Борняк Уляна, Шеремета Оксана
Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф.
«Сакральне та туризм» (м. Київ, 28 квітня 2023 р.)
К.: ТОВ «Геопринт», 2023. 325 с. С.97-99.

Геологічні пам’ятки Львівщини як складова релігійного туризму

Геологічні пам’ятки природи зазвичай є об’єктами різних видів і форм туризму, оскільки найбільш повно для окремо взятої місцевості відображають геологічну історію регіону, протікання геологічних процесів та їх результати і включають в себе не лише відслонення гірських порід, кар’єри або гірські виробки, а й скелі та скельні комплекси, печери, витоки річок та джерела. Більшість з цих об’єктів є доступні для споглядання та дослідження, мають культурно-пізнавальну та естетичну цінність [2].

Страдчанська печера

Очевидним є те, що через унікальність таких об’єктів для окремо взятого регіону в різні історичні періоди відбувалась їх сакралізація. Сакральне природнє місце (sacred natural site) визначається як природня зона особливого духовного значення для народів і громад. Такими місцями можуть бути геологічні утворення, окремі форми рельєфу, специфічні екосистеми і природні середовища існування. Причини їх сакральності різноманітні:

  • вони можуть сприйматися як обитель божеств і духів предків;
  • як джерела цілющої води;
  • місця контакту з духовним;
  • іноді це храмові місця, поховання предків або місця, пов’язані з спеціальними подіями [4].

Слід зазначити, що досить часто такі природні об’єкти отримують антропогенні доповнення у вигляді різноманітних релігійних споруд.

Гори та скелі є одними з найпотужніших духовних символів: від традиційних священних гір до місць особистого натхнення. Як найвищі елементи ландшафту, що злітають вгору до неба, вони асоціюються з найвищими цінностями та прагненнями, притягують увагу і надихають. Багато культур і традицій розглядають гори як священні особливі місця сили [4].

Гідрогеологічні об’єкти, зокрема джерела та витоки річок, зазвичай теж зазнають сакралізації, оскільки сприймаються як джерело цінної субстанції, що впливає на існування усього живого. Таким чином, вода сприймається як сакральна рідина і місце, де вона витікає, також є сакральним [3].

Печери та печерні комплекси стають сакральними об’єктами шляхом використання їх для духовних практик, місць усамітнення духовних осіб або як природні культові споруди.

Здійснено аналіз сакралізації геологічних пам’яток Львівщини, внесених до збірника «Геологiчнi пам’ятки України» [1]. Загалом у даному регіоні авторами описано 16 об’єктів, два з них - кар’єри, які ми вважаємо недоцільно розглядати в даному дослідженні. Серед інших об’єктів:

  • скеля Кам’яний Триніг (околиці с. Переліски) - до 13-17 століття Триніг є одним із язичницьких святилищ;
  • скеля Камінь-Велетень (околиці с. Підкамінь) - використовувався як сакральний об’єкт давніми язичниками; в княжий період на ньому було зведено наскельний храм-фортецю; біля каменю численні поховання;
  • Урицькі скелі (околиці с. Урич) - петрогліфи на скелях різних історичних періодів, археологічні знахідки та ряд інших фактів свідчать про сакральність деяких з цих скель;
  • Ямельницькі скелі (околиці с. Ямельниця) - ймовірне місце дохристиянського язичницького капища; одна зі скель має назву Ксьондзів Камінь;
  • Скелі та печери на хребті Ключ - з огляду на химерні обриси скель та численні печери доцільно припустити використання цієї локації в дохристиянські часи; створений меморіал Січовим Стрільцям;
  • Озеро на хребті Ключ (Журавлине озеро, Мертве озеро) - завдяки розташуванню, вигляду та складу води має «містичну та недобру» репутацію;
  • водоспад Гуркало (околиці с. Корчин) - сильний потік води вибив в скельній породі невелике озеро, яку називають «чаша молодості», та приписують їй чудодійні властивості - здатність омолоджувати;
  • водоспад Кам’янка - поблизу водоспаду є джерело, якому приписують цілющі властивості;
  • гора Лева (м. Львів) та пагорби Знесіння входили до розвиненої на цій території системи язичницьких святинь; у християнський період - зведені численні християнські культові споруди;
  • Кортумова гора (північно-західна околиця м. Львова) - сучасна каплиця Матері Божої;
  • гора Високий Замок (м. Львів) - цілюще джерело в підніжжі гори; Хресна Дорога на схилах гори;
  • Чортова скеля (східна околиця м. Львова) - існування монастиря та костелу під скелями у ХVІ та ХІХ ст;
  • Медова печера (східна околиця м. Львова) - невеликий цвинтар в котловані біля печери (1914-1915 рр.); окультурене джерело у підніжжі печери з виробленою купальницею та скульптурою Матері Божої;
  • Страдчанська печера (околиця с. Страдч) - в печерному комплексі був розташований монастир (ХІ-ХІІІ ст.); сучасне місце паломництва; печерний храм Божої Матері Нерушима Стіна.

Здійснений аналіз є побіжним та потребує більш детального вивчення, але навіть на цьому етапі досліджень можна стверджувати, що практично усі геологічні пам’ятки Львівщини, прямо чи опосередковано, можуть бути об’єктами релігійного туризму як святі місця чи культові об’єкти.

Література

1. Геологiчнi пам’ятки України. І том. / За ред. В.І. Калініна, Д.С. Гурського. К., Львів, 2006. 320 с.
2. Палюх В.М. Розвиток поняття «геологічна пам’ятка природи» // Наукові записки СумДПУ імені А.С. Макаренка. Сер. Геогр. науки. 2010. Вип.1. С.150-154.
3. Шудляк Н. Сакралізація природних об’єктів у духовній культурі українців Поділля. URL: http://ethnic.history.univ.kiev.ua/data/2016/50/articles/12.pdf
4. Sacred Natural Sites: Conserving Nature and Culture / ed. by Bas Verschuuren et al. London, 2010. 336 р.