Михайло Косило
Матеріали I Міжнар. наук.-практ. конф.
«Помежів’я: простір та взаємодія»
(м. Івано-Франківськ, 7-8 травня 2026 р.)
Івано-Франківськ: Вид-во КНУ «Плай», 2026. 289 с. С.36-41.
Етнополе Українських Карпат як об’єкт туристично-краєзнавчих досліджень учнівської та студентської молоді Івано-Франківщини
Наш регіон охоплює унікальні культури гуцулів, бойків, покутян, опілян [1].
Вивчення «етнополя» взагалі і українських Карпат зокрема вимагає комплексного підходу, що поєднує географію, історію та культуру корінних етносів регіону (гуцулів, бойків, покутян, опілян) [2; 3]
На міждисциплінарному підході до вивчення етнополя, що поєднує етнологію, соціологію, психологію та геополітику наголошували у своїх працях Ф. Вовк, П. Кононенко, В. Котигоренко, В. Качкан, Р. Кирчів, С. Сегеда, І. Вагилевич, С. Павлюк, М. Паньків, І. Монолатій, В. Великочий, В. Клапчук та ін., які створювали теоретико-методологічні засади дослідження цього явища.
П. Кононенко описує етнополе через призму взаємодії етносу, нації, держави, світового українства від праджерел Трипілля до сучасності [2].
В. Качкан використовує поняття етнополе як метафоричну та наукову матрицю колективної пам’яті.
На розумінні етнополя, як соціально-енергетичного простору, у якому функціонує етнос не лише як географічна територія, а і як сукупність зв’язків, традицій, символів та цінностей, що об’єднують людей у спільноту де концентровано функціонують матеріальні та духовні артефакти етнічної культури стверджували В. Великочий і І. Монолатій [3; 4].
Розуміння етнополя українського народу можна визначити як унікальний соціокультурний, територіальний та інформаційно-психологічний простір, у якому формувалася, відтворювалася та безперервно розвивалася самобутня культура українського етносу. Воно охоплює не лише географічні межі розселення українців, а й систему етнічних цінностей, ментальність, мову, звичаї та історичну пам’ять, що об’єднують націю. Отже, етнополе - це простір де концентровано збереглися традиційна культура, побут, звичаї та ментальність етнічних груп [5].
Етнокультурну спадщину Карпатського регіону досліджував відомий етнограф М. Паньків [6]. Питання розвитку туризму, формування наукових шкіл та трансформації краєзнавчої діяльності у науково-пошукову досліджено у працях вчених факультету туризму Карпатського національного університету імені Василя Стефаника (КНУ ім. В. Стефаника), зокрема В. Великочого та В. Клапчука [3]. Міжетнічні відносини дослідив І. Монолатій [4]. Практичні аспекти залучення учнівської молоді до краєзнавства висвітлено у науково-методичних доробках М. Косила [7-9].
Сучасна трансформація українського суспільства та виклики сьогодення вимагають якісно нових підходів до вивчення етнополя як основи національно-патріотичного виховання молоді. Одним з найефективніших інструментів цього процесу є туристично-краєзнавча діяльність, інтегрована у науковий та освітній простір регіону.
Івано-Франківщина володіє унікальним, історично сформованим ресурсом - етнополем українських Карпат. У науковому дискурсі категорія «етнополе» розглядається не просто як територія, а як складний історико-культурний континіум, де концентровано взаємодіють матеріальні й духовні артефакти субетнічних груп - гуцулів, бойків, опілян та покутян. Для учнівської та студентської молоді Прикарпаття це етнополе стає інтерактивною науковою лабораторією просто неба [10].
Ефективна робота з етнополем Карпат в Івано-Франківській області забезпечується координуванням між вищою школою та закладами позашкільної освіти, зокрема КНУ ім. В. Стефаника та Івано-Франківським обласним центром туризму і краєзнавства учнівської молоді (ІФОДЦТКУМ), вона охоплює унікальний історико-культурний простір. Інтеграція учнівської та студентської молоді у дослідження цього простору через туристично-краєзнавчу діяльність дозволяє поєднати теоретичні знання з практичними навичками польових досліджень та збереженням історичної пам’яті [11].
Сьогодні, в умовах гарячої війни та гібридних атак рашистів актуальною проблемою є теоретичне обґрунтування та аналіз практичного досвіду використання етнополя українських Карпат як об’єкта науково-дослідної та туристично-краєзнавчої діяльності учнів та студентів Івано-Франківщини, де категорія «етнополе» в контексті Карпатського регіону розглядається як цілісний соціокультурний континуум, де зосереджено матеріальну та духовну культуру чотирьох етнографічних груп: гуцулів, бойків, лемків та покутян. Для сучасної молоді Прикарпаття це етнополе трансформувалося у відкриту науково-дослідну лабораторію.
Наголосимо, що на 2022 рік серед населення Івано-Франківщини молоді люди від 14 до 35 років складали понад 300 тисяч осіб, ще майже 150 тисяч осіб - діти до 14 років [12].
Навіть з врахуванням реалій і втрат повномасштабної війни це значна частина дітей та молоді які перебувають в інформаційному полі сучасних викликів «хто ми?», формують відповіді на питання «хто я?», «ми і вони».
Це складає основу самоідентичності, в основі якої перебувають емоційно-ціннісні зв’язки з національною спільнотою, сприйняття спільної культури, мови, історичної пам’яті, традицій.
Національна ідентичність формується у процесі духовного зростання особи та має стратегічне значення для майбутнього як для особи, так і для нації та держави і стає основою національної безпеки держави [11].
В етноструктурі населення Івано-Франківщини до 160 тисяч - бойки, до 240 тисяч - гуцули, до 120 тисяч - опіляни, до 400 тисяч - покутяни (у т.ч. 30-40 тисяч мешкають у Покутському Підгір’ї) [12].
На базі ІФОДЦТКУМ та профільних катедр КНУ ім. В. Стефаника реалізується системний підхід, що включає такі напрями роботи:
- створення творчих груп Бойківщина, Гуцульщина, Опілля, Покуття;
- написання магістерських, бакалаврських, курсових дослідницьких робіт з вивчення етноособливостей;
- видання журналу «Краєзнавець Прикарпаття».
У 2020-2021 роках в області розпочато запровадження комплексного підходу до туристсько-краєзнавчої діяльності учнівської і студентської молоді у сфері вивчення етнорегіонів шляхом створення навчально-науково-виробничого комплексу КНУ ім. В. Стефаника на базі ІФОДЦТКУМ спільно з Обласною організацією Національної спілки краєзнавців України (ОО НСКУ).
Схематично також туристсько-краєзнавчу діяльність учнів та студентів можна показати рисунком (рис.1).
Рис.1. Навчально-науково-виробничий комплекс етнографічної діяльності
Рисунок складено за [7-9].
Ключовим осередком для учнівської молоді є ІФОДЦТКУМ. Цей центр десятиліттями організовує освітньо-дослідницьку роботу в етнорегіонах, створюючи гуртки і творчі об’єднання.
Серед практичних форм такої діяльності варто виокремити:
- комплексні етнографічні та історико-краєзнавчі експедиції: учні та студенти здійснюють виїзди у населені пункти Бойківщини, Гуцульщини, Опілля, Покуття. Вони фіксують технології традиційних ремесел, збирають відомості про майстрів, результати описують, узагальнюють та надсилають на обласні і Всеукраїнські конкурси.
- запис усної історії: молоді дослідники фіксують спогади старожилів, автентичний фольклор, коломийки, а також діалекти, говірки, фіксуючи зникаючу нематеріальну спадщину.
Розглянемо детальніше декілька елементів цієї структурованої комплексної роботи у таблиці (загальна кількість гуртків) (таблиця 1):
Таблиця 1. Загальна кількість гуртків в ІФОДЦТКУМ
| Творча група | 2023 / 2024 | 2024 / 2025 | 2025 / 2026 | |||
| Заг. число гуртків / гуртківців | В тому числі гуртки за назвою етнорегіону / в них учнів | Заг. число гуртків / гуртків вці | В тому числі гуртки за назвою етнорегіону / в них учнів | Заг. число гуртків / гуртківців | В тому числі гуртки за назвою етнорегіону / в них учнів | |
| Бойківщина | 19 / 380 | - / - | 20 / 400 | 2 / 40 | 18 / 360 | 2 / 40 |
| Гуцульщина | 17 / 340 | - / - | 18 / 360 | 1 / 20 | 15 / 300 | 2 / 40 |
| Опілля | 11 / 220 | - / - | 9 / 180 | 2 / 40 | 8 / 160 | 2 / 40 |
| Покуття | 10 / 200 | - / - | 10 / 200 | 1 / 20 | 11 / 220 | 2 / 40 |
| Всього | 57 / 1140 | - / - | 47 / 940 | 6 / 120 | 52 / 1040 | 8 / 160 |
Таблиця складена з [7-9].
Творча група «Бойківщина» працює на теренах 11 громад у 15 школах та охоплює майже 300 учнів.
Творча група «Гуцульщина» поширює свою роботу на 12 шкіл 10 громад і залучає понад 200 учнів.
Творча група «Опілля» - 6 шкіл у 6 громадах, понад 100 учнів.
Творча група «Покуття» - 12 шкіл у 9 громадах, понад 200 учнів.
А разом у 47 школах 35 громад області активною туристсько-краєзнавчою діяльністю займаються понад 1000 осіб.
Педагогами центру розроблено навчальні програми «Бойківщинознавство», «Гуцульщинознавство», «Опіллєзнавство», «Покуттєзнавство», які схвалені науково-методичною радою Івано-Франківського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників. Збірку програм «Вивчаймо рідний край» схвалено вченою радою факультету туризму КНУ ім. В. Стефаника та затверджено департаментом освіти і науки Івано-Франківської облдержадміністрації.
Окрім цього у закладах загальної середньої освіти, позашкільної освіти області також діє мережа з 544 творчих об’єднань, туристсько-краєзнавчих (233) та військово-патріотичних (300) напрямів, де займаються понад 8600 дітей. Як результат їх занять було подано на різні конкурси за 3 роки 402 роботи.
Зібрані ними матеріали поповнюють освітянські музеї. У закладах освіти області створені 107 музеїв котрі відповідають чинній нормативній базі [9].
Діяльність учнівської молоді щорічно представлена на всеукраїнських конференціях. Варто зазначити, що вже 10 років поспіль у нашій області Міністерство освіти і науки України разом з КНУ ім. В. Стефаника та ІФОДЦТКУМ проводять Всеукраїнську краєзнавчу конференцію «Завжди в народі буде жити, що серце серцю передасть» [14].
Програмою цієї конференції передбачено секції для повідомлень зібраних матеріялів про:
- традиції, звичаї та обряди українського народу;
- традиційне вбрання українців;
- народна архітектура та її стилі;
- говірки, наріччя та діалекти;
- сучасні дослідження малої батьківщини під гаслом «Україна у полум’ї війни».
На обласні туристсько-краєзнавчі експедиції «Історія міст та сіл України», «Історія освіти Івано-Франківщини» щорічно надходять підсумкові матеріяли. Так, у 2023 р. - надійшло 106, у 2024 р. - 92, у 2025 р. - 45 робіт.
Всеукраїнська експедиція «Моя Батьківщина Україна» об’єднала дослідників які написали у 2023 р. 42 конкурсні роботи, у 2024 - 64, у 2025 - 53 (таблиця 2).
Таблиця 2. Кількість творчих робіт, поданих на конкурси вихованцями гуртків закладів позашкільної освіти етнорегіонів Івано-Франківської області
| Назва регіону | 2023 рік | 2024 рік | 2025 рік | ||||||
| Експедиція «Історія міст і сіл України» | Експедиція «Історія освіти Івано-Франківщини» | Всеукраїнська експедиція «Моя Батьківщина - Україна» | Експедиція «Історія міст і сіл України» | Експедиція «Історія освіти Івано-Франківщини» | Всеукраїнська експедиція «Моя Батьківщина - Україна» | Експедиція «Історія міст і сіл України» | Експедиція «Історія освіти Івано-Франківщини» | Всеукраїнська експедиція «Моя Батьківщина - Україна» | |
| Бойківщина | 23 | 12 | 19 | 19 | 10 | 37 | 10 | 6 | 27 |
| Гуцульщина | 3 | 10 | 2 | 13 | 4 | 5 | 4 | 3 | 3 |
| Опілля | 18 | 12 | 9 | 10 | 13 | 8 | 4 | 5 | 8 |
| Покуття | 7 | 21 | 12 | 12 | 11 | 14 | 10 | 3 | 15 |
| Всього | 51 | 55 | 42 | 54 | 38 | 64 | 28 | 17 | 53 |
Всього за 3 роки подано 402 роботи
Таблиця складена з [7-9].
Ще одним напрямом діяльності учнів і студентів є проєкти інтерпретації спадщини - організація воркшопів де гіди-інтерпретатори допомагають інтегрувати внутрішньо переміщених осіб у культуру регіону.
Підсумовуючи, можемо стверджувати, що етнополе українських Карпат є невичерпним ресурсом для туристсько-краєзнавчої діяльності учнівської та студентської молоді Івано-Франківщини. Інтеграція молодих дослідників у цей простір дозволяє не лише зберегти унікальну автентику регіону, а й сформувати нову генерацію науковців та практиків, здатних ефективно презентувати культурні здобутки України на міжнародній арені, в європейському і світовому науково-культурному просторі.
Список використаних джерел
1. Етнографічні регіони Прикарпаття: матеріальна і духовна культура: рек. бібліогр. покажч. / уклад. В. Дволітка. Івано-Франківськ: Місто НВ, 2009. 79 с.
2. Кононенко П.П., Кононенко Т.П. Український етнос: ґенеза і перспективи. Обухів, 2003. 520 с.
3. Великочий В.С. Покуття. Ескізи з пограниччя. 2-ге вид., доп. і перероб. Івано-Франківськ, 2024. 190 с.
4. Монолатій І.С. Особливості міжетнічних відносин у західноукраїнському регіоні в модерну добу: монографія. Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2007. 280 с.
5. Вовк Х.К. Студії з української етнографії та антропології. К.: Мистецтво, 1995. 335 с.
6. Етнокультурна спадщина Прикарпаття: матеріали Всеукр. наук. конф. (м. Івано-Франківськ, 4 грудня 2015 р.). Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2016. 419 с.
7. Звіт про діяльність Івано-Франківського обласного державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді у 2023 році / за заг. ред. М.Ю. Косила. Івано-Франківськ, 2024. 196 с.
8. Звіт про діяльність Івано-Франківського обласного державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді у 2024 році / за заг. ред. М.Ю. Косила. Івано-Франківськ, 2025. 199 с.
9. Звіт про діяльність Івано-Франківського обласного державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді у 2025 році / за заг. ред. М.Ю. Косила. Івано-Франківськ, 2026. 208 с.
10. Історико-культурна спадщина Прикарпаття: матеріали Всеукр. наук. конф. (м. Івано-Франківськ, 4 грудня 2014 р.). Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2014. 203 с.
11. Обрії ідентичності. Націєтворчі, освітні та туристичні виміри минулого і сьогодення України: колект. монографія / за заг. наук. ред. І. Монолатій, О. Новосьолов, Л. Польова. Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2025. 452 с.
12. Демографічна та соціальна статистика: населення та міграція. URL: https://ifstat.gov.ua/EX_IN/EX-DEMOGR.htm.
13. Вивчаймо рідний край: програми з позашкільної освіти туристсько-краєзнавчого напряму «Бойківщинознавство», «Гуцульщинознавство», «Опіллєзнавство», «Покуттєзнавство» / за заг. ред. М.Ю. Косило, наук. ред. В.С. Великочий. Івано-Франківськ: Симфонія-форте, 2024. 136 с.
14. Лиш те в народі буде жити, що серце серцю передасть: матеріяли доповідей та виступів учасників ІІ Всеукр. краєзнавчо-туристичної конф. учнівської молоді. Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2020. 462 с.
15. Сегеда С.П. Антропологічний склад українського народу. Етногенетичний аспект. К.: Видавництво імені Олени Теліги, 2001. 256 с.
