Комарніцький І.О.
Тези доповідей ІІІ Міжнар. наук.-практ.
конф.-фестивалю «Нематеріальна культурна спадщина
як сучасний туристичний ресурс: досвід, практики,
інновації» (м. Київ, 14-15 листопада 2019 р.)
К.: Вид. центр КНУКіМ, 2019. 279 с. С.242-245.

Нематеріальна культурна спадщина як ресурс кулінарного туризму

Відповідно до Конвенції ЮНЕСКО про охорону нематеріальної культурної спадщини (далі - Конвенція) нематеріальна культурна спадщина означає звичаї, форми представлення та вираження, знання і навички, а також пов’язані з ними інструменти, предмети, артефакти та культурні простори, визнані спільнотами, групами та, в деяких випадках, окремими особами як частина їхньої культурної спадщини (далі - НКС). Вона проявляється в усних традиціях і формах вираження, зокрема в мові; виконавському мистецтві; звичаях, церемоніях, святкуваннях; знаннях і практиці, пов’язаних з природою і всесвітом; традиційних ремеслах.

Враховуючи важливість нематеріальної культурної спадщини як джерела культурного розмаїття та запоруки сталого розвитку, глибоку взаємозалежність між нематеріальною культурною спадщиною та матеріальною культурною і природною спадщиною, слід підвищувати обізнаність, особливо серед молоді, про важливість нематеріальної культурної спадщини та її збереження.

Якщо говорити про топові страви української кухні, то промоція активно сприяє їх просуванню в туристичній галузі. Недарма в Україні з кожним роком набирають популярності гастрономічні фестивалі. Серед них - фестивалі вареників, сала, млинців, борщу, ньокки, ріпи, ковбас, сиру тощо.

Цей факт також є важливим для ідентифікації об’єктів нематеріальної культурної спадщини.

Чому деякі види їжі, напоїв, технології приготування включені до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО? Тому що є потреба у збереженні явища, поширенні знань про особливості його виготовлення/виробництва, вихованні поваги до етнокультурних традицій народу, об’єднанні громадськості навколо ідеї збереження елементу нематеріальної культурної спадщини та популяризації засобами туризму.

Наведемо кілька прикладів. У 2015 році до Списку нематеріальної культурної спадщини внесено каву по-арабськи - напій, який подається для зустрічі гостей і є дуже вишуканим. При цьому важливо залучати молоде покоління до ознайомлення з традицією не тільки приготування, а й вибору купівлі кавових зерен. Саме в таких діях проявляється тяжіння етногастрономічних традицій.

У 2016 році до Репрезентативного списку об’єктів нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО також включено технологію приготування узбецької та таджицької страви "Ош-паул" (плов), кулінарну традицію виготовлення та обміну скоринками, які використовуються під час звичайної трапези, а також на особливих заходах громад Азербайджану, Ірану, Казахстану, Киргизстану та Туреччини.

У 2017 році Репрезентативний список нематеріальної культурної спадщини поповнився ще одним кулінарним шедевром - неаполітанською піцою. Для італійців це велике визнання, адже бажаючих спроектувати та самостійно приготувати піцу по всьому світу чимало. Саме тому 2 мільйони італійців звернулися з петицією про захист унікального рецепту приготування неаполітанської піци від підробок.

У день оголошення рішення ЮНЕСКО про внесення неаполітанської піци до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини всіх гостей міста безкоштовно пригощали унікальною стравою.

Сьогодні, відвідуючи вищезгадані країни, туристи мають можливість скуштувати оригінальні національні рецепти та на власні очі побачити, як на батьківщині народжуються справжні гастрономічні шедеври.

Разом з тим, досвід використання гастрономічних традицій як елементів нематеріальної культурної спадщини можна розглядати в різних точках земної кулі.

Наприклад, 30 років тому в Неаполі налічувалося 245 піцерій, а сьогодні там виробляється 3% світової піци. За останні 20 років піцерії почали розвиватися не тільки як сімейний бізнес, але і як мережі.

Італійську піцу можна скуштувати і в київській Positano Pizzeria. «Я не розмовляю англійською, я не розмовляю українською, я не розмовляю італійською. Я говорю неаполітанською», - так ідентифікує себе консультант піцерії Positano в Україні, піцайоло Енцо Кочча.

Саме таким чином туристи збагачують власний кулінарний туристичний досвід по всьому світу. Головне - правильний вибір закладу, який є ідентифікатором автентичних рецептів елементу нематеріальної культурної спадщини.

Гастрономічний туризм є частиною традицій народів світу, окремі елементи культури користуються великою популярністю у світовій гастрономічній сфері. Життєздатність громад забезпечується завдяки численним інформаційно-просвітницьким заходам. Широке співтовариство людей, які використовують кулінарні практики для різних культурних і соціальних цілей. Вона пропагує повагу до культурного розмаїття та людської творчості, а також дбайливе ставлення до природного середовища, заохочуючи вести життя в гармонії з природою.

Перекладено з англійської.