Моца А.А., Шевчук С.М., Середа Н.М.
Економіка та суспільство. 2022. Вип.41.

Перспективи післявоєнного відновлення сфери туризму в Україні

У статті розкриті перспективи післявоєнного відновлення сфери туризму в Україні. Визначено, що сфера туризму внаслідок російсько-української війни сильно постраждала як в Україні, так і за кордоном. З’ясовано, що на противагу негативному впливу війни, сфера туризму продовжує функціонувати - так, за перші чотири місяці 2022 року сума туристичного збору становила 64 млн. 611 тис. грн. та майже на 65% перевищила аналогічний період 2021 року (тоді до бюджету надійшло 39 млн. 206 тис. грн.) У ході дослідження виокремлені такі перспективні напрямки повоєнного відновлення сфери туризму в Україні, як: розвиток ділового, освітнього, медичного, зеленого та воєнного туризму; розробка та реалізація програм (як державних, так і міжнародних) підтримки суб’єктів туристичної діяльності; забезпечення тісної співпраці між країнами у напрямку взаємопідтримки туристичної діяльності; підвищення інтересу іноземних туристів до пам’ятних маршрутів та повоєнних символічних місць; пошук нових методів та способів реалізації туристичних послуг тощо. Доведено, що у контексті відбудови сфери туризму в Україні варто взяти до уваги позитивний досвід зарубіжних країн у відбудові сфери туризму, яка постраждала внаслідок кризових явищ, а особливо через війну.

Ключові слова: сфера туризму, економіка, повоєнне відновлення, туристична діяльність, війна.

Постановка проблеми. З 24 лютого 2022 року триває російська збройна агресія в Україні, наслідками якої є не лише великі людські втрати, але й значні збитки інфраструктури та секторів економіки, зокрема туризму. Замість розвитку внутрішнього туризму спостерігалась багатомільйонна міграція населення всередині держави, а масовий виїзд громадян України за кордон не пов’язаний із туристичною метою. Водночас поступове звільнення українських територій від російських військ дає надію на повернення до мирного життя в осяжному майбутньому.

Війна спустошила сферу туризму, порушила фінансові, енергетичні та продовольчі ринки, спричинила шалену інфляцію по всьому світу. Туризм у центральній, східній та південній Україні повністю припинився. З огляду на такі тенденції питання відновлення туризму, зокрема у повоєнний період, є особливо актуальним в умовах сьогодення, що і лежить в основі актуальності тематики статті.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемні аспекти функціонування сфери туризму в Україні досліджували науковці М. Бащак, Н. Булеца, З. Герасимів, Я. Данило, Н. Коваль, Л. Мельник, Ю. Миронов та інші. Водночас питанням функціонування туризму в умовах воєнного стану та відновлення цієї сфери у повоєнний період присвячено не так багато досліджень.

Зокрема, О. Носирєв, Т. Деділова та І. Токар [1] виділяють такі негативні наслідки впливу війни на сферу туризму, як: недостатній рівень безпеки та захисту туристів; пошкодження чи руйнування туристичної інфраструктури та/ або туристичних об’єктів; значна міграція населення, в тому числі працівників туристичної сфери, внаслідок чого спостерігається дефіцит кваліфікованих кадрів у сфері туризму; скорочення туристичних програм шляхом перерозподілу фінансів на оборонний і соціальний сектори; зниження туристичної привабливості країни; зниження туристичних потоків та надходжень до бюджету від сфери туризму.

О. Роїк та О. Недзвецька [2] зауважують, що для України, яка має великий потенціал у сфері туризму, напрямок розвитку туризму має бути одним із пріоритетних з метою забезпечення збалансованого розвитку територій в гармонії з природою та охороною природних ресурсів. Реалізація цієї мети сприятиме:

• зростанню кількості туристів, які подорожуватимуть Україною, особливо іноземних;
• підвищенню рівня ВВП, особливо частки індустрії туризму в структурі ВВП;
• зростанню обсягу наданих туристичних послуг та створенню нових робочих місць в туризмі і суміжних галузях;
• розвитку туристичної інфраструктури та створенню сприятливих умов для подальшого розвитку інфраструктури для залучення туристів;
• збільшенню надходжень до всіх рівнів бюджету за рахунок здійснення туристичної діяльності;
• підвищенню ефективності управління туризмом в регіоні;
• розвитку МСП у сфері туризму, залученню інновацій у туризм та створенню умов для розвитку ділового туризму;
• підвищенню обізнаності потенційних туристів про туристичні привабливості регіонів та України в цілому і покращенню іміджу України у світі;
• створенню умов для надання туристичних послуг особам з інвалідністю, зокрема особам з вадами зору, слуху, опорно-рухового апарату та іншими порушеннями мобільності.

Водночас С. Баженова, Ю. Пологовська, М. Бикова [3] наголошують на створенні відповідної культури подорожей в Україні, щоб українці могли подорожувати країною та вивчати її історію, традиції та культуру. Адже війна в Україні суттєво змінила сферу внутрішнього туризму, а після війни в країні з’являться нові туристичні напрямки та види туризму. Для досягнення післявоєнного відновлення та стабільного розвитку вітчизняна туристична індустрія потребує партнерства на всіх рівнях, надійної та ефективної участі уряду, забезпечення послідовної вертикальної координації між національними та місцевими органами влади щодо сприяння туризму.

Акцентуючи увагу на позиціях науковців у напрямку відбудови сфери туризму у повоєнний період, доцільно зауважити, що такі питання не до кінця є розкритими з позиції практичного аспекту.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Метою статті передбачено розкрити перспективи післявоєнного відновлення сфери туризму в Україні.

Виклад основного матеріалу дослідження. Практика показує, що сфера туризму внаслідок російсько-української війни сильно постраждала як в Україні, так і за кордоном. Експерти прогнозують, що найбільше війна вплине на туризм на Близькому Сході, у Туреччині, Німеччині та Греції. Такі наслідки перш за все випливають не з політичних причин, а через зростання цін на природні ресурси, такі як газ і нафта, водночас і ціни на туристичні послуги також підвищаться [4].

Війна торкнулася сфери туризму, яка тільки починала набирати обертів після двох років протипандемічних обмежень, ще до 24 лютого. Першим поштовхом стала відмова західних перевізників від рейсів в Україну. Потім було занепокоєння, а згодом і заборона авіаційним перевізникам літати в українському небі. Тоді питання вдалося врегулювати на державному рівні, але не надовго, тому що повномасштабне вторгнення почалося буквально за тиждень [5].

Разом із тим, варто відзначити, що нині сфера туризму визначається наступними особливостями [6]:

• менеджмент туристичного бізнесу більш зосереджений на волонтерстві та перетворенні туристичних хабів на гуманітарні чи волонтерські штаби;
• на туристичному маршруті повинні бути передбачені бомбосховища чи інші захисні споруди;
• повинні бути мінімізовані маршрути довкола важливих державних і військових об’єктів, які можуть стати мішенями ракетно-бомбових ударів російського агресора;
• пляжні та пішохідні тури неможливі через триваючі військові дії й наявність мінних полів, розмінування яких, за прогнозами, триватиме кілька років після закінчення війни.

Водночас, цілковито безпечних регіонів в Україні під час війни не існує, що безпосередньо негативно впливає на туристичну привабливість країни, яка наразі близька до нуля. Іноземні туристи не мають можливості і бажання відвідувати Україну через регулярні масові артилерійські обстріли та ракетно-бомбові удари, суттєві руйнування інфраструктури, враховуючи підвищену небезпеку у світлі військових дій та припинення авіасполучення. Зараз внутрішній туризм також переживає серйозну кризу через міграцію людей із небезпечних регіонів у безпечніші, замість відвідування інших частин України з туристичною метою.

Український туризм зараз втрачає значні кошти. Перш за все, це пов’язано зі зменшенням загальної кількості туристів. Наразі Україна повністю позбавлена іноземних туристів, у 2020 році їх кількість досягла близько 4 мільйонів, з яких близько 90 тисяч скористалися послугами українських турфірм. 13 із 24-ти областей України майже повністю припинили діяльність туристичних підприємств [7].

Фактично з 24 лютого в’їзний туристичний потік втрачений на 100%, діловий туризм заморожений, а місцевий туризм перетворився на рух внутрішньо переміщених осіб [8].

У сфері ділового туризму відбувається повний застій, в’їзний туризм в Україні почав відроджуватися, а з ним - бізнес-сегмент у вигляді конференцій, тренінгів, семінарів тощо.

Доцільно наголосити, що індустрія туризму продовжує функціонувати навіть під час війни. У зв’язку з численними скаргами туроператорів і туристичних агентств, які просять роз’яснити правила безпеки під час подорожей всередині країни, Державне агентство розвитку туризму (ДАРТ) оприлюднило інформацію про дозволи та обмеження, що діють під час воєнного стану в центральних і західних областях України.

Незважаючи на втрати українського туристичного сектору через війну, за перші чотири місяці 2022 року сума туристичного збору становила 64 млн. 611 тис. грн., що майже на 65% більше, ніж за аналогічний період 2021 року, коли до бюджету надійшло 39 млн. 206 тис. грн. Місто Київ і чотири області входять до п’ятірки лідерів за сплатою туристичного збору. Так, місто Київ поповнив свій бюджет на понад 18 млн. грн. Порівняно з відповідним періодом 2021 року найбільше зростання зафіксовано у Львівській області - 268%. З цієї області до бюджету надійшло 11 млн. 463 тис. грн. У Закарпатській області сума туристичного збору зросла на 144% і склала 6 млн. 212 тис. грн. Хмельницька область залучила до бюджету 1 млн. 447 тис. грн. Івано-Франківська область внесла до бюджету майже 6 млн. грн., збільшивши збори на 48%. Таке зростання змусило більшість українців, які тікали від бомбардувань і не бажали перебувати під окупацією, залишати свої домівки у східних, центральних та південних регіонах і перебиратися у безпечніші райони на заході. Суттєве зниження туристичних зборів зафіксовано на територіях, де велися чи ведуться бойові дії, а також на окупованих територіях. У Миколаївській області розмір туристичного збору зменшився на 63%, у Луганській - на 60%, у Сумській - на 48%, у Херсонській - на 46%, у Запорізькій - на 41% [9].

За підрахунками ДАРТ за перші 4 місяці 2022 року представники туристичної галузі України сплатили на 18% менше податків, ніж за аналогічний період 2021 року. Так, загальна кількість платників податків, які займаються туристичною діяльністю, за перші місяці війни в середньому скоротилася на 10%. При цьому зафіксовано, що кількість юридичних осіб знизилася на 17%, а фізичних - на 7% [10].

Чим довше затягнеться війна в Україні, тим більше страждатиме Європа. Такі прогнози засвідчують висновки Європейської туристичної комісії (ЄТК). Вважається, що російська агресія не лише стала серйозною перешкодою для відновлення туристичної індустрії континенту після пандемії, а й спонукає туристів розглядати альтернативні напрямки інших країн. Мандрівники зі США, Канади, Китаю, Японії та Бразилії значно скоротять свою присутність на європейському континенті цього року, згідно з аналізом шести найперспек-тивніших іноземних туристичних ринків для Європи. Основними причинами є небезпека та подорожчання житла [11].

Варто зауважити, що впровадження інноваційних процесів в індустрії туризму потребує постійного менеджменту з самого початку. Інфраструктура індустрії туризму є сферою діяльності, в якій через свої особливості такі процеси є вкрай необхідними. Впровадження інновацій як фундаментального елементу розвитку туристичної сфери призведе до пожвавлення економічної активності в цій індустрії та підвищення конкурентоспроможності галузі на світовому туристичному ринку.

Перспективи розвитку туризму в Україні після війни включають наступне [6]:

• збільшити частку туристів можна завдяки досвіду країн, які пережили війну, оскільки у багатьох туристів виникає великий інтерес до місць, які стали пам’ятними маршрутами та повоєнними символічними місцями. Освітній туризм може бути актуальним для того, щоб «побувати і побачити на власні очі» лихоліття, які відбувалися в Маріуполі, Бучі, Ірпені, Харкові та інших містах і селах після війни;
• вшанування певних місць в Україні, таких як Чорнобаївка, Зміїний острів тощо, що можуть бути унікальними символами слави;
• наповнення фондів для відновлення України та створення конкретних програм і стратегій відновлення.

Щоб відновити позиції України на післявоєнному міжнародному ринку туристичних послуг, туристичні підприємства повинні знайти нові способи реклами та продажу своїх продуктів і послуг. Одним із них є створення системи раціональних взаємозв’язків для вирішення певних планових завдань. Правильна їх інтеграція дозволить забезпечити синергетичні зв’язки та посилити дії один одного.

На шляху повоєнного відновлення сфери туризму в Україні доцільно також врахувати досвід інших країн, які теж були у кризових ситуаціях, економіка яких, і сфера туризму зокрема, була зруйнована через війну, і тепер успішно розвиваються, насамперед у сфері туризму.

Так, одним із прикладів успішного повоєнного відновлення сфери туризму для України є Хорватія. Туризм у Хорватії фактично припинився в 1990-х роках під час громадянської війни. Після цього почалася масштабна піар-кампанія країни та її раніше невідомих туристичних «родзинок»: Хорватія має понад 1000 своїх островів, 66 з яких заселені. Завдяки таким географічним особливостям країна приваблює туристів, які раніше знали лише грецькі острови. Хорватські пляжі почали отримувати «блакитний прапор» за екологічність і чистоту. Сплеск туристів сильно вплинув на економіку Хорватії. Близько 10 мільйонів гостей на рік приносять значний дохід і створюють близько 15% ВВП Хорватії [12].

Окрім Хорватії, доцільно також звернути увагу на досвід Кіпру, який став одним із найпопулярніших туристичних напрямків після етнічних конфліктів між грецькою та турецькою громадами. Траєкторія рекламного туризму на Кіпрі була подібна до Хорватії: визначення головних переваг туризму - масова реклама в інших країнах [12].

Не менш відомий приклад відновлення сфери туризму продемонстрував Ізраїль, який зберіг свій туристичний статус під час постійних воєн з Палестиною. Здається, ізраїльський туризм ідеально адаптувався до триваючого військового конфлікту [12].

Ще одним важливим напрямком відновлення українських туристичних зон, особливо прибережних територій, є розмінування прибережних туристичних територій, площа яких, за оцінками експертів, становить близько 20 тис. кв. км, що

вимагає значних витрат часу та коштів. Якщо цього не зробити, то більшість прибережних туристичних напрямків стануть небезпечними та недоступними протягом кількох років, поки територія не буде повністю вичищена, як наслідок - це призведе до великих втрат для секторів туризму відповідних регіонів [8].

Концептуальні засади реструктуризації туристичного потенціалу повоєнної України забезпечують стійкий комплекс поглядів на визначення майбутнього вектору розвитку вітчизняного туризму в контексті формування стратегії повоєнної відбудови. Варто відзначити стратегічними орієнтирами повоєнного відновлення сфери туризму в Україні:

• розгалуження інфраструктури туристичних послуг та оцифрування рішень;
• розвиток туризму на трьох рівнях (відповідно до туристичного напрямку, інвестиційних проєктів і місцевих особливостей) та формування конкурентної переваги України;
• просування унікальних українських брендів за кордоном.

Висновки. Підсумовуючи зазначене вище, доцільно відзначити, що перспективними напрямками повоєнного відновлення сфери туризму в Україні є:

1. розвиток ділового, освітнього, спортивного, медичного, зеленого та воєнного туризму;
2. розробка та реалізація програм (як державних, так і міжнародних) підтримки суб’єктів туристичної діяльності;
3. забезпечення тісної співпраці між країнами у напрямку взаємопідтримки туристичної діяльності;
4. підвищення інтересу іноземних туристів до пам’ятних маршрутів та повоєнних символічних місць;
5. пошук нових методів та способів реалізації туристичних послуг тощо.

Також у контексті відбудови сфери туризму в Україні варто опиратись на досвід інших країн, які ефективно відбудували індустрію туризму після кризових ситуацій, в тому числі війн.

Список використаних джерел

1. Носирєв О., Деділова Т., Токар І. Розвиток туризму та індустрії гостинності в стратегії постконфліктного відновлення економіки України // Соціально-економічні проблеми і держава. 2022. Вип.1(26). С.55-68.
2. Роїк О.Р., Недзвецька О.В. Шляхи розвитку туристичної сфери України у воєнний період // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: економічні науки. 2022. Вип.46. С.11-15.
3. Баженова С., Пологовська Ю., Бикова М. Реалії розвитку туризму в Україні на сучасному етапі // Наукові перспективи. 2022. №5(23). С.168-180.
4. Парфененко Г. Стало відомо, як війна в Україні вплинула на туризм Німеччини та США: озвучено невтішні прогнози. URL: https://dip.org.ua/nimechchina/stalo-vidomo-yak-vijna-v-ukraini-vplinuli-na-turizm-nimechchini-ta-ssha-ozvucheno-nevtishni-prognozi/.
5. Кириченко С. Подорожі та війна: якою буде туріндустрія після перемоги. URL: https://tourlib.net/statti_ukr/kyrychenko2.htm.
6. Корчевська Л. Стан, особливості та перспектви туризму у воєнний та поствоєнний періоди // Управління розвитком сфери гостинності: регіональний аспект: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Чернівці, 5 травня 2022 р.). Чернівці: Технодрук, 2022. С.337-341.
7. Матеріали робочої групи «Відновлення та розбудова інфраструктури». URL: https://www.kmu.gov.ua/diyalnist/nacionalna-rada-z-vidnovlennya-ukrayini-vid-naslidkiv-vijni.
8. Чорний О. Найкращі часи - попереду. Що відбувається з туризмом в Україні під час війни. URL: https://www.rbc.ua/ukr/travel/samye-rkie-vremena-vperedi-proishodit-turizmom-1657645856.html.
9. Турзбір в Україні за перші чотири місяці 2022 року зріс на 65%. URL: https://www.tourism.gov.ua/blog/turzbir-v-ukrayini-za-pershi-chotiri-misyaci-2022-roku-zris-na-65.
10. Через війну надходження до держбюджету від тургалузі скоротилися на 18%. URL: https://www.tourism.gov.ua/blog/cherez-viynu-nadhodzhennya-do-derzhbyudzhetu-vid-turgaluzi-skorotilisya-na-18.
11. Як війна в Україні вплинула на європейський туризм? URL: https://www.tourism.gov.ua/blog/yak-viyna-v-ukrayini-vplinula-na-ievropeyskiy-turizm.
12. Дворська І. Туристична галузь після війни: чи можлива реанімація та антикризове управління? URL: https://tourlib.net/statti_ukr/dvorska2.htm.

Motsa Andriy, Shevchuk Serhii, Sereda Nataliia. Prospects of the Post-War Recovery of Tourism in Ukraine

The article reveals the prospects of the post-war recovery of tourism in Ukraine. It was determined that the sphere of tourism as a result of the Russian-Ukrainian war was severely affected both in Ukraine and abroad. It was found that, in contrast to the negative impact of the war, the tourism industry continues to function - yes, for the first four months of 2022, the amount of the tourist tax is 64 million 611 thousand UAH, and by almost 65% it exceeded the similar period of 2021. It has been established that today there is complete stagnation in the field of business tourism, inbound tourism in Ukraine has begun to revive, and with it the business segment in the form of conferences, trainings, seminars, etc. In the course of the study, the following promising directions of the post-war recovery of tourism in Ukraine were identified, such as: development of business, educational, medical, green and military tourism; development and implementation of programs (both state and international) to support tourism entities; ensuring close cooperation between countries in the direction of mutual support of tourist activities; increasing the interest of foreign tourists in memorial routes and post-war symbolic places; search for new methods and ways of implementing tourist services, etc. It has been established that the restoration of Ukrainian tourist zones, especially coastal areas, requires the demining of coastal tourist areas, the area of which, according to expert estimates, is about 20,000 square meters. km. It has been proven that in the context of the reconstruction of the tourism sector in Ukraine, it is worth taking into account the positive experience of foreign countries in the reconstruction of the tourism sector, which suffered as a result of crisis phenomena, and especially due to the war (wars). It was revealed that the strategic guidelines for increasing the tourism potential of Ukraine in the post-war period should be: branching of the infrastructure of tourist services and digitization of solutions; the development of tourism at three levels (according to the tourist direction, investment projects and local characteristics) and the formation of Ukraine’s competitive advantage; promotion of unique Ukrainian brands abroad.

Keywords: sphere of tourism, economy, post-war recovery, tourist activity, war.

DOI: 10.32782/2524-0072/2022-41-31.