Колодійчук І.А., Юрків О.М.
Матеріали V Міжнар. наук.-практ. конф.
«Сучасні тенденції сталого розвитку індустрії
туризму та гостинності: європейські практики та
національні реалії» (м. Харків, 15 квітня 2026 р.)
Харків: ХНУМГ ім. О.М. Бекетова, 2026. 605 с. С.155-157.

Управління відходами у туристично-рекреаційних громадах Карпатського регіону: інтеграція принципів Green Deal та цілей сталого розвитку

Карпатський регіон є одним із найбільш привабливих рекреаційних ареалів України, що водночас характеризується високою екологічною вразливістю гірських екосистем. Просторова концентрація туристичних потоків у гірських територіальних громадах спричиняє екстремальні сезонні коливання обсягів продукування відходів, створюючи пряму загрозу для територій природно-заповідного фонду та транскордонних водотоків. У контексті реалізації Європейського зеленого курсу (European Green Deal) та Цілей сталого розвитку ООН (SDGs 11, 12, 13) проблема інтеграції принципів циркулярної економіки у систему управління відходами туристично-рекреаційних територій набуває стратегічного значення [1].

Управління відходами у туристично-рекреаційних громадах Карпатського регіону

Дослідження засвідчило, що туристично-рекреаційні громади Карпат (Поляницька, Яремчанська, Ворохтянська, Славська, Східницька, Пилипецька) функціонують в умовах глибокого протиріччя між високою економічною спроможністю та низькою екологічною результативністю. Коефіцієнт сезонної нерівномірності генерації відходів у цих громадах перевищує 3,0, що означає трикратне перевищення пікових місячних обсягів над середньорічними значеннями. Наявна комунальна інфраструктура, розрахована на потреби постійного сільського населення, виявляється технологічно неспроможною акумулювати рекреаційні масиви твердих побутових відходів (ТПВ), зокрема ресурсоцінне паковання сектору готельно-ресторанного господарства [2].

Аналіз морфологічної структури відходів у рекреаційних зонах виявив домінування пакувальних матеріалів (пластик, скло, картон), що формує потенційно сприятливі передумови для впровадження циркулярних практик, передбачених Планом дій ЄС щодо циркулярної економіки (Circular Economy Action Plan). Проте фактичний рівень роздільного збирання залишається критично низьким навіть у фінансово спроможних громадах. Цей розрив засвідчує відсутність дієвих механізмів, які б трансформували економічний потенціал туристичних територій в екологічну ефективність, що прямо суперечить принципам SDG 12 «Відповідальне споживання та виробництво».

Проведена структурно-функціональна типологізація 45 гірських територіальних громад за критеріями логістичної доступності, морфологічної структури відходів та інтегрального індексу екологічної вразливості дозволила виокремити туристично-рекреаційні хаби як окремий тип з характерними ознаками: високий коефіцієнт сезонності (K > 3,0), значна генерація відходів сектору готельно-ресторанного господарства та висока фінансова спроможність. Водночас екологічна вразливість цих територій є критичною: частка природно-заповідного фонду сягає по 16,2% площі Івано-Франківської та Закарпатської областей, а щільність річкової мережі у гірських ареалах досягає 1,7 км/км², що робить будь-яке неконтрольоване накопичення відходів загрозою транскордонного масштабу для басейнів Тиси, Пруту та Дністра.

Для інтеграції принципів Green Deal у практику управління відходами рекреаційних громад запропоновано механізм «Еко-дивіденду», що ґрунтується на принципі екологічної солідарності. Механізм передбачає запровадження цільового екологічного збору із суб’єктів готельно-ресторанного бізнесу, диференційованого за обсягами генерації відходів та сезонністю діяльності. Це кореспондує з принципом «забруднювач платить» (ст.2 Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат) [3] та положеннями Директиви 2008/98/ЄС щодо розширеної відповідальності виробника. Акумульовані кошти розподіляються на модернізацію локальної інфраструктури сортування (60%) та трансфертні платежі на підтримку екологічної інфраструктури вразливих високогірних громад (40%).

Практична реалізація запропонованого підходу потребує нормативної інтеграції бізнес-сектору у систему управління відходами через обов’язкові регламенти первинного сортування на рівні суб’єктів господарювання. Європейський досвід (Австрія, Словенія, італійська провінція Трентіно) підтверджує, що формування регіональних кластерів із залученням підприємств індустрії гостинності дозволяє зменшити логістичні витрати на 15-20% завдяки спільному використанню сортувальних центрів та оптимізації маршрутів через цифрові платформи. Для Карпатського регіону, де навантаження на інфраструктуру варіюється від 1,03 до 4,13 громади на один об’єкт видалення відходів, кластерний підхід є особливо релевантним.

Таким чином, інтеграція принципів Green Deal та SDGs у систему управління відходами туристично-рекреаційних громад Карпат потребує переходу від фрагментарного реагування до адаптивної моделі, що поєднує фінансові механізми екологічної солідарності, нормативну інтеграцію бізнесу та цифрові інструменти моніторингу.

Список літератури`

1. Про відходи та скасування деяких Директив: Директива Європейського Парламенту та Ради 2008/98/ЄС від 19.11.2008 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_029-08.
2. Регіональний план управління відходами в Івано-Франківській області до 2034 року. URL: https://www.if.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennia-rehionalnoho-planu-upravlinnia-vidkhodamy-v-ivano-frankivskii-oblasti-do-2034-roku.
3. Рамкова конвенція про охорону та сталий розвиток Карпат від 22.05.2003 р. Ратифікована Законом України від 07.04.2004 р. №1672-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/998_164.