Колісниченко Т.О., Палвашова Г.І.
Матеріали ІХ Всеукр. наук.-практ. конф.
«Інноваційні технології в готельно-ресторанному бізнесі»
(м. Київ, 19-20 травня 2020 р.). К.: НУХТ, 2020. 305 с. С.80-81.

Перспективи та проблеми розвитку лікувально-оздоровчого туризму в Україні

Зміцнення здоров'я людини, підвищення якості і тривалості його життя одне з найважливіших завдань держави. В умовах екологічної і напруженої соціально-економічної ситуаціях, зростає актуальність організації умов ефективного оздоровлення і відпочинку. Система санаторно-курортного лікування і оздоровлення в Україні сьогодні - це широка мережа санаторно-курортних і оздоровчих організацій з розвиненою інфраструктурою

Для стрімкого розвитку однією з найбільш привабливих та перспективних в Україні, яка має величезний потенціал - є саме туристична галузь. В сучасних умовах зростають потреби населення в якісних послугах лікувально-оздоровчого туризму. Основне їх призначення полягає у спрямуванні на відновлення життєво важливих функцій організму людини.

Слід зазначити, що ряд фахівців в області курортології розділяє поняття лікувально-оздоровчий туризм на:

• оздоровчий туризм, розрахований на фізично здорових людей, і спрямований на підтримку загального фізичного стану і соціального благополуччя;
• лікувальний туризм (куди відносять медичний, клінічний, санаторно-курортний туризм) спрямований на подолання яких-небудь захворювань або реабілітацію після травм або перенесених захворювань.

На даний час центрами санаторно-курортного та оздоровчого туризму в Україні є Чорноморське узбережжя Одеської, Миколаївської та Херсонської областей, а також гірські й передгірні райони Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської областей, які мають певну інфраструктуру для розміщення туристів, які приїжджають для лікування та оздоровлення.

Разом з тим, уся наявна санаторно-курортна база, яка на основі наукового підходу створювалася довгі роки і сьогодні має передові наукові розробки у сфері лікування, реабілітації, відновлення і профілактики здоров'я у світі, а також унікальні природні лікувальні ресурси використовуються зараз неефективно.

Однією з найактуальніших проблем у санаторно-курортній галузі, яка загострилася з початку перебудови економічної системи України, є значне зменшення державного фінансування та зниження ефективності управління спеціалізованими лікувально-оздоровчими закладами, що негативно вплинуло на рівень їх конкурентоспроможності порівняно з іншими колективними засобами розміщення. Водночас існує проблема, пов‘язана з недостатньою потужністю внутрішніх та зовнішніх туристичних потоків.

Треба відмітити, що ціни на медичне обслуговування в Україні нижче європейських цін, що може бути використано в якості конкурентної переваги при формуванні цінової стратегії у рамках проведення маркетингової цінової політики санаторно-курортними підприємствам. Оцінка якості різних аспектів відпочинку показує, що українські курорти, в порівнянні з іншими місцями для відпочинку, виграють по кількості пам'яток, курортно-рекреаційних і природних ресурсів, можливості лікування і оздоровлення. Але програють іншим курортам за якістю транспортній інфраструктурі та дорожнього покриття, в якості лікувально-профілактичного харчування, рівню розвитку індустрії розваг, умовам відпочинку для туристів, які подорожують на авто.

В той же час, уся наявна санаторно-курортна база, яка на основі наукового підходу створювалася довгі роки і сьогодні має передові наукові розробки у сфері лікування, реабілітації, відновлення і профілактики здоров'я у світі, а також унікальні природні лікувальні ресурси використовуються зараз неефективно.

Головними причинами такого недоліку є низька обізнаність потенційних споживачів лікувально-оздоровчого туризму за межами нашої держави, недостатня компетентність туристських операторів з питань особливостей лікувально-оздоровчих програм на курортах України.

Звідси в основному увесь туристський потік приходиться на липень-серпень, що спричиняє за собою втрату прибутку до 65%. Внаслідок підвищеного попиту в період активного сезону і підвищення цін на лікувально-оздоровчі послуги, цінова політика санаторно-курортних установ не відповідає якості, тим самим спричиняє за собою незадоволення туристів до 20%

В контексті вище наведеного та для зміни ситуації, що склалася, в цілях розвитку лікувально-оздоровчого туризму необхідно активізувати ефективну маркетингову діяльність туристсько-рекреаційних підприємств, а саме направити маркетингові активності в першу чергу на створення конкурентоздатного курортного продукту, який відповідатиме світовим стандартам якості, що дозволить переламати тенденцію падіння конкурентоспроможності системи санаторно-курортного лікування, оздоровлення в Україні і одночасної доступності її послуг для широких верств населення.