Божук Т.І.
Вісник Львівського університету. Серія
географічна. 2010. Вип.38. С.37-44.
Поняття, функції та завдання релігійного туризму
Розглянуто теоретичні питання становлення і функціонування релігійного туризму як сучасного наукового напряму дослідження. Наведено огляд літературних джерел, аналіз вивчення питань релігійного туризму в географії та розуміння релігійного туризму українськими, польськими і російськими науковцями. Визначено функції релігійного туризму, які мають соціальний, гуманітарний чи економічний характер. Окреслено першочергові теоретичні та методичні завдання.
Ключові слова: релігійний туризм, функції релігійного туризму, завдання релігійного туризму, географія релігій.
На початку XXI ст., коли пріоритетів набуває сфера послуг, активно розвиваються різноманітні види туризму. Серед них гідне місце посідає і релігійний туризм, на нашу думку, - перспективний напрям дослідження. На території України є величезна кількість релігійних споруд, які вирізняються історико-культурною та сакрально-мистецькою привабливістю. Сакральні об'єкти можна відвідувати протягом цілого року незалежно від погодних умов, віросповідання, політичних амбіцій тощо.
Релігійний туризм, як науковий напрям, потребує теоретичного підґрунтя, розробки методичної бази. Практично вже назріли потреби видання картографічної та сувенірної продукції, буклетів, спеціалізованої літератури про сакральні об'єкти для туристів. Власне тому формування методологічних основ релігійного туризму є актуальними.
Про сакральну географію чи географію релігії почали говорити у 90-х роках XX ст. у зв'язку з демократичними змінами у нашій країні: отриманням громадянами свободи слова і зняттям табу з релігійної діяльності. Водночас з огляду на підвищення рівня релігійної свідомості населення, що виражається у дедалі більшій кількості людей, які відвідують сакральні об'єкти, є потреба організації релігійно-туристичної (чи сакрально-туристичної) діяльності. Релігійний туризм на сучасному етапі переживає становлення, і науковці, зокрема А. Ковальчук [11, с.219] зазначають про невеликий доробок науково-теоретичної бази релігійного туризму та паломництва в Україні, необхідність її формування географами і релігієзнавцями, потребу розробки понятійно-термінологічного апарату тощо. Запропонована стаття є аналітичною, детальний огляд публікацій щодо поняття релігійного туризму наведено у табл. 1 і 2.
Таблиця 1. Вивчення питань релігійного туризму в географії
| Джерело (автор), рік | Запропоноване визначення |
| О.І. Шаблій, 1994 [21], 2001 [23] | Уводить термін «сакральна географія» для означення нового наукового напряму, який вивчає кількісні та якісні зміни в релігійній ситуації, релігійному житті населення і діяльності служителів культу. |
| С. Павлов, К. Мезенцев, О. Любіцева, 1998 [19] | Географічне вивчення релігії полягає в тому, що її розглядають як феномен духовного життя людства, надбання його культури, що розвивається в часі й просторі і набуває різних проявів: суттєвих та хронохорологічних. Як система духовних цінностей, вона функціонує в просторі й часі, відтворюючись в елементах матеріальної та духовної культури, набуваючи чинності як морально-етична основа повсякденного людського буття. Діяльність цих елементів забезпечує людині можливість задовольняти свої духовні потреби. Тому до зазначених вище підходів треба додати ще діяльнісний підхід, який розглядає релігію як сукупність обрядів з відправлення культів. Об'єктом географії релігій є духовна складова ноосфери, предметом - закономірності територіальної організації релігії в просторі й часі в певних природних і соціально-економічних умовах. |
| Л.Т. Шевчук, 1999 [24] | Підтримує і розвиває думку проф. О.І. Шаблія і зазначає, що сакральна географія - це самостійна галузь знань, яка має власний об'єкт, аспект, мету, завдання дослідження, предмет вивчення, виконує низку функцій, необхідних і корисних для суспільства. |
| А. С.Ковальчук, 2003 [11, с.15-17] | У структурі географії релігії виділяє географію сакрального мистецтва, релігійного виробництва та господарської діяльності конфесій (окреме місце в цьому підрозділі посідає географія культових споруд) та географія прочанства (або паломництва), релігійного (або сакрального) туризму, релігійних міграцій та об'єктів поклоніння (релігійних об'єктів рекреації і туристичного відвідування). |
| Antoni Jackowski, 2003 [27, с.5] | У географії релігій виділяє два окремі напрями: географія окремих релігійних напрямів (або конфесійна географія); географія паломництва (або географія релігійного туризму). |
| І.І. Ровенчак, 2008 [20, с.128-147] | Розглядає тричленну структуру сакральної географії: некрогеографія (або тафальна географія), конфесійна географія та географія паломництва. Структура сакральної географії охоплює два ієрархічні рівні: на першому (вищому) виділяє два блоки - некрогеографію та географію релігії, на другому (нижчому) рівні - географію релігії поділяє на географію конфесій та географію паломництва. Об'єкти і предмети досліджень усіх трьох напрямів часто перетинаються. |
Таблиця 2. Дефініція релігійного туризму
| Джерело (автор), рік | Запропоноване визначення |
| Antoni Jackowski, 1991 [26, с.8-9] | Релігійний туризм - подорож або перебування, головною метою яких є насамперед релігійно-пізнавальні або лише пізнавальні аспекти. Виокремлює релігійний туризм і паломництво, категорично проти терміна "релігійно-туристичне паломництво". |
| ЮНВТО, 1993 [12] | У класифікації серед видів подорожей і перебування за метою виділяє релігійні та паломницькі. |
| О.П. Дуткіна, 1996 [5, с.112-116] | Виділяє релігійне паломництво і вважає його перспективним видом туризму. |
| С.В. Дутчак, М.В. Дутчак, 1999 [6, с.123-136] | Релігійний сегмент туристсько-рекреаційної діяльності поділяється на власне релігійний туризм (до програми огляду включено сакральні об'єкти) і паломництво (віра людини, пов'язана з певними територіями і сакральними об'єктами). За основу виділення взято специфіку релігій, умови перебування та правила поведінки відвідувачів у межах (чи на території) сакральних об'єктів. |
| I.Л. Белков, 2000 [1, с.39] | Релігійний туризм - подорож, метою якої є виконання релігійних процедур, місій, обітниць. Туристичні фірми організовують доставку груп до святих місць і розміщення поблизу, надають екскурсійне обслуговування; можуть організувати маршрут за індивідуальними запитами. |
| А.С. Ковальчук, 2000 [10, с.365-367], 2003 [11, с.219-220] | Розрізняє паломництво і релігійний туризм. Паломництво - це подорож до релігійного об'єкта як рекреаційного ресурсу, що може сприяти духовному оздоровленню, пізнавальній діяльності і насиченості туристичними враженнями подорожнього. Релігійний туризм - подорож досить тривала (понад 24 години), без оплачуваної діяльності із зобов'язанням залишити країну або місце перебування у зазначений термін і повернутися до місця свого постійного проживання; подорож до релігійного об'єкта не лише як до атрактивно-рекреаційного явища, що несе значну культурно-пізнавальну інформацію, а подорож з метою поклоніння святості релігійного об'єкта, що є одним із виявів віри такого подорожнього у догмати своєї релігії, свідченням його належності до певної релігії чи конфесії. |
| Закон "Про туризм", ст.4, 2003 [9] | Залежно від категорій осіб, які здійснюють туристичні подорожі (поїздки, відвідування), їхніх цілей, об'єктів, які використовують або відвідують, чи інших ознак є такі види туризму: дитячий, молодіжний, сімейний, для осіб похилого віку, для інвалідів, культурно-пізнавальний, лікувально-оздоровчий, спортивний, релігійний, екологічний (зелений), сільський, підводний, гірський, пригодницький, мисливський, автомобільний, самодіяльний тощо. |
| В.Ф. Кифяк, 2003 [9, с.78-79] | Релігійний туризм - подорож, яка має на меті виконання релігійних процедур, місій, відвідування святих місць та ін. |
| М.Б. Біржаков, 2003 [2, с.48] | Розрізняє паломницький і релігійний туризм. Паломництво -ходіння або подорож до святих місць з чітко визначеною метою. Паломницькі тури, на відміну від релігійно-пізнавальних чи культурно-історичних, мають певний зумовлений вірою зміст здійснення обряду, а не лише пізнавальні цілі. Значно скорочений розважальний розділ програми, хоча оздоровчий і пізнавальний відпочинок дозволено. |
| Wladyslaw Gaworecki, 2003 [25, с.75-79] | Є прихильником терміна "паломницький туризм". Уважає для релігійного туризму і паломництва спільними цілі, і тому впевнений, що не варто розділяти релігійний туризм і паломництво. Подає спільні риси паломницьких і туристичних пересувань. Уживає термін "релігійно-паломницький туризм", який передає цілісну сукупність: участі у релігійних поді-ях, мету (релігійно-пізнавальну чи пізнавальну), а також про-щі. |
| О.В. Ільїна, 2004 [8, с.71] | Туризм релігійний - різновид туризму, пов'язаний із регулярним відвідуванням віруючими "святих місць" і релігійних центрів. |
| М. Мальська, В. Худо, В. Цибух, 2004 [14, с.36-37], М. Мальська, Н. Антонюк, Н. Ганич, 2008 [15, с.139-146] | Релігійний туризм - подорожі, які мають на меті які-небудь релігійні процедури, місії. Можна виокремити такі види поїздок: паломництво, тобто відвідування святих місць, щоб вклонитися церковним реліквіям, святиням і взяти участь у відправленні релігійних обрядів; екскурсійний туризм релігійної тематики (пізнавальні поїздки) - щоб ознайомитися з релігійними пам'ятками, історією релігії та релігійною культурою; науковий туризм з релігієзнавчими цілями - поїздки науковців, які вивчають різні релігії. |
| І.М. Школа, Т.М. Ореховська, I.Д. Козьменко, I.Р. Лошенюк, Р.В. Кравчук, 2005 [17, с.546] | Релігійний туризм - історично найдавніший вид міжнародного туризму; розрізняють такі види поїздок: паломництво, тобто відвідування святих місць з метою поклоніння церковним реліквіям, святиням і з ціллю відправлення релігійних обрядів; пізнавальні поїздки з ціллю ознайомлення з релігійними пам'ятниками, історією релігії і релігійною культурою; наукові поїздки - поїздки науковців, які займаються питаннями релігії. Звертають увагу на актуальність підготовки кадрів, які могли б не тільки показати архітектурні та історичні пам'ятники, а й розкрити туристам духовність релігійних цінностей. |
| Т.Т. Христов, 2005 [22, с.8-14] | Релігійний туризм - це види діяльності, пов'язані із наданням послуг і задоволенням потреб туристів, що їдуть до святих місць і релігійних центрів, які розташовані поза межами звичного для них середовища. Виділяє такі різновиди: паломницький та релігійно-екскурсійний. |
| А.В. Кузишин, 2006 [13, с.52] | Підтримує думку Т. Христова щодо визначення релігійного туризму, однак виділяє два напрями: паломницький та релігійний туризм екскурсійного спрямування. |
| Т.I. Божук, 2006 [3, с.116] | Релігійний туризм можна схарактеризувати як відпочинок душі та тіла. |
| І.М. Мініч, 2006 [18, с.20] | Виділяє релігійний туризм, представлений паломництвом (відвідання святих місць для поклоніння реліквіям), пізнавальні подорожі (знайомство з релігійними пам'ятками, історією релігії, культурою релігії), наукові поїздки (поїздки богословів, істориків, що займаються питаннями релігії). |
| М.П Мальська, М.Й. Рутинський, Н.М Паньків, 2008 [16, с.229-241] | Розрізняють паломництво і релігійний туризм. Паломництво - це особлива форма духовної рекреації, що полягає в духовному очищенні, спокуті й прилученні до святинь віри, яку сповідує людина шляхом відвідин особливих сакральних центрів тієї чи іншої релігії. Релігійний туризм має основною рушійною силою культурологічну мотивацію і передбачає екскурсійне відвідування не лише визначних культових об'єктів своєї релігії, а й ознайомлення з іншими релігійно-культовими традиціями регіонів планети. Якщо для прочанина є духовний момент, то турист вирушає у подорож святими місцями із культурно-пізнавальною метою. |
| Т.I. Божук, 2009 [4, с.28] | Виокремлює лише паломництво і релігійний (чи сакральний) туризм. Обґрунтовує відмінності між ними на основі таких критеріїв: сприйняття об'єкта, мета, мотивація (потреба), місія (спонукальний мотив), світогляд людини, туристичний продукт, організаційні моменти при створенні туру, приуроченість до подій, тривалість подорожі, форма одягу, норми поведінки. |
Наша мета - аналіз розуміння релігійного туризму науковцями різних країн, зокрема України, Польщі та Росії; визначення функцій, які виконує релігійний туризм, та окреслення основних теоретичних і методичних завдань.
Відповідно до поставленого завдання, детально проаналізуємо розуміння українськими, польськими і російськими науковцями релігійного туризму (див. табл. 1, 2); висвітлимо головні функції релігійного туризму та сформулюємо завдання, які необхідно виконати для розвитку релігійного туризму як наукового напряму.
Отже, на підставі аналізу літературних джерел у рамках релігійного туризму можемо простежити такі різновиди:
- релігійний туризм і паломництво (С. Дутчак, М. Дутчак [6], М. Біржаков [2]; W. Gaworecki [25]);
- паломництво, екскурсійний туризм релігійної тематики і науковий туризм із релігієзнавчими цілями (М. Мальська, В. Худо, В. Цибух [14] та М. Мальська, Н. Антонюк, Н. Ганич [15]);
- паломництво і релігійно-екскурсійний туризм (Т. Христов [22] та А. Кузишин [13]);
- паломництво, пізнавальні подорожі, наукові поїздки (І. Школа, Т. Ореховська, І. Козьменко, І. Лошенюк, Р. Кравчук, [17] та І. Мініч [18]).
На нашу думку [4], що сформувалася на підставі проведеного аналізу спільних і відмінних рис між релігійним туризмом та паломництвом за 11 критеріями, доцільно окремо виділяти паломництво і релігійний (чи сакральний) туризм.
Основні функції в релігійному туризмі є соціальними, гуманітарними чи економічними. Вони мають надзвичайно важливе значення як стосовно окремих індивідуумів, так і щодо суспільства загалом.
Пропонуємо до розгляду такі функції релігійного туризму:
- інтеграційна - об'єднання людей за конфесійною належністю; створення умов для солідарності і згуртованості соціальних груп, підтримка рівноваги релігійних суспільних відносин, їхньої гармонізації;
- комунікаційна - можливість спілкування людини з одновірцями, з Богом;
- регулятивна - забезпечення поведінки людини за заздалегідь визначеною схемою (культові обряди, норми, вимоги тощо);
- світоглядна - дає змогу уявити свою картину світу, зокрема зрозуміти, у чому сенс людського життя, місія людини на Землі;
- духовно-просвітницька, або теологічна, - ознайомлення з основами віри, з релігійними практиками;
- рекреаційна, або терапевтична, - оздоровлення, зцілення (зняття виробничої чи невиробничої психофізіологічної втоми, душевних мук), відновлення фізичних і духовних сил людини;
- естетична - розвиток естетичного і художнього смаку;
- пізнавальна - ознайомлення з архітектурою, історичними та мистецькими характеристиками певних сакральних споруд, їхньою релігійною та духовною суттю;
- компенсаційна - зняття життєво важливих суперечностей і проблем людського буття; психологічно компенсує обмеженість, безсилля, залежність людей від умов існування, наповнює сенс їхнього життя;
- соціальна, чи соціокультурна - гармонійний розвиток особистості; зближення народів;
- економічна - формування сфери послуг і зв'язків з іншими галузями господарства; розвиток окремих територій і сприяння зайнятості населення; збільшення грошових надходжень до бюджету;
- виховна - одержання знань протягом мандрівки про сакральні об'єкти у краєзнавчому, історико-архітектурному та мистецько-сакральному аспектах.
Для повноцінного функціонування релігійного туризму як наукового напряму потрібно насамперед вирішити низку основних завдань теоретичного та методичного характеру, серед яких:
- формування термінологічної бази (підготовка словників і довідників);
- розробка теоретико-методичних засад функціонування релігійного туризму;
- оцінка сучасного стану сакрально-туристичних ресурсів та ефективності їхнього використання;
- розробка методики оцінки сакральних об'єктів;
- визначення та обґрунтування сакрально-туристичної привабливості території;
- підготовка сакрально-туристичного районування країни;
- вивчення внутрішнього і зовнішнього попиту на сакрально-туристичні послуги;
- розробка і реалізація сакрально-туристичного продукту;
- підготовка фахівців для забезпечення менеджменту сакрально-туристичної діяльності.
Отже, наведено аналіз вивчення питань релігійного туризму в географії та розуміння релігійного туризму українськими, польськими і російськими науковцями на підставі опрацьованих літературних джерел; визначено функції релігійного туризму, які мають соціальний, гуманітарний та економічний характер; окреслено низку першочергових завдань релігійного туризму теоретичного та методичного спрямування, які потребують вирішення.
Перспектива подальших досліджень у цьому напрямі, на нашу думку, повинна бути зосереджена на розробці методики обліку та оцінки сакральних об'єктів для туристичних потреб.
Література
1. Беликов И.Л. Организация туризма: Конспект лекцій. Донецк: ДИТБ, 2000. 152 с.
2. Биржаков М.Б. Введение в туризм. Спб.: Изд. дом Герда, 2003. 320 с.
3. Божук Т.І. Перспективи розвитку релігійного туризму в Закарпатті // Сталий розвиток Карпат: сучасний стан та стратегія дій. Тези доп. міжнар. наук.-практ. конф. Львів, 2006. С.115-118.
4. Божук Т. Релігійний туризм: становлення і функціонування // Географія і туризм: європейський досвід: Мат. III міжнар. конф. (Львів-Брюховичі, 9-11 жовтня 2009 р.). Львів, 2009. С.27-30.
5. Дуткіна О.П. Релігійне паломництво як перспективний вид туризму // Туристичні ресурси України. Туристичний щорічник. К.: ІТФПУ, 1996. С.112-116.
6. Дутчак С.В. Деякі аспекти виділення сегментів спеціалізованого туризму та їх стан на території Чернівецької області // Туристсько-краєзнавчі дослідження. 1999. Вип.2. С.123-136.
7. Закон України "Про туризм" від 15 вересня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. 1995. №31. С.241.
8. Ільїна О.В. Туризм. Рекреаційна географія: Поняття і терміни. Луцьк: Терен, 2004. 104 с.
9. Кифяк В.Ф. Організація туристичної діяльності в Україні. Чернівці: Книги-XXI, 2003. 300 с.
10. Ковальчук А.С. Релігійний туризм в Україні: проблеми і перспективи розвитку // Україна та глобальні процеси: географічний вимір: Зб. наук, праць: у 3 т. К., Луцьк: Вежа, 2000. Т.1. С.365-367.
11. Ковальчук А.С. Географія релігії в Україні: Монографія. Львів: ВЦ ЛНУ ім. Івана Франка, 2003. 308 с.
12. Концепции, определения и классификация для статистики туризма. Мадрид: ВТО, 1995. 128 с.
13. Кузишин А.В. Геопросторові особливості видового складу релігійного туризму в Тернопільській області // Вісн. наук, досліджень. Сер. туризм. 2006. Вип.1. С.52-56.
14. Мальська М.П. Основи туристичного бізнесу: Навч. посібн. К.: Центр навч. л-ри, 2004. 272 с.
15. Мальська М.П. Міжнародний туризм і сфера послуг: Підручник. К.: Знання, 2008. 661 с.
16. Мальська М.П. Туризм у міжнародному і національному вимірах. Історія і сучасність: Монографія. Львів: ВЦ ЛНУ ім. І. Франка, 2008. 268 с.
17. Менеджмент туристичної індустрії: Навч. посібн. / За ред. проф. І.М. Школи. Чернівці: ЧТЕІ КНТЕУ, 2003. 662 с.
18. Мініч І.М. Навчально-методичний посібник вивчення дисципліни "Технологія (туристської) галузі" для студентів вищих навчальних закладів економічних спеціальностей. К.: КУТЕП, 2006. 163 с.
19. Павлов С. В. Географія релігій. К.: Артек, 1998. 504 с.
20. Ровенчак І.І. Географія культури: проблеми теорії, методології та методики дослідження: Монографія. Львів: ВЦ ЛНУ ім. І. Франка, 2008. 240 с.
21. Соціально-економічна географія України: Навч. посібник / За ред. проф. О.I. Шаблія. Львів: Світ, 1994. 608 с.
22. Христов Т.Т. Религиозный туризм: Учебное пособие для студ. высш. учеб. заведений. М.: Академия, 2005. 288 с.
23. Шаблій О.І. Суспільна географія: теорія, історія, українознавчі студії. Львів, 2001. 744 с.
24. Шевчук Л.Т. Сакральна географія: Навч. посібник. Львів: ВЦ ЛНУ ім. І. Франка, 1999. 160 с.
25. Gaworecki Wlayslaw W. Turystyka. Warszawa: Polskie Wyd-wo Ekonomiczne, 2003. 438 s.
26. Jackowski A. Pielgrzymki і turystyka religijna w Polsce. Warszawa: Instytut turystyki, 1991. 184 s.
27. Jackowski A. Swieta przestrzen swiata: Podstawy geografii religii. Krakow: Wyd-wo Uniwersytetu Jagiellonskiego, 2003. 268 s.
Божук Т. Понятие, функции и задания религиозного туризма
Рассмотрено теоретические вопросы становления и функционирования религиозного туризма как современного научного направления исследования. Приведен обзор литературных источников, анализ изучения вопросов религиозного туризма в географии и понимания религиозного туризма украинскими, польскими и русскими научными работниками. Определены функции религиозного туризма, которые имеют социальный, гуманитарный или экономический характер. Очерчено первоочередные теоретические и методические задания.
Ключевые слова: религиозный туризм, функции религиозного туризма, задания религиозного туризма, география религий.
Bozhuk T. The Notion, Function and Task of Religious Tourism
Theoretical issues of formation and functioning of religious tourism as a modern research trend are considered. The literature sources are surveyed, the analysis of religious tourism problems in geography is made as well as the understanding of the discipline by Ukrainian, Polish, and Russian scientists. The functions of religious tourism, which have social, humanitarian, or economic character, are defined. The priority tasks of theoretical and methodological character are delineated.
Key words: religious tourism, functions of religious tourism, tasks of religious tourism, geography of religions.
