Коваль В.Є.
Матеріали XIX Міжнар. наук.-практ. конф.
«Управління розвитком соціально-економічних
систем» (м. Харків, 6-7 березня 2025 р.)
Харків: ДБТУ, 2024. Ч.3. 656 с. С.376-377.
Вплив війни на рекреаційний, готельний та ресторанний бізнес
Оскільки наслідки війни поширюються по всьому світу, уряди та компанії в першу чергу зосереджуються на безпеці своїх людей. Незважаючи на те, що ця увага буде зберігатися, наслідки для економічного зростання та корпоративних прибутків мають призвести до різкого розпродажу на фондових ринках у всьому світі. Клієнти сфери гостинності та відпочинку, які першими зіткнулися з проблемами безпеки подорожей ті іншими умовами, швидко рухаються та зосереджуються на розумінні та кількісній оцінці операційного та фінансового їх впливу на свій бізнес.
Вплив війни та військово-політичних подій у всьому світі величезний і поки непередбачуваний на доходи і на ланцюги поставок у сфері подорожей та рекреації. Прийняті рішення під час війни про закриття готелів, ресторанів, тематичних парків, кінотеатрів в Україні, не кажучи про руйнівний вплив екосистеми подорожей, усе це має значний вплив й на світовий туризм. Як одна команда, оператори та інвестори намагаються пом’якшити проблеми з готівкою та оборотним капіталом і залишаються в тісному контакті зі своїми зацікавленими сторонами [1].
Вплив війни на подорожі, відпочинок, готельну індустрію є таким же «смертоносним», як і коронавірус. Крім того, частина клієнтів у 2022 році відклали плани подорожі і поки не думають кудись їхати. Важливо усвідомити дії, які слід вжити компаніям ресторанного, готельного, рекреаційного бізнесу для виживання. Отже, щоб впоратися з цим, наведено поради щодо виживання, якими можна скористатися:
- запровадити контроль витрат;
- впровадити цифрових технологічних рішень і автоматизацію;
- спрямованість на навчання персоналу;
- робота над репутацією власності;
- гігієна приміщень;
- культура сервісу [2].
Аналіз оцінок експертів туристичної індустрії України у червні 2024 р. дозволив сформувати бачення розвитку індустрії туризму під час війни:
- високий попит на туристичний продукт безпечних регіонів (переважно Центральна і Західна Україна) у межах комфортної доступності на автомобілі;
- продовження участі міжнародних готельних брендів в інвестиційних проектах, будівництво нових об’єктів, та можливість продовжувати бізнес під новими брендами завдяки напрацьованим компетенціям і власним стандартам;
- зміна туристичних потоків внутрішнього, в’їзного та виїзного туризму (зміна транспортної логістики за межами та всередині країни);
- коливання платоспроможного попиту, середнього чека та споживчих переваг у внутрішньому туризмі у зв’язку з війною, невизначеністю, погіршенням соціально-економічної ситуації, кризою, зростанням інфляції;
- зміна логістичних ланцюжків постачальників для готельного-ресторанного та агротуристичного бізнесу (не більше 50-70% поставок);
- нові умови співпраці з партнерами і партнерські угоди із туристичними компаніями з країн Європейського Союзу (авіаперевізники);
- забезпечення функціонування великих системо утворюючих інфраструктурних об’єктів (обслуговування об’єктів на гірських курортах);
- створення сегментів ринку в’їзного туризму (військовий) та виїзного туризму (освітній);
- створення міжнародного авіаційного хабу на Заході України;
- реалізація постпандемійних глобальних туристичних трендів [3].
Література
1. Кукліна Т., Цвілий С., Журавльова С. Загальні тенденції розвитку світового туризму: від короновірусу до військової агресії // Підприємництво та інновації. 2022. №23. С.12-15.
2. Цвілий С.М., Кукліна Т.С., Зайцева В.М. Автоматизація управління підприємством в умовах післявоєнного відновлення туристичного бізнесу // Таврійський науковий вісник. 2022. №13. С.143-149.
3. Цвілий С.М., Кукліна Т.С., Каптюх Т.В. Перспективні туристичні тренди в контексті повоєнного відновлення вітчизняної індустрії туризму та її сталого розвитку // Здобутки економіки: перспективи та інновації. 2024. №8.