Хетагурова Д.О.
Матеріали Всеукраїнської науково-практичної
конференції "Туристичний та готельно-ресторанний
бізнес: світовий досвід та перспективи розвитку
для України" (м. Одеса, 10 квітня 2019 р.)
Одеса: ОНЕУ, 2019. 881 с. С.359-362.

Світові тенденції розвитку релігійного туризму

У сучасному світі туризм - це багатогранне явище, тісно пов’язане з економікою, історією, географією, архітектурою, медициною, культурою, спортом, релігією.

За даними Всесвітньої Туристської Організації, за останні 20 років доходи від міжнародного туризму зростали в середньому на 9% в рік. Для більш ніж 40 країн світу туристична галузь є основним джерелом надходжень національного бюджету, а для 70 - однією з трьох його основних статей.

Релігійний туризм (паломництво) є одним з найстаріших видів туризму і являє собою переміщення людей до «святих місць» з метою відвідування храмів та монастирів у дні релігійних свят або для замолювання гріхів. Зародження паломництва пов’язано з формуванням у світі основних релігійних течій. Паломництво, як і туризм взагалі, буває внутрішнім (в межах однієї країни) та міжнародним.

Вплив релігійного туризму на економіку деяких країн та районів світу, в першу чергу, на самі релігійні центри, надто великий. Це пов’язано з тим, що паломники залишають у країні перебування істотну частку взятих на дорогу грошей. Крім того, паломництво дає заробіток багатьом тисячам місцевих мешканців.

Релігійний туризм, є не від’ємним пунктом в сучасній індустрії туризму. Люди всього світу все частіше обирають паломницькі та екскурсійні тури по релігійним центрам. В сучасному світі більш ніж 90% екскурсійних об’єктів у всьому світі мають відношення до релігійного туризму.

Ринок релігійного туризму почав свій активний розвиток лише десятиріччя тому. Успішна реалізація продуктів релігійного туризму залежить від добре продуманої, систематичної, ефективної реклами, що спрямована як на споживачів так і на посередників.

Об’єктами залучення релігійних туристів є святі місця та центри релігій.

Серед причин для здійснення паломництва можна виділити наступні:

- бажання зцілитися від душевних і фізичних недуг;
- помолитися за рідних і близьких;
- знайти благодать;
- виконати богоугодну роботу;
- відмолити гріхи;
- проявити відданість вірі.

У туризмі з релігійною метою можна виокремити такі види поїздок:

- паломництво, тобто відвідання святих місць, щоб вклонитись церковним реліквіям, святиням і взяти участь у відправленні релігійних обрядів;
- пізнавальні поїздки, мета яких ознайомлення з релігійними пам’ятками, історією релігії та релігійною культурою;
- наукові поїздки - поїздки науковців, які вивчають різні релігії;
- місіонерство - подорожі з метою пропаганди релігійного віровчення.

Релігійний туризм може здійснюватися не тільки з паломницькими, але і з науковими теологічними цілями. Поїздки фахівців - теологів, як правило, нечисленні, але нерідко тривалі і розширюють географію релігійного туризму. Об’єктами вивчення можуть бути складні релігійно-філософські конфесії, зооморфізм, фетишизм, шаманство.

В цілому, будь-яка церква заохочує релігійний туризм, що часто знаходить законодавчу підтримку у держави, наприклад, у вигляді охорони історичних пам’ятників, зниження податків, створення об’єктів інфраструктури (доріг, готелів). Багато громадських організацій і фондів надають різноманітну допомогу в організації релігійного туризму.

- Рокамадур - по дорозі на Компостела, місцевість за своєю красою нагадує Мон Сен Мішель;
- Сент Марі де ла Мер - місце паломництва циган 25 травня і 22 жовтня;
- Нотр Дам де Шартр - місце паломництва студентів, де щорічно наприкінці навчального року збирається до 40 тис. студентів;
- Левоча - у Чехії, місце стародавнього паломництва на честь Діви Марії;
- Мекка, місце народження пророка, найсвятіше місто в ісламі. Тут знаходиться храм Кааба. Це кубічна будівля чорного кольору. Воно знаходиться в центрі двору головної мечеті. Згідно з переказами, храм спорудив на цьому місці Адам, а Авраам відбудував його.

Україна має необхідні умови і ресурси для розвитку внутрішнього туризму, перед усім, багату історико-культурну спадщину. Важливе місце в культурі України належить церковним пам’яткам національних меншин. Багато з цих культових споруд є архітектурними пам’ятками загальнонаціонального значення, які не можуть не бути враховані при розробці туристично-екскурсійних маршрутів. Це пов’язано не лише з необхідністю задоволення духовних потреб віруючих: такий підхід забезпечує ознайомлення широких верств населення з маловідомими сторінками історії релігії і одночасно сприяє формуванню культури міжконфесійних та міжнаціональних відносин [1].

На сьогоднішній день в Україні діє близько 120 паломницьких служб, які займаються організацією екскурсій, поїздок і паломництва по святих місцях України [4, c.61]. Наша держава може задовольнити потреби не тільки православних паломників, але й представників інших конфесій [3].

Місто Умань (Черкаська область) стало місцем паломництва євреїв, які сповідують одну з течій юдаїзму - хасидизм. Вони вважають своїм обов’язком побувати хоча б раз у своєму житті на могилі цадика Нахмана: якщо вони зустрінуть Новий рік Рош Гашана біля його могили, наступний рік буде дуже щасливим. Прочани приїздять до Умані цілими общинами, разом із жінками та дітьми. З 2010 року між Україною та Ізраїлем підписана угода про взаємний безвізовий в’їзд до країни. Крім того хасиди з усього світу здійснюють паломництво до Меджибожа, який освячений двадцятирічним перебуванням тут Баал Шема, а в Умані, на околиці містечка, стоїть могила одного з найвизначніших послідовників Бешта, духовного лідера брацлавських хасидів Ребе Нахмана з Брацлава, що помер і був похований у 1810 році [2, c.300-301].

Щорічно католики всього світу здійснюють паломництво до Бердичева (Житомирська область), який став відомим серед прочан завдяки іконі Пресвятої Діви Марії [2, с.38-39]. Проте більшість святих місць в Україні належать православному світу. Це й Києво-Печерська Лавра, яка займає шосте місце в списку найкрасивіших і вражаючих храмів світу. До того ж у конкурсі на кращі 7 чудес України на думку експертів вона зайняла перше місце. І Святогірський монастир - місце, куди з’їжджаються люди з усієї Україні, Росії і сусідніх країн.

Об’єкти відвідування є неоднорідними за своєю історико-культурною цінністю та культовою роллю. При складанні маршрутів релігійного туризму необхідно враховувати мету поїздки туристів чи паломників і, по можливості, формувати однорідні групи. Супроводжуючому паломницькі групи екскурсоводу бажано мати додаткову підготовку, знати тексти молитов, житія святих, дати церковних свят і літургію.

Список використаних джерел

1. Данільєва Ю.Г. Паломницький туризм в Україні: витоки, різновиди, перспективи // Історичні записки. 2012. Вип.36. С.73-80.
2. Івченко А. Україна. Путівник. К.: Картографія, 2007. 640 с.
3. Литвин І. Релігійний туризм в Україні (90-ті рр.. ХХ ст. сьогодення) // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 6: Історичні науки. 2014. Вип.12. С.280-287.
4. Любіцева О.О., Романчук С.П. Напрямки розвитку релігійного туризму в Україні // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. "Туризм у XXI столітті: глобальні тенденції і регіональні особливості" (м. Київ, 10-11 жовтня 2001 р.). К.: Знання України, 2002. С.61-65.
5. Михайлюк О.Л. Аналіз природно-ресурсного, культурного і екологічного потенціалів для розвитку туризму в Одеській області // Науковий вісник ОНЕУ. 2016. №4(236). С.204-217.