Кочан Василь, Пеняк Павло
Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф.
«Сакральне та туризм» (м. Київ, 28 квітня 2023 р.)
К.: ТОВ «Геопринт», 2023. 325 с. С.172-176.

Особливості створення туристичного кластера на базі сакральної архітектури Міжгірщини (Хустський район Закарпатської області)

Як відомо, однією із важливих складових історико-культурної спадщини України є сакральна архітектура. Впродовж багатьох століть вона була тим об’єктом, куди вкладались найкращі творчі досягнення народу. Це стосується архітектурного образу церковних споруд, їх внутрішнього оздоблення, духовної складової, яка знайшла відображення в світогляді, обрядах, традиціях. Зростаючий інтерес суспільства до сакральних споруд не лише як до культових будівель, але й як до туристичних атракцій вимагає теоретичного і практичного осмислення шляхів їх нового використання [6].

Досвід ефективності функціонування туристичних кластерів в Україні практично відсутній, що обумовлено, насамперед, прогалинами у нормативно-правовому регулюванні такого напрямку. Його здебільшого розглядають як систему інтенсивної виробничо-технологічної та інформаційної взаємодії туристичних підприємств, постачальників базових та додаткових послуг для створення туристичного продукту [2]. На нашу думку, така дефініція є не досить коректна, оскільки абсолютно не відображає можливості участі інших секторів - державного, громадського, науково-освітнього. З управлінської точки зору, розгляд туристичного кластера як форми соціального діалогу є надзвичайно цінним, оскільки дає змогу оптимізувати процес реалізації механізму державного управління на регіональному рівні.

Формування туристичного кластера - це не стихійний, а систематизований, чітко впорядкований процес, який вимагає змістовного методологічного підґрунтя з метою ефективної його організації. У сучасних умовах розвитку світового господарства кластери виникають не тільки в традиційних галузях економіки, а й у сфері послуг, а отже і в туристичній індустрії. В туризмі кластер трактується як система взаємодії туристичних підприємств, що сконцентровані географічно і використовують спільні туристичні ресурси. Кластеризація - це процес концентрації за ознакою територіальної близькості підприємств і споріднених сфер економіки. Кластер стає засобом для подолання замкнутості на внутрішніх проблемах, інертності, непохитності, негнучкості і змов між суперниками, які зменшують або повністю блокують сприятливий вплив конкуренції і появу нових фірм [3].

Механізм вдосконалення ринкових інститутів через кластери досить ефективно працюватиме і в туризмі, який за своєю суттю є інтегруючою сферою економіки. До туристичних кластерів відносяться групи підприємств, сконцентрованих географічно в межах регіону, які спільно використовують туристичні ресурси, спеціалізовану туристичну інфраструктуру, локальні ринки праці, здійснюють спільну маркетингову та рекламно-інформаційну діяльність [1, с.96].

На наш погляд, розуміння туристичного кластера на базі сакральної архітектури - це система інтенсивної виробничо-технологічної та інформаційної взаємодії туристичних підприємств, постачальників базових та додаткових послуг, наукових інституцій для створення та просування спільного сакрально-туристичного продукту та виявлення нових шляхів використання сакральних ресурсів. Аналіз джерел, присвячених формуванню туристичних кластерів, дозволяє розробити схему їх функціонування на базі використання сакральної архітектури. До компонентів такого кластера належать: власне сакральна архітектура, туристична інфраструктура, регіональні туроператори і турагенти, місцеві органи влади, бізнес, громадськість, управлінський орган - Центр розвитку туристичного кластеру, наукові та навчальні заклади. Ключовими компонентами, які формують базу цього кластера, є сакральна архітектура й туристична інфраструктура. Сакральна архітектура виступає головною атракцією і метою подорожі для туриста. Основними типами сакральних споруд є церкви, костели, собори, мечеті, монастирі, мавзолеї тощо. Історично так склалося, що будівництво культових споруд йшло паралельно із формуванням соціально-культурного середовища території, а нерідко й було поштовхом до розвитку культури, мистецтва, духовних й прикладних знань того чи іншого народу або людства загалом. Тому сакральна архітектура виступає джерелом знань не лише про епоху, в яку вона побудована, а й про культуру і світогляд населення того чи іншого регіону [6].

Під час подорожі туристи, окрім задоволення духовних потреб, потребують і побутових зручностей, основу яких і покликана задовольняти вагома складова кластера - туристична інфраструктура: заклади розміщення та харчування, транспортна доступність до об’єктів сакральної архітектури, телекомунікаційні послуги, банківські та фінансові послуги, туристичні інформаційні центри з наявними можливостями екскурсійного обслуговування та рекламно-сувенірною продукцією. Особливістю створення туристичного кластера є наявність координаційного центру, що, як правило, являється громадським об’єднанням і ланкою між місцевим населенням та управлінськими інститутами. Адже тільки взаємодія всіх ланок спроможна забезпечити ефективне функціонування туристичного кластера [6].

Основою для формування кластера на Міжгірщині (Хустський район Закарпатської області) є наявна історико-культурна сакральна архітектурна спадщина, яка нараховує 14 церков, з яких 9 дерев’яних (з них 2 церкви XVII ст., 6 - XVIII ст., 1 - XIX ст.) і 5 кам’яних (XX ст.) [5, c.701-722; 7].

Миколаївська церква (с. Ізки). Побудована в XVII ст. і пережила кілька реконструкцій, що значно змінило її первісний вигляд. Збережені елементи в інтер’єрі вказують на те, що спочатку вона була споруджена з ялинових брусів, що характерно для тодішніх храмів Бойківщини. Разом з храмом до наших днів збереглася дзвіниця. Головною атракцією церкви вважається ікона Богородиці. До нашого часу дійшов різьблений іконостас XVIII ст., а також дерев’яна люстра і свічники.

Церква Святого Миколая Чудотворця (с. Подобовець). Побудована в 1785 р. Для будівництва храму були використані дубові бруси. Поруч з храмом стоїть старовинний хрест, прикрашений розписами, зробленими на початку XX ст., що відображають євангельські події. У с. Розтока знаходиться Введенська церква XVII ст. За деякими відомостями, в 1759 році її перебудували і видозмінили. Про проведені роботи свідчить і напис, зроблений на дверях з південного боку храму. Вежа церкви має квадратне планування на два яруси і барокове завершення. Декоративне оформлення церкви збереглося до наших часів.

Окрасою смт. Колочава є Святодухівська церква, яка була споруджена у 1795 р. у стилі бароко. Це проявляється насамперед у формі завершення декоративних маківок над апсидою та навою. Звели її без єдиного цвяха. Споруда є найкращим зразком міжгірської храмової архітектури Закарпаття. Архітектура церкви повторює поширений в краї тип тридільного храму з високою каркасною вежею над західним зрубом. Також цей храм називають пам’яткою рома-но-візантійської архітектури. Будівля є дуже старою, а тому припинила роботу як храм ще у минулому столітті. Сьогодні тут розташувався краєзнавчий музей Колочави, у якому зберігається пам’ять про розбійника-опришка Миколу Шугая та знаного письменника Івана Ольбрахта. Церква Святого Архангела Миха-їла у с. Негровець, як вважається, знаменує собою появу села понад 200 років тому. Це єдиний екземпляр бойківської архітектури, що зберігся в первісному вигляді.

У с. Прислоп милує око церква Святого Миколая Чудотворця, побудована у 1797 р. За формою вона схожа на Введенську церкву в сусідньому с. Торунь. В інтер’єрі церкви є ікони XVI-XVII ст., а також різьблення, що прикрашає багато елементів храму. Справжнім витвором закарпатського середньовічного сакрального мистецтва є церква Різдва Пресвятої Богородиці в с. Пилипець, зведена в 1762 р. У 1841 р. її реконструювали, про що говорить надпис на південній стіні храму. Церква унікальна і тим, що в ній зберігся оригінальний іконостас XVIII ст. Будівництво дерев’яної двоярусної дзвіниці датується 1758 р.

У с. Торунь знаходиться тризрубна Введенська церква, що побудована в 1809 р. Офіційна назва церкви - Церква Введення Пресвятої Богородиці. Вона зведена з ялинових брусів, покрівля храму має два скати і плоске перекриття. Зруб зі східного боку формує занижена покрівля, яка має самостійний, автономний вид. Інтер`єр церкви прикрашає неповторний декор з різьби ручної роботи. Дзвіниця храму зроблена з дерева у вигляді прямокутника на два яруси. Нижній ярус має двоє старовинних воріт, що зберегли дух старовини.

Сакральна архітектура ХХ ст. представлена дерев’яною Церквою Успіння Пресвятої Богородиці у с. Кужбиї, кам’яними храмами Різдва Пресвятої Богородиці у с. Пилипець, Трійці Живоначальної у смт Колочава, Введення в храм Пресвятої Богородиці у с. Розтока, Архангела Михайла у с. Негровець, Петра і Павла в смт. Міжгір’я [5, c.701-722].

Функціонування туристичного кластеру Міжгірщини на базі використання сакральної архітектури потребує створення координаційного незалежного громадського органу при відділі туризму Міжгірської селищної ради. Його потрібно розглядати як інструмент конкурентних переваг, підвищення ефективності і прибутковості функціонування підприємницької діяльності, посилення ділової активності, покращення фінансових показників розвитку підприємств, формування позитивного туристичного іміджу території та оптимізації соціально-економічної ситуації в регіоні [6].

Література

1. Гонтаржевська Л.Г. Ринок туристичних послуг в Україні: Навчальний посібник. Донецьк: Східний видавничий дім, 2008. 180 с.
2. Гонтаржевська Л.І. Роль туристичних кластерів при формуванні туристичних центрів // Наукові і практичні проблеми створення і функціонування туристичних центрів і тематичних парків: Матеріали Міжнар. наук-.практ. конф. Донецьк, 2005. С.15-16.
3. Колесник О.О. Кластерна модель розвитку в Україні // Економіка. Управління. Інновації. 2009. №1.
4. Мальська М.П., Антонюк Н.В., Ганич Н.М. Міжнародний туризм і сфера послуг: підручник. К.: Знання, 2008. 661 c.
5. Сирохман М. Церкви України. Закарпаття. Львів: Видавництво «Мс», 2000. 880 с.
6. Шпарага Т.І., Тертична Ю.В. Розробка туристичного кластеру на базі сакральної архітектури у Тернопільській області // Географія та туризм. 2013. Вип.24. С.152-162.
7. Міжгірська громада. URL: https://mizhgirska-gromada.gov.ua/.