Котляр С.О.
Матеріали XIX Міжнар. наук.-практ. конф.
«Управління розвитком соціально-економічних
систем» (м. Харків, 6-7 березня 2025 р.)
Харків: ДБТУ, 2024. Ч.3. 656 с. С.378-381.

Формування компетентностей фахівців з туризму з урахуванням інтересів бізнесу

Модернізація системи вищої освіти в Україні має загальні положення з зі світовими освітніми системами, але за багатьма напрямками є розбіжності [1]. Керівники ЗВО можуть за рахунок власних зусиль на межі повоєнної економіки туризму розробити перехідні положення щодо адаптації існуючої системи освіти до європейської та глобальної.

Доцільно зосередити увагу на таких напрямках:

• створення нових освітніх програм та навчальних планів з урахуванням досвіду европейських ЗВО, зменшення кількості спеціальностей, спеціалізацій;
• налагодження digital-зв’язків з закордонними університетами щодо обміну досвідом;
• структурування інформації про умови існування виробників та споживачів освітніх туристичних послуг в повоєнному просторі (переваги і наслідки).

Напрямки в процесі інтеграції національної освіти у європейську та її трансформації у нову освітню еру не включають децентралізовану схему завдань до формування вмінь фахівців з туризму і залишаються неврахованими вимоги бізнесу до набору вмінь менеджерів з туризму, що є недоліком [2].

Під впливом війни набувають популярності дистанційні програми і для підвищення власного освітнього рівня та набуття якісної освіти менеджери з туризму підприємств мікро- та малого бізнесу мають такі альтернативи щодо опанування знань за цією формою навчання:

• бізнес-школи;
• професіональні програми та сертифікації;
• короткострокові програми;
• вебінари, конференції;
• публікації;
• книги;
• тренінги, digital-партнерство тощо.

Однак, всі ці заходи мають несистематичний характер і пов’язані з певними додатковими можливостями сьогодення отримувати, так звану, дистанційну освіту з будь-якої точки доступу до мережі Internet та необхідних сервісів [3]. В свою чергу, ЗВО навіть за такою формою навчання залишають поза межами своєї уваги крупний сегмент віртуального ринку: менеджери та фахівці туристичних малих і мікропідприємств найбільш «проігноровані» ЗВО в процесі переходу до повоєнних умов функціонування. В даній ситуації пріоритетності набуває попит на отримання безпервної освіти в університеті за умов надання її на новому якісному рівні з урахуванням практичних вимог бізнесу (регіонального).

Основні напрямки взаємодії між ЗВО і туристичними компаніями малого та мікробізнесу реалізуються через студентів й менеджерів та фахівців, які підвищують кваліфікацію, тобто які безпосередньо отримують безперервну дистанційну освіту в конкретному ЗВО. В свою чергу, завданнями освітнього закладу є отримання інформації про вимоги до змісту якісних знань та вмінь менеджерів та фахівців, які потрібні туристичному бізнесу. Однак, ініціатива повинна виходити від «регіональних» ЗВО, тобто тих закладів освіти, більшість випускників яких свої знання в найближчому майбутньому планують втілити на туристичних підприємствах, так званого, регіонального рівня. З цієї позиції, слід наголосити, що вимоги туристичного бізнесу до студентів-випускників зосереджуються на певній можливості практичної реалізації їх знань, зокрема, теоретичних, методичних, дослідних. Пріоритетну можливість працевлаштування повинні мати ті випускники, які в процесі навчання в ЗВО (або паралельно з ним) сформували власний набір фахових компетентностей [4].

Представники малого й мікробізнесу в туризмі віддають пріоритет при формуванні вмінь менеджерів й фахівців встановленню вигідних контактів і налагодженню процесу комунікацій з представниками зовнішнього оточення, а менше часу у навчанні слід приділяти питанням кадрової політики. Безумовно, отримані результати повинні представляти інтерес для викладання на спеціальності «Туризм і рекреація» та стати орієнтиром у планах вітчизняного закладу вищої освіти при розробці освітніх програм та фахових компетентностей.

Розвиток методології наукового та освітнього виховання студентів потребує переорієнтації дистанційної форми освіти ЗВО з лекційно-інформативної у індивідуально-диференційовану особисто-орієнтовану форму й необхідним є впровадження адекватного принципу формування знань і вмінь студентів, що підкреслює доцільність розробки нових оригінальних підходів до організації дистанційних занять, які б максимально поєднували теоретичну, наукову і практичну інформацію, а також стимулювали самоосвіту студентів на всіх курсах навчання [5].

Одним з таких підходів є поєднання у просторі й часі інтелектуального потенціалу студентів й викладачів в межах певної кафедри ЗВО, що передбачає проведення семінару або ділової гри за принципом розподілення ролей у межах розгляду і прийняття креативних рішень з певної регіональної проблеми туристичної дестинації. Такий дистанційний семінар поєднає: студентів бакалаврату денного відділення (теоретичні), заочного (практичні), аспірантів (наукові) і магістрантів (дослідницькі питання). Тобто, на семінарі туристична проблема набуває гідного розгляду й отримує як мінімум чотири різні бачення свого розв’язання. При цьому, ініціаторам та координаторам акцент слід робити не на обов’язковому вирішенні проблеми, а на розгляді. В свою чергу, викладач є менеджером такого семінару й виконує роль координатора діяльності різних груп. Для набуття статуту відкритого слід та корисно також залучати менеджерів-практиків, які є представниками туристичних бізнес-структур.

До переваг такого дистанційного семінару віднесено:

• відхід від універсальних та розвиток конкретних навичок;
• взаємодія з реальними фахівцями, менеджерами-практиками;
• робота над вирішенням туристичної проблеми та приклади місцевого рівня;
• прийняття колективного рішення на базі обміну думками та досягення консенсусу між учасниками;
• відчуття присутності й причетності до проблеми, а не розгляд кейсових фірм і ситуацій;
• формування менталітету мислення, а не вибір готових рішень з досвіду;
• формування стимулу для самоосвіти учасників.

До недоліків віднесено:

• відсутність можливості відбору учасників та груп;
• брак позитивного досвіду діяльності місцевих компаній;
• відсутність чіткого механізму поширення досвіду роботи семінару;
• інформаційна закритість менеджерів-практиків;
• обмежена база підприємств та місцевих ситуацій.

Визначено, що проведення семінарів дозволить отримати ЗВО такі здобутки від процесу надання якісної туристичної менеджмент-освіти, а саме:

• підвищення іміджу;
• обізнаність про діяльність ЗВО потенційних студентів;
• налагодження контактів з туристичними компаніями малого і мікробізнесу;
• можливість надання консультацій підприємцям;
• укладання контрактів з підприємствами щодо надання послуг освіти.

Рекомендації ЗВО щодо вдосконалення процесу надання якісної освіти такі:

• digital-система управління діяльністю (розклад занять);
• використання сучасних інформаційних технологій у навчанні;
• розробка інтерактивних комплексів НМК дисциплін з туризму і рекреації з урахуванням специфіки ЗВО та туристичної дестинації регіону.

Практичне значення полягає у реалізації процесу поєднання наукового, педагогічного й практичного досвіду ЗВО України в період адаптації до повоєнного конкурентного середовища.

Література

1. Tsviliy S., Gurova D., Kuklina T. Research of the Specifics of Providing Tourist Education in the Latest Conditions: Marketing Approach // Role of Science and Education for Sustainable Development: monograph. Katowice: University of Technology, 2021. pp.252-266.
2. Tsviliy S., Gurova D., Zhilko O., Zaitseva V. Professional Online Training of Specialists for the Domestic Tourism and Recreation Industry // Digital Macro Trends and Technologies of the XXI Century: monograph. Praha: Oktan Print, 2022. pp.158-170.
3. Tsviliy S., Gurova D., Zhilko O. Improving the Training of Professionals in the Tourism Industry on the Basis of According to World Experience in the Use of Innovative Approaches to Design Learning Outcomes // Modern Approaches to Ensuring Sustainable Development: monograph. Katowice: The University of Technology in Katowice Press, 2023. pp.460-470.
4. Tsviliy S., Vasylychev D., Gurova D. Transformation of the Personnel Management System of a Typical Hospitality Enterprise Into an Innovative Structure // Економічний простір. 2020. №164. С.129-133.
5. Vindyk A., Tsviliy S., Gurova D. Current State of Professional Training of Competent Specialists in the Field of Hospitality, Taking into Account the Factor of Action COVID-19 // Vzdelávanie a spoločnosť VI: Collection of Scientific Papers. University of Presov, 2021. pp.163-184.