Чайковський І., Долинська О.О.
Тези доповідей V Міжнародної науково-практичної
конференції-фестивалю «Нематеріальна культурна
спадщина як сучасний туристичний ресурс: досвід,
практики, інновації» (м. Київ, 19-20 травня 2022 р.)
К.: Вид. центр КНУКіМ, 2022. 298 с. С.283-285.
Перспективи розвитку туризму в Чорнобильській зоні
Чорнобильська зона являється провідним туристичним об’єктом у нашій країні. За останні роки відбулось багато змін у його розвитку, насамперед збільшилась кількість відвідувачів та змінились маршрути. Іноземні відвідувачі відіграли велику роль у ввезені іноземних валютних надходжень, а також поширення інформації про зону відчуження. Після останніх подій цей об’єкт зазнав значних змін що негативно вплинули на його інфраструктуру. Отже чи зможе він у майбутньому досягнути кращого рівня ніж на даному етапі?
Проаналізувавши інформацію про Чорнобильську зону можна спостерігати значну підтримку іноземних країн світу. Аналізом об’єктів та різними видами туризму займаються: О. Комарова. П. Холодов, У. Клюка, Р. Чечуліна, О. Паренюк, О. Панченко.
Чорнобильська зона являлася провідним туристичним об’єктом протягом останніх років. За офіційними даними за 2019 рік туристичну зону відвідали 124 тисячі туристів. Проте через пандемію відвідування скоротилось у 2020 році до 34 тисяч. Через зміни що відбулись у цей період збільшилась кількість відвідування громадянами України 20-25 тис чоловік, що дало змогу покращити рівень культурного пізнання в країні.
У 2020-2021 роках завдяки такій увазі до цієї території почали вводитись нові туристичні маршрути - це і переїзди автобусом, піші маршрути, вело маршрути, та сплав по річках. Кількість цих маршрутів невпинно зростало, тому що цими маршрутами люди можуть безпечно проїхатися і побачити всю красу території. Це перевірені маршрути по яким можна безпечно пересуватись, адже їх досліджували фахівці що слідкують за ситуацією по всій зоні, вони переглядають маршрути та роблять заміри радіоактивного випромінювання [1].
Ситуація змінилась у 2022 році, коли відбулась окупація зони відчуження, у наслідок якої цей туристичний об’єкт постраждав та залишається на даний момент недоступний для відвідування. 36 днів територія перебувала відірваною від власної країни, за цей період було пошкоджено комунікаційні засоби, перекрито поставки харчування пограбовано будинки та підприємства.
Було підірвано дамбу річки Ірпінь, яка впадає у Київське море, у наслідок чого річка розлилася на землях села Демидів. Залишається великою проблемою місця замінування зони, і хоча зусиллями саперів було знешкоджено багато мін, але на повну перевірку знадобиться набагато більше часу [5].
Найгіршим залишається те, що окупанти вивели з ладу сучасне обладнання за контролем стану радіоактивного забруднення у центральній аналітичній лабораторії м. Чорнобиль. Також, в унікальному комплексі Чорнобильського заповідника вогнем знищено майже 12 тис. гектарів лісів та угідь. На щастя, частину завданої шкоди було ліквідовано та відновлено кілька систем моніторингу радіаційного стану. Зараз проводяться роботи в Міністерстві довкілля з приводу доступу до інформації про стан довкілля в зоні відчуження у он-лайн режимі для кожного українця [4].
Пересування окупантів, важка техніка, все це, найімовірніше, призвело до перерозподілення радіонуклідного забруднення в межах зони. Тому зараз проводиться радіаційна розвідка за допомогою сучасного обладнання. Найбільш забрудненою територією залишається 10-кілометрова зона відчуження. Тоді як 30 кілометрів навколо виконує роль буфера [3].
Перспективи розвитку туризму, попри події, залишаються незмінними. Сучасний світ перейшов на новий етап розвитку технологій та форм пізнавання інформаційного простору. Туризм в майбутньому залишиться провідною формою надходжень для нашої країни. Але для відновлення його нормального функціонування знадобиться багато коштів та ресурсів тому на сьогоднішній день будуть актуальні різні он-лайн платформи.
В Україні створено освітню он-лайн-платформу «Чорнобиль. Подорож». Цей формат допомагає відвідати туристичні місця не виходячи з будинку за допомоги мультимедійних історій з мультимедійними елементами (фото, відео тощо), що активуються під час гортання й натискання. Сайт розробила студія Gremcy. Загалом над проектом працювала команда з понад 200 фахівців: від істориків до радіологів. Він був представлений до 35 річниці Чорнобильській трагедії. Також запущено спеціальний додаток «Chornobyl», для зручнішого використання навіть під час подорожі.
Саме розробка та пошук подібних альтернатив допоможе залишати Чорнобильську зону у туристичному просторі країни [2]. Чорнобильська зона залишається перспективним туристичним об’єктом хоча і потребує достатньо засобів для відновлення її функціонування. Актуальним залишається створення та залучення туристів до он-лайн екскурсій.
Список використаних джерел
1. Комарова О., Холодов П., Клюка У. Інший Чорнобиль: зона, що притягує. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/inshiy-chornobyl-stalker-kreosan-polessky-dazv-zona-vidchujennya/31217767.html.
2. Панченко О. Запустили он-лайн-платформу для віртуальної подорожі Чорнобилем. URL: https://www.the-village.com.ua/village/city/city-news/319033-zapustili-onlayn-platformu-dlya-virtualnoyi-podorozhi-chornobilem.
3. Паренюк О. Наслідки окупації Чорнобиля. URL: https://biz.nv.ua/ukr/experts/ yaki-naslidki-perebuvannya-rosiyskih-zagarbnikiv-u-chornobili-komentar-naukovici-50238353.html.
4. Російські війська завдали Чорнобильській зоні збитків більш як на 2,5 мільярда. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3487044-rosijski-vijska-zavdali-cornobilskij-zoni-zbitkiv-bils-ak-na-25-milarda.html.
5. Чечуліна Р. Повернення у Зону відчуження. URL: https://ua-energy.org/uk/posts/povernennia-u-zonu-vidchuzhennia.