Крупко О.І.
Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф.
«Світові досягнення і сучасні тенденції розвитку
туризму та готельно-ресторанного господарства»
(м. Запоріжжя, 25 листопада 2022 р.). Запоріжжя:
НУ «Запорізька політехніка», 2022. 770 с. С.219-222.
Перспективи лікувально-оздоровчого туризму в Україні
Лікувально-оздоровчий туризм є одним із ключових факторів соціально-економічного розвитку багатьох країн. Сьогодні все більше людей поєднують відпочинок та персоналізоване лікування. За даними Глобального інституту здоровʼя «Global Wellness Economy Monitor» велнес представляє глобальну індустрію вартістю 4,2 трлн доларів. Згідно аналітичного звіту Medical SPA Market Size, Share & Trends очікується, що розмір світового ринку медичних спа-послуг до 2026 року досягне 33,9 млрд. доларів США, а сукупний світовий темп зростання складе 13,8% [1].
В Україні у сфері туризму, зокрема, лікувально-оздоровчого, згідно з Законом [2] на національному рівні діють три технічних комітета (ТК): ТК №118 «Послуги торгівлі, ресторанного господарства, туризму та виставкові», ТК№169 «Туризм і послуги у сфері туризму» та ТК №124 «Природні та преформовані лікувальні ресурси», які розробляють та погоджують національні стандарти.
Під час розгляду поїздок із лікувально-оздоровчими цілями в академічному середовищі і в професійному співтоваристві використовуються терміни «лікувальний туризм», «лікувально-оздоровчий туризм», «медичний туризм», «оздоровчий туризм», «СПА-туризм», «спортивно-оздоровчий туризм» та ін. Термін «лікувально-оздоровчий туризм» є парасольковим для всіх пов’язаних зі здоров’ям поїздок і включає два компоненти - лікування та оздоровлення, які спричиняють такі його різновиди, як медичний, санаторно-курортний і оздоровчий туризм
Структура міжнародного лікувально-оздоровчого туризму показано на рисунку 1.
Рис. 1. Структура міжнародного лікувально-оздоровчого туризму [3]
Основними показниками, що характеризують ситуацію у сфері лікувально-оздоровчого туризму, є:
- Кількість туристів, які прибули з метою лікування й оздоровлення в лікувальну дестинацію, і число ночівель (ліжко-днів), проведених туристами в лікувальних і оздоровчих організаціях.
- Обсяг доходів, що генеруються цією категорією (типом) туризму.
- Розмір особистих витрат лікувальних туристів.
- Вплив поїздок цього типу туристів на економіку дестинації.
Розробка лікувально-оздоровчого продукту - складний багатоступеневий процес, який охоплює:
- маркетингові дослідження;
- аналіз сегментів ринку і конкурентів, споживчого попиту, місця розташування курорту;
- вивчення кон’юнктури ринку туристичних послуг;
- оцінку реальних витрат на розробку, рекламу і просування послуг.
Важливу роль при створенні програм перебування відіграють запити туристів, оскільки тип клієнтури безпосередньо впливає на структуру лікувально-оздоровчого туру, визначення мети та вибір курорту на карті. Щоб привернути увагу туристів, курортам необхідно вирішити низку проблем, пов’язаних з фінансуванням, управлінням та модернізацією.
Таким чином, лікувально-оздоровчий туризм у світі є перспективним напрямком та користується популярністю серед населення, яке дотримується здорового способу життя і піклується щодо стану свого здоров’я. Лікувально-оздоровчий туризм переважно зосереджений у регіонах Центральної, Східної та Західної Європи. Основними місцями санаторного відпочинку в Україні довгий час є Карпати і Трускавець, які відомі своїм гірським кліматом і мінеральними водами. Аналізуючи сильні і слабкі боки, вітчизняні санаторії можна розділити на старі, побудовані ще за часів СРСР, і нові. Відмінністю нових санаторіїв є упор на комфорт відвідувачів і широкий спектр додаткових послуг для активного проведення часу. Водночас старі санаторії мають широкий перелік оздоровчих процедур, кваліфікований персонал. Із метою розвитку лікувально-оздоровчого туризму України в контексті інтеграції в систему міжнародного туризму необхідно передусім удосконалити методичні підходи до оцінки лікувально-оздоровчого потенціалу території, розвивати кластеризацію лікувально-оздоровчих і медичних закладів, а також проходити міжнародну акредитацію. Дані напрями значно підвищать конкурентоспроможність лікувально-оздоровчого туризму України та сприятимуть його інтеграції у систему міжнародного туризму.
Література
1. Новые тенденции на медицинских курортах. URL: https://www.iso.org/ru/news/isofocus_141-5.html.
2. Про стандартизацію: Закон України від 05.06.2014 р. №1315-VII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1315-18.
3. Мальська М.П., Рутинський М.Й., Паньків Н.М. Лікувально-оздоровчий туризм // Туризм у міжнародному і національному вимірах. Історія і сучасність: Монографія. Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 2008. С.191-210.