Крамаренко Д.П., Гопко Д.В.
Матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф.
«Сучасні тенденції розвитку індустрії туризму
та гостинності: глобальні виклики»
(м. Харків, 15 квітня 2024 р.). Харків:
ХНУМГ імені О.М. Бекетова, 2024. 342 с. С.161-163.

Сучасний досвід розвитку малих готелів

Нині ринок наповнений готельними ланцюгами та готелями загалом. Їхнє злиття та об’єднання призводить до думки, що зменшується кількість пропозицій готелів середньої цінової категорії.

Поширення відомих готельних ланцюгів через їх стандартизованість обслуговування та схожість не завжди задовольняє вимогу клієнтів. Тому це призводить до розвитку малих готелів, що роблять акцент на унікальність та неповторність. У більшості випадків малі готелі виставляють меншу вартість послуг, але при цьому пропонують все необхідне для зручності та відпочинку гостей. Саме унікальність малих готелів виступає в якості інструменту ринкової політики в сучасних умовах [1].

На практиці прийнято поділ готелів на чотири великі категорії: малі готелі (до 150 номерів), середні (від 151 до 300 номерів), великі (від 301 до 600 номерів) і готелі-гіганти (понад 600 номерів). Варто зауважити, що в залежності від країни кількість номерів малого готелю може істотно відрізнятися. Європа зі своїми тісними кордонами і скромними розмірами демонструє контраст з гігантоманією США, де нікого не здивують готелі на кілька тисяч номерів, що тіснилися на узбережжі Маямі, у Флориді або в Лас-Вегасі.

Європейський малий готель, як правило, має не більше 50 номерів, в той час як його американський аналог на 150 номерів також вважається зовсім невеликим закладом. У цьому відношенні Україна знаходиться ближче до Європи. Зараз в Україні малим вважається готель місткістю від 16 до 50 номерів.

У Європі малі готелі добре обґрунтувалися в готельній сфері, стали однією з головних складових галузі. Широке поширення малих готелів дозволяє використовувати весь їхній виробничий потенціал, а також надавати послуги на рівні, аналогічному для великого готельного ланцюга. Прийняття рішення про створення малого готелю здійснюється часто через існування факторів швидкої окупності, малого обсягу первинних інвестицій, досить стабільного попиту та невеликої кількості необхідного персоналу.

Готельний бізнес у Західній Європі має розвинені традиції. З давніх часів даний регіон з його численними пам’ятками культури представляв інтерес для мандрівників.

Експерти Tranio (брокера зарубіжної нерухомості) проаналізували найбільш відвідувані міста Європи: забезпеченість готелями, їх заповнюваність, середню вартість номерів і дохід власників. Результати показали: попит на готелі в Дубліні, Амстердамі та Барселоні вищий, ніж в інших туристичних містах Європи. Тут готелів набагато менше, ніж туристів, і їх заповнюваність вища. Водночас у Лондоні, лідері серед європейських міст за кількістю туристів, незважаючи на більшу кількість готелів, заповнюваність - друга в Європі.

На відміну від великих готелів, малі готелі стали найбільш поширеними за кордоном з низки причин:

1. Наявність можливості зміни цінової політики. Малі готелі виявляються більш пристосованими до змін ринку, оскільки вони менш залежні від впливу держави і мають можливість розвитку бізнесу за найбільш сприятливим для малого підприємця сценарієм.
2. Збільшення числа ділових туристів. У зв’язку з даним зростом простежуються наступні тенденції розвитку малого готельного бізнесу за кордоном:
   • ділові туристи високо цінують зручне розташування малих готелів. Зазвичай такі готелі розташовані в центральній частині міста;
   • компанії, що відправляють співробітників у відрядження, намагаються економити на відрядних витратах співробітників.

Увесь світ зазнав нищівних збитків в галузі готельної індустрії. Після відкриття європейських кордонів ситуація почала виправлятися, але дуже повільно. В цілому готельна галузь в Європі (завантаженість на жовтень 2020 року - близько 40%) відновлюється повільніше, ніж в США або Китаї (завантаженість близько 50%) [2].

Краще за все себе почували регіональні та курортні готелі. В середньому у великих містах Європи завантаженість готелів склала 20-30%, а в регіонах - 40-60%. Причиною цього став ріст внутрішнього туризму - жителів країни стали більше цікавити курорти та регіональні пам’ятки, ніж столиці, де зазвичай зосереджене ділове життя.

Аналітики передбачають, що лише до 2024 року завантаженість готелів у світі повністю вийде на докризовий рівень. Таким чином, можна зробити висновок, що розвиток малих готелів має великі перспективи, але через сучасну ситуацію у світі цей момент відкладається на невизначений термін. Однак у майбутньому статистика обіцяє оптимістичний розклад для розвитку малих засобів розміщення.

Список літератури

1. Давидова О.А. Сучасний стан та перспективи розвитку готельного господарства України // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки, 2017. №2. Т.2. С.257-260.
2. Моца А., Шевчук С., Середа Н. Перспективи післявоєнного відновлення сфери туризму в Україні // Економіка та суспільство. 2022. Вип.41.