Ковальчук М.Р.
Матеріали ІІ Всеукр. наук.-практ. конф.
«Міждисциплінарні дослідження науки ХХІ століття»
(м. Київ, 1 грудня 2022 р.). К.: Університет
економіки та права «КРОК». 2022. 274 с. С.46-48.
Розвиток спелеологічного туризму в Україні
Упродовж останніх десятиліть розвиток туризму в Україні набирає все більших обертів. В останні допандемічні та довоєнні роки Україну щороку відвідувало понад 20 мільйонів туристів. Сфера їх туристичних інтересів включала як активні види відпочинку та спортивного туризму, так і подорожі-експедиції, де об'єктом пізнання є багата археологічна та релігійна історія країни, її культура і природа.
Останнім часом все більше набирає популярності спортивний туризм, який включає в себе всі подорожі, пов’язані з активними способами пересування та відпочинку на природі.
Протягом багатьох десятиліть в Україні як різновид спортивного туризму активно розвивається спелеологічний або спелеотуризм, зміст якого полягає в подорожах по природних підземних порожнинах (печерах) і подоланні у них різних перешкод [1].
Україна має великі перспективи для розвитку даного виду туризму, проте використовуються вони не в повному обсязі. На нашу думку, це пов’язано із такими причинами:
- пандемія коронавірусу COVID-19;
- початок російсько-української війни;
- відсутність популяризації серед молоді;
- порівняно висока вартість спелеотурів.
Окрім цього, оцінка спелеологічних ресурсів нині є досить недосконалою, проте саме завдяки розвитку «печерного» туризму, дослідженню та відкриттю нових природних об’єктів на сьогодні проведено туристично-спортивну класифікацію та досліджено велику частину відомих печер України.
Наша держава має потужний резерв відомих карстових порожнин, їх понад 1100 - різного типу, чотири з яких входять в ТОП-100 найдовших печер світу (Оптимістична, Озерна, Попелюшка, Млинки) [2, с.345].
Найвідоміші печерні комплекси України знаходяться в кримських горах, де нараховується близько 800 печер. Не менш відомими також є печери Поділля, саме в яких розташована друга у світі за довжиною печера «Оптимістична» (понад 260 км.) [3].
Результати звітів маршрутно-кваліфікаційних комісій показали, що у структурі туристських походів до 2016 р. частка спелеотуризму складає лише 0,8%, що вказує на низький рівень популяризації даного типу туризму як одного з видів активного відпочинку [4].
Здійснення функціонування та розвитку спелеологічного туризму забезпечує УСА - Українська спелеологічна асоціація, завданнями якої є:
- розвиток спелеології в Україні;
- здійснення науково-методичного та інформаційного забезпечення спелеологічної діяльності;
- дослідження карстових порожнин;
- підготовка та підвищення кваліфікації спелеологів;
- поширення інформації про спелеологічну діяльність.
На нашу думку, перспективними напрямками розвитку спелеотуризму в Україні є:
- розширення асортименту послуг, шляхом впровадження сучасних напрямків відпочинку таких як «зелений туризм», «екологічний туризм» і т.д.;
- впровадження сучасної маркетингової служби для більш повної інформованості туристів та заохочення молоді до спелеотуризму;
- забезпечення стратегічно та економічно вигідних проєктів, які передбачають комплексний розвиток спелеотериторій.
Список використаних джерел
1. Спелеотуризм // Все про туризм: Туристична бібліотека. URL: https://tourlib.net/statti_tourism/speleoturizm.htm
2. Рега М.Г. Туристичний бізнес в економічному просторі України // Теоретичні та прикладні питання економіки. 2009. №19. С.299-303.
3. Спелеотуризм // Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Спелеотуризм
4. Соловйов Д.І. Аналіз тенденцій розвитку туристичної сфери України та науково-методичні напрями вдосконалення її державного регулювання // Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу. 2010. №1(9). С.70-73.