Миронов Ю.Б.
Матеріали міжнародної науково-практичної конференції
"Стратегічні пріоритети розвитку внутрішньої торгівлі України
на інноваційних засадах" (м. Львів, 2-3 листопада 2017 р.)
Львів: Видавництво ЛТЕУ, 2017. 360 с. С.142.

Туристичний кластер як прогресивна модель розвитку туризму в регіоні

В актуальних економічних дослідженнях проблем розвитку туризму все більша увага приділяється так званому «кластерному підходу». Потреба у формуванні кластерів відзначається у багатьох програмах регіонального стратегічного розвитку, у зв’язку з чим питання визначення туристичних кластерів, оцінювання їх впливу на економіку регіону, формування концепції розвитку кластерів є актуальними та своєчасними.

Вже класичним вважається визначення поняття «кластер» Майкла Портера, згідно з яким кластер - це географічно сконцентрована група взаємопов’язаних компаній, спеціалізованих постачальників, постачальників послуг, підприємств у суміжних галузях, а також пов’язані з їх діяльністю організації (університети, агентства зі стандартизації, торговельні об’єднання, які конкурують і при цьому здійснюють сумісну діяльність [5].

Впровадження кластерного підходу дозволяє забезпечити ефективну взаємодію між спорідненими організаціями, їх партнерами та органами державної влади. При цьому завдання влади - виявити основні кластери, в яких зацікавлений регіон, через формування інституціонального механізму в законодавчому плані, знайти шляхи об’єднання наявного інтелектуального та науково-освітнього потенціалу, матеріально-технічних й інших ресурсів, визначити стратегічні основи розвитку [4 с.342].

Туристичний кластер, на думку Л.Г. Гонтаржевської, - це система інтенсивної виробничо-технологічної та інформаційної взаємодії туристичних підприємств, постачальників базових та додаткових послуг із приводу створення спільного туристичного продукту [1, с.114]. До туристичних кластерів відносяться групи підприємств, сконцентрованих географічно в межах регіону, які спільно використовують туристичні ресурси, спеціалізовану туристичну інфраструктуру, локальні ринки праці, здійснюють спільну маркетингову та, зокрема, рекламно-інформаційну діяльність.

До складу регіонального туристичного кластеру включаються підприємства сфери туризму пов’язаних видів діяльності, органи державної влади, вищі навчальні заклади, які здійснюють підготовку фахівців туристичного профілю, наукові інститути, котрі займаються дослідженнями проблем туризму, громадські організації тощо.

Функціональна структура регіонального туристського кластеру включає середовище виробництва турпродукту, інноваційне та інституційне середовище. Функціонування регіонального туристичного кластеру відбувається в активній взаємодії з соціально-культурним та екологічним середовищем [3, с.69].

Що стосується України, то процес впровадження кластерної моделі розвитку регіонального туризму перебуває поки що на стадії зародження. Вперше кластерні технології почали застосовувати на Хмельниччині, як приклад можна навести туристичний та харчовий кластер у Кам'янці-Подільському.

Туристичний кластер Львова сформувався навколо архітектурної та культурної спадщини міста з метою залучення туристів. Туристичні агенції, готелі, ресторани, виробництво та продаж сувенірів - усі ці бізнеси були зацікавлені у розвитку туристичної інфраструктури та домоглися співпраці з місцевими державними органами у цьому напрямі. Зовнішніми атрибутами такої співпраці є функціонування туристичного інформаційного центру й інформаційних табло. Фестивалі та інші масові заходи у місті залучають клієнтів для всіх цих бізнесів одночасно. Окрім Львова, за таким самим принципом зараз формуються кластери Прикарпатсько-Сколівсько-Бескидський, Розтоцький, Надбузький, Верхньо-Наддністровський [2].

Львів

Разом з тим, на даний час кількість реально функціонуючих туристичних кластерів в Україні залишається незначною. Це можна пояснити такими обставинами:

  • відсутність чітко сформованого законодавства з питань створення та регулювання діяльності кластерів;
  • нестача практичного досвіду формування та функціонування туристичних кластерів, координації їх діяльності;
  • низьке сприйняття підприємцями інновацій;
  • невисока зацікавленість окремих підприємців об’єднуватись у кластерні структури;
  • відсутність державної фінансової підтримки кластерних формувань.

З метою створення сприятливих умов розвитку туристичних кластерів вважаємо за необхідне реалізацію комплексу заходів на рівні національної економіки:

  • розробка й удосконалення законодавства з питань створення та регулювання діяльності кластерів в Україні;
  • інформування потенційних учасників про переваги туристичних кластерів;
  • державна підтримка розвитку туристичних кластерів, зниження адміністративних бар’єрів;
  • підвищення ефективності системи навчання і підготовки спеціалістів у сфері туризму та готельно-ресторанної справи.

Таким чином, кластерна модель регіонального розвитку активізує підприємницьку діяльність у сфері туризму, сприяє створенню нових робочих місць, зростанню доходів місцевого населення та наповненню бюджетів, покращенню якості туристичних продуктів тощо. Функціонування туристичних кластерів сприяє ширшому використанню інноваційних та інформаційно-комунікаційних технологій, підвищенню рівня кваліфікації й інтелектуального потенціалу кадрів, зайнятих у туристичній галузі.

Література

1. Гонтаржевська Л.Г. Ринок туристичних послуг в Україні: навч. посібн. Донецьк: Східний видавничий дім, 2008. 180 с.
2. Кластер: формат взаємодії підприємців. У чому переваги неформального об’єднання різних бізнесів. URL: https://msb.aval.ua/news/?id=25974.
3. Левченко Т.П., Кулян К.К., Кулян М.К. Кластерный подход к устойчивому развитию туристских дестинаций // Вестник СГУТиКД. 2012. №2(20). С.67-72.
4. Михайліченко Г.І. Формування інноваційних туристичних кластерів як конкурентної переваги розвитку регіону // Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку: збірник наук. праць. 2012. С.341-349.
5. Porter M.E. On Competition. Updated and Expanded Edition. A Harward Business Review Book, 2008. 544 p.