Габа М.І.
Матеріали V Всеукр. наук.-практ. конф.
«Актуальні проблеми та перспективи розвитку обліку,
аналізу та контролю в соціально-орієнтованій системі
управління підприємством» (м. Полтава, 14-15 квітня 2022 р.)
Полтава: ПДАУ, 2022. 847 с. С.694-695.

Замковий туризм - одна з перспективних пропозицій у туристичній галузі

Сьогодні в туристичній галузі відбувається становлення та розвиток нового напрямку - замкового туризму. При цьому змістове наповнення потоку цієї туристичної діяльності збільшується з метою пізнання пам’яток оборонної архітектури - фортець, замків, оборонних храмів, міських укріплень.

Цей напрямок туристичної діяльності - це один із важливих аспектів нової філософії бізнесу нинішнього інформаційного суспільства, який в умовах змін підприємницького середовища відкриває нові можливості вирішення проблем тайм-менеджменту у всіх його проявах, а саме - дає змогу паралельно та одночасно ефективно реалізувати дві функції: соціального характеру (оздоровчу, духовну та гуманітарну) та професійно-ділову (укладання угод, проведення нарад, вирішення стратегічних завдань тощо) [2].

Замковий туризм є однією з найцікавіших і найскладніших в організації форм культурно-пізнавального туру.

За експертними підрахунками кількість самобутніх замків, палаців, фортець та родових маєтків шляхти, які уціліли до XIX ст., обчислюється сотнями. На жаль, націоналізація маєтків призвела до часткового або повного руйнування всіх замкових споруд, шляхом відкриття в них шкіл, будинків культури, лікарень, санаторіїв, адміністрацій тощо.

З метою аналізу сучасного стану та перспективних напрямів використання фортифікаційних споруд та палаців у туризмі, а також для оптимізації територіальної організації туристичної діяльності та зростанню інвестиційної привабливості регіону, замкові споруди класифікують за значною кількістю ознак. Однак для туристичного використання найбільше значення мають наступні класифікаційні підходи науковців до замкового туризму.

Варто відзначити, що за архітектурним стилем замкові споруди поділяються на: споруджені в давньоруському, готичному, ренесансному, барочному та інших стилях.

Щодо ступеня збереженості, то їх поділяють на:

• незруйновані, що збереглися майже повністю та мають задовільний технічний стан;
• зруйновані і відновлені, що дійшли до нас з деякими втратами, але технічний стан яких дозволяє їх використання для сучасних цілей;
• зруйновані і невідновлені, збережені фрагментарно, але окремі споруди яких можна пристосувати до сучасних цілей;
• зруйновані, що збереглися у вигляді руїн, які не дають уявлення про план споруди і недоступні для огляду.

За цінністю замки мають всесвітнє (внесені у список культурного надбання людства ЮНЕСКО), європейське, загальнонаціональне (державне), регіональне (обласне) значення, яке визначається відповідними установами за допомогою певних критеріїв і методик.

За хронологією замкові комплекси України належать до таких історичних періодів:

• доба Київської Русі (800-1240 рр.);
• доба монголотатарського, литовського і польського панування (1240-1648 рр.);
• доба національно визвольної війни та козацької держави (1648-1775 рр.);
• доба панування Російської та Австро-Угорської імперій (1775-1917 рр.) [1, c.150].

На основі аналізу історичної цінності оборонних споруд, особливостей їх розташування, характеристики технічного стану, навколишнього ландшафту, особливостей архітектурно планувальних та об'ємно просторових рішень, характеристики сучасного використання, а також економічної доцільності пристосування цих споруд до сучасних реалій усі оборонні споруди нашої держави необхідно розподілити на декілька охоронно функціональних класів.

Проектування турів замками та фортецями має спочатку припускати той факт, що споживчий сегмент такого роду турів дуже вузький і представлений, в основному, школярами та студентами. Основним варіантом таких турів, з погляду вибору засобу пересування туристів, може стати автобусний замковий туризм.

Таким чином, можна зробити висновок, що замковий туризм є унікальним видом туризму. одним із важливих чинників розвитку замкового туризму є ресурсний потенціал.

Список використаних джерел

1. Рутинський М.Й. Замковий туризм в Україні. Географія пам'яток фортифікаційного зодчества та перспективи їх туристичного відродження: навч. посібник. К.: Центр учбової літератури, 2007. 432 с.
2. Маркевич М. Замковий туризм Західної України // Міжнародний бізнес та замковий туризм в Україні: сучасний стан і перспективи розвитку: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Тернопіль-Збараж, 28-29 квітня 2017 р.). Тернопіль: ТНЕУ, 2017. С.177-179..