Гурова Д.Д.
Матеріали Всеукраїнської науково-практичної
конференції "Туристичний та готельно-ресторанний
бізнес: світовий досвід та перспективи розвитку
для України" (м. Одеса, 10 квітня 2019 р.)
Одеса: ОНЕУ, 2019. 881 с. С.51-54.

Українська кіноіндустрія як передумова розвитку кінотуризму в Україні

Кінотуризм є відносно новим напрямом у сучасному туризмі, але, не дивлячись на свою новизну, він досить привабливий. Кінотуризм приваблює споживачів аудіовізуальних засобів масової інформації, які відповідають за можливість відвідати місце, яке вони бачили на екрані, або які хочуть знайти більш детальну інформацію про нього. Бажання відвідати такі напрямки перетворює їх у туристів, з вмістом або наданням первинної уяви для відвідування місця або надання чого-небудь, що дає додаткову цінність для регіону або місця. Останнє може привести до більш тривалого перебування туриста, але це може також може змінити імідж, а також обізнаність про місце для туристів і зробити напрямки більш конкурентоспроможними.

Кіноіндустрія є бізнесом, який отримує прибуток від залучання відвідувачів, натхненних красивими пейзажами місць, котрі показані у кіно, або через рекламу за допомогою історій, пов’язаних з місцями зйомки, що представлені як програма туру [1, с.267].

Для України кінотуризм - це ще нове явище, яке не набуло широкого розвитку і, насамперед, через відсутність розвитку самої кіноіндустрії. Хоча за останні 7-10 років спостерігаються значні зрушення у вітчизняному кіновиробництві. Основною причиною відставання української кіноіндустрії є відсутність технологічної бази в галузі. Однак в останні роки уряд надає значну фінансову підтримку найбільшим кіностудіям країни, в результаті чого на вітчизняному ринку вийшов дуже видовищний, сучасний фільм, побудований на використанні 3D технологій і IMAX («Сторожова застава» та «Поводир», або «Квіти мають очі») [2].

Але останнім часом відбувається цікава трансформація: і українського кіно стало більше, і держава нарешті почала допомагати, і народ масово пішов до кінотеатрів. Фінансова криза і девальвація могли відштовхнути глядача від кінозалів, але реакція була протилежною. Кількість розважальних заходів зменшилась, ціна квитків зросла, та кіно все одно залишилось найдоступнішим варіантом дозвілля. Кінотеатри встановлюють рекорди відвідуваності та підраховують прибутки.

У 2016 році держава дала гроші на 35 нових українських фільмів. В 2017 році зняли 27 фільмів, які отримали фінансування з держбюджету. В 2018 році Україна випустила не менше. В бюджеті-2018 було закладено більше 1 млрд. гривень на розвиток українського кінематографу. 520 мільйонів гривень для Держкіно, яке фінансує фільми українського виробництва. Та ще окремо 500 мільйонів гривень на виробництво фільмів патріотичного спрямування, якими розпоряджалося Міністерство культури.

У 2017 році, для порівняння, в бюджеті на підтримку українського кіно було виділено 515 млн. грн., а в 2016 р. трохи більше 250 млн. грн. [3]. Також восени 2017 року Верховна Рада ухвалила два законопроекти для розвитку українського кіно. По-перше, виробникам українських фільмів не треба платити ПДВ аж до 2023 року. По-друге, скасували мито на ввезення обладнання для зйомок фільмів.

Нині в Україні існує декілька крупних центрів теле- та кіновиробництва. Кіностудія ім. О. Довженка повністю перебуває у власності держави. Її великі, хоча й здебільшого застарілі павільйони та технічні потужності активно орендуються низкою провідних українських продюсерських компаній («Українська Медійна Група», «Стар Медіа», «ПРО-ТВ») та телеканалів («Інтер», «Студія 1+1»).

Контрольним пакетом акцій ЗАТ «Одеська кіностудія» володіє держава в особі Фонду Держмайна. Нині триває технічне переоснащення кіностудії й доведення її за багатьма параметрами до рівня Сinema City.

Національна кінематика України (колишній «Київнаучфільм») залишається найбільшою в Європі спеціалізованою студією неігрового кіно. Павільйони студії активно використовуються як для зйомок телепрограм, музичних кліпів та роликів, так, подекуди, і кінофільмів (наприклад, «Аврора» Оксани Байрак). НКУ має власне виробництво - близько 10 документальних фільмів на рік, хоча її продукція має більший попит за кордоном (Польща, країни Балтії, США), аніж в Україні [4].

Студія «Укртелефільм» вважається сьогодні найкращою в Україні з технічної точки зору, причому саме для телевізійних зйомок. На її базі, зокрема, було відзнято україномовний вітчизняний телесеріал «Родичі». Знаходиться у державній власності.

Поряд із цим власні кіновиробничі комплекси вже почали будувати деякі продюсерські компанії, причому масштаби цих проектів свідчать, що обсяги українського ринку телевізійного кіновиробництва значно зростуть протягом ближчих 5-10 років. Наприклад, найбільша кіностудія в Україні Victoria Film Studios (її площа - 36 га) знаходиться під Києвом і має 10 павільйонів. Здалеку студія схожа на Діснейленд. На жаль, екскурсії там не проводять.

Прихід в український кінобізнес потужних комерційних гравців зумовив будівництво сучасних кінотеатрів та мультиплексів у великих містах України. Тенденцією вже стали високі темпи зростання розміщення кінотеатрів у торгівельно-розважальних комплексах. Водночас вітчизняний ринок кінопрокату ще далекий від насичення сучасними кінотеатрами. Так на 100 тис. українців припадає 0,5 діючих кінотеатрів у Європі цей показник більший у 10-11 разів. Усього в Україні 169 кінотеатрів [2].

В Україні присутня тенденція зростання відвідуваності кінотеатрів на 10-12% щороку. Стабільна тенденція зростання відвідуваності кінотеатрів в Україні та ненасиченість кінопрокатної інфраструктури на вітчизняному ринку зумовлюють інвестиційну зацікавленість західного кінопрокатного бізнесу. Українським кінокомпаніям потрібно теж задуматися про український кінопрокат. Низька відвідуваність українського кіно частково пояснюється недостатньою медіапідтримкою, бо бюджетів ледь вистачає для завершення зйомок, а про рекламну кампанію не може бути й мови. Самі власники кінотеатрів з недовірою ставляться до вітчизняного продукту. Хоча останні роки показують підвищення інтересу до українського кіно.

Українське кіно поки не стало таким же відомим брендом, як голівудське, воно повинне завойовувати глядача. Український кінематограф шукає свій шлях. Іноді повторюючи за іменитими роботами, іноді - створюючи щось принципово нове. Його шлях тернистий і тяжкий через феноменальну конкуренцію в боротьбі за розуми своїх же власних громадян. Але навіть в умовах нерівної боротьби про мистецтво кіно 26-річної держави помалу починає говорити весь світ.

Список використаних джерел

1. Машкіна В.В., Салімон С.С. Кінотуризм - інноваційний напрямок розвитку культурно-пізнавального туризму // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Географічні науки. 2018. №8. С.263-269.
2. 13 фактів про українське кіно: чесний погляд на теперішнє і прогноз на майбутнє. URL: https://businessviews.com.ua/ru/studies/id/ukrajinske-kino-1506/.
3. В Україні з’явилося якісне кіно. URL: https://espreso.tv/article/2017/12/07/ukrayinski_filmy_2017.
4. Кіно як вид мистецтва та його розвиток в Україні. URL: http://referat-ok.com.ua/kulturologiya-ta-mistectvo/kino-yak-vid-mistectva-ta-iogo-rozvitok-v-ukrajini.