Клюс І.Г.
Матеріали Всеукраїнської науково-практичної
конференції "Туристичний та готельно-ресторанний
бізнес: світовий досвід та перспективи розвитку
для України" (м. Одеса, 10 квітня 2019 р.)
Одеса: ОНЕУ, 2019. 881 с. С.545-549.

Туризм в зоні відчуження Чорнобильської АЕС

26 квітня 1986 року в місті Чорнобиль сталася наймасштабніша техногенна катастрофа, яку спричинив вибух на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції. Відбувся величезний викид радіоактивних речовин. Відразу після вибуху почалися заходи щодо ліквідації наслідків ядерного вибуху. Після того, як рівень радіації в районі станції знизився, Чорнобильська зона відчуження стала об’єктом відвідування як легальних, так і нелегальних відвідувань. Також інтерес до Чорнобильської зони відчуження підвищила гра «S.T.A.L.K.E.R», яка вийшла в 2007 році. Все це сприяло розвитку туризму в зону відчуження.

Як правило, туристами рухає непідробний інтерес до чогось дивного і незвичайного. Одна група туристів проявляє інтерес до огляду покинутого міста Прип’ять, а іншу цікавить відповідність реальності подіям у знятих фільмах та поширених в системі Інтернету іграх. Так, наприклад, після закінчення перегляду серіалу «Чорнобиль. Зона відчуження», відразу зріс потік туристів, охочих відвідати місце трагедії. Постало питання: дозволити такий вид туризму чи продовжувати слідувати концепції заборони, обмеження і примусу, чи дозволити туристам відвідування зони відчуження, враховуючи досвід більшості країн, де «успіх в природоохоронній діяльності досягався (і досягається зараз) не так на шляху заборон і обмежень, як за допомогою регулярного контролю за станом території та досягнення узгоджених дій усіх зацікавлених осіб і організацій» [1, с.240].

Перші туристи з’явилися в Зоні в середині 90-х років, після візитів мародерів, коли рівень радіації значно знизився. У 1995 році рішенням уряду створюється Агентство інформації, міжнародного співробітництва та розвитку «Чорнобильінтерінформ». Це агентство було державним підприємством Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Однією з цілей цього агентства була організація туристичних поїздок в 30-ти кілометрову зону відчуження. Організаційними питаннями займався «Відділ міжнародних зв’язків та розвитку». Трохи пізніше починають з’являтися десятки туристичних фірм і організацій, які займалися організацією екскурсій в Зону відчуження. Ці організації підтримували зв’язки з агентством «Чорнобильінтерінформ». У 2002 році виходить доповідь ООН, згідно з якою відтепер можна було залишатися в зоні відчуження без особливої шкоди людському організму [5].

У більшості випадків туристичні фірми характеризують такі тури як екстремальний туризм, хоча, загалом, це не відповідає дійсності. Під екстримом слід розуміти заходи, які сприяють викиду адреналіну, з обставинами небезпечними для життя людини. Зона відчуження не дає таких відчуттів як при стрибках з парашутом або рафтингу. Сенс відвідування зони відчуження полягає в тому, щоб зрозуміти і самому відчути, на що здатний «мирний атом», якщо людина не може ним керувати [1; 3, с.601].

У 2013 році було прийнято рішення про розформування агентства «Чорнобильінтерінформ». І починаючи з середини 2013 року, агентство вже не займалося оформленням доступу туристів в Чорнобильську зону. Восени дане агентство було повністю ліквідовано. На даний момент обов’язки агентства перейшли в підпорядкування Чорнобильського спецкомбінату (ЧСК) [4; 5].

За законом України, відвідувати Чорнобильську зону відчуження можна з 18 років. Нотаріально завірена згода батьків або їх присутність в поїздці ситуації не змінює. Туроператори розповідають, що після серіалу «Чорнобиль. Зона відчуження» з’явилося багато підлітків 14-16 років, які бажають з’їздити в зону. Але всім їм довелося відмовити.

Після минулих десятиліть в зоні досить безпечно. Якщо не проживати в зоні і не харчуватися вирощеними там продуктами їжі, все з туристом буде в порядку. Кількість радіаційного опромінення за день буде дорівнювати опроміненню, яке людина отримуєте при проходженні флюорографії.

Головну небезпеку для туристів становлять будівлі. З плином часу вони постійно руйнуються під впливом природних факторів. І якщо в момент руйнування будівлі турист буде перебувати всередині такого будинку, то цілком ймовірно йому навряд чи вдасться врятуватися під час обвалу залізобетонного перекриття. У зв’язку з такою обставиною туристів перестали водити по будівлям. Так, наприклад, стояла школа №1 і туди водили для перегляду туристів. В даний час ця школа повністю зруйнувалася, і тому туристів перестали водити по будівлям взагалі [4; 5].

Сучасна Зона - місце цікаве з самих різних точок зору. Зона - місце небезпечне і для прогулянок непризначене. Тому пересуватися в зоні дозволяється:

• тільки за встановленим маршрутом;
• тільки з провідником і/або екскурсоводом;
• тільки групою.

Так, останнім часом набула поширення так звана концепція сталого туризму (sustainable tourism). По суті вона є додатком до концепції сталого розвитку, що передбачає інтеграцію соціальних, економічних і екологічних аспектів у прийнятті рішень [2; 4; 5]. Принципи сталого розвитку для сфери туризму було сформульовано UNWTO ще 1988 року. Згідно з UNWTO, сталий туризм - це такий напрямок розвитку туризму, що дозволяє задовольняти потреби туристів зараз, враховуючи інтереси приймаючого регіону, і дозволяє зберігати цю можливість у майбутньому. При цьому передбачається управління усіма ресурсами у такий спосіб, щоб економічні, соціальні і естетичні потреби задовольнялися з підтримкою культурної і екологічної цілісності, без нанесення шкоди біологічному різноманіттю і системам життєзабезпечення.

Проте очевидним є факт, що у більшості країн світу існує проблема небезпеки навколишньому середовищу з боку туристичної сфери. Тому, імперативом економіко-екологічної політики багатьох країн безсумнівно стає концепція сталого розвитку у туризм. Потрібна суцільна екологізація як туризму, так і всього суспільства [3, с.602].

Різке зростання потоку туристів, як відомо, приносить не тільки плюси, а й мінуси. Яскравий тому приклад - одеська Затока, куди через окупацію Криму, приїхало в кілька разів більше відпочиваючих, і якість сервісу миттєво впала. У чорнобильського туризму є своя специфіка. Безпека туристичних контактів складається з системи стратегічних та цілеспрямованих заходів, метою яких є повне усунення умов за яких життя або здоров’я туриста може опинитися під загрозою. При цьому дані методи захисту не повинні обмежувати свободу і права, завдавати шкоди туристам.

Зараз для туризму в зону Чорнобильської АЕС виникли «природні» ускладнення - відсутність нормальної туристичної інфраструктури. Але є і такий момент: туризм з його 50 тисячами відвідувачами Зони, з яких дві третини - іноземні туристи, - це особливість і Чорнобильської зони, і того позитивного, що там робиться, і України в цілому. Але це не в повній мірі розуміють в держструктурі по забезпеченню відвідин Чорнобильської зони, яка відповідає за організацію там туризму. Особливо, коли без консультацій, без попередження приймаються рішення, які призводять до проблем, до репутаційних втрат.

Якщо дотримуватися правил поведінки і слідувати вказівкам супроводжуючих, поїздка в Зону абсолютно безпечна. При відвідуванні туристичних маршрутів будь-які додаткові засоби захисту або подальша утилізація одягу не потрібна. Безконтрольний наплив туристів може бути шкідливим з етично-моральної точки зору, адже завжди потрібно пам’ятати, що своєю появою Зона зобов’язана трагічній події. Багато монументів і місць в Зоні безпосередньо пов’язані з цим. Тому при відвідуванні меморіалів і будівель, сіл, міста Прип’ять, в поспіху і страху залишених їх жителями назавжди, варто згадати, що про пов’язані з цими місцями людські страждання і людські жертви. І вести себе відповідно.

Список використаних джерел

1. Семенов В.Ф., Назаренко О.В. Географія туризму: навчальний посібник. Одеса: Атлант, 2016. 405 с.
2. Семенов В.Ф Туристичне країнознавство: навчальний посібник. Херсон: АТ Гринь, 2013. 425 с.
3. Гайченко В.О., Семенов В.Ф. Негативні наслідки сучасного масового туризму для екологічної безпеки країн світу // Туристичний та готельно-ресторанний бізнес: світовий досвід та перспективи розвитку для України. Одеса: Одеський національний економічний університет, 2018. С.599-604.
4. ДП «Агентство інформації, міжнародного співробітництва та розвитку «ЧорнобильІнтерІнформ». URL: https://07100.org.ua/page-id-210.html.
5. Національний провайдер екскурсій в Чорнобильську зону «Чорнобиль Тур». URL: https://www.chernobyl-tour.com/ukraine.
6. Туристична бібліотека. URL: https://tourlib.net.