Кучеренко В.С.

«Кластерний підхід» в економіко-географічних дослідженнях

В економічних дослідженнях перспектив розвитку різних галузей української економіки і, зокрема, туризму, нині використовується поняття «кластер». «Кластерний підхід», як шлях до забезпечення конкурентоспроможності регіону застосовується в якості однієї з парадигм розвитку й туристичної індустрії. Тому проблеми ідентифікації кластерів, оцінки їх впливу на економіку суб'єктів країни, а також управління розвитком кластерних утворень у сфері туризму, зокрема водного, набувають все більшої актуальності.

Водний туризм серед інших видів туризму завжди був і залишається затребуваним у значної кількості споживачів туристичних послуг. В сучасних умовах для України важливе значення має Дніпро - могутній потенціал не тільки у сфері річкових перевезень, а й розвитку водного туризму. Тому одним з ефективних механізмів його розвитку на річці має стати формування водного туристичного кластеру, який охопить кілька областей, що розміщені в басейні Дніпра, і сприятиме підвищенню ефективності туристичної діяльності в них.

Проблемам формування і розвитку кластерів присвячені роботи багатьох зарубіжних [3; 7] і вітчизняних вчених [1; 2; 4-6]. Науковцями сформульовано поняття «кластер», обґрунтовано структуру і види, зокрема туристичних кластерів. Проте, не розв’язаною й актуальною залишається проблема створення кластерів для потреб водного туризму. Зокрема, наші дослідження фокусуються на туристичному кластері на Дніпрі, аналізі його структури і спеціалізації.

Основні теоретичні положення застосування кластерного підходу в різних галузях економіки були визначені багатьма зарубіжними вченими, серед яких М. Портер, П. Фішер, Д. Якобсон [3; 7]. Обґрунтування кластерного підходу в організації туристичної діяльності знаходимо у роботах вітчизняних вчених Я.Л. Ганжи, Л.І. Гонтаржевської, С.І. Соколенко, Д.М. Стеченка [1; 2; 4- 6].

Основоположник кластерного підходу М. Портер визначає кластер як групу географічно сусідніх взаємопов'язаних компаній та пов'язаних з ними організацій, що діють у певній сфері, характеризуються спільністю діяльності та взаємодоповнюють один одного [3]. На думку Я.Л. Ганжи, кластер - це географічно сконцентровані групи взаємозалежних компаній, а також пов’язаних з їх діяльністю організацій у певних областях, які характеризуються спільною діяльністю та взаємодоповнюють одна одну [1]. Найбільш обґрунтованим, на нашу думку, визначення туристичного кластера знаходимо в роботах Л.І. Гонтаржевської. Зокрема, туристичний кластер розглядається нею як система інтенсивної виробничо-технологічної та інформаційної взаємодії туристичних підприємств, постачальників базових та додаткових послуг з приводу створення «основного продукту» кластера - туристичного продукту [2].

Поняття «водний туристичний кластер» недостатньо представлено в дослідженнях фахівців в області туристичної індустрії, не знайшло воно відображення й в українському законодавстві, проте має велике практичне значення. Перші водні туристичні кластери вже сформувалися в Україні в Севастополі («Севастополь - кластур») і в Одеській області на Дунаї біля Кілії. Певний досвід зі створення водного кластеру накопичений й в Чернігівські області, де організовуються захоплюючі туристичні подорожі човнами та катерами по Десні, цікаві мандрівки на плотах, галерах, катамаранах від м. Новгород-Сіверського до м. Чернігова і аж до м. Києва.

Під водним туристичним кластером ми розуміємо один з різновидів туристичних кластерів, що забезпечує надання туристам базових і спеціалізованих послуг з використанням водних просторів і берегової лінії водного об’єкту. Отже, водний кластер має істотні відмінності від інших видів туристичних кластерів, який характеризується особливим, насамперед водним середовищем туристичного інтересу споживачів і значною протяжністю.

Аналіз досвіду організації водних туристичних кластерів у світовій та вітчизняній практиці показує досить різноманітний склад їх учасників, на які впливають різні групи чинників - ресурсні, соціальні, економічні та ін.

В результаті проведеного дослідження встановлено, що важливими передумовами створення та ефективного функціонування водного туристичного кластеру на Дніпрі виступають:

• рекреаційно-туристичні ресурси;
• сформованість туристичних брендів;
• стійкий споживчий попит на туристичний продукт;
• існування уздовж Дніпра необхідної інфраструктури;
• здатність турфірм залучати туристів до подорожей річкою і підвищувати їхній інтерес до круїзного туризму;
• існування стійких економічних зв'язків між організаціями, орієнтованими на задоволення суспільних потреб у рекреації і туризмі;
• наявність державних та регіональних інституцій підтримки туристичної діяльності;
• можливість якісно стимулювати розвиток населених пунктів уздовж Дніпра через підключення їх до туристичних потоків;
• існування великих знакових подій, які можуть бути логістично об’єднані круїзом по Дніпру з пересічними цільовими аудиторіями.

На сьогоднішній день, на жаль, не усі з зазначених передумов діють, а тому потребують окремого аналізу і реалізації.

За своїм типом водний кластер на Дніпрі може бути міжрегіональний, бо охоплюватиме кілька адміністративних суб’єктів України, а його маршрут включатиме основні міста, так звані ядра кластеру, серед яких Київ, Черкаси, Запоріжжя, Дніпропетровськ, Херсон. Отже, ядрами кластера є м. Київ, Черкаси, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Херсон. Київ розглядається як стартова точка маршруту, а Херсон як кінцева його точка. Усередині кожного ядра потрібно розвивати не тільки інфраструктуру водного туризму, а й перспективні пропозиції туристичного продукту.

До складу Дніпровського водного кластеру слід включити такі структурні блоки:

• державні і місцеві інституції, просторово-утворюючи підприємства водного туризму (прокатні центри, яхт-клуби, дайвінг-клуби, школи греблі, вітрильного спорту, річкові транспортні компанії тощо);
• берегову інфраструктуру (марини, причали, сервісні підприємства, заправні станції, пляжні території, берегові знаки, маяки, набережні);
• наукове і кадрове забезпечення;
• управлінські структури.

З метою підвищення конкурентоспроможності кластеру на Дніпрі особливу увагу слід приділити його спеціалізації. Крім традиційної відпочинково-пляжної спеціалізації, доцільно впроваджувати й рекреаційні, водно-активні, пізнавальні, круїзні туристичні пропозиції. Дніпровський туристичний кластер повинен також містити сектори індустрії розваг, екскурсійних маршрутів і програм в кожному з міст-ядер кластеру, а також розвивати особливий сервісний простір, який би включав заклади ночівель туристів поза межами судна, установи з ремонту суден та їх обслуговування.

Отже, визначення можливостей створення кластеру на Дніпрі дає підстави говорити про нього як про стимул для розвитку не тільки внутрішнього національного, а й в’їзного туризму, підвищення його конкурентоздатності та забезпечення у цілому інноваційного розвитку водного туризму в Україні.

Список використаних джерел

1. Ганжа Я. Л. Кластерна форма організації водного туризму // Наукові праці. 2011. Вип.2. Т.3. С.314-319.
2. Гонтаржевська Л.І. Ринок туристичних послуг в Україні: навчальний посібник. Донецьк: Східний видавничий дім, 2008. 180 с.
3. Портер М. Конкуренция / пер. с англ. М.: Издательский дом "Вильямс", 2003. 495 с.
4. Соколенко С.И. Производственные системы глобализации: сети, альянсы, партнерства, кластеры. Украинский контекст. К.: Логос, 2002. 647 с.
5. Морозов М.А., Львова Т.В. Методическое обоснование кластерного анализа туристской дестинации // Вестник РосНОУ. 2011. №2.
6. Стеченко Д.М., Безуглий І.В. Інноваційна політика кластероутворення в рекреаційно-туристичній сфері України // Науковий вісник ЧДІЕУ. 2014. №2(22). С.9-18.
7. Rosenfeld S.A. Bringing Business Clusters into the Mainstream of Economic Development // European Planning Studies. 1997. №5. p.9.