Миронов Юрій
Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф.
«Сакральне та туризм» (м. Київ, 28 квітня 2023 р.)
К.: ТОВ «Геопринт», 2023. 325 с. С.41-43.
Мотивація в релігійному туризмі
Релігійний туризм - це вид туризму, який передбачає відвідування релігійних місць із можливою участю у заходах, обрядах, ритуалах, пов’язаних із відповідною релігією. Для того, щоб отримати достатнє розуміння релігійного туризму, слід з’ясувати глибинний характер мотивації у цьому виді туризму, яка може бути пов’язана як з релігією, релігійною приналежністю туристів, культурними і соціальними особливостями туристичних дестинацій, так і іншими мотивами, не пов’язаними із релігійністю.
Релігійні уявлення, покликання туристів можна зрозуміти через дослідження їхньої мотивації, поведінки та досвіду. Здебільшого мотивація відвідувачів пов’язана із духовністю, вірою та благочестям [4; 6]. Втім, мотиви відвідувачів релігійних дестинацій охоплюють також мотиви ознайомлення із матеріальною й нематеріальною культурною спадщиною, цікавість, допитливість, а не лише суто духовні мотиви [1; 2].
Духовність, віра та релігійні мотиви багатогранні, однак навіть релігійні паломники не є однорідними, а характеристики та поведінка різних груп паломників, вірян, дослідників та релігійних туристів є окремими сегментами в межах гетерогенних ринків. Дослідники повинні розрізняти відвідувачів, які варіюються від паломників до релігійних туристів, беручи до уваги різні характеристики, включаючи релігійність, релігійну приналежність, пори року, місця та культуру. Варто зазначити, що релігійні туристи можуть бути як людьми віруючими, так і агностиками й атеїстами. Світське та релігійне значення співіснують у «релігійних» туристичних дестинаціях, оскільки ці місця приваблюють тих, хто цікавиться спадщиною, культурою, історією та оглядом визначних пам’яток, а також вірян. Паломники й релігійні туристи нерідко шукають нових вражень, у тому числі пов’язаних із природою, гастрономічною культурою, спортом, екстримом та іншими сегментами спеціалізованого (нішевого) туризму. Священне місце, відвідуване певною групою паломників і релігійних туристів, одночасно приймає й інші групи туристів, при цьому паломники здебільшого відвідують святі місця, а туристи насолоджуються своїм дозвіллям у ширших межах. Що стосується витрат, то паломники зазвичай виявляються менш бюджетними порівняно із релігійними туристами з ширшою мотивацією.
Емоційність є важливою темою в пошуках розуміння того, як релігійні туристи та паломники сприймають релігійне та культурне середовище. Адже прагнення туристів до мандрівок релігійного й релігієзнавчого характеру може бути зумовлене і чиїмись релігійними поглядами, когнітивною та емоційною прив’язаністю до священних місць на основі віри чи інших цінностей. Емоції є важливим поняттям у контексті релігійного туризму та паломництва, оскільки вони пов’язані з афективним процесом досвіду. На релігійний досвід та емоційні зв’язки позитивно впливають глибші релігійні установки, такі як віра та духовні практики, тоді як негативно на них впливають матеріальні світські установки.
Релігійна приналежність та рівень релігійних переконань визначаються дослідниками як важливі детермінанти моделей поведінки туристів у місцях релігійної спадщини. Зосереджуючись на звичайних, «нерелігійних» туристах, які менш емоційно чи духовно пов’язані з релігійним місцем, дослідники прийшли до висновку, що надання відповідної інтерпретації може бути важливим рушієм зв’язку людей із «релігійною» туристичною дестинацією, її історією та культурою, і це може підвищити задоволеність відвідувачів від подорожі [3]. У межах індустрії туризму релігія та туризм не є окремими одиницями, а взаємопов’язані. Оскільки багато релігійних місць було перетворено на туристичні напрямки, вони по суті стали продуктами, об’єктами туристичного попиту. Навіть культові споруди та пам’ятники, які спочатку споруджувалися як самодостатні релігійні чи соціальні об’єкти громад, теж стали елементами туристичних продуктів [5].
Таким чином, релігійний туризм може охоплювати як паломництво, духовні реколекції, відвідування святих місць та інші заходи, які можуть бути мати як світоглядно-духовний, так і науково-пізнавальний чи рекреаційний характер. Світоглядні аспекти релігійного туризму охоплюють вірування, практики, обряди та ритуали, пов’язані з певною релігією, а також соціокультурний контекст, у який ці вірування, практики, обряди чи ритуали включені. Окрім того, релігійний туризм часто використовують для вивчення історії певної нації, її вірувань, традицій, культурних особливостей.
Література
1. Abbate C.S., Di Nuovo S. Motivation and Personality Traits for Choosing Religious Tourism. A Research on the Case of Medjugorje // Current Issues in Tourism. 2013. Vol.16(5). pp.501-506.
2. Gutic J., Caie E., Clegg A. In Search of Heterotopia? Motivations of Visitors to an English Cathedral // International Journal of Tourism Research. 2010. Vol.12(6). pp.750-760.
3. Hughes K., Bond N., Ballantyne R. Designing and Managing Interpretive Experiences at Religious Sites: Visitors' Perceptions of Canterbury Cathedral // Tourism Management. 2013. Vol.36. pp.210-220.
4. Kruger M., Saayman M. Understanding the Zion Christian Church (ZCC) Pilgrims // International Journal of Tourism Research. 2016. Vol.18(1). pp.27-38.
5. Ryan M., McKenzie F.H. A Monastic Tourist Experience: the Packaging of a Place // Tourism Geographies. 2003. Vol.5(1). pp.54-70.
6. Wang W., Chen J.S., Huang K. Religious Tourist Motivation in Buddhist Mountain: the Case from China // Asia Pacific Journal of Tourism Research. 2016. Vol.21(1). pp.57-72.