Гладенко Ю.М.
Матеріали Міжнар. туристичного форуму
«Туризм в Україні: виклики та відновлення»
(м. Київ, 21-22 березня 2023 р.)
К.: КНЕУ, 2023. 337 с. С.205-207.

Зелений курс в умовах повоєнного відновлення українського туризму

Анотація. Членство в ЄС вимагає від України прийняття принципів Європейського Зеленого курсу (European Green Deal), адаптації галузей до біоекономіки, де туризм зазнає також змін і виступає інструментом популяризації впровадження зелених технологій та безпекових заходів під час мандрівок в умовах повоєнного відновлення.

Ключові слова: туризм, Європейський Зелений курс, European Green Deal, агро- екотуризм, промислові коноплі, біоекономіка, зелені садиби, декарбонізація, зелені інвестиції.

Україна в 2022 році зазнала варварського нападу росії, у зв’язку з чим відбулися критичні зміни в усіх сферах економіки країни. Політична воля та курс до Європейського Союзу забезпечили підтримку українців й надання Україні статусу кандидата на членство в ЄС, про що було ухвалене рішення лідерами 27 країн - членів ЄС 23 червня 2022 року. Статус кандидата відкриває можливості для отримання фінансової допомоги у трансформації суспільства, правової системи, економіки та реалізації євроінтеграційних реформ країни як пріоритетних, в той же час накладає значні зобов’язання.

Серед важливих вимог вступу до ЄС є розвиток економіки відповідно до принципів Європейського Зеленого курсу (European Green Deal), що вимагає впровадження цільових масштабних програм з охорони довкілля, зменшення викидів вуглецю до 2050 року та прискорення переходу до сталої економіки. У рамках цієї стратегії, туризм можна вважати однією з ключових галузей для забезпечення змін у сфері сталого розвитку національної економіки та суттєвого зменшення негативного впливу на довкілля.

European Green Deal

Туризм у сучасному світі став потужним інструментом для просування інноваційних зелених технологій, оскільки туристи, зазвичай, зацікавлені у здоровому способі життя, відкриті до усього нового, особливо в умовах поширення руху екологічного й відповідального споживання природних ресурсів та збереження навколишнього середовища. Таким чином туристи стають унікальними амбасадорами здорового способу життя з активним наміром пропагувати побачене після екскурсійних відвідувань туристичних об’єктів.

Український туризм навчився не зупинятися в умовах пандемії COVID-19 й випрацьовує форму реорганізацію в умовах воєнного стану та особливості розвитку у повоєнний період. Маємо підтверджені факти значного негативного пливу на українське довкілля, проте досі неможливо отримати конкретні дані з окупованих територій, де тривають бойові дії, що унеможливлює оцінити реальні масштаби завданої шкоди. Але вже сьогодні можна констатувати, що найбільших збитків довкіллю завдано у Харківській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях. При цьому понад 47% території Сумської області було заміновано, і не дивлячись на постійний процес виявлення вибухонебезпечних предметів підрозділами Державної служби України з надзвичайних ситуацій, розмінування забере доволі багато часу, тому відвідування лісів в Сумькій області на період воєнного стану заборонено. З початку робіт на території Сумської області обстежено 1179,77 га, виявлено й знешкоджено 7777 одиниць вибухонебезпечних предметів [1].

Попередньо оцінені руйнівні наслідки на території країни, які в загальній сумі розрахованих Державною екологічною інспекцією збитків довкіллю за період з 24.02.2022 р. по 03.03.2023 р. по земельним, водним ресурсам та атмосферному повітрю становить майже $52 млрд. [2].

Зважаючи на це, сфера туризму, особливо в прикордонних територіях України з країною агресором, окрім традиційного розвитку туристичних локацій потребує й впровадження нових безпекових заходів з врахуванням світових туристичних трендів.

Освіта та інвестиції визначені як ключові пріоритети для туризму під час проведення найбільшої в світі виставки туризму та подорожей ITB Berlin. Всесвітня туристична організація (UNWTO) визнала пріоритетність освіти, навчання та інвестицій для можливостей сталого розвитку туристичного потенціалу й визначила, що Всесвітній день туризму у 2023 році відзначатиметься навколо теми «Туризм і зелені інвестиції». Понад 450 організацій підписали Глазговську декларацію про кліматичні дії в туризмі. Декларація покликана сприяти організації та узгодженню дій щодо боротьби зі змінами клімату серед усіх суб’єктів діяльності в туризмі, включаючи:

  • уряди та відомчі установи;
  • донорів та фінансові установи;
  • міжнародні організації;
  • громадянське суспільство;
  • приватний сектор;
  • наукові спільноти.

Відновлення балансу у відносинах людини з природою є принципово важливою умовою як для відновлення екологічного здоров’я, так і для особистого, соціального та економічного благополуччя. Крім того, це надзвичайно важливо для сфери туризму, яка залежить від процвітаючих екосистем в яких відбувається комунікація між людьми.

Згідно з останніми дослідженнями, організованими Всесвітньою туристичною організацією та Міжнародним транспортним форумом, за період з 2005 по 2016 рік викиди CO2, що генеруються туризмом, зросли на 60%, причому викиди CO2, пов’язані з транспортними перевезеннями у 2016 році склали 5% від загальносвітового обсягу викиді і якщо не прискорити декарбонізацію, до 2030 року викиди CO2, що генеруються галуззю туризму зростуть у порівнянні з 2016 роком на 25% чи ще більше. Як наголошується в Концепції «Єдина планета» на користь відповідального відновлення туристичного сектору після впливу пандемії COVID-19, прийняття зобов’язань по «зеленому» відновленню та його планування відкривають перед суб’єктами туризму унікальну можливість перетворення галузі туризму відповідно цілям Паризької угоди.

Значно виділяються три з п’яти загальних напрямів декларації:

  1. Декарбонізація: визначення та виконання узгоджених з кліматологією цілей щодо прискорення декарбонізації у туризмі. Це включає транспорт, інфраструктуру, розміщення, розважальні заходи, харчування та напої, а також управління відходами. Хоч компенсація викидів відіграє допоміжну роль, вона має служити додатковим засобом забезпечення реального скорочення викидів;
  2. Відновлення: відновлення та захист екосистем, підтримка здатності природи знижувати обсяги вуглецю, а також збереження біорізноманіття та забезпечення продовольчої безпеки та водопостачання, забезпечення здатності надавати підтримку постраждалим і тим, хто перебуває під загрозою, адаптація та забезпечення заходів реагування на стихійні лиха. Допомога відвідувачам і приймаючим громадам у встановлення збалансованіших відносин із природою;
  3. Співробітництво: обмін науково підтвердженими даними про ризики та рішення між усіма суб’єктами діяльності та нашими гостями та спільні зусилля щодо забезпечення максимальної ефективності та злагодженості спільних планів. Зміцнення керівництва та потенціалу для здійснення дій на всіх рівнях, включаючи національні та субнаціональні органи влади, громадянське суспільство, великі компанії та МСП, вразливі групи, місцеві громади та туристів [3].

Впровадження зелених технологій, як правило, потребує значних зусиль і не тільки у вигляді коштів та в кадровій підготовці, а й у готовності керівництва до рушійних змін. Однак, в довгостроковій перспективі, витрати на зелені технології можуть бути ефективними і забезпечувати значні конкурентні переваги. Так, серед сільськогосподарських культур набуває цінностей продукція поглибленої переробки промислових конопель, які є безпечними для людини, в Україні ними вважаються рослини з вмістом ТГК нижче ніж 0,08%, для порівняння в ЄС - до 0,2%. Коноплі вирощують в більш ніж 30 країнах світу та відомо вже більш ніж 50000 видів продукції з промислових конопель.

Для прикладу, промислові коноплі регенерують ґрунти та не вимагають значної кількості води. Під час вегетативного періоду 1 га промислових конопель за 4 місяці поглинає близько 10 тонн СО2 та виділяє кисню стільки ж, скільки 4 га лісу; з 1 га зібраних промислових конопель можна виготовити близько 6 тонн целюлози - це у 4 рази більше паперу, ніж з деревени [4]. Таким чином:

  • зменшується вміст СО2 та зберігаються ліси за рахунок зменшення промислової вирубки;
  • відбувається диверсифікація існуючих напрямів із заміною сировинної складової для переробки;
  • профілактичне оздоровлення населення з популяризацією користування екологічними продуктами в побуті (чаї, мазі, екоодяг, тощо), проживання в екологічних умовах;
  • формування асортименту високопоживних продуктів харчування на основі конопляного насіння з оптимальним співвідношенням ненасичених кислот омега 3 та омега 6 (олія, протеїнові батончики тощо), в т.ч. для ЗСУ;
  • створення військової амуніції, одягу та взуття, постільної білизни з використанням тканини та утеплювачів з конопель;
  • виготовлення пороху, виробів санітарно-гігієнічного призначення (індивідуально-перев’язувальні засоби), перспективних будівельних матеріалів (утеплювачів для термомодернизації будівель, костробетону, тощо), компонентів для дорожнього покриття, біокомпозитів, упаковки, паперу з целюлози TCF (Total chlorine free) - продукту, створеного повністю без хлорного відбілювання.

Інтегрування традиційної для українського побуту сільськогосподарської культури промислових конопель в агро- та екотуристичну сфери за сприяння кластеру «Слобожанське коноплярство» формує, зокрема в Сумській області, регіональну особливість «конопляної» дестинації з туристичними об’єктами та сільськими зеленими садибами, крафтовими виробниками з оригінальною гастрономією, у т.ч. продуктів здорового харчування; відбудови місць оздоровлення та психологічної реабілітації в конопляних будинках за екологічними технологіями, відтворенням традиційних ремесел і впровадженням традиційних та нових технологій поглибленої переробки конопель.

При цьому організація маршрутів активного туризму (велосипедні, кінні, піші чи сплави на байдарках), з відвідуванням тематичних туристичних об’єктів, потребуватиме додаткових заходів безпеки, забезпечення гуманітарного розмінування, визначення треків для безпечного пересування та відповідного маркування в напрямках переміщення та місцях відпочинку. Варто мати аптечки першої допомоги, проводити інструктажі на випадок виявлення вибухонебезпечних предметів, надання першої домедичної допомоги й поведінки під час мандрівок.

Висновок. Таким чином, чим швидше почнемо відходити від вуглецевих та матеріаломістких способів надання послуг туристам і приділятимемо пріоритетну увагу благополуччю місцевих громад та екосистемам, туризм буде серед лідерів у справі переходу до низьковуглецевого майбутнього вже сьогодні. Промислові коноплі, як щорічно відновлювальний ресурс для розвитку біоекономіки України, забезпечують «зелене» інтегрування до Європейського співтовариства відповідно принципам сталого розвитку, чому сприятиме активна промоція відносно екологічних властивостей промислових конопель української селекції та підтримка тренду відповідального екоспоживання.

Література

1. Оперативним штабом при Держекоінспекції було розраховано збитки завдані довкіллю внаслідок збройної агресії рф на загальну суму майже $52 млрд. URL: https://www.dei.gov.ua/post/operativnim-shtabom-pri-derzhekoinspektsii-bulo-rozrakhovano-zbitki-zavdani.
2. Щодо розмінування підрозділами ДСНС території України. URL: https://dsns.gov.ua/map-demining; https://mine.dsns.gov.ua/.
3. The Glasgow Declaration on Climate Action in Tourism. URL: https://www.unwto.org/the-glasgow-declaration-on-climate-action-in-tourism.
4. Зелена книга «Ринок технічних конопель». URL: https://regulation.gov.ua/book/165-zelena-kniga-rinok-tehnicnih-konopel.