Демченко Л.О.
Матеріали Всеукраїнської науково-практичної
конференції "Туристичний та готельно-ресторанний
бізнес: світовий досвід та перспективи розвитку
для України" (м. Одеса, 10 квітня 2019 р.)
Одеса: ОНЕУ, 2019. 881 с. С.212-214.

Культурологія туризму та її місце у туризмологічному знанні

культурологія туризму З розвитком туристичної галузі культура туризму все більше потрапляє в поле зору науки. Культура і туризм взаємно переплітаються і з розвитком людства самі вимагають нового розвитку. Культурологія туризму відіграє важливу роль в гуманітарній освіті та естетиці, в галузі економіки і культурного обміну [1; 2].

Культурологія туризму - це вивчення смислів того, що в історії отримує статус культурної події внаслідок її об'єктивізації. Прикладом культурології туризму можуть бути: пам'ятки, природні зони, культові споруди, мистецькі витвори тощо [3].

Поняття «культурологія туризму» належить до понять, що вже набули певного понятійного статусу і концептуального змістовного навантаження: «філософія туризму», «економіка туризму», «етика туризму», «антропологія туризму», «соціологія туризму», «педагогіка туризму» та ін. Однак саме така генетична спорідненість понять, що випливає з універсальної світоглядно-пізнавальної функції туризмології, може нівелювати специфіку і своєрідність культурологічного бачення туристичної діяльності та феномену туризму загалом [2].

Достеменно не з'ясовано, які складові туристичної діяльності слід вважати об'єктом та предметом культурологічних студій, адже таке виокремлення визначатиме перспективу становлення і розвитку культурології туризму. Культурологічні науки, як зазначають дослідники, ще перебувають у стадії демаркації щодо свого предмета і об'єкта.

Таким чином, доцільним вбачається підхід, згідно з яким об'єктом культурології є культура, а предметом - способи осмислення культури від найдавніших часів дотепер в аспектах смислу, значущості і семіотики [3].

У культурологічному аспекті туризм, будучи індикатором рівня життя населення, сприяє збереженню культурної спадщини та історичних цінностей, формуванню взаємного інтересу людей різних національностей, веде до зростання толерантності.

Туризм - продукт тривалого історичного розвитку. Передумови його появи лежать в глибоку давнину. Як відомо в історії розвитку туризму розрізняють чотири етапи, кожен з яких займає особливе місце в культурології туризму:

  • до початку XIX століття - передісторія туризму;
  • початок XIX століття - початок XX століття - елітарний туризм, зародження спеціалізованих підприємств з виробництва туристичних послуг;
  • початок XX століття - до початку Другої світової війни - початок становлення соціального туризму;
  • після другої світової війни - сучасний етап - масовий туризм, формування туристичної індустрії як міжгалузевого комплексу по виробництву товарів і послуг для туризму [5].

В основу даної періодизації покладено такі критерії, як техніко-економічні і соціальні передумови, а також цільові функції туризму на різних етапах розвитку.

Як відомо, культурологія туризму виконує певні функції, які дозволяють зрозуміти повнішу картину її актуальності. Виділяють такі основні функції культурології туризму:

  • Виховна і естетична функції туризму. Туристи споглядаючи природні ландшафти, знайомлячись з історичними пам'ятками, місцевими звичаями, культурою харчування, всебічно активізують і розширюють поле зору, підвищують свій естетичний рівень. Практика показує, що туризм сприяє зростанню культурних знань людей, підвищує рівень їх культурного виховання.
  • Функція культурного обміну. Дана функція посилює у народу почуття патріотизму, національної гордості, зміцнює взаєморозуміння народів, дружні зв'язки, сприяє збереженню і розвитку національної культури, підтримує соціальне процвітання і стабільність.
  • Пізнавальна функція. У подорожі людина пізнає навколишній світ як логічними, так і чуттєвими засобами. При цьому логічне пізнання включає мислення і пам'ять, а пізнання чуттєве відчуття, сприйняття, уявлення.
  • Соціально-комунікативна функція. З точки зору туристичного сприйняття знайомство з районом подорожі це не стільки огляд території, природних та історико-культурних пам'яток, скільки знайомство з новими людьми [5].

Таким чином, культурологія туризму під кутом зору культури вивчає систему знань про туризм, що дозволяє додатково досліджувати його зміст як об'єкта культури. Вона поєднує в собі вивчення туризму і культури, а також сприяє подальшому розвитку і поглибленню туризмології.

Проаналізувавши основні засади культурології туризму, можна впевнено твердити як про надзвичайно великий потенціал цього напрямку досліджень, так і про значний наявний доробок. Щоправда, навіть наявні розробки в цій сфері потребують переосмислення та систематизації.

Список використаних джерел

1. Пазенок В.С., Федорченко В.К. Туризмологія. Концептуальні засади теорії туризму. К.: Академія, 2013. 368 с.
2. Герасименко В.Г. Теорія туризму як складова туризмології // Вісник соціально-економічних досліджень. 2011. Вип.2(42). С.173-180.
3. Культурологія туризму. URL: https://tourlib.net/statti_ukr/sivers2.htm.
4. Державне регулювання сфери туризму України в контексті процесів євроінтеграції / За заг. ред. В.Г. Герасименко, О.Л. Михайлюк. К.: ФОП Гуляєва В.М., 2019. 332 с.
5. Королев Д.С. Культурология туризма // Аналитика культурологии. 2012. №23. С.60-66.