Габчак Н.Ф.
Вісник Львівського університету. Серія
Міжнародні відносини. 2016. Вип.40. С.67-74.

Слабкі та сильні сторони розвитку туристичної галузі Закарпатської області

У статті представлена характеристика природно-ресурсного потенціалу Закарпатської області, на базі якого розвиваються такі види туризму як рекреаційний, історико-пізнавальний, релігійний, сільський, екстремальний тощо. Дано аналіз напрацювань вітчизняних вчених з даної проблематики, визначено необхідність комплексного підходу до вивчення питань проблем, перешкод та перспектив розвитку туризму досліджуваної території. Охарактеризовано унікальність геополітичного розташування Закарпатської області та необхідність раціонального природокористування в межах природоохоронних територій, розкрито їхнє рекреаційне значення. Виокремлено важливість лікувально-оздоровчих ресурсів, їх експлуатацію на базі мінеральних вод санаторіїв «Поляна», «Сонячне Закарпаття», «Кришталеве джерело», «Квітка полонини», «Гірська Тиса», «Синяк», «Шаян», «Деренівська купіль». Проаналізовано статистичні дані руху туристичних потоків як зовнішнього так і внутрішнього туризму, вказано на об’єктивні чинники, що характеризують їхню динаміку зростання чи зменшення. Визначено чинники, обґрунтовано сильні та слабкі сторони та заходи щодо можливостей підвищення ефективності використання туристичного потенціалу та розвитку сфери туризму Закарпатської області, які передбачають: реалізацію програм та фінансування розвитку туризму та рекреації; рекламно-інформаційне та маркетингове забезпечення туристичної галузі, а також формування привабливого інвестиційного клімату для реалізації проектів у сфері туризму та рекреації.

Ключові слова: туристичний потенціал, туристична галузь, природні ресурси, інформаційно-маркетингове забезпечення туристичної галузі.

Постановка проблеми. Складовою національної економіки України є рекреаційно-туристичний комплекс, який має всі можливості для динамічного розвитку. Закарпаття - це не тільки західні ворота туриста у Європу, а й навпаки - європейський рекреант зацікавлений у відносно дешевому відпочинку в межах дослідженої території, де 80% території займає гірський рельєф, тобто екологічно чисті території. Раціональне використання туристично-рекреаційного потенціалу Закарпаття це не тільки розвиток підприємницької діяльності, а це шлях до зменшення безробіття в сільських місцевостях, це - зростання добробуту населення, покращення їхнього матеріального стану та поповнення коштами районного та обласного бюджетів.

Закарпатська область має унікальні ресурси (рельєф, клімат, історико-культурні пам’ятки тощо) для розвитку туризму та санаторно-курортної галузі: поєднання рівнинного і гірського рельєфу, бальнеологічні ресурси, природні та культурні атракції. Дана територія володіє багатим природно-ресурсним потенціалом, який є базисом для розвитку різних видів туризму, зокрема: рекреаційного, історико-пізнавального, релігійного, спортивного, сільського, екстремального тощо [3].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Чимало праць вітчизняних вчених присвячено питанням розвитку туризму та сфери рекреаційних послуг Закарпатської області. На увагу заслуговують наукові праці Поп С.С., Шандора Ф.Ф., Кляп М.П., Габчак Н.Ф., Мацоли В.І., Шпак Ю.І., Кулич І.Б. та ін.. В даних роботах особлива увага науковців звертається на аналіз природно-ресурсного потенціалу Закарпаття, як туристичного краю, розглядаються питання можливостей та перспектив їхнього використання в туристичній діяльності. Слід зауважити, що це аналіз науковців різних спеціальностей - географів, туризмознавців, економістів екологів, фізиків. Так, в працях Мацоли В.І. характеризується природно-ресурсний потенціал, в працях Шандора Ф.Ф. та Кляпа М.П. більша увага звертається на перспективи розвитку різновидів туризму, в працях Попа С.С. - ґрунтовний аналіз природних ресурсів Закарпатської області та їхнє раціональне природокористування, в працях Габчак Н.Ф. - транскордонні можливості розвитку приграничних територій в сфері туризму та рекреації, а в працях Кулича І.Б. - передумови та підходи розвитку туристичної діяльності на досліджуваній території.

Формулювання цілей статті. Основними цілями статті є виокремлення передумов та визначення сильних та слабких сторін проблем, перешкод та перспектив розвитку туризму Закарпатської області з подальшими рекомендаціями щодо механізмів напрямів ліквідації виявлених проблем.

Виклад основного матеріалу. Закарпатська область завдяки унікальному геополітичному розташуванню, межуванню з чотирма країнами Карпатського регіону має надзвичайно сприятливі умови для розвитку туризму та оздоровлення людей. Тут збережені найбільші в Європі ділянки пралісів, унікальні угрупування флори та фауни альпійського поясу. Збереження і відтворення генофонду рослинного і тваринного світу у функціонуванні заповідників та національних парків, зокрема: Карпатський біосферний заповідник та три національні парки - Зачарований край, Ужанський і Синевір, де під охороною зосереджено 246,3 тис. га земель. Екосистема Карпатського біосферного заповідника віднесена до найцінніших екосистем землі і входить до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. Витрати на утримання заповідників та національних парків у 2014 році склали 38 290,0 тис. грн., що на 5,9% менше, ніж у попередньому році. Із загального обсягу витрат - 95,4% становлять кошти Державного бюджету, 4,6% - це фінансування за рахунок інших джерел.

Культурно-пізнавальний потенціал краю формується за рахунок архітектурно-історичних пам’яток, серед яких на державному обліку перебуває 1839 пам’яток археології та історії монументального мистецтва, з яких 6 - державного значення, понад 50 старовинних дерев’яних церков, 13 середньовічних замків, близько 20 готичних храмів, 26 фортець, 89 музеїв [2]. Закарпатська область - багатонаціональний край. Тут проживають з давніх часів у тісному сусідстві українці (80,5%), угорці (12,08%), румуни (2,56%), росіяни (2,47%), цигани (1,2%), словаки (0,45%), німці (0,28%). Давні й стійкі традиції добросусідства створюють особливу атмосферу гостинного ставлення до туриста, перетворення Закарпатської області на найбільший осередок міжнародного туризму Центрально-Східної Європи [2].

Лікувально-оздоровчі ресурси налічують 33 родовища мінеральних вод, з них розробляють 24 родовища, що становить 8,2% від загальної кількості родовищ мінеральної води по Україні. На експлуатацію даних родовищ видано 38 спеціальних дозволів у 2013 році. Підприємства Берегівського, Виноградівського, Міжгірського, Свалявського, Ужгородського та Хустського районів здійснюють розлив води. Загалом в області налічується понад 360 джерел мінеральної води та 30 типів різних за хімічним складом та лікувальними властивостями, серед них найвідоміші гідрокарбонатно-натрієві, хлоридно-гідрокарбонатні, гідрокарбонатні-сульфатні. Мінеральну воду для бальнеологічного лікування використовують:

1. санаторії «Поляна», «Сонячне Закарпаття», «Кришталеве Джерело», «Квітка Полонини», «Верховина», «Гірська Тиса», «Синяк», «Шаян», «Деренівська Купіль»;
2. учбово-спортивна база «Закарпаття» - на території бази знаходиться джерело термальної води та термальний басейн довжиною 50 м., де температура води і взимку і літом сягає +36°С (температура на виході з труби +52°С). Вода кремениста термальна азотно-вуглекисла хлоридно-натрієва високої мінералізації;
3. термальні басейни «Косино» - гейзери з гарячою термальною водою недалеко від с. Косонь Берегівського району вибивають на поверхню з глибини 1200 м. Температура води на поверхні сягає +50°С;
4. товариство з обмеженою відповідальністю «Жайворонок-пачірта» - особливості термального комплексу його круглорічна робота. В основному у басейні площею 160 м², температура води становить 30-31°С. В окремому куті меншого басейну плошею 16 м² облаштовано джакузі, де температура води сягає 42-45°С. Мережа санаторно-курортних та туристично-рекреаційних об'єктів Закарпаття є однією з найбільших в Україні [1].

За десять останніх років туризм Закарпатської області характеризується позитивною динамікою розвитку, вдало інтегрується в європейський простір, за виключенням періоду анексії Криму Російською Федерацією та проведенням антитерористичної операції на сході України.

Впродовж 2013-2014рр. в області діяли 82 суб'єкти туристичної діяльності, з них 41 - юридичні особи та 41 - фізичні особи-підприємці. За видами туристичної діяльності, вони розподілялися наступним чином: 19 суб'єктів - туроператори (організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних і супутніх послуг), 60 суб’єктів - турагенти (посередницька діяльність із реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб'єктів туристичної діяльності, а також посередницька діяльність щодо реалізації характерних і супутніх послуг) та 3 суб’єкти - здійснювали тільки екскурсійну діяльність.

Упродовж 2013 р. 19,9 тис. осіб офіційно скористалися туристичними послугами, з них 0,5 тис. осіб - іноземні туристи, 13,0 тис. осіб - громадяни України, які виїжджали за кордон, 6,4 тис. осіб - внутрішні туристи. У порівнянні з 2012р. кількість громадян України, які виїжджали за кордон, збільшилася на 9,9%, а кількість іноземних туристів та внутрішніх туристів зменшилася на 29,7% та 16,2% відповідно. На дві третини зменшилася і кількість туристів, яким було надано екскурсійні послуги [1].

Проте кількість туристів, які у січні-липні 2016 року відпочивали на Закарпатті, порівняно з відповідним періодом минулого року збільшилася на 22%, повідомили в Управлінні туризму та курортів ДЕРТ Закарпатської ОДА. Обсяг наданих туристичних послуг туристично-рекреаційної галузі та готельного господарства області зріс на 35% і становить 249 мільйони 996 тис. грн. Відрахування до місцевого та державного бюджетів зросли на 162% і складають 55 мільйони 322 тис. грн. У липні цього року, за інформацією суб’єктів туризму, область відвідало на 20% більше туристів, ніж у липні 2015 року. Обсяг наданих туристичних та санаторно-оздоровчих послуг у липні 2016 року збільшився на 15%, відповідно зросли і відрахування до бюджету на 37% порівняно до аналогічного періоду 2015 року і складають понад 5 мільйонів 218 тис. грн.

Важливим видом туризму на досліджуваній території є екскурсійна діяльність, хоча в часовому розрізі 13 років вона показує, що в 2000р. кількість обслужених екскурсантів становила 58 916 осіб, а в 2013 р. тільки 1776 осіб, що в 33 рази менше і це доводить негативний вплив глибокої економічної та політичної кризи не тільки в країні, а й регіонах (табл. 1)

Таблиця 1. Туристичні потоки у Закарпатську область (осіб), 2000-2014 рр.

За статистичними даними Головного управління статистики Закарпатської області

Щодо розподілу туристів за метою відвідування, то із загальної кількості туристів у 2014р. проводили дозвілля та відпочинок 97,4%, перебували у службових, ділових поїздках, на навчанні - 1%, перебували на лікуванні - 0,3%, займалися іншими видами туризму - 1,3%. Усього впродовж 2014року суб’єктами туристичної діяльності області надано 140,5 тис. туро днів, на кожного туриста в середньому припадало по 7 туроднів [1]. Якщо порівняти кількість туристів, обслугованих суб’єктами туристичної діяльності, по Україні та Західному регіону у 2014р. (табл. 2), то найбільша кількість туристів облюбувала Львівську область (188 520 осіб), Івано-Франківську (77 666 осіб) і тільки 19 829 особи Закарпатську область. Кількість туристів, охоплених внутрішнім туризмом це - Львівська область (40 828 осіб), Івано-Франківська (59 891 особа) і майже одинакові показники у Закарпатській та Волинській областях, відповідно 6 414 та 6 376 осіб.

Таблиця 2. Кількість туристів, обслугованих суб'єктами туристичної діяльності, по Україні та Західному регіону у 2013 році (осіб)

За статистичними даними Головного управління статистики Закарпатської області

Найбільша кількість вітчизняних туристів із Закарпатської області в 2013 році виїжджали за туристичними путівками в Болгарію (371 особа), Хорватію (535), Чеську Республіку (73), Францію (94), Грецію (708), Угорщину (1794) [4]. Закарпатську область для відпочинку облюбували громадяни таких країн як Білорусь (169), Чеська Республіка (145), Угорщина (103), Німеччина (8) тощо.

Аналіз динаміки розвитку туризму досліджуваної території дає можливість виокремити сильні та слабкі сторони, що характеризують туристичну діяльність. До сильних сторін відносимо:

1. вигідність геополітичного розташування Закарпатської області, транскордонні зв’язки;
2. перетин міжнародних транспортних шляхів (автомобільних, залізничних, повітряних);
3. різноманітність природних ресурсів, які забезпечують розвиток різних видів туризму круглорічно;
4. зосередження значної кількості історико-архітектурних і культурних об’єктів на досліджуваній території;
5. організація та проведення різнопланових фестивалів та міроприємств;
6. поставлено акценти на такі нормативно-правові документи в яких визначено важливість розвитку туризму - Державна стратегія регіонального розвитку туризму і курортів України на період до 2022 року, а також Програма розвитку туризму і курортів України на період до 2022 року, а також Програма розвитку туризму і курортів у Закарпатській області на 2016-2020 роки.

До слабих сторін відносимо:

1. низький рівень транспортної інфраструктури;
2. незадовільний стан туристичних об’єктів;
3. робота туристи стичних фірм на виїзний туризм, а не на розвиток внутрішнього туризму;
4. недостатність інформаційно-маркетингового забезпечення просування туристичних та інвестиційних можливостей у сфері туризму та рекреації Закарпатської області;
5. неналежний рівень підготовки висококваліфікованих кадрів у туристичній діяльності [5].

З метою ефективного використання наявного туристичного потенціалу Закарпатської області необхідно проводити таку регіональну політику, яка була б цілеспрямована на використання можливостей Закарпатської області як туристичного регіону в наступні роки. Для забезпечення позитивного іміджу туристичного регіону на досліджуваній території доцільно реалізувати наступні заходи:

1. втілювати в життя регіональні та місцеві програми розвитку інвестиційної діяльності на рівнинних та гірських депресивних територіях краю, які володіють значним історико-культурним та туристичним потенціалом, зокрема, в межах гірських територій Великоберезнянського, Міжгірського, Воловецького та Рахівського районів;
2. звільнити від сплати податку на прибуток терміном до 5 років новозбудовані та модернізовані підприємства туристично-рекреаційної сфери;
3. надання безпроцентних кредитів банками для будівництва готелів, туристичних комплексів, розбудови інфраструктури;
4. звільнити від сплати податку на землю інвесторів, які розширюють туристичну інфраструктуру;
5. сформувати мережу тренінгових та консультативних центрів на базі провідних навчальних закладів області, України для навчання і підвищення кваліфікацій власників об’єктів, сільського, зеленого, агротуризму та ремісничо-мистецького туризму;
6. ініціювати використання передового європейського та вітчизняного досвіду провадження туристичної діяльності;
7. популяризація можливостей і переваг туристично-рекреаційного комплексу Закарпатської області шляхом участі у різноманітних туристичних заходах регіонального, національного та міжнародного масштабу;
8. здійснювати активну промоцію нового туристичного іміджу і бренду Закарпаття, розширити інформаційний простір із залученням сучасної реклами;
9. регулярно оновлювати туристичну інформацію на Турінфоцентрі Закарпаття.

Висновки. Зважаючи на слабкі та сильні сторони розвитку туризму в Закарпатській області пріоритетами регіональної політики мають стати питання пов’язані з раціональним використанням природно-ресурсного та туристично-рекреаційного потенціалу території; рекламно інформаційним та маркетинговим забезпеченням туристично-рекреаційної сфери; покращення кадрового забезпечення в тур діяльності; удосконалення інфраструктури та формування привабливого інвестиційного клімату для розвитку туризму та рекреації на досліджуваній території.

Література

1. Закарпаття - санаторії та туризм: збірн. стат. Ужгород: Головне управління статистики у Закарпатській області, 2008. 83 с.
2. Лужанська Т.Ю., Махлинець С.С., Тебляшкіна Л.І. Сільський туризм: історія, сьогодення та перспективи: Навчальний посібник / За ред. проф. І.М. Волошина. К.: Кондор, 2008. 385 с.
3. Поп С.С. Природні ресурси Закарпаття: навчальний посібник. 2-ге вид., зі змін. та допов. Ужгород: Спектраль, 2003. 296 с.
4. Статистичний щорічник Закарпаття 2014 / за ред. Г.Д. Гриник. Ужгород: Головне управління статистики у Закарпатській області, 2014. 494 с.
5. Шпак Ю.І. Природно-ресурсний потенціал Закарпатської області та проблеми його раціонального використання // Механізм регулювання економіки. 2005. №4. С.258-264.

Habchak N.F. Weak and Strong Sides of Tourism Development in Transcarpathian Region

The article presents the characteristics of natural resources in Transcarpathian region on the basis of which such types of tourism as recreational, historical, educational, religious, rural and extreme are being developed. The analysis of the researches of the Ukrainian scholars on the subject is given and the necessity of the integrated approach to the study of problems, obstacles and prospects of tourism in study area is identified. The unique geopolitical location of Transcarpathian region and the indispensability of the environmental management within the limits of the protected areas are characterized. The recreational value of the territories is exposed. The importance of therapeutic resources and their exploitation based on mineral water resorts «Polyana», «Sonyachne Zakarpattya», «Kryshtaleve Djerelo», «Kvitka Polonyny», «Hirska Tisa», «Syniak», «Shayan», «Derenivska Kupil» is revealed. The statistical data of tourist flows of external and domestic tourism are analyzed and the objective factors describing their dynamics (growth or decline) are specified. The specific factors are determined. Strong and weak sides of tourism development and measures for improving the efficiency of tourism potential in Transcarpathian region which provide the realization of programs and funding of tourism and recreation; advertising and marketing maintenance of tourism industry and the formation of an attractive investment climate for projects in the area of tourism and recreation are revealed.

Key words: tourism potential, tourism industry, natural resources, information and marketing maintenance of tourism industry.