Худін С.О.
Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф.
"Стратегічні перспективи туристичної та готельно-ресторанної
індустрії в Україні: теорія, практика та інновації розвитку"
(м. Умань, 30-31.10.2019 р.). Умань: Візаві, 2019. 350 с. С.255-256.

Культурологічні аспекти розвитку туризму

Вивчення соціальних і філософських складових елементів туризму, визначення значення туризму в формуванні особистості, виділення пріоритетних напрямків розвитку туристичної галузі відбувається на сучасному етапі. В основу дослідження покладено використання методу філософсько-культурологічного аналізу, визначальною рисою якого є розгляд соціальних, філософських, культурологічних, економічних феноменів розвитку туристичної галузі в цілому.

Вихідним фактом дослідження є констатація мінливості туристичної галузі та суспільства. В результаті дослідження було виявлено та проаналізовано вплив соціально-філософських аспектів на розвиток туризму в різних країнах та місцевостях.

Дані дослідження показали наявність чіткого взаємозв'язку між культурою, мистецтвом, релігією, способом життя з іншими сферами життєдіяльності: економікою, рівнем розвитку техніки. З'ясовано значення туризму в формуванні особистості, виділені пріоритетні напрямки розвитку туристичної галузі на сучасному етапі та їх ролі в еволюції суспільства.

Зазначена особливість новітньої філософії пояснює той факт, що діапазон вживання філософських визначень до різноманітних реалій суспільного життя та людської діяльності істотно розширився. Особливо це стосується такої галузі філософської теорії, як соціальна філософія. В цьому контексті цілком правомірна проблема «філософії туризму» (або філософські аспекти туризму). Вона виступає як важлива складова більш загального теоретичного утворення теорії туризму («туризмологія») - специфічної соціо-економічної і соціо-гуманітарної дисципліни.

Туризмологія (туризмознавство) містить у собі технологічну частину, яка має синтетичний характер і характеризується розгалуженими міжнауковими зв'язками [1, c.195 ].

Існує два знаменних соціальних феномени, без перебільшення, планетарного масштабу - міжнародний туристичний рух як прояв потягу людини до нового, досі не баченого та турбота особистості про власну і соціальну безпеку - збіглись на перетині століть.

За визначенням Всесвітньої Ради з туризму і мандрівок (Барселона), сучасний туризм у його економічному аспекті характеризується як найкрупніша індустрія світу (3,5 трильйона доларів оборотного капіталу), туризм - головний платник податків, найдинамічніша галузь світової економіки. З 476 мільярдами доларів прибутку и 2018 році туризм довів своє значення вагомого утворювача додаткової вартості, процвітання і нових робочих місць. Туризм - це і розгалужена соціальна служба, яка надає робочі місця сотням мільйонів людей; це і система подорожей та екскурсій; це і форма рекреалогії, заснованої на антропоекологічній парадигмі [2, c.85].

Дослідження свідчать, що в перспективному розвитку туризму важливу роль відіграватимуть соціологічні фактори: наявність вільного часу, рівень інтелекту, соціальний статус людини, стан соціальної та освітньої систем, системи охорони здоров’я, зайнятість населення, якість життя, розвиток інформаційних технологій, роль сім’ї у суспільстві. У зв’язку з цим актуальності набувають нові теоретичні погляди на довкілля і роль людини в ньому. До них належать: холістична концепція, в основу якої покладено комплексний цілісний підхід дослідження розвитку людини та природи, зокрема в туризмі та модель телецивілізації - процес вирівнювання обсягів і складу щодо споживання товарів і послуг рекреації, відпочинку, туризму, узгодження відпочинку з життєвими циклами людей як складової природи [3, c.136].

Зроблено висновки, що на протязі історії людина з вільного мандрівника поступово перетворювалася в звичайного споживача пропонованих послуг. Це вело не тільки до підміни сутності і значення подорожі, але і до проникнення в туристичну галузь так званої «масової культури» - принципів її буття і функціонування. Подібна ситуація багато в чому стала можлива завдяки правовим і програмним недоробкою з боку держави, покладання в основу всіх паперів прагматичних засад діяльності туристичної сфери.

Бібліографічний список

1. Дмитрієв А.І. Міжнародне гуманітарне право: основи концепції // Міжнародний туризм. 2018. №3. С.192.
2. Дяченко В.І. Розвиток туризму у світі // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. «Туризм у XXI столітті». 2018. №35. С.85.
3. Горський В.С. Подорож як феномен культури // Всеукраїнський круглий стіл «Філософія туризму». К., 2018. №1. С.136.