Іванов А.М.
Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф.
«Географія та туризм» (м. Харків,
28 лютого - 1 березня 2023 р.). Харків: ХНПУ
ім. Г.С. Сковороди, 2023. 684 с. С.326-333.
Особливості формування стратегії регіонального сталого розвитку туризму та рекреації
Збалансований розвиток туризму та рекреації у регіонах потребує розроблення ефективних програм як складових стратегії соціально-економічного розвитку регіонів на довгостроковий період, що сприятиме визначенню місця та пріоритетів галузі у господарській структурі регіонів, нівелюванню міжгалузевих диспропорцій, мінімізації конфлікту пріоритетів та ефективного розвитку громад та ОТГ. Створення даних програм є процесом, інтегрованим у стратегічне планування розвитку регіонів, громад і територій на період 2021-2027 років.
Відповідно до вимог та проблем розвитку сфери туризму та рекреації урядом схвалено Стратегію розвитку туризму та курортів на період до 2026 року [1], у якому визначені пріоритети, цілі та завдання.
Законодавчим і нормативно-правовим підґрунтям розробки регіональних Стратегій є Закон України «Про засади державної регіональної політики» та «Про стимулювання розвитку регіонів», Порядок розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації, а також проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації зазначених регіональних стратегій і планів заходів (затверджено постановою Кабінету міністрів України №932 від 11 листопада 2015 року), Методика розроблення, проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації регіональних стратегій розвитку та планів заходів з їх реалізації (затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №79 від 31 березня 2016 р.) [3].
Єдиний методологічний підхід до формування стратегій розвитку регіонів, громад і територій створив підґрунтя для формування та уніфікації регіональних стратегій. У даних стратегіях розвиток туризму та рекреації не виділяється в окремі стратегії, а передбачає розроблення регіональних програм розвитку туризму, рекреаційної галузі та інших. Стратегічні пріоритети та цілі розвитку туризму є складовими загальних стратегій соціально-економічного розвитку, а їх реалізація координується шляхом формування спеціалізованих регіональних програм розвитку туризму та рекреації, охорони культурної спадщини регіонів, розвитку інфраструктури тощо. Фінансування програм покладено на регіональні і місцеві бюджети. Проте, не встановлено чітких критеріїв оцінки ефективності витрат, що створює умови для неефективного використання коштів.
Аналіз регіональних програм у сфері туризму і рекреації показав, що попри різні підходи та заплановані заходи, можна виділити ряд недоліків, що є характерними для всіх програм, зокрема:
- програми не містять дієвих пропозицій щодо диверсифікації джерел фінансування галузі, окрім бюджетних коштів;
- часто не враховують можливостей міжнародного співробітництва у сфері туризму і рекреації;
- у програмах не вказано чіткі критерії оцінки ефективності реалізації завдань та цільового використання коштів;
- майже не використовуються моделювання та моделі як ефективний метод планування;
- більшість заходів, передбачених у програмах, носять неприкладний характер;
- відсутнє комплексне бачення розвитку туристичної сфери регіону як системи, яка інтегрована до господарського комплексу.
Туризм та рекреація є традиційними видами економічної діяльності в Україні, що зумовлено високим рівнем забезпеченості регіону унікальними туристичними десцинаціями, рекреаційними ресурсами, багатою культурною спадщиною, вигідним економічним розміщенням, історичним досвідом розвитку даної сфери та ін.
Дослідження підходів до формування регіональних стратегій розвитку туризму та рекреації в ЄС дозволило сформувати методичні підходи до формування стратегії розвитку туристично-рекреаційної галузі у регіонах України, що сприятиме інтегруванню та мобілізації всіх складових регіонального ресурсного та економічного потенціалу на засадах поєднання, реалізації цілей сталого розвитку та формування сталих внутрішніх і зовнішніх конкурентних переваг. Основні етапи процесу стратегування збалансованого розвитку туризму та рекреації в регіоні наведено на рис 1.
На рис. 1 показано алгоритм розробки стратегії збалансованого розвитку туризму та рекреації у регіонах, що визначає сутність та послідовність дій, механізми узгодження з базовими стратегічними документами регіонального та національного рівня, наявним потенціалом та прогнозами розвитку соціально-економічних систем.
Рис. 1. Процес формування стратегії регіонального сталого розвитку туризму та рекреації
Джерело: складено автором.
Основними етапами регіональних стратегій розвитку туризму і рекреації пропонуються наступні:
- розробка місії (розкриває основну мету функціонування та розвитку галузі, її місце та роль у розвитку регіону і країни) та уявлень щодо туристично-рекреаційного комплексу регіону;
- актуалізація стратегічних цілей та напрямків розвитку галузі, очікувані результати;
- створення моделі стратегічного розвитку туризму та рекреації, в якій інтегровано основні складові ТРК;
- формування загальної стратегії розвитку галузі, що визначає основний перспективний шлях у контексті її позиціювання на національному, регіональному та міжнародному ринку туристично-рекреаційних послуг;
- розробка стратегій, дотичних до основної галузі сфер діяльності;
- стратегічне планування, яке полягає у викладенні обраних стратегій у формі чітко визначених задач, для виконання яких обґрунтовано певні обсяги необхідних ресурсів, терміни їх реалізації, виконавців та обсяги делегованих повноважень;
- моніторинг та контроль показників, що сприяють підвищенню дієвості стратегічного планування.
Пропоновані складові стратегії можуть мати різну конфігурацію та уточнення, що залежать від особливостей соціально-економічного розвитку регіону, розміщення, обсягів на видів туристично-рекреаційних ресурсів тощо. На відміну від діючих програм розвитку туризму та рекреації, що спрямовані на вирішення окремих проблемних питань щодо розвитку туристичних дестинацій, будівництва або модернізації регіональної інфраструктури туризму а також організаційно-інформаційних заходів підтримки туристичної сфери регіону, стратегія дає можливість сформувати комплексне бачення стратегічного розвитку туризму як структурної складової народогосподарського комплексу регіону у вигляді стратегічної моделі, параметри якої відповідають потенційним можливостям розвитку регіону у даному напрямку та визначати критерії ефективності такого розвитку.
Реалізація стратегії потребує розроблення регіональних механізмів, використання яких у різних варіаціях сприятиме інтегруванню та координації суб’єктів туристичного ринку та суміжних галузей та спрямуванню їх зусиль у напрямку, найбільш прийнятному з позиції реалізації загальної регіональної стратегії. В таблиці 1 наведено механізми регулювання процесів реалізації стратегії розвитку туризму та рекреації на регіональному рівні.
Таблиця 1. Механізми регулювання процесів реалізації стратегії розвитку туризму та рекреації на регіональному рівні
| Механізми | Заходи |
| Правові | Нормативно-правові акти, документи дозвільного характеру, національні та міжнародні стандарти і сертифікати тощо. |
| Фінансово-економічні | Місцеві збори, податкові пільги, амортизаційні відрахування, кредити, страхування, вартість нерухомості, державні закупівлі, умови оренди державних і комунальних закладів, земельна рента, умови виділення земельних ділянок під будівництво туристичних об’єктів, методи і форми підтримки малого бізнесу. |
| Організаційно-управлінські | Концепції, програми, проєкти, плани, методи аналізу і моніторингу, інформаційні системи, принципи адміністрування, форми кооперації, координації та співробітництва. |
| Соціальні | Макроекономічні показники (рівень доходів населення, рівень цін, рівень пенсій, соціальні виплати, рівень зайнятості тощо), галузеві показники та регіональні показники. |
| Інформаційно-комунікаційні | Програмно-комп’ютерне забезпечення галузі, забезпечення мобільним та Інтернет-зв’язком, інформаційні платформи, маркетингові заходи, інформаційні потоки, комунікативні бар’єри тощо. |
Джерело: складено автором на основі [3].
Інституційно-правові механізми передбачають формування інституційних умов для розвитку туризму та рекреації у контексті їх сталого розвитку, чітке визначення прав, обов’язків і повноважень управлінських органів регіонального рівня та суб’єктів ринку туристичної індустрії, імплементація міжнародних стандартів безпеки, норм навантаження на природні ресурси тощо.
Важливим стратегічним інструментом забезпечення привабливості територій регіону та його позиціювання у якості туристичних дестинацій є ефективна маркетингова політика як на рівні окремих суб’єктів господарювання, так і на рівні територіальних громад.
Важливим чинником ефективної реалізації стратегії розвитку туризму та рекреації у регіонах є створення туристично-інформаційних центрів, що акумулюватимуть інформацію про туристичні ресурси регіону, сприятимуть просуванню туристичного продукту, ініціюватимуть впровадження інновацій в даній галузі. В мовах цифровізації, одним з вагомих джерел конкурентних переваг регіону, його інвестиційної привабливості є активність та презентативність в інформаційному просторі. Актуальним напрямком цифровізації туристичних послуг та дестинацій регіону є створення економічно-математичних моделей на основі геоінформаційних систем.
Формування якісних геоінформаціних систем туризму та рекреації в регіонах - одне з стратегічних завдань місцевих органів влади та важливим інструментом формування конкурентних й інвестиційних переваг.
Інформаційною основою ГІС-технологій виступає паспорт регіону як максимально детальна база даних, що містить інформацію про ресурси регіону, у тому числі туристичні, готельно-ресторанні комплекси, історичні пам’ятки і музеї та інші об’єкти дестинації. ГІС здійснює комплекс розрахунків, що забезпечують контроль поточного стану справ, а також реалізацію регіональних програм. Тому, можуть застосовуватися не тільки для розширення кола споживачів туристичних послуг регіону а також для вирішення різносторонніх задач регіонального та муніципального управління.
Умови війни, в яких нараз нажаль знаходиться Україна, вносять свої корективи до процесу формування та реалізації стратегії, її фінансового та інвестиційного забезпечення [2], а також соціального акцентування. Разом з цим, слід усвідомлювати, що після перемоги відкриються нові можливості для відродження галузі на принципово нових засадах. Саме тому, на даному етапі необхідно розробляти альтернативні стратегії майбутнього розвитку туризму та рекреації, готувати необхідні ресурси, досліджувати можливості їх оптимального використання.
Література
1. Про схвалення Стратегії розвитку туризму та курортів на період до 2026 року: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 р. №168-р. URL: https://tourlib.net/zakon/strategy2026.htm.
2. Іванов А.М. Управління сферою туризму в умовах реформування органів місцевого самоврядування // Туристичний та готельно-ресторанний бізнес: сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку: Матеріали І Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Старобільськ, 16-17 листопада 2021 р.). Старобільськ: Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, 2021. 380 с. С.44-46.
3. Тульчинська С.О., Шашина М.В. Методичні підходи оцінювання смарт-спеціалізації регіональних господарських систем // Вісник Хмельницького національного університету. 2020. №2.
4. Факторіальні складові розвитку туристичного і готельно-ресторанного бізнесу: Колективна монографія / За ред. проф. М.Д. Балджи. К.: ФОП Гуляєва В.М., 2022. С.178-214.
