Ільїна В.В., Перерва П.Г.
Матеріали V Всеукр. наук.-практ. конф.
«Актуальні проблеми та перспективи розвитку обліку,
аналізу та контролю в соціально-орієнтованій системі
управління підприємством» (м. Полтава, 14-15 квітня 2022 р.)
Полтава: ПДАУ, 2022. 847 с. С.708-710.
Розвиток ринку послуг гастрономічного туризму
На сьогоднішній день важливим складником індустрії туризму є харчування гостей. Знайомлячись з визначними пам'ятками місцевості, туристи одночасно хочуть знати про особливості та традиції національної кухні. Гастрономічні традиції є значним ресурсом території, джерелом формування її ідентичності.
Гастрономічний туризм - туризм, коли туристи та відвідувачі, які планують частково чи повністю скуштувати кухню певної місцевості або здійснити заходи, пов'язані з гастрономією, відвідують певні дестинації. Іншими словами, гастрономічний туризм - поїздка з метою ознайомлення з національною кухнею країни, особливостями виробництва та приготування продуктів та страв, а також навчання та підвищення рівня професійних знань. Сьогодні саме гастрономічний туризм став однією з інноваційних сфер туризму, що найшвидше розвиваються. Туризм схильний до процесу глобалізації, в тому числі, на цей процес справило великий вплив Шенгенська угода. Люди шукають у подорожах досвід, заснований на регіональних особливостях та культурі. Гастрономічний туризм також можна розглядати як галузь туризму, спрямовану на розвиток та просування їжі та напоїв як об'єктів залучення туристів [1].
В останні два десятиліття XXІ століття відносно випадкові спроби аналізу гастрономічного потенціалу території з погляду різних областей гуманітарного знання склалися в єдиний дослідницький напрямок, який отримав назву food studies. Цей напрямок об'єднує істориків, антропологів, етнографів, психологів, соціологів, економістів - все це вказує на те, що їжа є феноменом, який потребує комплексних досліджень, які стали можливими саме після того, як «розірваний» підхід продемонстрував свої обмеження в концептуалізації гастрономічної культури. Водночас феномен гастрономічної культури має велике значення, оскільки виступає як один з базових регуляторів життя.
Туристичний бізнес сьогодні стає дедалі складнішим, позаяк у ньому перетинаються інтереси різних державних підприємств і служб, невирішені остаточно відносини власності, брак ефективності управління галуззю, відсутності розуміння місцевих органів влади у підтримці різних проектів розвитку різних видів туризму. В Україні, з її великою площею і багатою різноманітними природними умовами, туристичні ресурси використовуються недостатньо [2]. Гастрономічний туризм перебуває у стадії зародження і є рідкісним явищем. Елементи гастрономічних турів включають основні програми розвитку [1; 2].
Проблемами розвитку є:
- відсутність продуманих гастрономічних маршрутів, розвиненої інфраструктури;
- слабке інформаційне висвітлення;
- слабкість маркетингового дослідження в гастрономічній ідентифікації територій, взаємозв'язку промисловості туризму, харчового виробництва та підприємств громадського харчування; невелика кількість українців, готових платити гроші за подібні тури;
- слабка підтримка адміністративних структур.
Всі ці фактори в сукупності сприяють нестачі інвестицій та гальмують розвиток гастрономічного туризму. На сьогоднішній день важливим складником індустрії туризму є харчування гостей. Знайомлячись з визначними пам'ятками місцевості, туристи одночасно хочуть знати про особливості та традиції національної кухні. Гастрономічні традиції є значним ресурсом території джерелом формування її ідентичності [1]. В останні два десятиліття XX століття відносно випадкові спроби аналізу гастрономічного потенціалу території з погляду різних областей гуманітарного знання склалися в єдиний дослідницький напрямок, який отримав назву food studies. Цей напрямок об'єднує істориків, антропологів, етнографів, психологів, соціологів, економістів - все це вказує на те, що їжа є феноменом, який потребує комплексних досліджень, які стали можливими саме після того, як «розірваний» підхід продемонстрував свої обмеження в концептуалізації гастрономічної культури. Водночас феномен гастрономічної культури має велике значення, оскільки виступає як один з базових регуляторів життя. У дослідженнях цього профілю, безумовно, найважливішою є здатність їжі бути носієм культур.
Програма кожного гастро-туру включає дегустацію або фестиваль їжі з оглядом визначних пам'яток. Наприклад, спробувати Карпати на смак можна будь-якої пори року. Привільні долини - у козячих та буйволових сирах. Дикі ягідники - у напоях та випічці з повидлом. Хліб віддає свіжістю повітря, а форель - мелодією струмка. Бануш та риплянка - автентичні сирні страви, яким присвячені окремі фестивалі: у Костилівці та Колочаві. У першому домінує кукурудзяне борошно, у другому - картопля. Заправка зі шкварками, бринзою та яйцями наситить будь-якого їдця. Аналогічні привабливі для туристів з будь-якої країни можна знайти у кожному регіоні нашої країни [3; 4].
На сьогодні світова практика розрізняє три види гастрономічних турів:
- канікули (від лат. Vacatio - свобода, відпочинок) у кулінарних школах (наприклад, кулінарні школи вихідного дня, які охоплюють широкий діапазон від сільської місцевості до великих міст);
- харчування у закладах, відомих своєю локальною кухнею, шеф-кухарями, продуктовими ринками (наприклад, відвідування місцевих закладів громадського харчування, ринків і базарів. Цей вид кулінарного туризму рекомендується поєднувати зі спортивним та екотуризмом, відвідуючи певні місця на велосипедах або просто прогулюючись. Таку можливість можуть використати і національні меншини, що проживають на даній території, демонструючи власну автентичність через їжу, зберігаючи традиції та отримуючи додаткові доходи від туристів);
- тури до місцевих виробників продуктів харчування, з акцентом на один вид продукту (кавові та чайні плантації, виноградники, сироварні та різного роду фермерські господарства). Такий вид гастрономічного туризму забезпечує більше наближення до культурного туризму і дозволяють туристу відчути себе першовідкривачем інших способів життя разом з відпочинком від рутинного способу життя. Спільно з любов'ю до гастрономії зростає і рівень толерантності до інших професій, виникає бажання нових знань, з якими хочеться ділитися після повернення з туристичної подорожі.
Сьогодні непомітно для нас самих дедалі більшої ролі в нашому житті набуває так звана «економіка вражень». Американці Б. Джозеф Пайн II і Джеймс Гілмор, розглядаючи враження як четверту економічну пропозицію, дійшли висновку, що вони мають свої відмінні риси і відрізняються від послуг так само, як послуги товарів. Людина, купуючи враження, платить за свої власні почуття та відчуття. Враження готує і пропонує на ринку велику кількість компаній, а в їхньому просуванні беруть участь і туристичні фірми.
Сьогодні можна говорити про нову економіку - економіку вражень, до якої гастрономічний туризм має безпосереднє відношення. У суспільстві змінюються переваги, і гастрономічний туризм стрімко розвивається.
Список використаних джерел
1. Васильева Н.П. Доступность гастрономического туризма - проблемы развития в регионе // Туризм как фактор регионального развития. Екатеринбург: УГЭУ, 2016. С.34-42.
2. Грідіна А.О., Волченко А.С., Перерва П.Г. Фактори сучасного маркетингу в туристичному бізнесі // Управлінська діяльність: досвід, тенденції та перспективи: матеріали 3-ї Всеукр. наук.-практ. конф. Харків: ХНУБА, 2021. С.21-23.
3. Tkachova N.P, Pererva P.G., Kobielieva T. O. Investigation of the Role of Venture Companies in the Early Stages of the Product Life Cycle // Науковий вісник Полісся. 2017. №2(10). Ч.2. С.144-149.
4. Tkachov M.M., Pererva P.G., Kobielieva T.O., Tkасhovа, N.P., Diachenko T.A. Management of Relations with Enterprise Stakeholders Based on Value Approach // Problems and Perspectives in Management. 2021. Vol.19. Issue 1. pp.24-38.