Аравія. Серед країн СНД лише в Російській Федерації у травні 2011 року вперше акредитовано один заклад (АТ «Медицина», Москва), тоді як України нині немає навіть в переліку країн-партнерів JCI.

Країни Сходу, Азії та Південної Америки домінують за кількістю акредитованих JСI медичних закладів. І саме вони сьогодні лідирують на ринку медичного туризму для споживачів медичних послуг з високорозвинених країн. Європейські клініки (за винятком Чехії та Угорщини) є менш задіяними у залученні «масового» медичного споживача і акцентують на наданні ексклюзивних та високовартісних послуг. Проте інвестування у високотехнологічне обладнання і сучасні медичні інноваційні проекти насамперед у азійських країнах, вже сьогодні дозволяє їм на рівних конкурувати з європейськими та американськими медичними закладами.

Медичний туризм має величезний вплив на розвиток регіону та міста, так званий мультиплікаційний ефект на всі галузі, які забезпечують життєдіяльність туриста впродовж його лікування в клініці (рис. 2).

Соціально-економічний ефект розвитку медичного туризму регіону
Рис. 2. Соціально-економічний ефект розвитку медичного туризму регіону

Послуги зв’язку та інформаційні послуги безпосередньо пов’язані з розвитком медичного туризму і забезпеченням комфортних умов перебування медичних туристів на території. Інформаційні послуги та послуги зв’язку відіграють визначальну роль у поінформованості потенційних туристів про доступні тури, дистанційному придбанні турів, бронюванні місць у готелях та квитків на транспорт тощо.

Туристу ці послуги допомагають отримати вичерпну інформацію про славетності регіону, культурні пам’ятки, схеми і карти місцевості, транспортні магістралі, норми і звичаї, притаманні для місцевості перебування. Зростання попиту на такі послуги зумовлюється специфікою причини перебування медичного туриста, що зумовлено потребою отримати підтримку та пораду від близьких при лікуванні.

Послуги громадського харчування, як правило, включаються у вартість турів. Разом з тим, туристи додатково прагнуть ознайомитись з особливостями кухні певної місцевості, відвідуючи заклади громадського харчування, що приносить додаткові доходи у регіон.

Розвиток медичного туризму чи не у найбільшій мірі стимулює і розвиток торгівлі регіону, адже туристи, відвідуючи певну місцевість, прагнуть залишити згадку про неї у вигляді сувенірів та інших товарів народних промислів, стимулюючи тим самим самозайнятість ремісників регіону. Крім того, медичні туристи користуються іншими торгівельними послугами, що дозволяє отримувати регіону та його суб’єктам господарювання додаткові доходи.

За експертними дослідженнями, частка витрат на послуги торгівлі в середньому становлять до 20% вартості туру.

Послуги готельного господарства є одним із найважливіших елементів медичного туризму, адже медичний туризм передбачає багатоденне розміщення туриста. Важливою умовою формування ефективного медичного туризму є забезпечення комфортних умов проживання та обслуговування. Створення умов, за яких турист почуває себе не як пацієнт, а як бажаний гість, є важливим елементом підвищення конкурентоспроможності медичного туризму.

Особливостями медичного туризму є те, що він передбачає як стаціонарне розміщення туриста у медичному закладі належного комфорту, так і можливість стаціонарного розміщення туриста у готелях регіону (наприклад, при отриманні послуг стоматологічного медичного туризму). За рівнем розвитку готельної індустрії можна отримати уявлення про розвиток туризму в регіоні. Кількість та якість місць розміщення туристів свідчить про туристичну спроможність того чи іншого медичного закладу та регіону в цілому.

Послуги індустрії дозвілля та відвідування закладів культури є додатковими послугами медичного туризму і дозволяють туристу забезпечити комфортний відпочинок, гарне враження і задоволення від перебування у тій чи іншій місцевості. Послуги індустрії дозвілля та культури спрямовані на реалізацію пізнавальної функції туризму, організації екскурсійного обслуговування, відвідування історичних пам’яток, спостереженням за природними умовами та явищами тощо. У зв’язку з цим розвиток медичного туризму стимулює розвиток інших видів туризму в регіоні.

Послуги зі страхування є важливим елементом розвитку медичного туризму. Від страхових послуг у значній мірі залежить безпека медичного туризму, адже турист, який потрапляє в іншу місцевість чи країну, у більшій мірі піддається впливу несприятливих факторів, ніж, коли він знаходиться вдома. Страхові внески, як правило, сплачуються туристом під час придбання туру та оформленні документів на в’їзд у країну, надання медичних послуг. Тому їх слід розглядати як прямі витрати туриста [3].

Доступність послуг фінансово-кредитних установ у регіоні, що передбачає надання можливостей здійснення валютно-обмінних операцій, операцій за рахунками і банківськими чеками, з перетворення в готівку засобів, наявність пристроїв для автоматизованого касового самообслуговування туристів, розглядається одним із основних критеріїв туристичної привабливості регіону. По-перше, це дозволяє забезпечити фінансову безпеку туристу, по-друге, дозволяє отримати доходи за банківське обслуговування, та, по-третє, сприяє витрачанню фінансових ресурсів туристів у межах регіону.

Отже, розвиток медичного туризму обумовлюється дією ринкових сил, які стимулюють платоспроможний попит, що одночасно забезпечується більш якісними туристичними послугами. Тобто, приплив туристів у регіон забезпечується за умови високої якості наданих послуг та помірних цінах. Залежно від припливу туристів, вплив медичного туризму на розвиток регіону буде більш чи менш суттєвим. Таким чином, розвиток медичного туризму генерує мультиплікативний ефект для країни.

Аналіз суб’єктів ринку медичного туризму показав велику зацікавленість перспективами розвитку цього напрямку. Майже всі туристичні підприємства пропонують послуги лікування за кордоном або в Україні, проте спеціалізованих туристичних фірм дуже мало. До них можна віднести «Медвояж», «Медасист-Україна», «Кросс МедТур», «МедВізит». На цих підприємствах створені департаменти медичного туризму, і організовується лікування українців за кордоном.

Крім туристичних фірм, на ринку медичного туризму існує також сегмент ринку, представлений українськими медичними компаніями та клініками.

Такі всесвітньо відомі заклади, як міжнародна клініка відновного лікування Володимира Козявкіна, що у Трускавці, Інститут репродуктивної медицини, який очолює Федір Дахно, що першим запровадив репродуктивні технології в Україні, - мають у переліку своїх пацієнтів громадян багатьох країн світу. Адже лікування за аналогічними технологіями за кордоном - задоволення не з дешевих. А найкращою рекламою є не участь у міжнародних симпозіумах чи виставках (хоча і це теж), а розповіді вдячних пацієнтів.

Наразі ще не зведено статистичних даних, що дозволяли б оцінити кількість іноземних пацієнтів, які офіційно лікуються в Україні. Кожна клініка або агентство, що працюють на ринку в’їзного медичного туризму, мають лише корпоративну інформацію. За оцінками компанії «МедЕкспрес», в нашій країні працює приблизно 50-70 медичних центрів, орієнтованих на клієнтів-іноземців.

Для оцінки перспективи подальшого розвитку медичного туризму, були проведені дослідження функціонування медичного туризму на прикладі стоматологічної клініки «Rikota» міста Львова. Саме керівництву клініки «Rikota» належить ідея створення Асоціації медичного туризму «Medical tour Ukraine» в 2009 році. Ця ініціатива полягає в тому, щоб забезпечити певний організаційний механізм просування українських медичних послуг на світовому ринку, можливість лікування українців за кордоном, а також подальший прийом та обслуговування іноземців в Україні. Дана організація об’єднала заклади лікування в трьох галузях: стоматології, репродукції та офтальмології. Проте, як показала практика, офтальмологія не користується попитом, оскільки існує певний страх і недовіра, але головним фактором є те, що офтальмологічні послуги включені у медичні страховки за кордоном. У той час як стоматологія та репродуктивне здоров’я є основними напрямами, що визначають розвиток медичного туризму в Україні. Для аналізу різниці в цінах відобразимо дані у таблиці (табл. 1).

Таблиця 1. Порівняльний аналіз цін на стоматологічні послуги про країнах [5]

Лікування зубів Наша ціна (€) Середня ціна в ЄС(€) Заощадження Середня ціна в Угорщині чи Польщі (€) Заощадження
% %
Обстеження пацієнтів, підготовка плану і визначення ціни майбутнього лікування 0 60 60 100% 35 35 100%
Щорічне контрольне обстеження в Україні 0 110 110 100% 50 50 100%
Панорамний рентген 12 40 28 70% 25 13 52%
Видалення зубного каменю та полірування 40 90 50 55% 71   44%
Зубний імплантант Aplpha Bio 440 Від 1800 1360 76% Від 560   31
Субантральна імплантація (вартість біоматеріалу включена) 820 2400 1580 66% 1100   120
Фарфорова корона злита з металом 88 від 300 212 71% 180 92 280
Лікування кореневих каналів 45 від 190 145 76 % 103 58 56%
Відбілювання зубів системою ZOOM! 319 550 231 42% 440 121 28%
Фарфоровий вінір 275 від 1000 725 73% 380 45 14%
Полімерна пломба (маленька) 28 364 336 92% від 70   42
Tooth Extraction - Simple 37 80 143 47% 47 10 21%

Пацієнту вигідніше оплатити переліт, проживання, харчування та всі інші аспекти перебування в іншій країні, ніж лікуватись вдома. Крім цього, людина справді отримує певну сатисфакцію від того, що вона відвідує іншу країну, поринає в іншу культуру і в результаті задовольняє потребу не лише в лікуванні та вирішенні проблем зі здоров’ям, а й духовно збагачується. На мою думку, це також сприяє процесу реабілітації та зменшує негативні емоції від самого процесу лікування.

Наступною піддавалася аналізу клініка репродуктивної медицини «Інтерсоно». Аналіз пацієнтів, які приїжджають за програмою ІнВітро - донорським матеріалом (ооцитами) або за програмою Сурогатного материнства показав наступний розподіл пацієнтів по країнах (2013 рік):

Важливим стимулюючим чинником приїзду іноземців була різниця між цінами на лікування безпліддя в Україні та європейських клініках, наприклад німецьких (табл. 2).

Таблиця 2. Порівняльний аналіз вартості лікування безпліддя в Україні та Німеччині

Найменування послуги Вартість, UAH (розрахована за курсом 1Є=11,5UAH)
Україна Німеччина
Попередній огляд гінеколога 475 828
УЗД 460 494,5
Аналізи на визначення причин безпліддя та можливості запліднення 1417 2012,5
Процедура штучного запліднення 50000 161000
Перебування на стаціонарі протягом 3-х днів (для 2-х осіб) 2225 18043,5
Повторний огляд лікаря 465 828
Переліт (на 2-х осіб, туди і назад) 4156  
Проживання 2 дні в готелі «Дністер»**** (номер «Прем’єр», вкл. сніданок) 1700  
Харчування 1400  
Екскурсія по середньовічному Львову (на 2-х осіб) 220  
Відвідання вечірньої вистави в театрі Опери та балету 300  
Покупка сувенірів 1000  
Інші витрати (транспорт, додаткові покупки і т. д.) 2000  
Загальна сума 65818

183206,5

При дослідженні фінансових показників діяльності медичного центру «Інтерсоно» вдалось дізнатись наступне:

  • загальний дохід клініки в 2012 році становив 14 млн. гривень, в тому числі дохід від іноземців склав 400 тис. грн.;
  • в 2013 році загальний дохід клініки склав 16,6 млн. гривень, а дохід від іноземців у цей час - 1600 тис. грн.

Отже, ми бачимо, що зріс як річний дохід клініки загалом, так і частка коштів у загальній структурі, що надійшла від іноземців.

Порівняння цінової стратегії лікування безпліддя в Україні та Німеччині
Рис. 3. Порівняння цінової стратегії лікування безпліддя в Україні та Німеччині [5]

Таблиця 3. Звіт по роботі Медичного центру «Інтерсоно» у 2009-2013 роках [2]

Рік 2009 2010 2011 2012 2013
Всього циклів 1022 770 730 706 741
Українські 819 591 539 499 521
Іноземні 203 179 191 207 220
На донорських ембріонах   9      
Свіжі 784 573 545 507 528
Кріоцикли 238 168 185 199 242
На власних яйцеклітинах 731 494 447 385 463
На донорських яйцеклітинах 291 247 283 321 307
Цикли із залученням сурогатної мами 41 22 25 17 29
Вітрифікація ооцитів       78 89
Рівень імплантації 20% 28,4% 29,1% 29,4% 32,6%
Рівень клінічних вагітностей після кріопереносу 38,5% 47,4% 46,3% 39,2% 50,4%
Рівень клінічних вагітностей після переносу свіжого матеріалу 36,3% 39,7% 37,5% 48% 51,5%
Ефективність програми донації   57,94% 53,5% 63,8% 53,8%
Ефективність програми СМ 58,9% 70,59% 57% 53% 53,6%

Висновки. Кожна країна намагається збільшити частку експорту, що сприяє розвитку економіки. Потенціал експорту та імпорту медичних послуг, які у більшості випадків можна трактувати як в’їзний та виїзний медичний туризм України є значними. Для розвитку ринку медичного туризму міста Львова, Львівщини та України загалом важливим є проведення щорічного семінару, який ініційований Українською Асоціацією медичного туризму в рамках Львівського Медичного Форуму. Окрім семінару організовано виставкову експозицію “Медичний туризм” задля об’єднання провідних постачальників медичних та оздоровчих послуг, представників індустрії туризму не лише Західної України, але й країн зарубіжжя. Серед учасників Медичного форуму - провідні міжнародні клініки, медичні та реабілітаційні центри Литви, Ізраїлю, Туреччини та Польщі.

Україні як державі, що активно інтегрується у міжнародні структури, доведеться пройти ще немалий шлях для розвитку свого позитивного іміджу в сфері медичного туризму, формування свого медичного бренду. При роботі з іноземними пацієнтами необхідне дотримання правил медичної етики та деонтології, конфіденційності, а також передача медичних даних. Пацієнту необхідно забезпечити належний мовний супровід, відповідне транспортування, а при його поверненні на батьківщину - налагодити зворотній зв’язок. Клініки, які бажають розвивати медичний туризм, також повинні подбати про наявність таких сертифікатів, як ISO, TEMOS, JCI. Слід працювати тільки з професійними провайдерами, що мають успішний досвід роботи у цій сфері, та мати медичних працівників у своєму штаті. Основними напрямками в’їзного медичного туризму в Україну є лікування стовбуровими клітинами, пластична хірургія, офтальмологія, репродукція, реабілітація, стоматологія, кібер-ніж, ПЕТ-КТ.

Список використаних джерел

1. Звіт по роботі стоматологічної клініки «Rikota» у 2009-2013 роках.
2. Звіт по роботі Медичного центру «Інтерсоно» у 2009-2013 роках.
3. Малімон В.В. Перспективи розвитку регіональних ринків медичного туризму в Україні // Стратегія розвитку міст: молодь і майбутнє: тези допов. Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 11-12 квітні 2012 р.). Харків, 2012. С.81-82.
4. Вахович І.М., Малімон В.В. Фактори розвитку регіонального ринку медичного туризму в розвинених країнах світу // Фінансовий простір. 2012. Вип.3(7). С.38-46.
5. Українська асоціація медичного туризму. URL: https://uamt.com.ua/.
6. Cosburn Helen K. Health Tourism «A Continuum of Care» // Medical Tourism Magazine. 2009. July 15.

Бордун О.Ю. Медицинский туризм города Львова: социально-экономические возможности для развития

В статье анализируются теоретические и практические особенности медицинского туризма на примере развития рынка медицинского туризма города Львова. В процессе исследования сформировался методический комплекс анализа медицинского рынка, который состоит из следующих методов: наблюдения, сравнения, абстрактно-логического метода (теоретические обобщения и формулировки выводов), анкетирования и социологических исследований. Проведенный анализ рынка медицинского туризма Львова показал существование взаимовыгодного процесса обмена медицинскими услугами для всех участников. Иностранные клиенты экономят свои средства, получая высоко профессиональные стоматологические услуги и услуги репродуктивной медицины в украинских клиниках по намного низшей цене, чем в собственных странах, а украинские медицинские заведения получают прибыль от деятельности. Кроме этого стимулируется развитие всей туристической индустрии, которая участвует в обслуживании клиентов медицинских заведений.

Ключевые слова: медицинский туризм, лечебный туризм, туристская индустрия, лечебные клиники.

Bordun O.Yu. Medical Tourism in Lviv Region: Social and Economic Possibilities for Development

Theoretical and practical peculiarities of medical tourism on the example of the development of medical tourism market in Lviv region are analyzed in the article. The methodical complex of study medical market was formed in the process of research, which consist from methods: supervision, comparison, abstract and logical method (theoretical generalizations and formulations of conclusions), questionnaire and sociological researches. Conducted analysis of medical tourism market in Lviv region showed existence of mutually beneficial process of exchange medical services for all participants. Foreign clients save their money, getting highly professional stomatological services and services of reproductive medicine in the Ukrainian clinics at far more laugher price, than in own countries, and Ukrainian medical establishments get a profit from activity. In addition, the development of all tourism industry, involved in customer care medical facilities was stimulated.

Key words: medical tourism, healthy tourism, tourist industry, medical clinic.