Людмила Григор’єва
Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф.
«Сучасні тренди, реалії і перспективи розвитку
туризму та готельно-ресторанної справи»
(Хмельницький - Меджибіж, 23-24 травня 2024 р.)
Хмельницький: ХНУ, 2024. 121 с. С.72-74.

Потенціал формування регіональних ринків медичного туризму в Україні в умовах воєнного стану

Медична галузь, як одна з найбільш важливих галузей національної економіки, в контексті досягнення цілей доктрини збалансованого розвитку потребує розуміння тенденцій не тільки стратегічного, але й регіонального розвитку на засадах забезпечення належної конкурентоспроможності лікувальних закладів на цільових сегментах.

медичний туризм

Після запровадження в країні воєнного стану Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) одразу затвердило наказом №374 від 24 лютого 2022 року тимчасові заходи у закладах охорони здоров’я з метою забезпечення їх готовності для надання медичної допомоги постраждалим внаслідок військової агресії рф проти України [1]. Передбачалося: тимчасово припинити планові госпіталізації, підготувати додаткові хірургічні команди для допомоги пораненим, забезпечити в повному обсязі надання екстреної меддопомоги. З огляду на ускладнену логістику відомство рекомендувало збільшити надання допомоги із застосуванням телемедицини та проводити медико-соціальну експертизу за спрощеною процедурою і заочно. У наказі також обумовлювалося, що термінові й невідкладні планові госпіталізації, незважаючи на воєнний стан, припиненню не підлягають. Лікарі мали продовжувати проводити планові операції вагітним, породіллям, новонародженим, хворим на онкологічні захворювання, пацієнтам паліативних стаціонарів та у випадках, коли відтермінування операцій або госпіталізації несло серйозний ризик для життя і здоров’я людини. Майже через місяць після видачі наказу №374, МОЗ внесло до нього зміни, уточнивши, що планові госпіталізації припиняються в таких випадках:

  • завантаження понад 70% ліжкового фонду терапевтичного профілю та понад 50% ліжкового фонду хірургічного профілю;
  • за рішенням структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних, Київської міської воєнних адміністрацій, з урахуванням тактичної ситуації.

На практиці це уточнення означало, що у всіх стаціонарах має залишатися своєрідний резерв ліжок у 30% (терапія) і 50% (хірургія), щоб медзаклади могли в разі потреби прийняти на лікування поранених. Також ця схема водночас має регулювати навантаження на медпрацівників. В окремих лікарнях із початком російського вторгнення створили додатковий резерв не тільки ліжок, але й медикаментів, керуючись наказом МОЗ №331 від 10.08.2001 року [2].

Кожен громадянин, як у мирний час, так і в умовах воєнного стану, може самостійно звернутися до будь-якого законтрактованого Національною службою здоров’я України (НСЗУ) закладу, що надає первинну медичну допомогу. Без направлення та укладеної декларації пацієнт може безоплатно потрапити на прийом до терапевта, сімейного лікаря чи педіатра, а також за потреби отримати екстрену або невідкладну меддопомогу, до низки вузьких фахівців направлення не потрібне. Із сімейним лікарем чи педіатром можна проконсультуватись і дистанційно: за телефоном, онлайн чи в месенджері. Звісно, якщо зв’язок із ним збережено. У такому режимі спеціаліст може виписати електронний рецепт, сформувати електронне направлення до лікаря вторинної чи третинної ланки, створити електронне направлення на базові тести й аналізи. На час воєнного стану на рівні з електронними направленнями діють і паперові (на випадок, якщо в лікаря немає доступу до ЕСОЗ чи Інтернету взагалі). З направленням пацієнт може звернутися до спеціаліста вторинної ланки (кардіолога, онколога, психолога тощо) у будь-якому регіоні та в будь-якій лікарні, яка уклала договір із НСЗУ на відповідний пакет послуг. Внутрішні переселенці можуть обрати будь-який законтрактований НСЗУ заклад, якщо той може забезпечити необхідне лікування. Наявність декларації чи її переукладання з місцевим спеціалістом для цього не обов’язкові, оскільки інформація є в електронній системі.

Програма медичних гарантій продовжує діяти під час воєнного стану й передбачає 38 пакетів послуг, серед яких: медична допомога породіллям іта новонародженим у складних неонатальних випадках, лікування інсульту й інфаркту, мамографія, бронхоскопія, колоноскопія, хірургія одного дня, діагностика та лікування дорослих і дітей із туберкульозом, лікування та супровід пацієнтів з онкологічними захворюваннями й багато іншого. В умовах активного переміщення населення всередині країни сформувались основні сегменти регіонального медичного туризму:

  1. Гемодіаліз. Для українців із хронічною хворобою нирок чи нирковою недостатністю лікування в амбулаторних умовах безоплатне. Направлення на нього виписує лікар-нефролог, а пацієнт сам обирає медзаклад, де проводиться лікування (за наявності вільних діалізних місць). Щоб скористатися послугою, потрібно мати декларацію.
  2. Антиретровірусна терапія (АРТ). Українці, які живуть із ВІЛ, можуть отримати лікування за місцем фактичного перебування. В Україні це можна зробити в центрах СНІДу або кабінетах «Довіра». Якщо пацієнт виїхав за кордон, то він може звернутися в одну з клінік, що надають подібну допомогу в рамках ініціативи «АРТ українцям за кордоном» [3].
  3. Вакцинація. Якщо дитина чи дорослий через воєнні дії пропустили планову вакцинацію за Національним календарем щеплень, необхідно звернутися до сімейного лікаря/педіатра, декларація для цього не потрібна. Курс щеплень спочатку починати не потрібно, а вводять дози, яких не вистачає, за графіком із дотриманням мінімальних інтервалів.
  4. Медична евакуація. Міністерство охорони здоров’я у співпраці з Єврокомісією організовує безоплатну медичну евакуацію до більш безпечних регіонів України та за кордон громадян, що потребують високоспеціалізованої і реабілітаційної допомоги, яка не доступна за місцем їхнього перебування. Важкохворі або травмовані внаслідок війни українці можуть подати заявку на Програму медичної евакуації [4]. Також МОЗ використовує пропозиції та можливості партнерських клінік інших країн, які не є членами ЄС:
    • транспортування до координаційних закладів охорони здоров’я;
    • підготовка до перетину кордону;
    • перетин кордону;
    • відстежування пацієнтів;
    • повернення в Україну після лікування.
  5. Хірургія складних станів. Є велика частка пацієнтів із задавненою патологією, яка вимагає висококваліфікованої хірургічної допомоги з застосуванням унікальної техніки та технологій втручання. В цей сегмент входять не тільки цивільне населення, але й лікування захисників і поранених. Лікарні приймають поранених військових та цивільних залежно від маршрутів пацієнтів, які розробляються департаментами охорони здоров’я, або за самозверненням. Фінансується лікування складних станів у межах програми медичних гарантій НСЗУ та за рахунок власних коштів пацієнтів. Цивільних медзакладів, які би повністю перейшли на стаціонарне лікування військових та поранених, немає. В Україні є достатня кількість шпиталів, які підпорядковуються Міністерству оборони, СБУ, МВС та іншим силовим відомствам і цивільні лікарні найчастіше є допоміжними. Військовослужбовці загалом мають право звертатися до цивільних лікарень, отримуючи допомогу в державних або комунальних медзакладах за рахунок Міноборони чи іншої силової структури, до якої належать.

Попри війну в Україні продовжується розпочата ще 2017 року медична реформа, зокрема, триває інфраструктурний етап, який регулюється Законом України №2347-IX [5]. Передбачається об’єднання мережі закладів охорони здоров’я в кожній області в госпітальний округ, який своєю чергою буде поділений на кластери та забезпечення медзакладів тим обладнанням, яке відповідає їхньому рівню надання послуг, щоб ефективніше використовувати ресурси. Кластерний заклад охорони здоров’я - це багатопрофільний лікарняний заклад, спроможний забезпечити на території госпітального кластера потребу населення в медичній та реабілітаційній допомозі при найбільш поширених захворюваннях і станах за напрямами стаціонарної медичної допомоги відповідно до переліку, визначеного Кабінетом Міністрів України. При наявності необхідного обладнання конкуренція на регіональному ринку медичного туризму напряму залежатиме від кваліфікації медичного персоналу у кластерному закладі охороні здоров’я. Через повномасштабну війну виїхали за кордон чи переїхали в іншу область не лише пацієнти, а й лікарі. Однак залишили країну, за даними МОЗ, не більше 1% медиків, тому великого відтоку фахівців не спостерігається, водночас є перерозподілення спеціалістів всередині. Нове місце роботи з 24 лютого 2022 року й по сьогодні знайшли понад 3600 внутрішньо переміщених медиків. Практичні питання тимчасового залучення медиків із числа внутрішньо переміщених осіб у заклади охорони здоров’я врегульовано наказом МОЗ від 04.03.2022 року №414 [6]. Значна частина висококонкурентних лікарів третинного рівня допомоги мобілізовані та не приймають цивільних пацієнтів.

Особливо гостро відчутна відсутність таких спеціалістів у медичних закладах різного профілю в структурі академії медичних наук України.

Отже, потенціал розвитку регіональних ринків медичного туризму слід реалізувати в частині забезпечення конкурентоспроможності медичної послуги на вторинному та третинному рівнях шляхом підвищення якості оснащення медичних закладів, удосконалення структури лікарень із врахуванням потенціалу медичних працівників та перспектив розширення місткості сегментів на ринку завдяки формуванню потужних медичних кластерів.

Література

1. Про затвердження Тимчасових заходів у закладах охорони здоров’я з метою забезпечення їх готовності для надання медичної допомоги постраждалим внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0374282-22.
2. Про затвердження номенклатури резервів лікарських засобів, виробів медичного призначення та медичного обладнання для запобігання та ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру. URL: https://zakononline.ua/documents/show/60742___60742.
3. АРТ українцям за кордоном. URL: https://www.eceenetwork.com/patients.
4. Алгоритм медичної евакуації. URL: https://ehealth.gov.ua/2022/04/26/algorytm-medychnoyi-evakuatsiyi-ukrayintsiv/.
5. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення надання медичної допомоги. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2347-20.
6. МОЗ: Як влаштуватися на роботу внутрішньо переміщеним медичним працівникам. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/moz-yak-vlashtuvatisya-na-robotu-vnutrishno-peremishchenim-medichnim-pracivnikam.