Чернова Р.Ю.
Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф.
"Стратегічні перспективи туристичної та готельно-
ресторанної індустрії в Україні: теорія, практика та
інновації розвитку" (м. Умань, 30-31 жовтня 2019 р.)
Умань: Візаві, 2019. 350 с. С.315-316.

Особливості надання послуг у сфері сільського зеленого туризму

Сільський зелений туризм - це такий вид туризму, який поєднує відпочинок на сільській території і оздоровлення, а також пізнання історичної та культурної спадщини краю, а з другого боку - різновид господарської діяльності сільських мешканців у межах та з використання будівель власного господарства з метою надання послуг відпочивальникам (туристам) у вигляді місць для проживання, забезпечення харчуванням та використання інших послуг, пов’язаних з туристичною діяльністю, при цьому використовується власна праця членів родини [1].

сільський зелений туризм

Головною рушійною силою бурхливого розвитку сільського зеленого туризму є швидко зростаючий попит на рекреацію на природі, що визначається збільшенням невідповідності середовища проживання сучасної людини її фізіологічним і психологічним потребам. Збільшення попиту на сільський відпочинок зростає внаслідок зменшення тривалості робочого часу, збільшення кількості платних відпусток, зростання рівня освіти, розвитку транспортної мережі - залізничної, автодорожної, повітряної та морського транспорту [2].

Основна послуга сільського зеленого туризму - це надання туристам тимчасового проживання. Сільський турпродукт (комплекс послуг сільського зеленого туризму, агротурпакет послуг) - це сукупність послуг нічліжного, гастрономічного, екскурсійного й відпочинково-розважального обслуговування, які пропонує власник агрооселі (агропансіонату). Згідно з офіційним трактуванням, послуга - це специфічна форма суспільно- корисної праці, де сам продукт праці (річ або корисний ефект діяльності) та процес його виробництва (тобто обслуговування) невід’ємні один від одного [3].

Агротуристичним послугам, як і будь-яким іншим послугам, притаманні специфічні риси, такі як:

  • нематеріальний характер;
  • нерозривність виробництва турпослуги та її споживання;
  • нездатність до збереження;
  • мінливість якості.

Послуги сільського зеленого туризму поділяють на основні та додаткові.

Основні послуги, це переважно:

  • послуги з організації перевезення туристів;
  • послуги з організації розміщення туристів;
  • послуги з організації харчування туристів.

До додаткових належать:

  • послуги з організації екскурсій;
  • послуги із залучення туристів до сільськогосподарських робіт і народних промислів;
  • послуги гідів, гідів-перекладачів;
  • послуги залучення туристів до участі у народних обрядах і культових дійствах, а також сільських фестивалях, ярмарках й інших масових акціях;
  • послуги по прокату автомобілів, човнів, активно-туристичного спорядження;
  • послуги побутового обслуговування;
  • право користуватися приватними рекреаційними угіддями [4].

Найважливішими складниками сільського туристичного продукту є:

  • туристичні атракції місцевості (наприклад, природне середовище, пам’ятки, цікаві архітектурні об’єкти, національні парки, ботанічні сади, торговельні центри, культурні та релігійні атракції, музеї, а також мешканці - їх культура і звичаї);
  • інфраструктура місцевості (нічліжна база, гастрономічна база - ресторани, бари, кав’ярні, транспорт - таксі, автобуси, оренда автомобілів, торговельна мережа, заклади обслуговування тощо);
  • доступність місцевості (кількість транспорту, а також інфраструктура - дороги, аеропорти і порти, залізнична мережа);
  • імідж місцевості, що існує у свідомості потенційних клієнтів і суттєво впливає на підсвідоме бажання відвідати саме її;
  • ціна, яка залежить від багатьох чинників, як, наприклад, стандарт послуг, пора року, кількість транспорту тощо.

Підбір агротуристичних продуктів, які б повністю відповідали запитам і сподіванням споживачів, є найважливішим завданням, що стоїть перед менеджером туроператорської фірми.

Бібліографічний список

1. Рутинський М.Й., Зінько Ю.В. Сільський туризм: навч. посіб. К.: Знання, 2006. 271 с.
2. Гловацька В.В. Сільський зелений туризм: сутність, функції, основні організації (Про розвиток зеленого туризму (СЗТ) в Україні) // Економіка АПК. 2006. №10. С.148-155.
3. Мельниченко С.В., Михайличенко Г.І. Розвиток сільського туризму як джерела отримання додаткових доходів особистих селянських господарств в Україні // Бар’єри та можливості розвитку малого та середнього бізнесу в Україні: Матеріали наук.-практ. конф. (м. Київ, 14-15 лютого 2005 р.). К.: РВПС України НАН України, 2005. С.250-251.
4. Заставецький Т.Б. Туризм як одна з пріоритетних галузей розвитку депресивного аграрного регіону // Туризм сільський зелений. 2007. №6. С.15-19.