Юрій Цвігун, Ігор Журба
Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф.
«Сучасні тренди, реалії і перспективи розвитку
туризму та готельно-ресторанної справи»
(Хмельницький - Меджибіж, 23-24 травня 2024 р.)
Хмельницький: ХНУ, 2024. 121 с. С.118-119.

Аксіологічні засади становлення сільського зеленого туризму

Нами було проаналізовано вплив сільського зеленого туризму на моральний стан та розвиток особистості, а також формування її внутрішнього світу. З’ясуємо, «ціннісні» засади формування сільського зеленого туризму. Отже, загальні ціннісні характеристики туризму відображені у Монреальській декларації, тому ми робимо агент на ціннісну складову в туризмі.

Варто звернути увагу на чинники, які впливають на формування аксіологічних засад розвитку сільського зеленого туризму, перша група - це ті, які впливають на базові потреби та інтереси людини. Зауважимо, якщо спроектувати це на сільський зелений туризм, перш за все, говоримо про задоволення потреби людини в руховій активності та відпочинку. Адже даний вид туризму надає хороші можливості для фізичного перезавантаження людини на свіжому повітрі, та її релаксації. Друга група чинників це «духовні цінності», які допомагають людини відпочити та надають можливості для самореалізації,творчої діяльності та розширенню пізнавального складової особистості. Зауважимо, cпівставляючи їх із концепцію сільського зеленого туризму, бачимо, що дане поєднання складових туристичної діяльності повністю задовольняє духовні потреби людини.

• По-перше, людина має можливість пізнати автентику, нові елементи культури даного краю, поєднуючи їх із досвідом повсякденного життя та місцевими обрядовими традиціями, таким чином розширюючи свій загальний світогляд та ерудицію.
• По-друге, обираючи для відпочинку сільський зелений туризм, людина має досить часу та просторової уяви для обміркування та усвідомлення своєї місії та ролі у суспільному розвитку, визначення сенсу свого життя.

Варто зауважити, адже сільський зелений туризм має значний вплив у налагоджені товариських взаємовідносин між різними прошарками місцевого населення, Зазначимо, що це формує синергетичний ефект збагачення один одного та виходу на новий рівень самореалізації. Аналізуючи ряд досліджень, зокрема І. Журби, С. Соляника, ми можемо констатувати, що туризм - це логічний процес взаємовідносин культур, соціальних груп, народів, що є одним із предметів туристичної діяльності. Адже кожна із «приймаючих» культур, має можливість надавати цілу низку різноманітних «цінностей», зокрема: природні (самобутній та неповторний клімат, унікальний ландшафт, особливий рослинний і тваринний світ), духовні та культурні (усна та прикладна народна творчість, місцевий побут, особливості етнічного розвитку).

Зауважимо, що окрему групу «цінностей» формують соціальні чинники. У запропонованому визначенні виокремленні головні «цінності» сільського зеленого туризму для усіх учасників даного процесу: як для приймаючої сторони, так і для відвідувачів, які є споживачами даних послуг. Проте ми вважаємо, що визначальною складовою, яка є «наріжним каменем» аксіології сільського зеленого туризму, першочергово належить «свобода особистості». Очевидно, даний вид «свободи» може корелюватися із «фізичними», а також «духовними» типами «цінностей», про які ми вище зазначили. У даному випадку, варто акцентувати увагу на окремих поняттях, зокрема «фізичної», та «моральної» свободи людини, адже вона їх набуває, коли потрапляє у лоно природи сільської місцевості. Варто зауважити, що саме на одинці з природою сільської місцевості, людина позбавляється чинників, які її обмежують у повсякденному житті. Адже під час відпочинку, переїхавши із постійного місця проживання на лоно природи у сільську місцевость, людина змінює алгоритм своєї діяльності, «домашні та виробничі» повсякденні обов’язки не виконує, адже вони стають не потрібні. Через те людина цілковито присвячує свій час відпочинку у селі на одинці з природою, займається лише самопізнанням, та екзистенціальному переосмисленням свого місця та ролі у даному світі.

Отже, проводячи аналіз зазначених нами «цінностей», зокрема: свободи, задоволення духовних потреб людини, відбувається самоствердження особистості. Набувають реального змісту такі поняття, як «порядність», «відпочинок», «взаємодопомога», «уміння радіти життю», «цінити час та свободу» «екологія душі», «збереження навколишнього середовища», зростає патріотизм та любов до Малої Батьківщини. Вище зазначені складові сільського зеленого туризму першочергово формують «ціннісні» основи «свободи» та «природи». Адже, дані поняття є нерозривно взаємопов’язані між собою, «природа» є головною складовою сільського зеленого туризму, а «свобода» формується в наслідок переосмислення людиною її відпочинку в гармонії з природою та людьми у сільській місцевості.

Література

1. Жибак М.М., Христенко Г.М. Сільський зелений туризм як інноваційна форма підприємництва // Агросвіт. 2021. №3. С.3-8.
2. Плотнікова М.Ф., Якобчук В.П., Ходаківський Є.І., Войтенко А.Б., Колеснікова М.С. Державна політика реалізації туристичного потенціалу України // Інвестиції: практика та досвід. 2022. №3. С.102-112.
3. Машіка Г.В., Пригара О.В. Аналіз та оцінка зеленого туризму як елементу підприємства в Закарпатській області // Економіка та суспільство. 2021. Вип.34.