Сторінки з минулого: видання дрогобицьких
краєзнавців. 2025. Число 9(41).
Дрогобич - місто сімох церков
Розложилося місто не над самою Тисьменицею, а над її невеличкою лівою притокою, потоком, що випливає недалеко на захід від Дрогобича з залісеної горбовини Залісся та пливе прямо на схід до Тисьмениці.
Як каже переказ, мав тут існувати в давнину укріплений город Бич; коли його зруйнували, заложили другий Бич, себто Дрогобич.
Дрогобич виріс на більше місто завдяки свому положенню на границі карпатського Підгіря, на схрещенні шляхів, що вели з Карпат на північ та вздовж берега Карпат з північного заходу на південний схід. Цими відвічними торговельними шляхами пройшли в новіших часах залізничні лінії. Межею Підгіря та наддністрянської низовини через Самбір та Дрогобич побудовано відому своєю швидкістю підкарпатську лінію, а з Дрогобича на південь - дві лінії в сторону Карпат до Борислава та Трускавця.
Як старе місто, має Дрогобич з давніх часів цікаві пам’ятки старої архітектури західньо-європейської і східньо-європейської візантійської. У середмісті найзамітнішою будівлею є римо-католицький костел, збудований королем Ягайлом в кінці XIV століття. Це величава ґотицька будівля з гарною дзвіницею. В костелі, на правій стіні від входу, є старий надпис про те, що костел збудовано на місці давньої церкви Матері Божої.
Костел aпп. Варфоломея то Діви Марії із дзвіницею
Фото «Рембрандт». Видавництво народної книгарні в Дрогобичі, 1929 р.
В полудневому розі ринку стоїть парохіяльна церква св. Трійці з манастирем, де мешкають ченці Василіяни, що є парохами Дрогобича і його сімох церков від 1812 року. Конвент отців Василіян дістав від уряду бароковий костел Кармелітів з манастирем, а на підставі договору, заключеного з братством св. Трійці, зобовязався провадити при манастирі вселюдну школу. Школу, відому з оповідань Івана Франка, провадив конвент отців Василіян з перервами до 1914 року. За школу та право власности церкви і манастиря вів конвент з братством св. Трійці довгий судовий процес, досі невирішений. Між середмістям і передмістям Задвірним стоїть гарна церква св. Петра і Павла, звана Ротундою. Це кругла, невелика однобанна мурована церква з манастирем, від часів Йосифа II1 - власність оо. Василіян.
Церква Св. aпп. Петра і Павла
Видавництво книгарні Я. Пільпля в Дрогобичі, 1910-ті рр.
Передмістя Задвірне тягнеться по лівому березі заліського потока аж до долини Тисьмениці. Заселене воно хліборобами, що зайшли сюди з Наддніпрянщини за часів Хмельниччини. В старих церковних книгах подибуємо старі їх прізвища, поширені серед козаків. Задвірняни займаються головно хліборобством, жінки плекають багато гарної городовини. Заробляють також фірманками, возять нафту та дерево. В середині передмістя, окружена соломяними стріхами, стоїть новіша церква Преображення, де в серпні на «Спаса» відбувається традиційний празник.
1 Йосиф II - австрійський імператор (1780-1790 рр.)