Горячова Н.В.
Матеріали I Міжнар. наук.-практ. конф.
«Сучасні тенденції, проблеми та перспективи
управління розвитком туризму»
(м. Дніпро, 23-24 березня 2023 р.)
Дніпро: ДВНЗ «ПДТУ», 2023. 250 с. С.103-107.

Методичні підходи до діагностики туристично-рекреаційної сфери

Розвиток туристично-рекреаційної сфери як форми торгівлі послугами національної економіки актуалізує питання формування ефективних та раціональних взаємодій усіх учасників ринку рекреаційних та туристичних послуг вирішенню питань з розвитку та конкурентних переваг даного бізнесу.

Останні роки туристичний бізнес зазнає значних втрат, як в Україні так і у всьому світі. На даний стан вплинула світова пандемія COVID-19, а в даний час війна в Україні впливає на стан галузі туризму не тільки в Україні але й в усьому світі.

Питаннями економічного забезпечення розвитку туристичного бізнесу у своїх наукових працях розглядали такі науковці, як: М. Войчук, О. Кононенко, Я. Остафіцчук, Ю. Стадницький, І. Цимбалюк та інші. Дослідженням формування та механізму реалізації стратегії розвитку туризму та рекреації займались такі науковці, як: Є. Богданов, М. Долішній, В. Костинець, М. Мельська, В. Павлов, С. Харічков та інші. Незважаючи на дослідження в даний час тема є актуальна, тому що після закінчення війни в Україні потрібно розвивати даний напрямок, який має великі перспективи та можливості.

Метою дослідження є розробка рекомендацій щодо організаційно-економічного забезпечення туристично-рекреаційної сфери в Україні.

Рекреаційна послуга - це будь-яка діяльність або вигода, яку надають клієнтові на спеціальних територіях поза місцем його проживання у вільний від роботи час, щоб можна було відновити психологічні та фізичні сили. [1]

Туристичні фірми займаються туроператорською діяльністю. В той час, як рекреатори мають право займатись рекреаційною діяльністю визначеному законодавством для отримання прибутку. [2]

Не зважаючи на російську агресію та війну в Україні, країна багата на природні ресурси та географічно вигідно розташована. Після закінчення війни в Україні є усі можливості відновити та вивести туристично-рекреаційний бізнес на новий щабель не тільки в країні, але й у світі. Якщо взяти досвіт Хорватії, яка після війни змогла вивести туристичний бізнес на значний прибуток для країни, то чому Україна не може також перейняти досвід Хорватії та вивести туристичний бізнес після закінчення війни на лідируючі позиції в ЄС.

Розвиток туристично-рекреаційної сфери в Стратегії «Європа 2020» розглядався як розумний, сталий та інклюзивний (рис. 1).

Рис. 1. Розвиток туристично-рекреаційної сфери [3]

Із рис. 1 видно, що інклюзивний розвиток визначений, як пріоритетний та спрямований на посилення процесів соціальної діяльності для забезпечення економічних можливостей та отримання соціально-економічних благ а також підвищення рівня добробуту населення.

Сталий розвиток базується на засадах інклюзивного розвитку та залучення всіх верств населення в туристичній сфері, це дає можливість на підвищення якості та конкурентоспроможності туристично-рекреаційної сфери. Потрібно відмітити, що такі країни ЄС, як: Німеччина, Іспанія, Франція, Великобританія є лідерами з надання послуг рекреації [4].

Після закінчення війни в Україні потрібно враховувати завдання реалізації стратегії європейського туризму:

• спільне фінансування проектів з розвитку європейського туризму;
• підвищити доступність туризму для віх верств населення;
• забезпечити збалансованість економічної, соціальної та екологічного розвитку туризму;
• підтримувати розробки національних туристичних продуктів та розширювати асортимент;
• стимулювати попит на туристичні послуги;
• підвищити рівень життя населення: мінімізувати забруднення навколишнього середовища та раціонально використовувати ресурси;
• розробити систему індикаторів туризму, що дасть можливість для моніторингу та ін.

В даному документі визначено принципи організаційно-економічного забезпечення розвитку:

• комплексність;
• сталість досягнення;
• відкритість, тенденції, очікувані результати від туристичної індустрії;
• управління ризиками;
• моніторинг та регулювання розвитку туристичної діяльності.

Для розрахунку сталого розвитку застосовуємо формулу:

де I_і - часткові показники сталого розвитку туристично-рекреаційної сфери, які розкривають його складові (економічний (I_еcon), соціальний (I_soc), інфраструктурний (I_infr), екологічний (I_еcol));
k_і - кількість факторів, що формують і-й частковий показник [5].

Для якісної оцінки отриманих результатів застосуємо параметричні критерії рівня сталого розвитку туристично-рекреаційної сфери:

• високий: 0,76 < ≤ 1;
• вищий від середнього: 0,51 < ≤ 0,75;
• недостатній: 0,26 < ≤ 0,5;
• низький: 0 < ≤ 0,25.

Бажано, оцінку розвитку туристично-рекреаційної галузі розпочинати із групування показників за визначеними векторами, що складають основу індексів сталого розвитку туристично-рекреаційної галузі України.

Висновок. Із вище сказаного, доцільно після закінчення війни в Україні взяти до уваги досвід Хорватії, а також країн, які лідирують в даній галузі таких, як Німеччина, Італія, Франція та розпочинати планування стратегії враховуючи досвід інших країн, а також враховувати задоволення потреб усіх верств населення, зокрема малозабезпечених і приділити увагу психологічному розвитку рекреації. За основу взяти ідею інтегрального підходу до досягнення розвитку туристичної галузі після війни в Україні на основі запровадження принципів інклюзивного зростання шляхом диверсифікації, а також збільшення рівня зайнятості та доступності у туристично-рекреаційній сфері.

Література

1. Рекреаційна послуга як найбільша складова сфери послуг // Величко В.В. Організація рекреаційних послуг: Навчальний посібник. Харків: Харківський національний університет міського господарства ім. О.М. Бекетова, 2013. 202 с.
2. Бобкова А.Г. Правове забезпечення рекреаційної діяльності: автореф. дис... д.ю.н. К., 2001. 34 с
3. A Strategy for Smart, Sustainable and Inclusive Growth. Brussels: European Commision, 2010. 34 p. URL: https://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=COM:2010:2020:FIN:en:PDF
4. Tourism Statistics. URL: http://https://ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/index.php?title=Tourism_statistics.
5. Бурик З.М. Прогнозування показників сталого розвитку України // Демократичне врядування. 2017. Вип.20.