Герасименко В.Г.
Матеріали круглого столу «Розвиток сталого туризму:
виклики і можливості для туристичного та готельно-
ресторанного бізнесу» (м. Одеса, 19 квітня 2021 р.)
Одеса: ОНЕУ, 2021. 146 с. С.30-34.
Пошук шляхів подолання кризи у світовому туризмі внаслідок пандемії коронавірусу
Пандемія COVID-19 вкрай негативним чином відобразилася на в’їзному та виїзному туристичному ринках у глобальному масштабі і функціонуванні туристичної сфери всього світу. Невизначеність подальшого розвитку ситуації, виникнення перешкод для нормального здійснення подорожей, обмеження на пересування, занепокоєння людства щодо збереження власного здоров’я та безпеки стали причиною кризи та збільшення обсягів збитків туристичних підприємств.
За оцінками ряду провідних закордонних та вітчизняних економістів, рейтингових агенцій, аналітиків всі країни зіштовхнулися із загрозою глобального масштабу, яка матиме негативні наслідки на розвиток глобальної економічної системи та призведе до скорочення її темпів. Базуючись на результатах наукових досліджень наведемо основні очікувані негативні наслідки загострення епідемічної ситуації для світової економіки (табл. 1).
Таблиця 1. Очікувані негативні наслідки загострення епідемічної ситуації для світової економіки
| № | Наслідки |
| 1 | В Україні прогнозуються обсяги падіння ВВП до рівня 7,7%, а рівень безробіття може досягти 10% (прогноз МВФ, квітень 2020 р.) |
| 2 | Передбачається, що країни світу ймовірно будуть спроможні відновити свій економічний стан вже у 2021 р., але повністю компенсувати негативні наслідки, завдані у 2020 р., країнами неможливо. Прогнозується, що міжнародна економіка зможе досягти стану 2020 р. лише у 2022 р. |
| 3 | Прогнозується, що не всі економічні сфери зазнають серйозних негативних наслідків від пандемії. А найбільш «потерпаючими» стануть економіки тих країн, які прямо залежні від транспортних перевезень і туризму |
| 4 | Імовірні варіанти моделі економічного відновлення представлено двома можливими сценаріями: |
| 4.1 | перший сценарій: відновлення як всесвітньої економічної моделі, так і економічних відносин між країнами відбуватиметься за V-образною схемою, яка передбачає продовження ситуації у стані «як є» (за прогнозами аналітиків, це найбільш вірогідний варіант для України) |
| 4.2 | другий сценарій: більш тривалий період кризи (навіть рецесію) зі значними соціальними наслідками, невизначена тривалість періоду пандемії, обмеження на пересування. Що може призвести до істотних змін у глобальній соціально-економічній моделі |
| 5 | За даними Всесвітньої туристичної організації карантинні заходи у країнах світу призвели до введення обмежень на пересування 100%-ми усіх міжнародних дестинацій (Звіт ЮНВТО від 29.04.2020 р.): |
| 5.1 | 97 дестинацій (45%) повністю або частково закрили свої кордони для туристів; |
| 5.2 | 65 дестинацій (30%) повністю або частково призупинили здійснення міжнародних авіарейсів; |
| 5.3 | 39 дестинацій (18%) закривають свої кордони за більш диференційованим принципом, забороняючи в’їзд для пасажирів із певних країн походження |
| 6 | Світова авіа-індустрія - одна з найбільш постраждалих від коронавірусу. Припинення рейсів до Китаю, згодом - до Європи, - викликало кризу глобального масштабу у галузі. За останніми оцінками Міжнародної асоціації авіаційного транспорту (IATA), втрати галузі можуть сягнути 113 мільярдів доларів. Загалом, за оцінками IATA міжнародний авіа-бізнес може скоротитися на 19% |
| 7 | Круїзний бізнес - також постраждав від карантинних обмежень. Акції Carnival Corporation, якій належить Diamond Princess, а також інших провідних круїзних компаній (Norwegian, Royal Caribbean) впали на 60-70% з січня 2020 р. Поширеною стала практика відмови круїзним лайнерам у стоянках в портах. Royal Caribbean скасував 18 рейсів до Азії (завдало збитків компанії у 130 млн. доларів). |
Джерело: складено за даними [1-3].
Оперативно відреагувала на виклики пандемії UNWTO, створивши «Глобальний кризовий комітет з туризму». Мета створення такого органу полягає у:
- максимальному сприянні у здійсненні урядами країн світу комплексу кроків із підтримки функціонування туристичної сфери;
- розробка та реалізація планів відновлення світової туристичної індустрії;
- підготовка пакету технічної допомоги відновлення («Recovery Technical Assistance Package»).
До складу Комітету увійшли організації, представлені на рис. 1.
Рис. 1. Організації, що входять до складу «Глобального кризового комітету з туризму»
Джерело: складено за даними [3, с.29].
Уряди країн світу запроваджують ряд заходів і кроків для забезпечення сталого функціонування туристичної сфери, пристосування до нових жорстких і обмежувальних економічних умов розвитку.
Наразі існує два загальних підходи до подолання кризи: перший підхід направлений на забезпечення доступних кредитних ліній для представників бізнесу, а другий передбачає відтермінування сплати боргових і податкових зобов’язань.
Попри те, що всі країни орієнтуються на обидва підходи, держави з більш розвиненою економікою та вищим кредитним рейтингом покладаються здебільшого на доступні лінії кредитування, усвідомлюючи, що саме це дозволить відновити конкурентоспроможність національної економіки у максимально стислий термін.
Заходи, що запроваджуються зараз урядами країн світу для зм’якшення наслідків пандемії можна розділити на три основні категорії:
- забезпечення справедливого балансу між захистом туристів та інтересами працівників туристичної галузі;
- створення умов для виживання бізнесу по всьому ланцюжку виробництва і реалізації туристичних послуг з особливою увагою на малий та середній бізнес;
- зосередження уваги на механізмах координації для більш адресного реагування, підтримки та відновлення туристичного сектора.
Вважаємо, що ці заходи необхідно викласти у вигляді реалістичних стратегій для суб’єктів туристичної діяльності та безпосередньо представників малого і середнього бізнесу на всіх етапах кризи.
Список використаних джерел
1. Зануда А. Коронавірус: скільки втрачає туризм. URL: https://www.bbc.com/ukrainian/features-51870285.
2. Пандемія COVID-19 та її наслідки у сфері туризму України: аналітичний звіт. К., 2020. 28 с.
3. Світлична В.Ю. Туристична сфера: пошук шляхів подолання кризи в умовах глобальних карантинних обмежень // Комунальне господарство міст. 2020. Т.5. Вип.158. С.24-31.