Давиденко П.О., Писарева І.В.
Матеріали III Міжнар. наук.-практ. конф.
«Маркетингові та організаційні механізми повоєнного
розвитку галузі гостинності та туризму України»
(м. Харків, 12 листопада 2025 р.).
Харків: НТУ «Харківський політехнічний
інститут», 2025. Ч.1. 633 с. С.390-391.

Розвиток гастрономічного туризму в Закарпатському регіоні

Гастрономічний туризм сьогодні є одним із найдинамічніших напрямів туристичної індустрії, адже поєднує культурні, економічні та рекреаційні аспекти подорожей. Для України цей вид туризму набуває особливого значення у контексті відновлення регіонів після війни, коли постає потреба у створенні унікальних пропозицій, здатних привабити як внутрішніх, так і іноземних відвідувачів.

Закарпатський регіон посідає провідне місце в розвитку гастрономічного туризму в Україні завдяки своєму багатокультурному спадку, поєднанню українських, угорських, словацьких, румунських і австрійських кулінарних традицій. Виноробство, виробництво сиру, м’яса, традиційних напоїв і страв - це не лише елемент локальної культури, а й потужний туристичний ресурс.

Гастрономічний туризм можна визначити як подорож, метою якої є ознайомлення з кулінарною спадщиною певного регіону, дегустація місцевих продуктів і участь у гастрономічних заходах [1]. Його розвиток сприяє збереженню національної ідентичності, стимулює зайнятість у сільській місцевості, підтримує локальних виробників і фермерів, формує позитивний туристичний імідж території.

На території Закарпаття функціонує низка відомих локацій гастрономічного туризму, серед яких винні підвали Берегівщини, сироварні Хустського району, фермерські господарства з виробництва меду, равликові ферми, а також численні ресторани автентичної кухні. Щороку в регіоні проводяться фестивалі, що популяризують місцеву кухню: «Берегівський фестиваль вина», «Гуцульська бриндзя», «Червене вино», «Ужгородська палачінта» [2]. Такі події не лише приваблюють туристів, а й створюють середовище для міжрегіональної співпраці.

Важливою тенденцією останніх років є поєднання гастрономічного туризму з елементами сталого розвитку. Зокрема, все більшої популярності набувають фермерські еко-тури, маршрути slow food, відвідування локальних господарств, де туристи можуть безпосередньо долучитися до процесу приготування страв. Такі підходи формують нову культуру споживання, засновану на автентичності, якості та відповідальному ставленні до природи.

Разом з тим, розвиток гастрономічного туризму в Закарпатті стикається з низкою викликів: недостатнім рівнем маркетингової промоції регіонального продукту, слабкою інтеграцією локальних виробників у туристичні маршрути, браком інфраструктури для прийому туристів у сільській місцевості. Перспективним напрямом є створення єдиного бренду «Смак Закарпаття», який міг би об’єднати учасників ринку - виробників, ресторани, гідів, фестивалі та туроператорів.

Потенціал гастрономічного туризму Закарпаття є надзвичайно високим, адже регіон має природні ресурси, культурну спадщину та багатовікові традиції, що формують його унікальну привабливість. Для ефективного розвитку цього напряму необхідно удосконалити механізми підтримки локальних виробників, розробити інтегровані туристичні маршрути, активізувати цифровий маркетинг і міжнародне партнерство.

Висновки. Гастрономічний туризм Закарпаття є потужним інструментом відновлення соціально-економічного потенціалу регіону та формування його позитивного іміджу як культурно привабливої дестинації. Його розвиток сприяє не лише зростанню туристичних потоків, але й зміцненню локальної економіки, збереженню кулінарної спадщини та підвищенню рівня зайнятості у сільських громадах.

У контексті післявоєнного відновлення особливої актуальності набуває інтеграція гастрономічного туризму у стратегії сталого розвитку територій. Це передбачає підтримку місцевих виробників, впровадження екологічно дружніх практик ведення господарства, розвиток коротких ланцюгів постачання «виробник-споживач», що відповідає принципам Європейського зеленого курсу (European Green Deal). Важливим стратегічним напрямом є брендинг гастрономічного простору Закарпаття. Це дозволить розширити промоцію регіону на міжнародному рівні та підвищити впізнаваність його туристичного продукту.

Таким чином, гастрономічний туризм Закарпаття має значний інтеграційний потенціал - поєднуючи культурну автентичність, економічну вигоду та соціальну згуртованість, він здатен стати драйвером сталого розвитку регіону та важливою складовою міжнародного іміджу України як країни з багатою гастрономічною культурою.

Список використаних джерел

1. Smith S., Xiao H. Culinary Tourism Supply Chains: a Preliminary Examination // Journal of Travel Research. 2008. Vol.46. Issue 3. pp. 289-299.
2. Офіційний туристичний портал Закарпатської області. URL: http://www.transcarpathiatour.com.ua/.