Ковальов Дмитро Вікторович
Матеріали І Всеукр. наук.-практ. конф.
"Сучасний стан та потенціал розвитку індустрії гостинності
в Україні" (м. Херсон, 23 квітня 2021 р.)
Херсон: ХДАЕУ, 2021. 327 с. C.27-30.
Туристична сфера Херсонської області як важлива складова розвитку регіону
Однією із найбільш перспективних сфер реалізації підприємницького потенціалу є туристичний сектор їх економіки, який цілком об’єктивно можна виділити в окрему складову ресурсного потенціалу. Туристична сфера спроможна не лише активізувати діяльність у сфері туризму, а й стати важливим інструментом стимулювання економічної активності громадян, підвищення життєвого рівня як тих, хто надає туристичні послуги, так і тих, хто їх споживає.
Джерелом первинних даних для дослідження туристичної сфери України служить статистична звітність по туризму, яка на сьогоднішній день включає в себе дві форми - 1-ТУР і 1-ТУР (к). Однак ці форми надходять нерегулярно, тому оцінка основних показників розвитку туризму в Україні та її регіонах, нажаль обмежується доступними статистичними даними.
Організаційними формами туризму є міжнародний і внутрішній туризм. В останні роки, нажаль, немає об’єктивної статистичної інформації по Херсонської області щодо міжнародного туризму.
В 2015 році кількість туристів, які виїхали з Херсонської області, перевищували кількість туристів, які в’їхали в регіон на 22%. Але, надалі, в результаті негативного впливу політичної кризи на розвиток туристичної сфери ситуація змінюється. Так, вже у 2016 році, кількість туристів, які в’їхали в область у 2,5 рази перевищувала тих, які з неї виїхали. В 2017 та 2018 році перевага становить в 75%, або у 1,7 рази. В 2019 році спостерігається майже баланс, відхилення лише 5%.
Обсяг наданих туристичних послуг за 2015-2019 роки становив 544292,5 тис. грн., а сплачено до бюджету за цей період, тільки юридичними особами - 1150,6 тис. грн.
З метою виявлення резервів для суб’єктів туристичної діяльності, необхідно провісті аналіз розподілу туристів за метою поїздки та організаційними формами (табл. 1).
Таблиця 1. Розподіл туристів за метою поїздки та організаційними формами туризму у 2015-2019 рр. (юридичні та фізичні особи)
| Показники | Роки | ||||
| 2015 | 2016 | 2017 | 2018 | 2019 | |
| Кількість туристів, усього осіб, у тому числі з метою відвідування: | 11720 | 16584 | 20278 | 26130 | 28113 |
| - службова, ділова, навчання | 983 | 5 | 31 | 28 | 17 |
| - дозвілля, відпочинок | 10243 | 14791 | 18351 | 25859 | 27948 |
| - лікування | 198 | 1721 | 1804 | 197 | 99 |
| - спортивний туризм | 2 | - | 37 | 2 | 12 |
| - спеціалізований туризм | - | - | - | - | - |
| - інші | 294 | 67 | 55 | 44 | 37 |
| Діти віком до 17 років | 1146 | 2411 | 2178 | 3678 | 3453 |
Джерело: розраховано за даними [1; 2].
Структура потоку туристів свідчить про те, що понад 94% відвідуючих регіон, прибувають з метою дозвілля і відпочинку і тільки більш ніж 1% - у службових цілях і це тільки за рахунок 2015 року. Таким чином, діловий, лікувально-оздоровчий, спеціалізований, зокрема: пригодницький, спортивний, сільський, етнографічний, екологічний туризм можуть стати резервом для суб’єктів туристичної діяльності, які створюють регіональний туристичний продукт. Ці види туризму здатні привернути велику кількість туристів, якщо розглядатимуться як пріоритетні.
Важливим елементом будь-якої подорожі є розміщення відвідувачів. Засоби розміщування займають особливе місце у сфері туризму. Обсяги туристичних потоків, і таким чином, грошових надходжень, залежать перш за все, від обсягу цієї сфери діяльності та якості наданих послуг.
Однією з найважливіших складових туристичної індустрії, яка визначає її реальний потенціал, є готельне господарство. Готельне господарство - це одна зі складових туристичної індустрії в Україні. Саме готельні підприємства виконують одну з найважливіших функцій у сфері обслуговування туристів: забезпечують їх сучасним житлом і необхідними послугами, бо якість проживання та відповідне обслуговування дуже впливають на рівень туристичного сервісу.
Основу туристичної інфраструктури Херсонської області складають засоби колективного розміщення (табл. 2).
Таблиця 2. Характеристика колективних засобів розміщення Херсонської області у 2015-2019 рр.
| Показники | Роки | ||||
| 2015 | 2016 | 2017 | 2018 | 2019 | |
| Колективні засоби розміщення - усього, в тому числі: | 259 | 240 | 225 | 107 | 88 |
| - готелі та аналогічні засоби розміщення, всього | 70 | 92 | 57 | 24 | 17 |
| - спеціалізовані засоби розміщення, всього | 189 | 148 | 168 | 83 | 71 |
| Середня місткість колективних засобів розміщення - усього, одиниць в т.ч.: | 109,9 | 105,0 | 109,7 | 183 | 189 |
| - готелі, всього | 44,0 | 34,9 | 37,4 | 92 | 118 |
| - спеціалізовані засоби розміщення, всього | 134,3 | 149,6 | 134,2 | 209 | 205 |
| Номерний фонд готелів та аналогічних засобів розміщення - усього, з них: | 1190 | 1509 | 942 | 726 | 958 |
| - вищої категорії | 103 | 129 | 100 | - | - |
| - першої категорії | 316 | 370 | 217 | - | - |
| - другої категорії | 97 | 116 | 145 | - | - |
| - третьої категорії | 613 | 741 | 418 | - | - |
| Коефіцієнт використання місткості колективних засобів розміщення: | |||||
| - у готелях | 0,18 | 0,24 | 0,01 | 0,17 | 0,19 |
| - у спеціалізовані засоби розміщення, | 0,52 | 0,52 | 0,01 | 0,50 | 0,39 |
Джерело: розраховано за даними [1; 2].
За інформацією Головного управління статистики у Херсонської області, станом на 1 січня 2019 року в області налічувалось 88 закладів туристично-рекреаційного та оздоровчого призначення зареєстрованих на юридичних осіб, у тому числі 17 підприємств готельного комплексу та 71 санаторно-курортних закладів. Починаючи з 2015 року загальна кількість колективних засобів розміщення в області зменшується, але їх середня місткість зростає. Тенденцією останніх років є зростання номерного фонду готелів та аналогічних засобів розміщення другої категорії.
Суттєвою проблемою індустрії гостинності є діяльність власників індивідуальних засобів розміщення (дачі, котеджі, гостьові квартири та будинки тощо), більшість з яких надають послуги розміщення без декларування своїх доходів і сплати податків, створюючи цим самим неконкурентне бізнес-середовище відносно легально діючих учасників ринку.
Важливим показником діяльності суб’єктів туристичного бізнесу є вартість одного туро дня, який був реалізований туроператорам та тур агентом. Цінова ситуація є несприятливою для споживачів туристичного продукту, оскільки вартість одного туро дня перевищує 1500 грн., тобто мінімальна заробітна плата, а для пенсіонерів туризм є недоступною розкішшю [3, с.45-55].
У Стратегії розвитку Херсонської області на період 2021-2027 років у реалізації стратегічної мети «Місцевий економічний розвиток з урахуванням діджиталізації та інноваційно-інвестиційних процесів» у якості об’єкту операційної цілі виступає сфера туристичного бізнесу: «Туристично-рекреаційна індустрія для оздоровлення, відпочинку та інтелектуальне-духовного збагачення людей». У зв’язку з цим передбачено пріоритет збалансованого розвитку рекреаційних можливостей Херсонської області - регіонів Азовського, а також Чорноморського узбережжя.
Тому, стратегічним орієнтиром подальшого розвитку туристичного потенціалу області має стати модернізація діючої матеріально-технічної бази санаторно-курортного комплексу, вихід на нові сегменти споживчого ринку і залучення додаткових клієнтів шляхом запровадження таких тенденцій сучасного ринку, як полі функціональність послуг та диверсифікація власного продукту. Досягнення високоефективного освоєння рекреаційного потенціалу області можна очікувати тільки за умов продовження залучення потенційних інвесторів у будівництво комфортабельних санаторно-оздоровчих закладів та появи ініціативного власника, зацікавленого у формуванні якісно нового санітарно-курортного продукту.
Список літератури
1. Статистичний щорічник Херсонської області за 2019 рік / за ред. В.А. Вознюка. Херсон: Головне управління статистики у Херсонській області, 2020. 412 с.
2. Відпочинок і туризм у Херсонської області: статистичний бюлетень. Херсон: Головне управління статистики у Херсонській області, 2015-2019.
3. Кирилов Ю.Є., Грановська В.Г., Алєщенко Л.О. Економічний механізм формування конкурентних переваг суб’єктів туристичної галузі // Економіка АПК. 2020. №5. С.45-55.
