Деркач О.Г.
Матеріали IV Міжнар. наук.-практ. конф.
«Проблеми і тенденції розвитку сучасної економіки в умовах
інтеграційних процесів: теоретичні та практичні аспекти»
(м. Херсон, 17-18 жовтня 2019 р.). Херсон: Видавництво
ФОП Вишемирський В.С., 2019. 458 с. C.429-430.

Система ефектів від провадження туристичної діяльності

ефекти від туристичної діяльності Нині за умов, коли виникають загострення в економічній, соціальній та політичній сферах, особливої уваги набуває стан здоров’я людини та населення країни загалом, що породжує потреби які задовольняються рекреаційною діяльністю у вигляді надання рекреаційних послуг. Процес становлення та розвиток туризму як форми туристичної діяльності має позитивний вплив, що спрямований на задоволення важливих потреб людини - відпочинок та оздоровлення, які сприяють покращенню фізичного та психологічного стану людини.

Проблемам розвитку туристичної діяльності на різних рівнях присвячені роботи вітчизняних і зарубіжних вчених, а саме: В. Гоблика, Л. Гонтражевської, В. Кифяка, О. Любіцевої, М. Мальської, І. Твердохлібова, Т. Ткаченко, С. Цьохли, В. Шаптала, М. Школи.

Туристична діяльність на етапі розвитку набуває рис складної та багатокомпонентної системи, що здійснює вплив на понад 40 видів економічної діяльності та формує низку ефектів, які проявляються на мікро-, мезо- і макрорівнях, а саме:

  • соціальні ефекти - пізнання людиною навколишнього світу, відновлення сил, втрачених у ході виконання роботи; створення робочих місць у туристичній та суміжних сферах - підвищення освітньо-культурного розвитку населення самопізнання, зростання зайнятості підвищення добробуту населення країни;
  • медичні ефекти - зниження захворюваності, профілактика та реабілітація людини - оздоровлення населення, подовження середнього віку населення, підвищення працездатності населення;
  • екологічні ефекти - раціональність використання рекреаційних ресурсів у процесі оздоровлення людини - охорона та збереження навколишнього середовища;
  • економічні ефекти - вирішення економічних проблем регіону та країни: створення нових робочих місць, збільшення надходжень до місцевих, регіональних та державного бюджетів, розвиток інших видів економічної діяльності - зростання валютних та податкових надходжень, збільшення ВВП, підвищення попиту на товари національного виробництва.

Сукупність означених ефектів уможливлює партнерська взаємодія суб’єктів туристичної діяльності, зокрема у межах кластерних утворень, на формування і функціонування яких спрямоване державно-приватне партнерство. Так, туристичні кластери активізують інноваційний розвиток туристичної сфери загалом та підвищення туристичної привабливості регіонів країни в умовах сьогодення.

Отже, видове різноманіття і динамізм розвитку рекреаційної діяльності у контексті урізноманітнення потреб людини обумовлюють зростання попиту на туристичні послуги національному та міжнародному ринках. Водночас ринковий механізм не здатен ефективно регулювати розвиток туристичної діяльності, оскільки у цій сфері знаходять прояв усі дисфункції ринку (неефективність конкуренції, виробництво товарів суспільного споживання, наявність екстерналій, неповні ринки, асиметричність інформації, безробіття, інфляція, дисбаланс). Це відображає наявність низки соціальних ефектів від надання і споживання туристичних послуг, що актуалізує необхідність формування ефективного механізму державного регулювання туристичної діяльності.

Література

1. Бобирєва О.В. Управління діяльністю рекреаційних підприємств: дис... к.е.н.: 08.00.04. К., 2003. 182 с.
2. Давидова О.Г. Моделі державного регулювання розвитку туристичної діяльності: світовий досвід // Ефективна економіка. 2012. №10.
3. Ткаченко Т. Методичний інструктаж комплексної оцінки туристично-ресурсного потенціалу України // Географія та туризм. 2017. Вип.40. С.40-50.
4. Щепанський Е.В. Механізм державного антикризового управління в туристично-рекреаційній сфері України // Університетські наукові записки. Часопис Хмельниц. ун-ту управління та права. 2015. №1. С.284-292.