Куліш І.М.
Матеріали II Міжнар. наук.-практ. конф.
"Розвиток територіальних громад: правові,
економічні та соціальні аспекти"
(м. Миколаїв - с. Коблеве, 9 червня 2022 р.)
Миколаїв: МНАУ, 2022. 244 с. С.154-156.
Перспективи сільського туризму в Україні
Сучасний ринок туристичних послуг розвивається та функціонує в умовах великої конкуренції, як між туристичними операторами, так і між власниками туристичних об’єктів. Кожний такий об’єкт намагається запропонувати неповторні можливості для споживача своїх послуг. Європейські фахівці з туризму ділять усю систему підприємництва у туризмі на дві частини: туристична індустрія та індустрія гостинності. Туристична індустрія, згідно із цією точкою зору, включає індустрію розваг, туроперейтинг, туристичні агенції, транспорт, екскурсійно-пізнавальні організації. Індустрія гостинності включає індустрію послуг, індустрію розміщення та індустрію харчування [1, c.11].
Природні особливості, багаті етнічна та історична спадщина, специфічні традиції життя в українському селі є тими сприятливими чинниками, які необхідні для розвитку і такого виду туризму як сільський. Сільський туризм органічно поєднує обидві системи підприємництва у туризмі, окрім того, для його розвитку в Україні є багато передумов. Однією з таких сприятливих обставин є багатий природно-заповідний фонд (далі - ПЗФ). Унікальні природні умови створюють великі можливості для функціонування сільського туризму в Україні. Проте, на жаль, вони використовуються у дуже малих обсягах [2, с.81].
На територіях, які віднесені до ПЗФ, розташовані сільські населені пункти і, виходячи з потенціалу природних та людських ресурсів, можна було б очікувати активного розвитку сільського туризму, особливо зваживши на те, що практично усі природні, біосферні заповідники та національні природні парки містять забудовані сільськогосподарські землі. Тобто у наявності є усе те, чого потребують споживачі, 121 вибираючи серед великої кількості пропозицій на ринку туристичних послуг, відсутня лише відповідна ініціатива. Сільський туризм виник у Великобританії, саме тут розташована штаб-квартира організації «World Wide Opportunities on Organic Farms» (далі - WWOOF) (англ. - Всесвітні широкі можливості на органічних фермах), яка була заснована у 1971 р. з ініціативи Сью Коппарда (Sue Coppard). На сьогодні до організації входить близько 6000 фермерів з 80 держав [3].
Серед інших є відділення і в Україні [4]. У вересні 2012 р. на цій вебсторінці не було жодної пропозиції сільського туризму в Україні, станом на листопад 2015 р. їх з’явилось шість, тобто, динаміка за три роки не оптимістична. Громадська організація «Спілка сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні» (далі - Спілка) створена у 1995 р., згідно свого статуту, займаємося пропагуванням сільського зеленого туризму. Ця організація має свій вебсайт, на якому розміщений каталог садиб сільського зеленого туризму та друкує журнал «Туризм сільський зелений» [5].
Виходячи із аналізу послуг, котрі пропонуються садибами сільського зеленого туризму, даний вид туризму лише умовно може бути віднесений до категорії «сільський туризм». Сутністю сільського туризму, згідно з однією із головних засад його основоположника - WWOOF, є обмін: у обмін на роботу, яку виконують добровольці на органічних фермах, господарі садиб пропонують харчування, проживання та можливості ознайомитися з органічним способом життя.
Таким чином, можна зробити висновок, що у означеному вище вигляді (за WWOOF), сільський туризм в Україні практично не функціонує, адже туристам пропонується відпочинок, у окремих випадках прогулянки і майстер-класи з писанкарства, ткацтва тощо. Обмежений розвиток сільського туризму означає втрату можливостей додаткового фінансування об’єктів ПЗФ України. Взаємовигідна співпраця не лише принесла б прибутки, але і скоротила б видатки, наприклад, на рекламу та пропаганду цього виду туризму, як в Україні, так і за кордоном. Відповідно зросли б і прибутки об’єктів ПЗФ за рахунок надання рекреаційних послуг. Не можна залишати поза увагою і супутні туризмові напрямки, такі як: готельне господарство, об’єкти громадського харчування, транспортна сфера тощо.
Окремо необхідно наголосити на можливості використання у туристичній сфері такого потужного ресурсу, як велика кількість різноманітних народних ремесел, які є «живими» в українському селі, і на відновлення яких у державах світу і їх об’єднаннях, наприклад, Європейському Союзі, виділяються чималі кошти з національних бюджетів.
Список використаних джерел
1. Воскресенский В.Ю. Международный туризм. М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2006. 255 с.
2. Куліш І.М. Екологічний туризм як чинник розвитку сільських територій України // Економіка АПК. 2013. №2. С.80-85.
3. WWOOF - World Wide Opportunities on Organic Farms. URL: https://wwoof.net/.
4. WWOOF in Ukraine. URL: https://wwoofindependents.org/hosts/search?f[]=field_location_taxonomize_terms:166064.
5. ГО «Спілка сільського зеленого туризму України». URL: https://www.greentour.com.ua/.